Стратегічні орієнтири » Експериментальні методи фінансово-економічних досл » Журба О.Ю. Імітаційне моделювання використання кредиту як додаткового джерела фінансування підприємства
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1490
  • Автор: orest_zhurba
  • Дата: 2-12-2014, 23:44
 (голосов: 0)
2-12-2014, 23:44

Журба О.Ю. Імітаційне моделювання використання кредиту як додаткового джерела фінансування підприємства

Категорія: Експериментальні методи фінансово-економічних досл

Журба О.Ю. (наук. керівник доц. Микуляк О.В.)
Імітаційне моделювання використання кредиту як додаткового джерела фінансування підприємства

Після недавніх подій, пов’язаних із світовою фінансовою кризою, банки України знову відновлюють систему кредитування, яка за період кризи 2008—2010 рр. зазнала великих потрясінь. Побудова нової системи кредитування є вкрай важливим кроком для подальшого розвитку як одного цілком визначеного підприємства, так і економіки України в цілому. Кредит виступає опорою сучасної економіки, є невід’ємним елементом економічного розвитку країни [1].
На етапі створення або подальшого розширення підприємницької діяльності від її керівників, насамперед, потребується забезпечити проект додатковим надходженням фінансових ресурсів. І саме кредит відіграє головну роль джерела додаткового фінансування у господарській діяльності, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі [2].
В умовах розвитку ринкових відносин кредитування є одним з основних напрямів розширення та відновлення основних засобів. Проблемами різного виду фінансування підприємства займалися такі наукові діячі, як: Г. Е. Альпатов, Д. С. Алексанов, В. П. Савчук та ін.
Актуальність проблеми очевидна, адже, безумовно всі підприємницькі одиниці країни, в тій чи іншій мірі, залежать від ступеня наявності джерел додаткового фінансування, а кредит є його основним відображенням.
Метою наукової роботи є створення експериментальної моделі вивчення наслідків використання банківських кредитів з плаваючою відсотковою ставкою в якості головного додаткового джерела фінансування підприємства.
Процес залучення додаткових фінансових ресурсів відображають у фінансовому плані, а саме в головному бізнес-плані підприємства — розділі, де викладені деталі й цілі залучення додаткових фінансових ресурсів, обґрунтована доцільність такого фінансового рішення й наведена схема повернення коштів. Підприємству необхідно спланувати стратегію використання залучених коштів та передбачити варіанти їх повернення [2].
Українським фінансовим установам заборонено в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку за кредитом [3], тому у банків залишилося лише два методи видачі кредитів із зменшенням ризиків для себе: або зафіксувати ставку на майже недосяжній величині, або надавати кредит з плаваючою відсотковою ставкою.
На сьогодні найцікавішими пропозиціями щодо кредитування підприємства є кредити з плаваючою відсотковою ставкою, хоча б тому, що в більшості випадків така ставка значно нижче фіксованої. Експерти вважають цей вид кредитування вдалим для позичальника, якщо мова йде про короткі терміни кредитування. При великих термінах плаваюча відсоткова ставка за кредитами може виявитися досить ризикованою.
Сутність кредиту з плаваючою відсотковою ставкою доволі проста: банк надає позику на основі деякої відсоткової ставки та періодично, з вибраним інтервалом (місяць, квартал, півроку, рік) змінює її відповідно до зазначених чинників, наприклад, залежно від розвитку ринкових відносин, зміни депозитного відсотка банку, рівня інфляції або економічного становища в країні чи світі в цілому. Таким чином, ставка може і зменшитися до кінця терміну кредитування, і збільшитися [3]. Багато банків пропонують позичальникам отримувати кредит з використанням плаваючої процентної ставки. В Україні подібну методику розпочали використовувати приблизно з 2005 року, однак найбільшої ваги вона набула саме сьогодні.
Плаваючу відсоткову ставку можна розрахувати як суму базової відсоткової ставки та маржі банку, фіксованої величини [1]:
іs = іb + іm, (1)
де is — плаваюча процентна ставка, ib — базова процентна ставка, яка може змінюватися з часом, im— фіксована маржа банку.
Маржа банку — це відношення процентної ставки за депозитами до процентної ставки за кредитами — заробіток банку. Базова процентна ставка – це змінна процентна ставка, завдяки їй і змінюється плаваюча процентна ставка за кредитом. Для іноземної валюти базовою процентною ставкою найчастіше виступає LIBOR (Лондонська міжбанківська кредитна ставка). LIBOR задає відсоток, на основі якого банки можуть надавати позику один в одного. Таким чином, при зміні LIBOR змінюється й плаваюча відсоткова ставка за кредитом [2]. Та існують банки, які в якості бази для розрахунків плаваючої ставки пропонують використовувати ставку за їхніми депозитними програмами, наприклад, конкретний вид депозиту або середня ставка по групі депозитів банку. Це, можливо, й спрощує процес розрахунку плаваючої ставки, але для позичальника завжди виникає побоювання, щоб банк не почав зловживати такою залежністю. Все ж таки ставка LIBOR мало залежить від бажання і волі окремого банку. Хоча останнім часом і цей показник піддається критиці за підозрою у маніпулюванні їм з боку великих світових банків. Але при цьому, авторитет LIBOR, як незалежного показника, залишається високим на світовому ринку.
Розглянемо методику розрахунку погашення боргу по кредиту з плаваючою відсотковою ставкою на основі диференційованого платежу. Диференційований платіж розраховують так: з першого місяця починається погашення основної суми кредиту, а відсотки розраховують кожного місяця, виходячи із залишку основного боргу.
Розрахувати диференційований платіж, для плаваючої відсоткової ставки, можна за такою формулою [1]:

