Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2014 » Павлик Я.О. Тенденції та пріоритети сучасної соціальної політики України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1425
  • Автор: Yaryna
  • Дата: 9-12-2014, 01:51
 (голосов: 0)
9-12-2014, 01:51

Павлик Я.О. Тенденції та пріоритети сучасної соціальної політики України

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2014

Павлик Я.О., 2014
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-42с

Реалізуючи соціальну політику, держава гарантує забезпечення основних прав громадян, визначених Конституцією України, зокрема, права на життя, житло, освіту, захист сім’ї, відпочинок, медичну допомогу, соціальне забезпечення тощо. Проблематика державного управління соціальною сферою активно обговорюється під час парламентських дискусій, на науковому рівні, а також викликає підвищений інтерес з боку суспільства. Саме тому дана тема сьогодні є актуальною .
Метою написання роботи є дослідження основних тенденцій та проблем реалізації соціальної політики України.
Поняття «соціальна політика» на сьогодні використовується не тільки вченими і практиками, але є одним з поширених понять також і в повсякденному житті, воно характеризує забезпеченість соціальних груп суспільства сприятливими соціальними умовами. Проводяться численні наукові дослідження в галузі соціальної політики. Існує значна різноманітність поглядів у трактуванні соціальної політики серед західних і українських дослідників [1; с.106].
Реалізація ефективної соціальної політики – це той чинник, від якого значною мірою залежить цивілізаційний розвиток будь-якої держави. Забезпечуючи право на соціальний захист, певний рівень життя всім соціальним групам, створюючи умови для вільної і рівноправної діяльності громадян, реалізуючи гарантії допомоги потерпілим під час надзвичайних подій, держава через соціальну політику зберігає стабільність у суспільстві, що дозволяє йому розвиватися без значних потрясінь, заколотів, революцій.
Отже, соціальна політика – це система заходів інституцій суспільно-політичного життя, спрямованих на забезпечення оптимального розвитку соціальних відносин та задоволення потреб суспільства як загалом, так і окремого громадянина. Передусім це поняття пов’язане з діяльністю держави, спрямованої на підвищення добробуту населення шляхом діяльності в таких сферах, як житлова політика, зайнятість населення, система охорони здоров’я, освіта та система соціального забезпечення [4].
У Конституції України зазначено, що національна економіка розвивається на основі соціально-орієнтованої моделі. Це означає, що головним завданням на шляху соціально-економічного прогресу в державі має стати забезпечення передумов реалізації прав і свобод громадян, утвердження середнього класу й подолання бідності населення.
Сьогодні в національній економіці є такі критерії соціальних гарантій: мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсій за віком, індексація доходів населення. Для забезпечення цих гарантій держава має сприяти розвитку соціальної сфери й проводити виважену соціальну політику.
Соціальна сфера є підсистемою національної економічної системи, яка охоплює явища, процеси, види діяльності й об'єкти, що стосуються забезпечення життєдіяльності суспільства, людини, задоволення її потреб, інтересів.
Соціальна політика є елементом життєздатності, стабілізації, розвитку та консолідації суспільства.
Соціальна політика держави втілюється у суспільних програмах і соціальній практиці та охоплює: регулювання соціальних відносин у суспільстві, забезпечення ефективної зайнятості, розподіл і перерозподіл доходів, формування стимулів до високоефективної праці; забезпечення розвитку соціальної інфраструктури, захист навколишнього середовища [5].
Слід зазначити, що соціальна політика не зводиться до проголошення державою соціальних цілей й оголошення гарантій, а повинна бути представлена системою конкретних заходів щодо їх реалізації, розрахованої на короткострокову (протягом року), середньострокову (три-п’ять років) і довгострокову (десять і більше років) перспективу. Державне управління соціальною сферою передбачає цілеспрямоване функціонування різних соціальних інститутів - системи ціннісних установок, зразків і норм поведінки, галузей й установ державної влади, органів місцевого самоврядування, професійних спілок, асоціацій підприємців, соціальної відповідальності бізнесу та інших громадських організацій [3].
Соціальна політика має вирішити суперечності суспільного розвитку, які гальмують процес формування соціально орієнтованої економіки. Її важливим критерієм є рівень суспільної солідарності. Ці питання набувають особливої актуальності в складних умовах сьогодення.
Засади розбудови соціальної політики України мають гуманістичну спрямованість, орієнтовані на консолідацію суспільства навколо національної ідеї, відтворення показників сталого людського розвитку, формування державної стратегії зупинення тенденцій моральної та духовної деградації суспільства.
Разом з тим важливими проблемами соціального розвитку в Україні є:
- зниження зайнятості та набування безробіттям масового характеру;
- низький рівень життя та зростання масштабів бідності;
- депопуляція населення;
- «криза платежів» - зростання заборгованості по заробітній платі, пенсіях та соціальній допомозі;
- складна ситуація в галузі сімейної політики.
Вирішення всіх питань та успіх реформування соціальної системи залежатиме від того, наскільки ефективно вдасться поєднати особисту відповідальність громадян за рівень свого матеріального добробуту і розвиток виробництва, адресність соціальної підтримки і її економічну обґрунтованість, перетворення відносин власності й соціальне партнерство, нові умови господарювання й фінансування соціальної сфери, реструктуризацію підприємств і працевлаштування громадян.
Головне завдання соціальної політики України – це забезпечення гідного рівня життя як працюючого, так і непрацюючого населення. Метою її здійснення є максимізація позитивного впливу і мінімізація негативних наслідків функціонування національної системи соціального захисту.
Гарантований державою рівень соціального захисту повинна, зокрема, забезпечити система адресної підтримки соціально незахищених верств населення. Вона реалізується через упорядкування на законодавчому рівні пільг, що надаються різним категоріям населення, регулювання гарантованого державою мінімального сукупного доходу. Поглибленню державної підтримки малозахищених верств населення повинне сприяти вдосконалення механізмів надання субсидій, систем загальнообов’язкового державного соціального страхування; подальший розвиток мережі установ з надання соціальної допомоги.
Другим пріоритетом розвитку соціальної політики в Україні є вирішення завдань пенсійної реформи. Головна її мета – підвищення державних гарантій у досягненні більш високих стандартів у пенсійному забезпеченні громадян.
Не менш важливий напрям соціальної політики – забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили та орієнтація стратегії економічного зростання на забезпечення продуктивної зайнятості.
Головним у цьому плані є: недопущення зростання заборгованості заробітної плати та соціальних виплат; підвищення мінімальної заробітної плати й удосконалення тарифної системи; запобігання зростанню безробіття; скорочення масштабів бідності.
Одним з основних завдань виконавчої та законодавчої влади є здійснення скоординованих кроків, спрямованих на поліпшення охорони здоров’я населення. Передбачається, що реформування цієї сфери повинно йти шляхом пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги, створення єдиного простору медичних послуг, формування керованого розвитку платних медичних послуг та введення державного соціального медичного страхування. Взагалі стан здоров’я – це основний показник сталого людського розвитку, за яким визначається рівень держави.
Не менш важливим є такий показник, як освіченість. Примноження інтелектуального потенціалу суспільства, створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, розвиток фундаментальної науки – це аспекти, що віднесені до національних пріоритетів.
Економічна криза та недостатнє фінансування спричинили відплив частини науковців в інші сфери діяльності, еміграції значної кількості кваліфікованих наукових кадрів, зменшення інтересу молоді до наукових досліджень.
Реалізація програм забезпечення доступності житла для різних верств населення та прискорення розвитку житлового будівництва розглядається на державному рівні як одне з ключових завдань соціальної політики.
Наступний важель соціальної політики на сучасному етапі – зміцнення позицій середнього класу. Цей аспект розглядається як важливий інструмент ринкових перетворень, розгортання приватної ініціативи та підприємницької активності населення [4].
На шляху вирішення проблем у сфері соціальної політики дуже важливим є збільшити значення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Це зумовлено тим, що надання соціальних послуг має здійснюватися на максимально наближеному до населення територіальному рівні, на якому повинні бути належні організаційні, матеріальні та фінансові засоби, що забезпечують їх обсяг і якість відповідно до загальнодержавних стандартів. Саме на регіональному та місцевому рівнях повинна вирішуватись більшість соціальних проблем [2].
Отже, соціальна політика держави повинна бути спрямована на мінімізацію соціальних ризиків, забезпечення гідного рівня життя населення, повне та своєчасне здійснення соціальних виплат, надання соціальних гарантій населенню тощо. Державне управління соціальною сферою в Україні потребує вдосконалення, реформування на законодавчому рівні, особливо це стосується медичного страхування.

