Надюк У. С. (наук. керівник доц. Микуляк О.В.)
Банківські депозити як інструмент інвестування тимчасово вільних коштів підприємств
Вибір форми вкладення тимчасово вільних коштів зумовлює необхідність ефективного використання інвестиційних ресурсів. Підприємства можуть розміщувати кошти у різні фінансові інструменти, зокрема, на депозитних рахунках у банку з метою одержання додаткових доходів.
Актуальність теми дослідження полягає у тому, що розміщення коштів на депозитному рахунку є оптимальним інструментом для отримання додаткового доходу при ефективному управлінні фінансовими потоками підприємства. Однак упродовж багатьох років підприємства мали об’єктивні і суб’єктивні підстави для втрати довіри до банківської системи. Як наслідок, існує гостра необхідність поглиблення взаємодії підприємств і фінансового капіталу при розміщення тимчасово вільних грошових коштів суб’єктів господарювання.
Важливі аспекти цієї проблеми вивчені у наукових працях: Азаренкової Г.М., Васюренко О.В., Герасимович А.М., Жукова Е.Ф., Коцовської Р.Н., Ричаківської В.І., Мороз А.М., Української Л.О., Савлука М.І. та багатьох інших.
Зазвичай, у пошуку об'єкта розміщення фінансовий менеджер прагне вибрати найдохідніший інструмент з прийнятними для компанії рівнями ризику і ліквідності. Головною проблемою при розміщенні коштів є можливість моментального вилучення грошей та вкладення в основний бізнес. Саме тому більшість суб’єктів господарювання вважають, що одним з найкращих способів зберегти й примножити вільні кошти є банківський депозит. Його можна відкрити терміном з прийнятним рівнем ризику і майже нульовими супутніми видатками. У той самий час цей інструмент є найменш дохідним. З іншого боку, деякі банки відмовляють клієнтам, бажаючим розмістити депозит терміном менше місяця. Інші, навпаки, йдуть назустріч клієнтам і підвищують їм відсоткову ставку. Завдяки цьому потреба у терміновому депозиті стає такою гострою.
Банківський депозит з позиції підприємства – це вільні грошові кошти юридичних осіб у національній чи іноземній валюті, залучені банком на договірній основі для подальшого їх спрямування у кредитно-інвестиційний процес на умовах повернення, платності та строковості [1]. Займаючись бізнесом, суб’єкти господарювання проводять платежі через поточні рахунки, при цьому кошти списують з такого рахунку на підставі доручень. Після розрахункових операцій на поточному рахунку залишається вільна сума грошей, яку юридична особа з метою отримання більшого прибутку перекладає на депозит.
Процедура вкладення коштів у банківський депозит виглядає так. Керівник підприємства подає до депозитного відділу банку лист-клопотання на ім’я голови правління банку з проханням прийняти на депозитний рахунок гроші на визначений термін. При погодженні термінів та відсотків на вкладені кошти укладають депозитний договір у 2-х примірниках. Депозитний договір засвідчує право банку управляти залученими від юридичних осіб коштами і право вкладників отримати у чітко визначений термін суму депозитного вкладу та плати за користування ним.
Відсотки нараховують з моменту надходження на депозитний рахунок і до моменту повного списання коштів з рахунку вкладника на підставі розпорядження економіста відділу розрахункового обслуговування [2].
Відсотки можна сплачувати:
− авансом з початку дії договору;
− щомісячно до зазначеного в договорі числа кожного місяця;
− щоквартально;
− 1 раз в півроку;
− 1 раз в рік;
− одночасно з поверненням суми депозиту.
Термін депозиту обирає вкладник самостійно. Депозитна угода може бути укладена терміном до 1 місяця, від 1 до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 до 12 місяців та більше року. На сьогодні найчастіше зустрічаються вклади до 6 місяців.
Довгострокові вклади є невигідними як для банків, так і для вкладників. Для банківських установ вони є дуже дорогими, бо відсоткова ставка є високою, оскільки має покрити рівень інфляції, а для вкладників є досить ризиковим, через те, що рівень неповернення банком значний через нестабільну ситуацію в банківській сфері [3].
Банки пропонують різноманітні варіанти депозитів для підприємств. Це можуть бути:
- строкові депозити - класичний банківський продукт, що дає змогу розміщувати вільні кошти під фіксовану відсоткову ставку на визначений заздалегідь термін;
- депозитна лінія - депозит, що дає змогу вільного довкладення/зняття депозитних коштів впродовж терміну дії договору та отримання доходу залежно від терміну перебування коштів на вкладі.
