УДК 336
Продивус В.
Зарубіжний досвід місцевого оподаткування
Місцеве оподаткування має важливе значення у фінансовому забезпеченні органів місцевого самоврядування не лише України, а й в зарубіжних країнах. Під терміном "місцеві податки та збори " розуміють податки і збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства і є обов'язковими до сплати .
В розвинутих країнах місцеві податки і збори займають питому вагу в загальній сумі грошових надходжень органів місцевого самоврядування. Розвинені країни можна поділити на 3 групи за критерієм видів податкових доходів:
- країни з високим рівнем доходів від податкового податку ( США,Португалія)
- країни з високою питомою вагою прибуткового податку( країни Північної Європи)
- країни зі змінними доходами ( Кіпр,Іспанія)
Місцеві податки становлять у загальній сумі доходів місцевих бюджетів
Австрії – 72%, Японії – 55%, Франції – 48% [2, c. 89]. За рахунок місцевих
податків формувалися 61% муніципальних доходів у Швеції, 66% – у США,
51% – у Данії, 46% – у Швейцарії, 46% – у Німеччині, 43% – у Норвегії, 37% – у
Великій Британії, 34% – у Фінляндії, 31% – в Іспанії [1]. Для розвинених країн характерно є те,що існує велика кількість видів місцевих податків і зборів,наприклад в Італії,Бельгії існує близько 100( для порівняння ,в Україні є лише 3 місцеві податки).
У Великій Британії розмір податку встановлюється місцевими органами влядаи і залежить від оцінної вартості будинку чи квартири,яка належить до одного з 8 розрядів. Ті,чия власність потрапляє у нижчу категорію,платять 2/3 від того,що платять за середню категорію,а ті, чия власність належить до вищої категорії - платять у 3 рази більше за тих,які належать до нижчої категорії. Якщо в будинку живе 1 людина,то їй дають знижку 25 % незалежно від її доходу. Знижки також передбачені для безробітних і студентів. Також цього року планують ввести плату за користування автомобільними дорогами за принципом "плати стільки,скільки наїздиш".
Цікавим є досвід місцевого оподаткування у Франції. Місцевий бюджет складають з бюджетів провінцій,департаментів і комун. Незвичайним є професійний податок, який накладається на осіб,за роботу яких заробітна плата не виплачується. До таких платників належать письменники,журналісти,художники (крім медсестер і власників авто).
Податки на нерухоме майно вважаються найефективнішими саме на місцевому рівні. [3, с. 360-362]. У Литві, Нідерландах, Угорщині, Франції платниками цього податку можуть бути як власники, так і орендатори нерухомості. Податок на нерухомість сплачується як фізичними, так і юридичними особами, проте платниками цього податку можуть бути лише юридичні особи (в таких країнах, як Ірландія та Данія) або лише фізичні особи (в таких країнах, як Великобританія та Словенія).
Податки на нерухоме майно з іншими місцевими податками і зборами, то вони мають певні переваги – це здатність отримувати постійні надходження за будь-яких умов; справедливий розподіл податкового тягаря; мінімальне викривлення економічної діяльності й мінімальне стримування економічного зростання; легкість в адмініструванні;
Як свідчить досвід Польщі, запровадження такого виду податку на майно, як «за квадратний метр», підвищує щорічно рівень ВВП приблизно на 1% або рівень загальних доходів громади на 15% [4, c. 44]. Податок на нерухомість у Польщі є найвагомішим джерелом надходжень до бюджетів найнижчої ланки (гміна). Зокрема, надходження від нього до місцевих бюджетів становить більше 3 млн дол. США на рік, або понад 15% загальних доходів бюджетів гміни чи 45% доходів із власних джерел (без надходжень від субвенцій і розподілу податків). Податок на нерухомість стягується як із забудованої нерухомості, так і з порожніх ділянок (за винятком тих, які використовуються для лісового або сільського господарства, з них стягується окремий сільськогосподарський або лісогосподарський податок). Встановлення фактичної ставки цього податку є прерогативою кожної місцевої ради, національним законодавством закріплені лише його максимальні межі. Максимальна ставка автоматично збільшується з кожним роком на суму ставки інфляції, яку оголошує Головне управління статистики.
Отже, враховуючи світовий досвід, чимало місцевих податків можна розділити на кілька груп.
