Стратегічні орієнтири » Експериментальні методи фінансово-економічних досл » Сивцева М. Експериментальні методи економіки з використанням людей (психологічні фактори)
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
3-12-2014, 00:42

Сивцева М. Експериментальні методи економіки з використанням людей (психологічні фактори)

Категорія: Експериментальні методи фінансово-економічних досл

Сивцева М., Екф-41с
Експериментальні методи економіки з використанням людей (психологічні фактори)

У класичній економічній теорії завжди мається на увазі що людина діє виключно раціонально, враховуючи всі можливі ризики і максимізуючи власну вигоду. Вона робить логічно бездоганний вибір в будь-якій ситуації і володіє значною часткою прозорливості. Однак, реальне життя набагато складніше простої економічної моделі, а людина найчастіше приймає рішення базуючись не на логічних висновках, а швидше на інтуїції, під дією емоцій, моральних принципів і переконань.
Когнітивні фактори, ситуаційні фактори, реакція на поведінку більшості, поведінкова економіка, психологічні процеси, які керують людськими судженнями та прийняттям рішень знайшли відображення у працях таких вчених, як Ден Аріелі, Соломон Аш, Даніель Канеман,Лібман А.М., Рубінштейн А., Тверскі А., та ін.
Метою даної роботи є дослідження психологічних особливостей людського сприйняття і суджень при прийнятті рішень.
Психологічні особливості людського сприйняття і судження при прийнятті рішень в економіці знайшли відображення в такій галузі економічної теорії, як поведінкова економіка. Економічна поведінка – це поведінка, викликана економічними стимулами і діяльність господарюючого суб’єкта. Економічна психологія направлена на дослідження процесів і механізмів, що лежать в основі споживання, переваг виборів, прийняття рішень і чинників, що на них впливають. Врахування цих особливостей дає можливість покращити пояснюючуможливість економічної теорії шляхом введення додаткових передумов про поведінку агентів, більш точно описуючих поведінку людини в тій чи іншій ситуації [1].
З методологічної точки зору головною відмінною рисою поведінкової економіки стало активне використання експериментальних методів (переважно в лабораторних, але також, хоча і в набагато меншому ступені, в польових умовах). У багатьох найрізноманітніших ситуаціях поведінку реальних економічних агентів виявляється в кращому випадку обмежено раціональною, а в гіршому - очевидно ірраціональною. Ідеї поведінкової економіки проникли і активно використовуються в: теорії споживчого вибору, фінансовій теорії, економіки права, макроекономіці, теорії економічного розвитку, теорії ігор, теорії державних фінансів та ін.
Поведінкова економіка вивчає різноманітні моделі (модель з точкою відліку; з мінливими смаками; модель, що враховує корисність передчуття та ін.).За допомогою яких пояснюють будь-які економічні явища в будь-якому масштабі через призму психології, раціональності або ірраціональності і поведінкових механізмів.
Однією з відомих моделей прийняття рішення, яка якнайкраще розкриває суть економіки і психології вибору, є модель «дилеми в'язня». Суть її така: двоє злочинців допитуються одночасно в різ них кімнатах. Перед кожним з них стоїть альтернатива: або заперечувати скоєне взагалі, або вигороджувати себе, звалювати вину на іншого. Найвигіднішою з індивідуальної точки зору є друга альтернатива, але за умови, що другий злочинець вибере першу. У протилежному ж випадку, вигороджуючи кожен сам себе, злочинці визнають свою провину і опиняться у в'язниці. Є й інший варіант — мовчати, але знову за умови, що другий теж мовчатиме. В цьому випадку злочин заперечується взагалі, і злочинці виходять на свободу.
На основі «дилеми двох арештантів» були розроблені матриці прийняття економічних рішень відносно поведінки іншої діючої сторони — конкурентів, партнерів. Наприклад, вихід на ринок з новим продуктом передбачає врахування можливих дій конкурентів. Отримати великий прибуток можливо тільки в тому випадку, якщо конкуруюча сторона одночасно з вами не вийде на ринок з аналогічним продуктом. Інакше ринок може ви явитися переповненим і ви зазнаєте втрат. Якщо передбачити вихід на ринок конкурентів, то може виявитися вигіднішим не виводити свій товар, заощадивши тим самим кошти і направивши їх в іншу область. Залишається найспокійніший варіант — ні ви, ні ваші конкуренти не виводять даний товар на ринок. [3].
Психологічні явища, здібні пояснити асиметричність руху обсягів на ринку:
Теорія перспективи. Ми маємо безпричинну тенденцію менш ризикувати прибутком, ніж збитками. Це означає, що ми швидко продаємо, якщо заробляємо прибуток, але не продаємо, якщо зазнаємо збитків.
Ефект визначеності. Ми воліємо надійний, заробіток набагато більшому заробітку, який майже гарантований, по які точно. Це змушує нас закривати вдалі позиції, якщо навіть; ми вважаємо, що далі може бути ще краще. Позиції самозахисту. Ми адаптуємо свої позиції щоб вони, як нам здається, підтверджували раніше прийняті нами рішення. Якщо ринок йде вгору після того. як ми купили, тоді ми продаємо, реалізуючи свій прибуток. Але, якщо ринок йде вниз, ми вирішуємо стати довгостроковими інвесторами і, таким чином, дер тулитися поруч з ним.