Суб’єкти господарювання при прийнятті рішення про розміщення власних коштів на депозитах керуються насамперед трьома основними міркуваннями:
- надійність банку;
- рівень відсоткової ставки за вкладами;
- якість обслуговування клієнтів.
Як правило, у вітчизняній банківській практиці проявляється тенденція: чим стабільніше і надійніше банк, тим меншою мірою він прагне встановити максимально високі відсоткові ставки за депозитами. І навпаки, маловідомі банки пропонують максимальні відсоткові ставки, прагнучи залучити більше вкладів.
Що стосується динаміки депозитів залучених від юридичних осіб в Україні, то можемо навести такі дані:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391539/mail59000[/img]
Рис. 1. Обсяги депозитів сектору не фінансових корпорацій за видами валют і термінами
Джерело: Офіційний сайт Національного банку України.-[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua
Депозитний портфель юридичних осіб станом на червень 2014 р. містив такі вклади: 66% у гривнях, 28% у доларах США, 6% у євро. Обсяг вкладів збільшився за рахунок строкових коштів. Найбільший приплив депозитів, майже чверть, забезпечила оптова та роздрібна торгівля. Але деякі експерти налаштовані скептично, називаючи депозити юросіб в Україні всього лише інструментом маніпуляцій з банківськими балансами.
Для візуалізації ефективності використання депозитів як інструменту інвестування тимчасово вільних грошових коштів можна навести такий розрахунковий приклад. Щоб визначити величину прибутку підприємства від депозиту, потрібно розрахувати майбутню вартість такого фінансового потоку. Перше місце серед банків України за депозитами юридичних осіб посідає ПриватБанк. Загальна сума депозитів станом на 1. 11. 2014 складає 32 715.4342 млрд. грн. З них 18 621.9662 млрд. грн. кошти до запитання і 14 093.4680 млрд. грн. строкові депозити. Тому для ефективного вкладу вибираємо саме цей банк. Обираємо депозитну пропозицію цього банку «Депозит Плюс», яка надає 22% за 6 місяців. Припустимо, що підприємство вклало 50000 грн на три місяці на термін з 05 серпня до 05 листопада за відсотковою ставкою 22%. Відсотки нараховуються щомісячно і сплачуються не пізніше 1-го числа кожного місяця. Кількість днів згідно з угодою обчислюється за методом факт/360 і дорівнює 92 дні ( 27+30+31+4). Отож:
- за умови нарахування простим процентом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391815/mail59002[/img];
- за умови нарахування за складним процентом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391698/mail59001[/img]
Суб’єкти господарювання можуть вкладати кошти не лише одним платежем, а й рівновеликими частками. Враховуючи вищезазначені умови сума ануїтету становитиме 16666,7 грн. Суму доходу від даного виду вкладення обраховують за допомогою таких формул:
- за умови нарахування звичайним ануїтетом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391710/mail59001[/img]
- за умови нарахування авансовим ануїтетом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391725/mail59001[/img]
За проведеними підрахунками стає очевидно, що вклавши суму у розмірі 50000 грн. підприємство отримає дохід за будь-якої умови нарахування процентів. Тому, депозит є досить ефективною формою інвестування тимчасово-вільних коштів для юридичних осіб.
Певна річ, існують і негативні особливості депозитів для юридичних осіб. Наприклад, дуже часто вклади для бізнесу обмежують можливість поповнення і містять досить жорсткі санкції за дострокове розірвання депозитної угоди. Банкіри радять клієнтам під час підписання договору оцінити можливі втрати на випадок дострокового розірвання договору. Особливо це відчутно для малого й середнього бізнесу, які часто йдуть на вивільнення частини оборотних коштів на користь банківського депозиту, розраховуючи на певний дохід.
Сьогодні бізнес перебуває в ситуації, коли йому потрібно постійно шукати нові шляхи існування і протистояти щоденним викликам: миттєвим змінам господарських відносин, регіонів і напрямків діяльності, скороченню платоспроможного попиту, піковим показникам інфляції тощо. Зрозуміло, що природною реакцією на всі ці процеси, особливо корпоративних клієнтів банків, став інтенсивне переміщення накопичених активів в інші форми: масове поповнення товарних запасів сировини і матеріалів, придбання валюти та банківських металів, інвестування в освоєння випуску нових видів продукції, послуг.