Податки першої групи охоплюють податки на нерухоме майно, місцеві непрямі податки, прямі прибуткові податки з фізичних і юридичних осіб та місцеві подушні податки, які складають найбільшу частку в доходах місцевих бюджетів. Друга група – це податки на прибуток та доходи. Одним із найбільш досконалих видів фіскальних інструментів другої групи є прибутковий податок
із громадян. До третьої групи належать непрямі податки: податок з обороту, податок на додану вартість, податок на роздрібний продаж. До четвертої групи можна віднести місцеві подушні та екологічні податки, які застосовуються у багатьох країнах і складають невелику частку в загальній сумі доходів місцевих бюджетів. До наступної групи належать податки на ігри, видовища,
розваги, аукціони, збори, які проводять органи місцевої влади, за виконані ними послуги, які в структурі доходів місцевих бюджетів є незначними.
Список використаних джерел:
1. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України : в 6 т. / редкол.: Азаров М. Я. (голова) [та ін.]. – К. : НДФІ, 2004.Т. 5 : Реформування міжбюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. – 2004. – 400 с.
2. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2006 рік. /[І. Ф. Щербина, А. Ю. Рудик, Т. С. Бабич, В. В Зубенко]. К. ; 2006. – С. 89–119. – (Проект «Реформа місцевих бюджетів в Україні», RTI International).
3. Mikesell John L. Fiscal Administration: Analysis and Applications for the Public Sector (4th Edition). – Wadsworlh Publishing Company an International Thomson Publishing Company, USA. – 1995. – 594 p.
4. Зайчикова, В. В. Перспективи зміцнення власних доходів бюджетів місцевого самоврядування в Україні / Зайчикова В. В. // Наукові праці НДФІ. – 2006. – Вип. 1. – C. 35–45.
FOREIGN EXPERIENCE OF LOCAL TAXATION
Prodyvus Vira
The article describes the actual problems of local taxation, as well as the analysis of foreign experience of forming local taxes is held, as well as reasons of their low fiscal and controlling efficiency in Ukraine are established, as well as tendencies of improvement of domestic taxing system are determined.Without regard to plenty of community charges, in the developed countries a key fiscal value is had only some of them. Foremost, are property taxes, that has an economic ground, as taxation of property is guaranteed by the stable entering of profits budget.
Продивус В.
Зарубіжний досвід місцевого оподаткування
Місцеве оподаткування має важливе значення у фінансовому забезпеченні органів місцевого самоврядування не лише України, а й в зарубіжних країнах. Під терміном "місцеві податки та збори " розуміють податки і збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства і є обов'язковими до сплати .
В розвинутих країнах місцеві податки і збори займають питому вагу в загальній сумі грошових надходжень органів місцевого самоврядування. Розвинені країни можна поділити на 3 групи за критерієм видів податкових доходів:
- країни з високим рівнем доходів від податкового податку ( США,Португалія)
- країни з високою питомою вагою прибуткового податку( країни Північної Європи)
- країни зі змінними доходами ( Кіпр,Іспанія)
Місцеві податки становлять у загальній сумі доходів місцевих бюджетів
Австрії – 72%, Японії – 55%, Франції – 48% [2, c. 89]. За рахунок місцевих
податків формувалися 61% муніципальних доходів у Швеції, 66% – у США,
51% – у Данії, 46% – у Швейцарії, 46% – у Німеччині, 43% – у Норвегії, 37% – у
Великій Британії, 34% – у Фінляндії, 31% – в Іспанії [1]. Для розвинених країн характерно є те,що існує велика кількість видів місцевих податків і зборів,наприклад в Італії,Бельгії існує близько 100( для порівняння ,в Україні є лише 3 місцеві податки).
У Великій Британії розмір податку встановлюється місцевими органами влядаи і залежить від оцінної вартості будинку чи квартири,яка належить до одного з 8 розрядів. Ті,чия власність потрапляє у нижчу категорію,платять 2/3 від того,що платять за середню категорію,а ті, чия власність належить до вищої категорії - платять у 3 рази більше за тих,які належать до нижчої категорії. Якщо в будинку живе 1 людина,то їй дають знижку 25 % незалежно від її доходу. Знижки також передбачені для безробітних і студентів. Також цього року планують ввести плату за користування автомобільними дорогами за принципом "плати стільки,скільки наїздиш".