Теорії жалю. Ми намагаємося уникати дій, що підтверджують вчинені нами помилки. Продаж, при якій ми зазнаємо збитків, таке підтвердження помилки.
Когнітивний дисонанс. Когнітивний дисонанс виникає, коли ми маємо доказ, що наші припущення невірні. Ми прагнемо уникати, такої інформації або спотворювати її, або намагаємося уникати дій, які виявлятимуть цей дисонанс. Продаж, при якій ми зазнаємо збитків, є такою дією, що підтверджує вчинення помилки н, отже, утворюючим когнітивний дисонанс.
Надмірна самовпевненість. Ми переоцінюємо свою здатність приймати вірні рішення. Коли ринки йдуть нагору, ми заробляємо гроші і вважаємо, що ото через те, що ми розумні і проникливі, тому й починаємо торгувати більше саме з цієї причини.
Психологічні Явища, що виникають у вирішальний момент:
Позиції знання. Ми розподіляємо дані по керованим кластер, кожен з яких обробляється як проста позиція. Цей процес можна змінити, якщо протягом деякого періоду часу ми отримуємо інформацію, що суперечить нашій позиції. Тривалий період бічного руху і порушень тренда можуть давати такий же ефект.
Теорія жалю. Ми намагаємося уникати дій, що підтверджують вчинені нами помилки. Це може відбуватися, якщо ми купили близько до вершини, а потім спостерігали падіння ціни. Потім ми побажаємо продати, якщо зуміємо вийти з гри за тією ж ціною, за якою раніше купили.
Необ'єктивність оцінки минулих подій. Ми переоцінюємо ймовірність того, що могли передбачити результат останніх подій. Це може відбуватися, коли тренд порушується, а ми при ходимо до висновку, що насправді нам слід було це знати або навіть ми знали про це. Необ'єктивність оцінки минулих подій ще сильніше спонукає нас виправляти свої помилки при будь-якій хорошій можливості.[2]
У макромасштабі дослідників з поведінкової економіки цікавлять не стільки самі події на ринку, скільки зв'язок подій з колективним вибором. Встановлено, що колективний вибір також може бути обумовлений когнітивними помилок і егоїстичними мотивами економічних агентів. Поведінкова економіка вивчає також вплив на економіку через суспільне сприйняття чуток, медіа-матеріалів, публічних висловлювань експертів і політиків. Дослідники схиляються до того, що кризове явище може наступити швидше, якщо про це починають говорити «рамковий ефект», причому на різному рівні : спочатку політик зронив фразу, оповиту недомовленістю і півтонами, далі формуються чутки, які розносяться. Топ-менеджмент і підприємці психологічно налаштовуються на кризовий режим, що негайно виявляється в їх реальних фінансово-економічних та кадрових рішеннях [3].
Результати досліджень відомого американського економіста Дж. Стігліца показали, що менеджери великих корпорацій не зацікавлені в максимальних прибутках своїх фірм, оскільки це пов’язано з підвищеним ризиком. Тому для забезпечення збереження свого становища менеджери обирають варіанти розвитку, орієнтовані на короткострокові і стабільні доходи
Даний аспект доводить велику значущість експериментальних методів з використанням людей, та їх роль в прийнятті і реалізації певного рішення, або ідеї і свідчить про можливість маніпулювання суспільною думкою. Тому навіть невелика девіантна група здатна вплинути на весь ринок.[4]
Арнольд С. Вуд описав те, що він називав "синдромом підвищеної чутливості". Це схильність людей переоцінювати речі, які вони фактично "поторкали" або особисто обрали. В одному з експериментів учасники були розділені на дві групи: першій групі дали в руки картку , друга група сама вибрала картку. Потім їх попросили продати свої картки за обставин, які для всіх були однакові . Врезультаті, друга група була менш зацікавлена у продажу картки і чотири рази запрошувала ціну по ній, на противагу тим, кому
карточку вручили. Можливо, це і є та причина, через яку інвестори занадто довго тримають свої інвестиції.[4]
Отже, необхідно зазначити, що експериментальна економіка дозволяє протестувати поведінку агентів у певній економічній ситуації і зробити висновки про можливий вплив тієї чи іншої події. Ми можемо простежити, як реагують ринки на зміни умов гри і зробити відповідні висновки. Таким чином, відповіді, які дає нам експериментальна економіка мають не тільки наукову, а й практичну цінність. Вони можуть бути корисні в світі політики і фінансів, природокористування, торгівлі та багатьох інших галузях.

Список використаних джерел:
1. Белянин А., Дэниел Канеман и Вернон Смит: экономический анализ человеческого поведения (Нобелевскаяпремия за чувствореальности) // Вопросы экономики. 2003. № 1. С. 4-23.
2. Ларс Твид Психология финансов . – Москва: «ИК «Аналитика» 2002.-357с.
3. Либман А. М.Социальный либерализм, общественный интерес и поведенческая экономика // Общественные науки и современность. 2013. № 1. С. 27-38.
4. Ложкін Г.В, Спасенніков В.В. Економічна психологія.- Київ, 2004, 302с.
5. РубинштейнА.Нормативный вектор в экономическоманализе. Второеоткрытиемериторики // Журнал Новойэкономическойассоциации.2013. № 1.С. 162-16
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
^