Це, в свою чергу, викликало відтік певних обсягів коштів з депозитних рахунків, особливо в періоди з високими показниками інфляції: березні-травні, а також вересні-жовтні 2014 р. Крім того, дуже великий вплив на вкладників справив лавиноподібний процес введення тимчасових адміністрацій у багатьох банківських установах з подальшою ліквідацією великої їх кількості. При цьому суб'єкти господарювання у пошуках надійних банківських установ, де, на їхню думку, безпечніше розміщувати тимчасово вільні кошти, вже навіть сформували певний перекіс при перерозподілі коштів між банківськими установами, керуючись переважно емоційними, ніж економічними аргументами. Деякі з юридичних осіб вирішили взагалі утриматися від розміщення тимчасово вільних коштів на депозитах.
У нинішніх умовах не слід забувати й про найважливіший нюанс — вклади для бізнесу не страхуються Фондом гарантування вкладів фізосіб. А це означає, що у разі банкрутства банку гроші або будуть просто втрачені, або їх доведеться довго вибивати через суд. Щоб цього не сталося, потрібно дуже ретельно вибирати банк, орієнтуючись на його фінансові показники, а не на привабливість депозитної ставки та обіцяні бонуси.
Отож можна зробити такі висновки: для підвищення репутації цього інструменту інвестування необхідно реформувати не лише банківську сферу, а й основні напрями державної політики України, одним із пріоритетних завдань якої на сьогодні є зміцнення банківської системи та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень. Зазначені напрями нерозривно пов'язані з упровадженням системи заходів для посилення довіри суб’єктів господарювання до вітчизняних банків шляхом гарантування збереження коштів вкладників та стимулювання зростання обсягів грошових вкладів у банківських установах.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 [Електронний ресурс] / Верховна рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page
2. Луців Б. Особливості ресурсного забезпечення комерційних банків України / Луців Б., Заславська О. // Вісник ТНЕУ. – 2012. – № 2. – С. 89–102
3. Міщенко, В. І. Банківські операції [Текст] : Підручник / В. І. Міщенко, Н. Г. Слав’янська. –К.: «Знання», 2006. –727с.
4. Офіційний сайт Національного банку України: - [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua
Банківські депозити як інструмент інвестування тимчасово вільних коштів підприємств
Вибір форми вкладення тимчасово вільних коштів зумовлює необхідність ефективного використання інвестиційних ресурсів. Підприємства можуть розміщувати кошти у різні фінансові інструменти, зокрема, на депозитних рахунках у банку з метою одержання додаткових доходів.
Актуальність теми дослідження полягає у тому, що розміщення коштів на депозитному рахунку є оптимальним інструментом для отримання додаткового доходу при ефективному управлінні фінансовими потоками підприємства. Однак упродовж багатьох років підприємства мали об’єктивні і суб’єктивні підстави для втрати довіри до банківської системи. Як наслідок, існує гостра необхідність поглиблення взаємодії підприємств і фінансового капіталу при розміщення тимчасово вільних грошових коштів суб’єктів господарювання.
Важливі аспекти цієї проблеми вивчені у наукових працях: Азаренкової Г.М., Васюренко О.В., Герасимович А.М., Жукова Е.Ф., Коцовської Р.Н., Ричаківської В.І., Мороз А.М., Української Л.О., Савлука М.І. та багатьох інших.
Зазвичай, у пошуку об'єкта розміщення фінансовий менеджер прагне вибрати найдохідніший інструмент з прийнятними для компанії рівнями ризику і ліквідності. Головною проблемою при розміщенні коштів є можливість моментального вилучення грошей та вкладення в основний бізнес. Саме тому більшість суб’єктів господарювання вважають, що одним з найкращих способів зберегти й примножити вільні кошти є банківський депозит. Його можна відкрити терміном з прийнятним рівнем ризику і майже нульовими супутніми видатками. У той самий час цей інструмент є найменш дохідним. З іншого боку, деякі банки відмовляють клієнтам, бажаючим розмістити депозит терміном менше місяця. Інші, навпаки, йдуть назустріч клієнтам і підвищують їм відсоткову ставку. Завдяки цьому потреба у терміновому депозиті стає такою гострою.