Список використаних джерел:
1.Богуславська С. І., Потапенко Л.В. Соціальна політика в умовах ринкових відносин / Економічна наука: Проблеми теорії та практики / Фінансовий простір №2 (10). – 2013.
2. Дерега В.В. Соціальна і гуманітарна політика. Особливості реформування соціальної політики в Україні [Електронний ресурс].– Режим доступу:
http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/315/7.pdf
3. Ільчук Л.І. Державне управління соціальною сферою в Україні / Матеріали Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики України, Національна академія наук України, 2010 [Електронний ресурс].– Режим доступу:
http://www.cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=104:2010-06-23-10-53-18&catid=20:2010-06-13-21-06-26&Itemid=27
4. Москаленко В.В. Соціальна політика в Україні: основні завдання та пріоритетні напрями / Політичні науки / Видання ЧДУ ім. П. Могили [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2001/12-1-26.pdf
5. Соціальна політика держави як основа підвищення добробуту громадян / Конспект лекцій на тему «Національна економіка» [Електронний ресурс].– Режим доступу:
http://pidruchniki.com/12281128/ekonomika/sotsialna_politika_derzhavi_osnova_pidvischennya_dobrobutu_gromadyan


Yaryna Pavlyk
Ivan Franko National University of Lviv
Trends and priorities of modern social policy of Ukraine
Principal trends and problems of social policy in Ukraine are analyzed in this article. Determined the main directions of implementation of social policy. Key words: social policy, social sector, social services, state, social protection.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^