Середницька І.В., 2014
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-42с
Недержавне пенсійне забезпечення - це складова системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Вона дозволяє:
• створити додаткове до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування джерело пенсійних виплат;
• забезпечити громадянам більш високий рівень життя при досягненні пенсійного віку;
• забезпечити формування нових джерел інвестиційних ресурсів для інвестування в різні сектори економіки;
• створити умови для додаткового стимулювання розвитку ринку капіталів, здешевлення кредитів та підвищення ліквідності фондового ринку;
• побудувати систему недержавного пенсійного забезпечення України на основі апробованих у світовій практиці принципів та механізмів.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється шляхом укладання пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками. Крім пенсійних фондів, недержавне пенсійне забезпечення може здійснюватися страховими організаціями і банківськими установами
Основними принципами діяльності недержавних пенсійних фондів є економіко-соціальна зацікавленість працівників (вкладників) і роботодавців та добровільність участі особи у будь - якому недержавному пенсійному фонді [4].
Недержавний пенсійний фонд (НПФ) - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному порядку [5, с. 46].
НПФ функціонують як відкриті,корпоративні та професійні. Відкриті створюються юридичними особами як на державному , так і на муніципальному рівнях, що розширює можливості регіонів у вирішенні соціальних питань . Корпоративні створюються роботодавцями і учасниками таких фондів є громадяни пов’язані з трудовими відносинами з цими роботодавцями при створенні корпоративних пенсійних фондів роботодавці беруть на себе безумовне зобов’язання сплачувати додаткові пенсійні внески на користь своїх працівників. Близько 95 % НПФ в Україні створено підприємствами-роботодавцями. Професійні створюються об'єднаннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів можуть бути громадяни пов’язані за родом їх професійної діяльності. [1].
До переваг недержавних пенсійних схем насамперед слід віднести [5]:
• високу стійкість до демографічних змін, оскільки розмір недержавної пенсії, періодичність її виплати не залежить від демографічної ситуації в країні, а також від співвідношення працюючих та пенсіонерів;
• безпосередню залежність рівня пенсійних виплат від ефективності інвестування, а не від стану державних фінансів.
Вкладник може контролювати стан свого індивідуального пенсійного рахунку впродовж терміну дії пенсійного договору. Робота недержавних пенсійних фондів є прозорою і чітко регламентується державою.
Враховуючи переваги системи недержавного пенсійного забезпечення, в умовах вкрай несприятливої демографічної ситуації в Україні, коли на одного працюючого приблизно припадає один пенсіонер, структура пенсійних виплат повинна збільшуватися на її користь.
Станом на 30.06.2014 року в Державному реєстрі фінансових установ містилась інформація про 80 недержавних пенсійних фондів (НПФ) та 27 адміністраторів НПФ (станом на 30.06.2013 у реєстрі налічувалось 89 НПФ та 34 адміністраторів). Згідно з даними Державного реєстру фінансових установ НПФ зареєстровано у 9 регіонах України. найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві-60 або 75 % від загальної кількості зареєстрованих НПФ.
Станом на 30.06.2014 адміністраторами недержавних пенсійних фондів укладено 56,5 тис. шт. пенсійних контрактів, що менше на 8% (4,9 тис.шт.) порівняно з кінцем минулого року та на 7,8 5 ( 4,8 тис.шт) менше проти показника відповідного періоду 2013 року. [2]:
Структура пенсійних контрактів станом на 30.06.2014:
• з вкладниками - фізичним особами - 47,0 тис.шт;
• з вкладниками фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис. шт.;
• з вкладниками-юридичними особами - 9,4 тис. шт.
Пенсійні контракти станом на 30.06.2014 укладено з 48,7 тисячами вкладників,з яких:
• Юридичні особи дорівнює 2,4 тисячі, або 4,9 % від загальної кількості вкладників.
• Фізичні особи - 46,3 тисячі, або 95,1 %
Кількість вкладників станом на 30.06.2014 року зменшилась порівняно з кінцем минулого року на 2,8 %( 1,4 тис. вкладників), проте порівняно з відповідним періодом минулого року кількість вкладників зменшилась на 2,2 % (1,0 тисячу вкладників). [2]:
Загальна кількість учасників НПФ становила 837,7 тис. осіб. Основну частину учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 63,9 %, та особи вікової групи від 50до 60 років. Що становила 25,1 % . частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 6,3 %,вікової групи до 25 років-4,7 %.
Загальна вартість активів сформованих НПФ, за перше півріччя 2014р. становила 2381,3 млн. грн., що на 30,0 % або на 549,5 млн. грн. більше в порівняні з аналогічним періодом 2013 року. [2]. Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на 30.06.2014 становив 1167,6 млн. грн., або 67,87 % від сум залучених внесків, збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року на 360,2 млн. грн.., або на 44,6 % [2].
Загальна сума витрат у першому півріччі 2014р., що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, зросла на 29,6 % у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року і в цілому за час існування пенсійних фондів становить 154,2 млн. грн., або 6,5 % від загальної вартості активів НПФ. [2].
До основних причин недостатнього розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні можна віднести [3, с. 44]:
• низький рівень дохідності пенсійних активів;
• законодавчу неврегульованість окремих питань діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення;
• низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення, банківської системи та інших фінансових установ;
• недостатню заінтересованість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників;
• низький фінансовий рівень спроможності громадян для участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;
• обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів, унаслідок відставання розвитку ринку капіталу від потреб інституційних інвесторів;
• низький рівень роз’яснювальної роботи щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення в суспільстві та недостатність її фінансування.
Отже, усунувши ці причини, а також здійснивши низку заходів нормативно-правового та організаційного характеру, можна суттєво стимулювати подальший розвиток ринку недержавного пенсійного забезпечення та створити передумови для ефективного функціонування НПФ як основи розвитку економіки в цілому і добробуту кожного громадянина окремо.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р № 1057-IV із наступними змінами та доповненнями.
2. Офіційний веб-сайт Національної комісії,що здійсню державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/content/stan-i-rozvitok-npz.html.
3. Брагін С. Недержавні пенсійні фонди на не¬ефективному фондовому ринку: приклад України / С. Брагін, О. Макаренко // Вісник НБУ. – 2011.– № 2.– С.44-47.
4. Мальований М. І. Стан та проблеми розви¬тку системи недержавного пенсійного страхування в Україні [Електронний ресурс] / М. І. Мальований. – Режим доступу: http:www/udau.edu .ua/library. php? pid=1535
5. Антіпов О.М. Функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні /О.М.Антіпов, О.О. Недобєга //Часопис економічних реформ №3(7). – 2012. – С.46-50.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-42с
Недержавне пенсійне забезпечення - це складова системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Вона дозволяє:
• створити додаткове до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування джерело пенсійних виплат;
• забезпечити громадянам більш високий рівень життя при досягненні пенсійного віку;
• забезпечити формування нових джерел інвестиційних ресурсів для інвестування в різні сектори економіки;
• створити умови для додаткового стимулювання розвитку ринку капіталів, здешевлення кредитів та підвищення ліквідності фондового ринку;
• побудувати систему недержавного пенсійного забезпечення України на основі апробованих у світовій практиці принципів та механізмів.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється шляхом укладання пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками. Крім пенсійних фондів, недержавне пенсійне забезпечення може здійснюватися страховими організаціями і банківськими установами
Основними принципами діяльності недержавних пенсійних фондів є економіко-соціальна зацікавленість працівників (вкладників) і роботодавців та добровільність участі особи у будь - якому недержавному пенсійному фонді [4].
Недержавний пенсійний фонд (НПФ) - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному порядку [5, с. 46].
НПФ функціонують як відкриті,корпоративні та професійні. Відкриті створюються юридичними особами як на державному , так і на муніципальному рівнях, що розширює можливості регіонів у вирішенні соціальних питань . Корпоративні створюються роботодавцями і учасниками таких фондів є громадяни пов’язані з трудовими відносинами з цими роботодавцями при створенні корпоративних пенсійних фондів роботодавці беруть на себе безумовне зобов’язання сплачувати додаткові пенсійні внески на користь своїх працівників. Близько 95 % НПФ в Україні створено підприємствами-роботодавцями. Професійні створюються об'єднаннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів можуть бути громадяни пов’язані за родом їх професійної діяльності. [1].
До переваг недержавних пенсійних схем насамперед слід віднести [5]:
• високу стійкість до демографічних змін, оскільки розмір недержавної пенсії, періодичність її виплати не залежить від демографічної ситуації в країні, а також від співвідношення працюючих та пенсіонерів;
• безпосередню залежність рівня пенсійних виплат від ефективності інвестування, а не від стану державних фінансів.
Вкладник може контролювати стан свого індивідуального пенсійного рахунку впродовж терміну дії пенсійного договору. Робота недержавних пенсійних фондів є прозорою і чітко регламентується державою.
