Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2014 » Будзан І.І. Особливості фінансування соціальної сфери в Україн
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1275
  • Автор: ivan
  • Дата: 9-12-2014, 21:56
 (голосов: 0)
9-12-2014, 21:56

Будзан І.І. Особливості фінансування соціальної сфери в Україн

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2014

Особливості фінансування соціальної сфери в Україні

Довгострокова орієнтація України на економічний розвиток полягає у здійсненні радикальних реформ, спрямованих на ство¬рення якісно нової системи. У процесі їх реалізації слід забезпе¬чити комплексний розвиток усіх складових ринкової економіки. Однією з них є система соціального захисту населення країни. В широкому розумінні поняття «соціальний захист населення» можна визначити як систему економічних, політичних і правових заходів, спрямованих на створення оптимальних умов забезпе¬чення реальних можливостей реалізації населенням своїх прав і свобод, які забезпечують матеріальний добробут.
Основою системи соціального захисту населення є сукуп¬ність державних, економічних, соціальних і правових гарантій:
■ право на працю та отримання винагороди за працю відпові¬дно до її кількості та якості;
■ право на вибір професії і сфери використання праці, здобут¬тя загальної та професійної освіти;
■ право на отримання матеріальної допомоги у похилому віці та при втраті працездатності у працездатному віці;
■ право на соціальне страхування тощо.
На соціальний захист населення Україна витрачає близь¬ко 20-25 % коштів державного бюджету.
Соціальний захист населення здійснюється за рахунок коштів:
■ держави;
■ приватних організацій;
■ громадських організацій.[1]
Соціальна сфера, у якій виробляється специфічний товар — соціальна послуга, органічно входить до загальної системи еко-номічних відносин. При цьому її роль постійно зростає, оскільки в сучасних умовах освіта, медицина, культура, соціальне забез¬печення займають одну із ключових позицій у забезпеченні висо¬кої ефективності суспільного виробництва.[1]
На даний час у світі поширені такі джерела фінансування со¬ціальної сфери: плата за послуги; бюджетні асигнування, фінан¬сові ресурси підприємств; кошти спонсорів, меценатів та благо¬дійних організацій і фондів, страхові фонди, кредит. В Україні використовуються всі зазначені вище джерела, однак переважає централізований перерозподіл через бюджет, Пенсійний фонд і фонди соціального страхування.[1]
В умовах розвинутої ринкової економіки багатьох країн інвестиції є дже¬релом фінансових ресурсів для розвитку нових технологій, сільськогосподарсь¬кого та промислового комплексів та інших ланок народного господарства. Осо¬бливою є їх роль у забезпеченні соціального зростання як країни в цілому, так і її адміністративно-територіальних одиниць зокрема. На даному етапі соціаль¬ного розвитку в Україні виникає проблема дефіциту фінансових ресурсів для реалізації інвестиційно-інноваційних проектів, взагалі та соціальної спрямова¬ності зокрема, пошуку джерел їх фінансування, що потребує нових підходів до здійснення перетворень, забезпечення яких дасть змогу вирішити проблему не¬стачі фінансових ресурсів. Сьогодні основним джерелом фінансового забезпе¬чення соціальної сфери є бюджетні кошти, але, нажаль вони не можуть в пов¬ному обсязі забезпечити соціальні потреби суспільства, тому виникає потреба залучення додаткових інвестиційних ресурсів.[2]
Сучасні фінансові показники, які характеризують систему пенсійного страхування, засвідчують поглиблення кризи у цій сфері. Протягом усіх років незалежності України пенсійне забезпечення було і є одним із найбільш затратних видів системи соціального страхування населення. При цьому з кожним роком частка ВВП, яка спрямовується на фінансування виплат пенсій, зростає. Якщо в 1991 році на пенсійне забезпечення спрямовувалося 9,51% ВВП, то у 2012 році – 16,95%. Загалом у країнах ЄС це співвідношення складає близько 13%, хоч і коливається від 7,21% в Ірландії до 16,1% в Італії .Сьогоднішній фінансовий стан Пенсійного фонду України характеризується значним дисбалансом власних доходів та витрат, що спричиняє щорічне зростання дефіциту фінансових ресурсів у системі пенсійного страхування [3]
Ситуацію погіршує той факт, що сьогодні держава вичерпала всі свої можливості щодо збільшення надходжень до Пенсійного фонду України за рахунок підвищення розміру страхових внесків, які є одними із найбільших у Європі та світі. Водночас, заходи, які приймаються для поліпшення ситуації в пенсійній сфері – підвищення пенсійного віку, збільшення розміру мінімального страхового стажу, скорочення пільгових пенсій тощо, – нівелюються незавершеною пенсійною реформою[3]
Брак належного фінансування пенсійної системи відповідним чином впливає на можливості держави здійснювати підтримку інших видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які мають не менш важливе значення для соціального захисту населення, ніж пенсійне забезпечення Найбільша частка трансакційних витрат спостерігається по Фонду соціального страхування від безробіття (ФСС НВБ). Це пояснюється тим, що ФСС НВБ надає різноманітну кількість соціальних послуг безробітним, а отже, має великий штатсоціальних працівників.
Щодо бюджетного фінансування соціальної сфери, то видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення у державному бюджеті України у 2011 році становили 33 114,2 млн грн., у 2012 вони зросли на 11 385,8 млн грн. і становили 44 500,0 млн грн., а у 2013 році дещо знизились і становили 44 305,1 млн грн. При цьому річний план у 2011 році становив 70 540,2 млн грн. і був виконаний на 46,9%, у 2012 році становив 89 181,9 млн грн. і був виконаний на 49,9%, а у 2013 році річний план становив 89 254,1 іі був виконаний на 49,6%. [4]
Крім вищезазначених проблем на сьогодні не втрачає актуальності і проблема формування ефективного нормативноправового забезпечення фінансування соціальної сфери, оскільки досить часто воно або є суперечливим, або обмежує можливості управління фінансовими ресурсами на місцях. Тому в рамках запропонованої організаційної складової систем и фінансового забезпечення потрібно здійснити ряд удосконалень існуючої системи фінансового забезпечення соціальної сфери і розробити нові методики відбору проектів і формування їх оптимального набору на законодавчому рівні.
Таким чином, сьогодні в Україні існує безліч проблем функціонування
системи фінансового забезпечення, які в свою чергу супроводжуються великою кількістю наукових досліджень вітчизняних економістів, але на сьогодні не існує загального підходу до реформування системи фінансового забезпечення соціальної сфери [2]
Список використаної літератури:
1.Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування / Кредитно-модульний курс. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – [80-85c.]
2. Н.В. Винниченко/ Функціонування системи фінансового забез¬печення соціальної сфери –[електронний ресурс]- http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_BOA/Vinnichenko_4.pdf
3. М. І. Мальований \ Фінансове забезпечення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні – [електронний ресурс ]- http://soskin.info/userfiles/file/2013/11-12%202013%20EX/11-12%282%29/Malyovanyi.pdf
4.Офіційний веб-сайт всеукраїнської громадської неприбуткової організації Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ibser.org.ua

Посилання: соціальне страхування

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^