Банківський депозит з позиції підприємства – це вільні грошові кошти юридичних осіб у національній чи іноземній валюті, залучені банком на договірній основі для подальшого їх спрямування у кредитно-інвестиційний процес на умовах повернення, платності та строковості [1]. Займаючись бізнесом, суб’єкти господарювання проводять платежі через поточні рахунки, при цьому кошти списують з такого рахунку на підставі доручень. Після розрахункових операцій на поточному рахунку залишається вільна сума грошей, яку юридична особа з метою отримання більшого прибутку перекладає на депозит.
Процедура вкладення коштів у банківський депозит виглядає так. Керівник підприємства подає до депозитного відділу банку лист-клопотання на ім’я голови правління банку з проханням прийняти на депозитний рахунок гроші на визначений термін. При погодженні термінів та відсотків на вкладені кошти укладають депозитний договір у 2-х примірниках. Депозитний договір засвідчує право банку управляти залученими від юридичних осіб коштами і право вкладників отримати у чітко визначений термін суму депозитного вкладу та плати за користування ним.
Відсотки нараховують з моменту надходження на депозитний рахунок і до моменту повного списання коштів з рахунку вкладника на підставі розпорядження економіста відділу розрахункового обслуговування [2].
Відсотки можна сплачувати:
− авансом з початку дії договору;
− щомісячно до зазначеного в договорі числа кожного місяця;
− щоквартально;
− 1 раз в півроку;
− 1 раз в рік;
− одночасно з поверненням суми депозиту.
Термін депозиту обирає вкладник самостійно. Депозитна угода може бути укладена терміном до 1 місяця, від 1 до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 до 12 місяців та більше року. На сьогодні найчастіше зустрічаються вклади до 6 місяців.
Довгострокові вклади є невигідними як для банків, так і для вкладників. Для банківських установ вони є дуже дорогими, бо відсоткова ставка є високою, оскільки має покрити рівень інфляції, а для вкладників є досить ризиковим, через те, що рівень неповернення банком значний через нестабільну ситуацію в банківській сфері [3].
Банки пропонують різноманітні варіанти депозитів для підприємств. Це можуть бути:
- строкові депозити - класичний банківський продукт, що дає змогу розміщувати вільні кошти під фіксовану відсоткову ставку на визначений заздалегідь термін;
- депозитна лінія - депозит, що дає змогу вільного довкладення/зняття депозитних коштів впродовж терміну дії договору та отримання доходу залежно від терміну перебування коштів на вкладі.
Суб’єкти господарювання при прийнятті рішення про розміщення власних коштів на депозитах керуються насамперед трьома основними міркуваннями:
- надійність банку;
- рівень відсоткової ставки за вкладами;
- якість обслуговування клієнтів.
Як правило, у вітчизняній банківській практиці проявляється тенденція: чим стабільніше і надійніше банк, тим меншою мірою він прагне встановити максимально високі відсоткові ставки за депозитами. І навпаки, маловідомі банки пропонують максимальні відсоткові ставки, прагнучи залучити більше вкладів.
Що стосується динаміки депозитів залучених від юридичних осіб в Україні, то можемо навести такі дані:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391539/mail59000[/img]
Рис. 1. Обсяги депозитів сектору не фінансових корпорацій за видами валют і термінами
Джерело: Офіційний сайт Національного банку України.-[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua
Депозитний портфель юридичних осіб станом на червень 2014 р. містив такі вклади: 66% у гривнях, 28% у доларах США, 6% у євро. Обсяг вкладів збільшився за рахунок строкових коштів. Найбільший приплив депозитів, майже чверть, забезпечила оптова та роздрібна торгівля. Але деякі експерти налаштовані скептично, називаючи депозити юросіб в Україні всього лише інструментом маніпуляцій з банківськими балансами.
