Фінансова безпека – складова економічної безпеки, яка характеризує стан захищеності життєво важливих (ключових) інтересів держави, регіонів, підприємницьких структур та громадян у фінансовій сфері від впливу широкого кола негативних чинників (загроз). Основними критеріями фінансової безпеки є достатність фінансових ресурсів, їх збалансованість та ліквідність, які уможливлюють нормальне існування та розвиток зазначених суб'єктів економічного життя.
Концептуальні засади фінансової безпеки - це система поглядів на те, яким має бути стан фінансової захищеності, та якими засобами його можна забезпечити. Відповідно Концепція фінансової безпеки України – комплексна система поглядів на ключові інтереси у фінансовій сфері, принципи і засоби їх реалізації та захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз.
Сутність фінансової безпеки з точки зору системного підходу полягає в збереженні та укріпленні міжсистемних зв’язків, забезпеченні існування та розвитку кожної підсистеми виходячи з інтересів фінансової системи в цілому.
Під фінансовою системою розуміється:
1) сукупність сфер та форм фінансових відносин;
2) сукупність фінансових агентів, які діють у межах країни.
Забезпечення фінансової безпеки України – це діяльність фінансових агентів, направлена на запобігання або мінімізацію загроз фінансовій безпеці та захист національних інтересів України у галузі національних та міжнародних фінансів.
Загрози фінансовій безпеці України – наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють суттєву небезпеку національним фінансовим інтересам.
Національні фінансові інтереси – життєво важливі економічні та фінансові цінності української держави як носія суверенітету, визначальні фінансові потреби народу та держави, реалізація яких гарантує фінансову незалежність та прогресивний розвиток України.[1]
Логічним при розгляді фінансової безпеки вбачається виділення макроекономічного і мікроекономічного аспектів.
В Україні функціонує трирівнева система фінансування: бюджетне фінансування, банківські кредити і прямі інвестиції через механізми ринку капіталів. Тому особливої уваги потребує безпека усіх цих рівнів. Взагалі Україні потрібна надійна фінансова система, яка б забезпечувала опера¬тивність розрахунків між підприємствами, збереження заощаджень, притік інвестицій в економіку.
У цілому фінансова безпека охоплює: фінансову безпеку окремого громадянина, домашніх господарств, населення в цілому, підприємців, підприємств, організацій, установ та їх асоціацій, галузей господарського комплексу, регіонів, окремих секторів економіки, держави (у свою чергу фінансова безпека держави складається з таких складових, як бюджетна, валютна, інвестиційна, інфляційна, цінова, курсова та боргова безпека) та різноманітних міждержавних утворень, а та¬кож світового співтовариства в цілому. Фінансову безпеку будь-якої держави визначає перш за все її фінансова незалежність. При цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансо¬вих інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у на¬ національну економіку.
Рівень фінансової безпеки держави зумовлений і ступенем розвитку ринку капіталів, на яко¬му обертаються акції великої кількості реально функціонуючих суб'єктів господарювання, діють численні фінансові інститути; мірою відкритості внутрішнього ринку; розмаїттям фінансових інстру¬ментів; схильністю населення до операцій з фондовими цінностями; концентрацією інтелекту¬альних ресурсів, задіяних в розвитку фінансового ринку. Багато в чому фінансова безпека держа¬ви визначається характером фінансово-кредитної політики, яку вона провадить. Причому як вну¬трішньої, так і зовнішньої.
Підводячи певний підсумок, на наш погляд сутність поняття «фінансова безпека держави», можна визначити як багаторівневу систему яка покликана захищати фінансові інтереси держави, суб’єкта господарювання та громадянина від зовнішніх та внутрішніх загроз на макро- та мікрорівнях (міжнародний, національний, регіональний, приватний).
При цьому, згідно з теорією американського вченого Абрахама Маслоу, потреба людей у безпеці (в тому числі і фінансовій) посідає друге місце після простих фізіологічних потреб. Здатність же влади забезпечувати цю безпеку і відрізняє один тип держави від іншого.
Наявність чіткого тлумачення категорії «Фінансова безпека держави» дасть можливість правильно ставити пріоритети в розвитку держави та її економіки зокрема, не тільки науковцям але й керівникам владних структур, що на наш погляд сприятиме підтримуванню фінансової безпеки держави на належному рівні, а це в свою чергу покращить як матеріальний стань громадян так і міжнародні позиції країни у глобальному середовищі.[2]
Використана література:
1. Проект Концепції підготовлений за доручення Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при РНБОУ. Координатор проекту – ЗАТ “Українське агентство фінансового розвитку”.
Розробники: д.е.н. Барановський О.І., кандидати економічних наук Блащук Ю.О., Пузяк М.І., Новошинська Л.В., Резнікова О.О., Романченко О.В., Стасюк Ф.Ф., Фещенко В.В.