Журба О.Ю. Імітаційне моделювання використання кредиту як додаткового джерела фінансування підприємства

(2)

де N — період виплат диференційованого платежу (в місяцях); P — розмір кредиту; Sm = P/N — сума щомісячного погашення боргу; ij+1 — річна процентна ставка, виражена в сотих долях на поточний період розрахунку, та Z j = P − j * Sm — залишок боргу на місяць j.
При кредитуванні з використанням плаваючої відсоткової ставки розрахунки виплат по кредиту для підприємця стають складними або навіть не здійсненними. Не можна визначити достовірно як буде змінюватися базова відсоткова ставка й до чого це призведе, тобто не відомо чому буде дорівнювати значенню ij+1 у кожен із періодів розрахунку. У такій ситуації доцільно вдатися до використання імітаційного моделювання.
У загальному розумінні імітаційне моделювання є серією чисельних експериментів, зокрема проведених з використанням обчислювальної техніки й спеціального програмного забезпечення, покликаних одержати емпіричні оцінки ступеня впливу вихідних величин на деякі залежні від них результати. Говорячи про імітаційне моделювання, насамперед, йдеться про побудову певної математичної моделі, що спрощено описувала б досліджуваний об’єкт, але й у достатній мірі повторювала б його основні властивості та подальше проведення випробувань на ній. При використанні такого підходу можна одержати досить стійкі статистичні дані та зробити низку висновків у тій чи іншій ситуації.
Для розробки імітаційної моделі ми також використаєм середовище табличного процесора MS Excel. Далі ми опишемо процес створення простої імітаційної моделі для розрахунку ймовірнісних наслідків використання кредиту з плаваючою відсотковою ставкою. Введемо деякі позначення, які будем використовувати для опису алгоритму побудови імітаційної моделі.
Для створення імітаційної моделі необхідно визначити наступні параметри: сума кредиту, базова відсоткова ставка, маржа банку, фіксована процентна ставка, термін кредитування в місяцях, кількість перерахунків відсоткової ставки на рік, зазвичай їх може бути 1, 2, 4 та 12 (раз на рік, півроку, квартал та щомісяця відповідно); вірогідність подорожчання базової ставки (базова ставка може як зменшуватися, так і збільшуватися, підприємець на підставі аналізу даних базової ставки за останні роки та на умовах сучасної ринкової економіки приблизно, в процентах, може визначити, буде ставка знижуватись чи зростати). Графічно схему використання імітаційної моделі зображено на рис. 1.
Журба О.Ю. Імітаційне моделювання використання кредиту як додаткового джерела фінансування підприємства