Цікавим є досвід місцевого оподаткування у Франції. Місцевий бюджет складають з бюджетів провінцій,департаментів і комун. Незвичайним є професійний податок, який накладається на осіб,за роботу яких заробітна плата не виплачується. До таких платників належать письменники,журналісти,художники (крім медсестер і власників авто).
Податки на нерухоме майно вважаються найефективнішими саме на місцевому рівні. [3, с. 360-362]. У Литві, Нідерландах, Угорщині, Франції платниками цього податку можуть бути як власники, так і орендатори нерухомості. Податок на нерухомість сплачується як фізичними, так і юридичними особами, проте платниками цього податку можуть бути лише юридичні особи (в таких країнах, як Ірландія та Данія) або лише фізичні особи (в таких країнах, як Великобританія та Словенія).
Податки на нерухоме майно з іншими місцевими податками і зборами, то вони мають певні переваги – це здатність отримувати постійні надходження за будь-яких умов; справедливий розподіл податкового тягаря; мінімальне викривлення економічної діяльності й мінімальне стримування економічного зростання; легкість в адмініструванні;
Як свідчить досвід Польщі, запровадження такого виду податку на майно, як «за квадратний метр», підвищує щорічно рівень ВВП приблизно на 1% або рівень загальних доходів громади на 15% [4, c. 44]. Податок на нерухомість у Польщі є найвагомішим джерелом надходжень до бюджетів найнижчої ланки (гміна). Зокрема, надходження від нього до місцевих бюджетів становить більше 3 млн дол. США на рік, або понад 15% загальних доходів бюджетів гміни чи 45% доходів із власних джерел (без надходжень від субвенцій і розподілу податків). Податок на нерухомість стягується як із забудованої нерухомості, так і з порожніх ділянок (за винятком тих, які використовуються для лісового або сільського господарства, з них стягується окремий сільськогосподарський або лісогосподарський податок). Встановлення фактичної ставки цього податку є прерогативою кожної місцевої ради, національним законодавством закріплені лише його максимальні межі. Максимальна ставка автоматично збільшується з кожним роком на суму ставки інфляції, яку оголошує Головне управління статистики.
Отже, враховуючи світовий досвід, чимало місцевих податків можна розділити на кілька груп.
Податки першої групи охоплюють податки на нерухоме майно, місцеві непрямі податки, прямі прибуткові податки з фізичних і юридичних осіб та місцеві подушні податки, які складають найбільшу частку в доходах місцевих бюджетів. Друга група – це податки на прибуток та доходи. Одним із найбільш досконалих видів фіскальних інструментів другої групи є прибутковий податок
із громадян. До третьої групи належать непрямі податки: податок з обороту, податок на додану вартість, податок на роздрібний продаж. До четвертої групи можна віднести місцеві подушні та екологічні податки, які застосовуються у багатьох країнах і складають невелику частку в загальній сумі доходів місцевих бюджетів. До наступної групи належать податки на ігри, видовища,
розваги, аукціони, збори, які проводять органи місцевої влади, за виконані ними послуги, які в структурі доходів місцевих бюджетів є незначними.
Список використаних джерел:
1. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України : в 6 т. / редкол.: Азаров М. Я. (голова) [та ін.]. – К. : НДФІ, 2004.Т. 5 : Реформування міжбюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. – 2004. – 400 с.
2. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2006 рік. /[І. Ф. Щербина, А. Ю. Рудик, Т. С. Бабич, В. В Зубенко]. К. ; 2006. – С. 89–119. – (Проект «Реформа місцевих бюджетів в Україні», RTI International).
3. Mikesell John L. Fiscal Administration: Analysis and Applications for the Public Sector (4th Edition). – Wadsworlh Publishing Company an International Thomson Publishing Company, USA. – 1995. – 594 p.
4. Зайчикова, В. В. Перспективи зміцнення власних доходів бюджетів місцевого самоврядування в Україні / Зайчикова В. В. // Наукові праці НДФІ. – 2006. – Вип. 1. – C. 35–45.
FOREIGN EXPERIENCE OF LOCAL TAXATION
Prodyvus Vira
The article describes the actual problems of local taxation, as well as the analysis of foreign experience of forming local taxes is held, as well as reasons of their low fiscal and controlling efficiency in Ukraine are established, as well as tendencies of improvement of domestic taxing system are determined.Without regard to plenty of community charges, in the developed countries a key fiscal value is had only some of them. Foremost, are property taxes, that has an economic ground, as taxation of property is guaranteed by the stable entering of profits budget.