2. Шлемко В.Т. Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. Монографія. – К.: НІСД. - 1997. - 144 с.
Концептуальні засади фінансової безпеки - це система поглядів на те, яким має бути стан фінансової захищеності, та якими засобами його можна забезпечити. Відповідно Концепція фінансової безпеки України – комплексна система поглядів на ключові інтереси у фінансовій сфері, принципи і засоби їх реалізації та захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз.
Сутність фінансової безпеки з точки зору системного підходу полягає в збереженні та укріпленні міжсистемних зв’язків, забезпеченні існування та розвитку кожної підсистеми виходячи з інтересів фінансової системи в цілому.
Під фінансовою системою розуміється:
1) сукупність сфер та форм фінансових відносин;
2) сукупність фінансових агентів, які діють у межах країни.
Забезпечення фінансової безпеки України – це діяльність фінансових агентів, направлена на запобігання або мінімізацію загроз фінансовій безпеці та захист національних інтересів України у галузі національних та міжнародних фінансів.
Загрози фінансовій безпеці України – наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють суттєву небезпеку національним фінансовим інтересам.
Національні фінансові інтереси – життєво важливі економічні та фінансові цінності української держави як носія суверенітету, визначальні фінансові потреби народу та держави, реалізація яких гарантує фінансову незалежність та прогресивний розвиток України.[1]
Логічним при розгляді фінансової безпеки вбачається виділення макроекономічного і мікроекономічного аспектів.
В Україні функціонує трирівнева система фінансування: бюджетне фінансування, банківські кредити і прямі інвестиції через механізми ринку капіталів. Тому особливої уваги потребує безпека усіх цих рівнів. Взагалі Україні потрібна надійна фінансова система, яка б забезпечувала опера¬тивність розрахунків між підприємствами, збереження заощаджень, притік інвестицій в економіку.
У цілому фінансова безпека охоплює: фінансову безпеку окремого громадянина, домашніх господарств, населення в цілому, підприємців, підприємств, організацій, установ та їх асоціацій, галузей господарського комплексу, регіонів, окремих секторів економіки, держави (у свою чергу фінансова безпека держави складається з таких складових, як бюджетна, валютна, інвестиційна, інфляційна, цінова, курсова та боргова безпека) та різноманітних міждержавних утворень, а та¬кож світового співтовариства в цілому. Фінансову безпеку будь-якої держави визначає перш за все її фінансова незалежність. При цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансо¬вих інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у на¬ національну економіку.
Рівень фінансової безпеки держави зумовлений і ступенем розвитку ринку капіталів, на яко¬му обертаються акції великої кількості реально функціонуючих суб'єктів господарювання, діють численні фінансові інститути; мірою відкритості внутрішнього ринку; розмаїттям фінансових інстру¬ментів; схильністю населення до операцій з фондовими цінностями; концентрацією інтелекту¬альних ресурсів, задіяних в розвитку фінансового ринку. Багато в чому фінансова безпека держа¬ви визначається характером фінансово-кредитної політики, яку вона провадить. Причому як вну¬трішньої, так і зовнішньої.
Підводячи певний підсумок, на наш погляд сутність поняття «фінансова безпека держави», можна визначити як багаторівневу систему яка покликана захищати фінансові інтереси держави, суб’єкта господарювання та громадянина від зовнішніх та внутрішніх загроз на макро- та мікрорівнях (міжнародний, національний, регіональний, приватний).
При цьому, згідно з теорією американського вченого Абрахама Маслоу, потреба людей у безпеці (в тому числі і фінансовій) посідає друге місце після простих фізіологічних потреб. Здатність же влади забезпечувати цю безпеку і відрізняє один тип держави від іншого.
Наявність чіткого тлумачення категорії «Фінансова безпека держави» дасть можливість правильно ставити пріоритети в розвитку держави та її економіки зокрема, не тільки науковцям але й керівникам владних структур, що на наш погляд сприятиме підтримуванню фінансової безпеки держави на належному рівні, а це в свою чергу покращить як матеріальний стань громадян так і міжнародні позиції країни у глобальному середовищі.[2]
Використана література:
1. Проект Концепції підготовлений за доручення Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при РНБОУ. Координатор проекту – ЗАТ “Українське агентство фінансового розвитку”.
Розробники: д.е.н. Барановський О.І., кандидати економічних наук Блащук Ю.О., Пузяк М.І., Новошинська Л.В., Резнікова О.О., Романченко О.В., Стасюк Ф.Ф., Фещенко В.В.
2. Шлемко В.Т. Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. Монографія. – К.: НІСД. - 1997. - 144 с.