Рис.1. Схема використання імітаційної моделі для розрахунку показників наслідків використання кредиту

Імітаційна модель, розроблена в MS Excel, буде займати дві сторінки, на першій буде розміщено графік розрахунків диференційованих платежів із змінною процентною ставкою, а на другій — таблиця експериментів. Розпочнемо зі створення першої сторінки, її зовнішній вид зображено на рис. 2.
Комірки H7—H12 не містять формул і призначенні для введення відповідних даних, а H16—H18 — містять кінцевий результат експерименту. Результати налаштування решти комірок зображено в таблиці на рис 2.
Журба О.Ю. Імітаційне моделювання використання кредиту як додаткового джерела фінансування підприємства

Рис. 2. Зовнішній вид першої сторінки імітаційної моделі в середовищі MS Excel

Таким чином, побудовано схему розрахунків диференційованих платежів із змінною процентною ставкою. Для того, щоб зрозуміти можливу динаміку зміни процентної ставки, необхідно провести кілька експериментів, їх результати записати у відповідну таблицю. Знайшовши середнє арифметичне цих результатів, можна представити імовірніший розвиток подій. Відповідно чим більше експериментів, тим більш імовірний результат. Перейдемо на другу сторінку, зовнішній вигляд якої наведено на рис. 3.
Для того, щоб провести низку експериментів автоматично, необхідно створити макрос: «Сервіс-Макроси - Почати запис». Встановимо виклик макросу на натиснення кнопок «Ctrl+n». Комірки C4-C23 будуть містити значення проведених експериментів. Комірка G8 містить результат останнього експерименту. Розпочнемо запис макросу, натиснемо кнопку F9 для генерації нового результату, після чого встановимо курсор у комірку G8, скопіюємо її вміст та вставимо його значення в C4 (потрібно вставити значення, адже на даний момент буде скопійована формула з комірки G8) — для цього на панелі інструментів із розділу «Вставити» необхідно вибрати значення «Вставити результат». Повторюємо цю операцію двадцять разів, щораз переходячи на поле вниз, в колонці C. Після чого зупинимо запис макросу.
Журба О.Ю. Імітаційне моделювання використання кредиту як додаткового джерела фінансування підприємства

Рис. 3. Таблиця експериментів

У поле E5 встановимо формулу МИН(C4:C23) — знайдемо мінімальний результат експерименту, а в поле G5 — МАКС(C4:C23), максимальний результат. У поле F5 запишемо середнє арифметичне експериментів: СУММ(C4:C23)/20. Для проведення експериментів налаштуємо таблицю розрахунків на першій сторінці, задавши необхідні дані.
Отже, запропонована методика створення імітаційної моделі з використанням табличного процесору Microsoft Excel значно полегшує прогнозування ймовірнісних наслідків використання кредиту з плаваючою відсотковою ставкою. Використання кредиту такого виду вимагає від персоналу глибоких знань фінансово-кредитних відносин, методик розрахунку й умінь володіння комп’ютером для підготовки розрахункових систем. Наявне програмне забезпечення потрібно розуміти як інструмент, який здатний пришвидшити роботу фінансового менеджера, а не цілком замінити людину-експерта. Розроблена імітаційна модель дає змогу отримати широкий діапазон імовірних результатів розвитку подій використання кредиту з плаваючою відсотковою ставкою.
Список використаних джерел:
1. Івасів Б. С. Гроші та кредит: Підручник. — Вид. 3-тє, змін. й доп. — Тернопіль: Карт-бланш; К.: Кондор, 2008. — 528 с.2
2. Тарасюк Г. М. Бізнес-план: розробка, обгрунтування та аналіз. – К.: Каравела, 2008. — 280 с.
3. Закону України "Про банки і банківську діяльність"від 04.07.2014 № 1587-VII, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1587-18
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
^