Для візуалізації ефективності використання депозитів як інструменту інвестування тимчасово вільних грошових коштів можна навести такий розрахунковий приклад. Щоб визначити величину прибутку підприємства від депозиту, потрібно розрахувати майбутню вартість такого фінансового потоку. Перше місце серед банків України за депозитами юридичних осіб посідає ПриватБанк. Загальна сума депозитів станом на 1. 11. 2014 складає 32 715.4342 млрд. грн. З них 18 621.9662 млрд. грн. кошти до запитання і 14 093.4680 млрд. грн. строкові депозити. Тому для ефективного вкладу вибираємо саме цей банк. Обираємо депозитну пропозицію цього банку «Депозит Плюс», яка надає 22% за 6 місяців. Припустимо, що підприємство вклало 50000 грн на три місяці на термін з 05 серпня до 05 листопада за відсотковою ставкою 22%. Відсотки нараховуються щомісячно і сплачуються не пізніше 1-го числа кожного місяця. Кількість днів згідно з угодою обчислюється за методом факт/360 і дорівнює 92 дні ( 27+30+31+4). Отож:
- за умови нарахування простим процентом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391815/mail59002[/img];
- за умови нарахування за складним процентом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391698/mail59001[/img]
Суб’єкти господарювання можуть вкладати кошти не лише одним платежем, а й рівновеликими частками. Враховуючи вищезазначені умови сума ануїтету становитиме 16666,7 грн. Суму доходу від даного виду вкладення обраховують за допомогою таких формул:
- за умови нарахування звичайним ануїтетом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391710/mail59001[/img]
- за умови нарахування авансовим ануїтетом:
[img=left]https://vk.com/im?peers=8953965&sel=34239844&z=photo54393040_350391725/mail59001[/img]
За проведеними підрахунками стає очевидно, що вклавши суму у розмірі 50000 грн. підприємство отримає дохід за будь-якої умови нарахування процентів. Тому, депозит є досить ефективною формою інвестування тимчасово-вільних коштів для юридичних осіб.
Певна річ, існують і негативні особливості депозитів для юридичних осіб. Наприклад, дуже часто вклади для бізнесу обмежують можливість поповнення і містять досить жорсткі санкції за дострокове розірвання депозитної угоди. Банкіри радять клієнтам під час підписання договору оцінити можливі втрати на випадок дострокового розірвання договору. Особливо це відчутно для малого й середнього бізнесу, які часто йдуть на вивільнення частини оборотних коштів на користь банківського депозиту, розраховуючи на певний дохід.
Сьогодні бізнес перебуває в ситуації, коли йому потрібно постійно шукати нові шляхи існування і протистояти щоденним викликам: миттєвим змінам господарських відносин, регіонів і напрямків діяльності, скороченню платоспроможного попиту, піковим показникам інфляції тощо. Зрозуміло, що природною реакцією на всі ці процеси, особливо корпоративних клієнтів банків, став інтенсивне переміщення накопичених активів в інші форми: масове поповнення товарних запасів сировини і матеріалів, придбання валюти та банківських металів, інвестування в освоєння випуску нових видів продукції, послуг.
Це, в свою чергу, викликало відтік певних обсягів коштів з депозитних рахунків, особливо в періоди з високими показниками інфляції: березні-травні, а також вересні-жовтні 2014 р. Крім того, дуже великий вплив на вкладників справив лавиноподібний процес введення тимчасових адміністрацій у багатьох банківських установах з подальшою ліквідацією великої їх кількості. При цьому суб'єкти господарювання у пошуках надійних банківських установ, де, на їхню думку, безпечніше розміщувати тимчасово вільні кошти, вже навіть сформували певний перекіс при перерозподілі коштів між банківськими установами, керуючись переважно емоційними, ніж економічними аргументами. Деякі з юридичних осіб вирішили взагалі утриматися від розміщення тимчасово вільних коштів на депозитах.
У нинішніх умовах не слід забувати й про найважливіший нюанс — вклади для бізнесу не страхуються Фондом гарантування вкладів фізосіб. А це означає, що у разі банкрутства банку гроші або будуть просто втрачені, або їх доведеться довго вибивати через суд. Щоб цього не сталося, потрібно дуже ретельно вибирати банк, орієнтуючись на його фінансові показники, а не на привабливість депозитної ставки та обіцяні бонуси.
Отож можна зробити такі висновки: для підвищення репутації цього інструменту інвестування необхідно реформувати не лише банківську сферу, а й основні напрями державної політики України, одним із пріоритетних завдань якої на сьогодні є зміцнення банківської системи та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень. Зазначені напрями нерозривно пов'язані з упровадженням системи заходів для посилення довіри суб’єктів господарювання до вітчизняних банків шляхом гарантування збереження коштів вкладників та стимулювання зростання обсягів грошових вкладів у банківських установах.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 [Електронний ресурс] / Верховна рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page
2. Луців Б. Особливості ресурсного забезпечення комерційних банків України / Луців Б., Заславська О. // Вісник ТНЕУ. – 2012. – № 2. – С. 89–102
3. Міщенко, В. І. Банківські операції [Текст] : Підручник / В. І. Міщенко, Н. Г. Слав’янська. –К.: «Знання», 2006. –727с.
4. Офіційний сайт Національного банку України: - [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua
