Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2014 » Гірна Ю.І. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Україні на випадок безробіття
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
8-12-2014, 21:55

Гірна Ю.І. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Україні на випадок безробіття

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2014

ЛНУ ім.І.Франка Гірна Ю.І. ЕКФ-42с

ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

В кожної людини, в той чи інший момент часу, може виникнути потреба в соціальному захисті. Соціальне страхування, як важлива складова цього захисту, відіграє значну роль в житті українців, особливо тих, які не можуть себе самостійно забезпечити у зв’язку з хворобою, інвалідністю, вагітністю чи пологами або іншими важливими обставинами. Система соціального захисту в Україні знаходиться в процесі постійного реформування через недосконалість законодавчої бази та кризові ситуації , які відбуваються в нашій державі на сучасному етапі.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – це система прав, обов’язків і гарантій , яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальної допомоги за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття [1].
Для управління соціальним страхуванням на випадок безробіття, забезпечення та надання соціальних послуг з 1 січня 2001 р. запроваджена система загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття,тобто почав функціонувати Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФСС ВБ), який є правонаступником Державного фонду сприяння зайнятості населення[2].
Він є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Основними напрямами діяльності фонду є управління соціальним страхуванням на випадок безробіття, збір і акумуляція страхових внесків, контроль за використанням коштів, виплата матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, виконання інших функцій згідно з статутом. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг[2].
Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи,які :
• Працюють на умовах трудового договору;
• Проходять альтернативну (невійськову ) службу;
• Працюють неповний робочий день або тиждень та на інших підставах передбачених законодавством про працю.
Працюючі пенсіонери та особи , в яких відповідно до законодавства, виникло право на пенсію; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не підлягають страхуванню на випадок безробіття[2].
Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття видається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування[5].
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати , залежно від страхового стажу[4]:
• до 2 років - 50 відсотків;
• від 2 до 6 років - 55 відсотків;
• від 6 до 10 років - 60 відсотків;
• понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру[4]:
• перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
• протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
• у подальшому - 70 відсотків.
В сучасних умовах система соціального страхування на випадок безробіття функціонує і дає результати. Проте, зважаючи на більш високі вимоги до якості соціального страхування, які диктуються міжнародними стандартами,цю сферу діяльності необхідно постійно покращувати та модернізовувати.
Сучасний ринок праці України характеризується наявністю значних проблем : невідповідністю попиту і пропозиції робочої сили, значною середньою тривалістю безробіття, наявністю вимушеної неповної зайнятості, складною ситуацією щодо працевлаштування, недостатнім рівнем професійної освіти[3]. Вирішення , значною мірою, цих проблем, дасть змогу вдосконалити і систему загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
На нашу думку, перш за все, необхідно здійснити моніторинг матеріального стану осіб,які претендують на допомогу на випадок безробіття; здійснити виплати безробітнім на рівні, не нижчому, ніж прожитковий мінімум та ввести нові методи роботи Державної служби зайнятості,які будуть опиратись на ефективні програми соціального захисту
Слід звернути велику увагу і на проблему безробіття тимчасово переміщених осіб,яка на сьогоднішній день є досить актуальною в нашій країні. У зв’язку із останніми подіями в АР Крим та на Сході України кількість переселенців сягає 465 тисяч. Люди,опинившись в інших областях, страждають через брак коштів та недостатню кількість робочих місць, що в свою чергу знижує суспільний добробут.
Саме тому, Президент України підписав закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно з яким переселенці отримають відповідні виплати у вигляді соціальних зобов'язань, а також можливість працевлаштування. Слід зазначити, що допомога тимчасово переміщеним особам на одну сім'ю складає – 2400грн; на непрацездатну особу – 884 грн, а на працездатну особу – половина цієї суми. Виплати здійснюються після реєстрації особи в Центрі зайнятості.
У зв'язку з цим,Державна служба зайнятості сприяє пошуку підходящої роботи переселенцям, збільшує кількість робочих місць та забезпечує матеріальні виплати особам,які визнані безробітними. Але, всі ці дії, через недосконалість законодачої бази, не завжди є ефективними. Тому, урядом розглядаються додаткові законопроекти , які будуть вдосконалювати ці роботи.
Проте, на сьогоднішній день , коли Україна знаходиться в безпрецидентних умовах ведення війни, важко говорити про якісь важливі структурні зрушення в сфері соціального страхування, оскільки стан країни є нестабільним і щоденно змінюється.

Список використаних джерел:
1. ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2.08.2000р.
2. Боднарчук М.І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку. – Чернівці, 2002р.
3. Гаркавченко Н.О. Професійна зайнятість населення в умовах зміни форми власності та розвитку підприємництва, 2001р.
4. Шаманська Н.В., Шаварина Н.П., Юрій С.І. Соціальне страхування. Підручник. – К.:Кондор.-2004р.
5. Яворська Т.В. Страхові послуги. Бібліотека українських підручників.-2008р.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
^