Враховуючи переваги системи недержавного пенсійного забезпечення, в умовах вкрай несприятливої демографічної ситуації в Україні, коли на одного працюючого приблизно припадає один пенсіонер, структура пенсійних виплат повинна збільшуватися на її користь.
Станом на 30.06.2014 року в Державному реєстрі фінансових установ містилась інформація про 80 недержавних пенсійних фондів (НПФ) та 27 адміністраторів НПФ (станом на 30.06.2013 у реєстрі налічувалось 89 НПФ та 34 адміністраторів). Згідно з даними Державного реєстру фінансових установ НПФ зареєстровано у 9 регіонах України. найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві-60 або 75 % від загальної кількості зареєстрованих НПФ.
Станом на 30.06.2014 адміністраторами недержавних пенсійних фондів укладено 56,5 тис. шт. пенсійних контрактів, що менше на 8% (4,9 тис.шт.) порівняно з кінцем минулого року та на 7,8 5 ( 4,8 тис.шт) менше проти показника відповідного періоду 2013 року. [2]:
Структура пенсійних контрактів станом на 30.06.2014:
• з вкладниками - фізичним особами - 47,0 тис.шт;
• з вкладниками фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис. шт.;
• з вкладниками-юридичними особами - 9,4 тис. шт.
Пенсійні контракти станом на 30.06.2014 укладено з 48,7 тисячами вкладників,з яких:
• Юридичні особи дорівнює 2,4 тисячі, або 4,9 % від загальної кількості вкладників.
• Фізичні особи - 46,3 тисячі, або 95,1 %
Кількість вкладників станом на 30.06.2014 року зменшилась порівняно з кінцем минулого року на 2,8 %( 1,4 тис. вкладників), проте порівняно з відповідним періодом минулого року кількість вкладників зменшилась на 2,2 % (1,0 тисячу вкладників). [2]:
Загальна кількість учасників НПФ становила 837,7 тис. осіб. Основну частину учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 63,9 %, та особи вікової групи від 50до 60 років. Що становила 25,1 % . частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 6,3 %,вікової групи до 25 років-4,7 %.
Загальна вартість активів сформованих НПФ, за перше півріччя 2014р. становила 2381,3 млн. грн., що на 30,0 % або на 549,5 млн. грн. більше в порівняні з аналогічним періодом 2013 року. [2]. Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на 30.06.2014 становив 1167,6 млн. грн., або 67,87 % від сум залучених внесків, збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року на 360,2 млн. грн.., або на 44,6 % [2].
Загальна сума витрат у першому півріччі 2014р., що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, зросла на 29,6 % у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року і в цілому за час існування пенсійних фондів становить 154,2 млн. грн., або 6,5 % від загальної вартості активів НПФ. [2].
До основних причин недостатнього розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні можна віднести [3, с. 44]:
• низький рівень дохідності пенсійних активів;
• законодавчу неврегульованість окремих питань діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення;
• низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення, банківської системи та інших фінансових установ;
• недостатню заінтересованість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників;
• низький фінансовий рівень спроможності громадян для участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;
• обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів, унаслідок відставання розвитку ринку капіталу від потреб інституційних інвесторів;
• низький рівень роз’яснювальної роботи щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення в суспільстві та недостатність її фінансування.
Отже, усунувши ці причини, а також здійснивши низку заходів нормативно-правового та організаційного характеру, можна суттєво стимулювати подальший розвиток ринку недержавного пенсійного забезпечення та створити передумови для ефективного функціонування НПФ як основи розвитку економіки в цілому і добробуту кожного громадянина окремо.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р № 1057-IV із наступними змінами та доповненнями.
2. Офіційний веб-сайт Національної комісії,що здійсню державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/content/stan-i-rozvitok-npz.html.
3. Брагін С. Недержавні пенсійні фонди на не¬ефективному фондовому ринку: приклад України / С. Брагін, О. Макаренко // Вісник НБУ. – 2011.– № 2.– С.44-47.
4. Мальований М. І. Стан та проблеми розви¬тку системи недержавного пенсійного страхування в Україні [Електронний ресурс] / М. І. Мальований. – Режим доступу: http:www/udau.edu .ua/library. php? pid=1535
5. Антіпов О.М. Функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні /О.М.Антіпов, О.О. Недобєга //Часопис економічних реформ №3(7). – 2012. – С.46-50.
