Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2014 » Климків М.Ю. Проблема валютного курсу та його вплив на фінансовий ринок України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
26-12-2014, 13:33

Климків М.Ю. Проблема валютного курсу та його вплив на фінансовий ринок України

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2014

Климків М.Ю.
ЛНУ ім.І.Франка
Екф-43с

ПРОБЛЕМА ВАЛЮТНОГО КУРСУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІНАНСОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ

Курс долара досить давно став одним з головних показників, виходячи з яких українці оцінюють свій добробут. Причин тому маса, починаючи із залежності української економіки від імпорту і закінчуючи сакральною звичкою до обчислення зарплат у доларовому еквіваленті, навіть якщо вони виплачуються в гривні.
2014 рік з його масштабною девальвацією подарував суспільству справжній трилер. До початку Євромайдану, точніше в кінці жовтня, курс долара на міжбанку був 8,14 грн. Через рік курс перевищує 15 грн.. А недавній стрибок до значень понад 16 грн дає розуміння, що 100% -ва девальвація ще не межа можливостей.
Безумовно, так чи інакше девальвації у 2014 році було не уникнути. Однак її стрибкоподібний характер і перекоси у функціонуванні валютного ринку, що виникають внаслідок регуляторної діяльності Національного банку, його учасники пояснюють політикою НБУ.
Так, Нацбанк виконав рекомендації МВФ, який давно закликав відмовитися від фіксованого курсу національної валюти в числі інших рекомендацій. Але те, як саме це було зроблено, завдало істотного удару не тільки по фінансовому ринку, але й по економіці загалом.
Все це вкупі з численними нововведеннями, такими як ліміт на зняття доларів з валютних рахунків і депозитів, вже згадане обмеження з продажу валюти в одні руки, вимога до експортерів продавати 100% валютної виручки (згодом планку знизили до 75%), остаточно підірвало довіру ринку і населення до регулятора.
Фахівці вважають, що зараз на ринку зароджується «девальвація, що самопідтримується». Тобто люди, бачачи зниження курсу гривні, поспішають витратити гроші на купівлю імпортних товарів, щоб встигнути до подорожчання, коли за ті самі меблі або побутову техніку доведеться заплатити вже більше. Це у свою чергу сприяє зростанню попиту на імпорт, який за сформованих умов було б доцільно, навпаки, скорочувати.
На думку одного з експертів: «Корінь девальвації – у платіжному балансі. Ми імпортуємо більше товарів, ніж продаємо. Тому зараз було б доцільно зменшити імпорт, ввести на нього мита, і тільки тоді ситуація може покращитися».
Однією з основних проблем є небажання експортерів продавати валюту на ринку за діючим курсом. Експортери придумують усе нові способи не заводити валюту в країну або максимально розтягнути цей процес у часі. А банкіри намагаються розробити схеми, що дозволяють звести як клієнтів одного банку експортерів та імпортерів, щоб був взаємовигідний рух валюти.
Відтік депозитів з банків за таких умов виглядає цілком закономірним явищем. Перше, що зробить вкладник, бачачи зростання курсу долара, зіткнувшись з неможливістю купити валюту і почувши про обмеження на зняття депозитів, – намагатиметься забрати свої кровні з банку.
Прикметою часу, за словами експертів, закономірно стали проблеми з поверненням депозитів. Забрати з банку повністю всю суму вкладу зараз вкрай складно.
За таких умов утримати клієнта – подвиг, що вимагає неабияких зусиль і винахідливості. Наприклад, ряд банків скоротили свої депозитні програми до 7-15 днів, запропонувавши клієнтам акції, що додатково збільшують прибутковість депозитних вкладів, дають можливість виграти бонуси, призи, дисконт і т. д.
При цьому ставки за депозитами сьогодні неймовірно високі і можуть досягати 25-27% у гривнях і 12,5-13,5% у доларах. У жовтні 2013-го середні ставки на річні депозити, за даними НБУ, були 17,5% в гривнях і 7,08% у доларах.
Такі кроки із залучення вкладів дозволили деяким банкам навіть наростити показники.
При цьому, незважаючи на окремі перемоги місцевого значення, загроза відтоку депозитів нікуди не дівається, і тема мораторію на дострокове зняття вкладів періодично з'являється в ефірі.
В таких умовах говорити про більш-менш активне кредитування немає підстав. Якщо восени 2013 року загальна сума позик, виданих банками юридичним і фізичним особам, склала в гривні 582 млрд, то станом на вересень 2014-го вона скоротилася до 547 млрд грн. При цьому частка проблемних кредитів зросла, за різними оцінками, до 60-95%.
«Зараз кредити не повертає ніхто – ні фізичні, ні юридичні особи. Всі клієнти, які кредитувалися у валюті і пережили девальвацію з 5 до 8 грн за $ 1, зараз перестали платити», – зазначає співробітник одного з київських банків.
Банківська система не може зараз кредитувати економіку України. Хоча і експерти, і державні діячі постійно заявляють, що економіка України не може працювати без кредитування. Але саме кредитування неможливо в умовах, коли частина бізнесу пішла в тінь, частина розорилася, а та невелика частина, що залишилася, думає зараз про те, як пережити кризу, а не про розвиток. Немає кредитування – немає і доходів банків. Тому банкам так важко віддавати депозити. Коло замкнулося.
Кризу банківської системи підтверджує і кількість фінустанов, в яких у 2014 році була введена тимчасова адміністрація. За інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тимчасова адміністрація працює в 34 банках, і процес триває.
Зараз відчувають труднощі, але залишаються надійними держбанки і банки зі 100% -м іноземним капіталом. Приватні українські банки та їхні перспективи залишаються під великим питання.
Враховуючи все вищесказане, стан фінансової сфери разюче погіршився менш ніж за рік, що не могло не позначитися на всій економіці в цілому. Рекордна кількість несприятливих факторів, починаючи від бойових дій на сході країни і закінчуючи не дуже сприятливою кон'юнктурою світових ринків, безумовно, зіграли свою роль.
Однак внесок держави, яка досі лише обмежується деклараціями про майбутні реформи, а на практиці все більше входить у роль регулятора ринків в ручному режимі, недооцінювати не варто.
При цьому розгледіти на горизонті реформи все ще неможливо. Підписана керівниками п'яти фракцій коаліційна угода передбачає лібералізацію валютного регулювання в Україні починаючи з 2016 року. З цього ж року влада має намір спростити режим інвестування в Україну і почати роботу над створенням умов для повернення коштів, виведених за кордон.
Список використаних джерел[Електронний ресурс]
1.http://ua.korrespondent.net/business/financial/3451296-korrespondent-yak-rozvyvatymetsia-finansovyi-rynok-ukrainy
2.http://businesstv.com.ua/news/maizhe_polovina_zaborgovanosti_pered_bankami_pereishla_v_kategoriyu_problemnoi
3. http://news.finance.ua/ua/news/~/341468
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
^