Стратегічні орієнтири » Фінансові аспекти національної безпеки України » Єрмакова К.І. Аналіз нормативно-правового регулювання та розвитку перестрахування в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
29-03-2015, 22:14

Єрмакова К.І. Аналіз нормативно-правового регулювання та розвитку перестрахування в Україні

Категорія: Фінансові аспекти національної безпеки України

Єрмакова К.І.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с

Аналіз нормативно-правового регулювання та розвитку перестрахування в Україні

Важливим питанням для вітчизняних страхових компаній в ринкових умовах є проблема виживання та забезпечення безперервного розвитку. Під час економічної та політичної кризи ця проблема стала особливо помітною й тому найбільшу увагу приділяють зміцненню фінансового потенціалу й, зокрема, забезпеченню фінансової стійкості страховиків, однією з умов забезпечення якої є перестрахування. Необхідність перестрахування обумовлена тим, що існує ймовірність виникнення збитків, пов’язаних із великим ризиком; а також перевищенням середньої частоти збитків.
На даному етапі перестрахування виконує такі функції, як впровадження єдиних правил роботи для усування кумуляції та управління ризиками, а також є одним із важливих фінансових та інвестиційних інструментів для держави. Тому для забезпечення ефективного його використання необхідно створити якісне підґрунтя для найбільш продуктивного його функціонування. Однак, існує чимало проблем, пов’язаних з розвитком ринку перестрахування в Україні, – це регулювання перестрахувальної діяльності, зокрема, розробка законодавства в сфері перестрахування; застосування більш складних форм перестрахування на практиці; дослідження сутності операцій перестрахування та їх відмінностей від звичайних страхових операцій.
На розвиток перестрахування впливає ряд факторів, які можна розділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх факторів відносять вимогу законодавства перестраховувати ризики, які перевищують 10 % місткостей компаній, жорсткі умови роботи брокерів, «зарегульованість» зовнішнього перестрахування, вплив перерахованої премії на податкові зобов’язання (від суми премії) та слабка капіталізація ринку внаслідок відкладеного інвестиційного попиту [1, c.107].
До зовнішніх факторів належать такі: великі обсяги міжнародних перестраховиків, масова пропозиція перестрахування з боку офшорів, резервування обмеження на обсяг перевезення та продажу валюти, вимоги до наявності рейтингів перестраховиків, концентрація міжнародного ринку перестрахування за рахунок злиттів та поглинань [1, c. 108].
Серед нагальних проблем, які потребують вирішення, слід відзначити необхідність удосконалення законодавчої, інформативної та нормативно-правової бази перестрахування. Так, згідно із ст. 11 Закону України «Про страхування» перестрахування – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований [2]. Таке визначення є неповним і не враховує відносин вторинного перерозподілу ризиків. Крім того, в Законі України «Про страхування» нема визначення договору перестрахування, не вказано його відмінностей від страхового договору.
Також, нині діюче положення Кабінету Міністрів України «Про порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика)-нерезидента» № 124 від 04.02.2004 р. [3] присвячене вимогам лише до перестраховиків-нерезидентів. Тож принципово важливі питання внутрішнього перестрахування і адаптація його до міжнародних стандартів також потребують нормативного врегулювання. Так, в Україні не визначений на законодавчому рівні статус професійної перестрахувальної компанії, який дозволив би затвердити на ринку єдині засади перестрахування. Спеціалізовані перестрахувальні компанії повинні мати інший предмет діяльності, ніж прямі страховики, також у них інші клієнти, інший маркетинг. Сьогодні професійних перестраховиків в Україні мало і назвати їх чисто професійними не здається можливим, оскільки вони здійснюють також певні види страхових операцій.
Нині ринок перестрахування в нашій країні знаходиться на початковій стадії розвитку, що обумовлено слабкою капіталізацією страхового ринку, відсутністю надійних інвестиційних інструментів, недосконалістю нормативно-правового поля для діяльності перестраховиків. Причиною низької реальної місткості ринку перестрахування є слабка його організація, яка призводить до недостатнього використання власних фінансових ресурсів страховиків.
Динаміка ринку перестрахування за період 2008 – 2014 рр. представлена на рис. 1. Так, простежується поступове збільшення частки вихідного перестрахування в нерезидентів з 13,1 % у 2008 р. до 23,4 % у 2014 році. Операції вихідного страхування за перше півріччя 2014 року склали 3,031 млрд. грн., що на 35,8% менше, ніж роком раніше (4,718 млрд. грн.). В тому числі перестраховикм-нерезидентам було виплачено 710 млн. грн., що на 13,6% менше, ніж за цей період в попередньому році (821,4 млн грн), резидентів (внутрішнє перестрахування) — 2,321 млрд. грн. (на 40,5% менше). На зменшення операцій вихідного перестрахування за 9 місяців 2014 року вплинуло скорочення перестрахування в середині країни (на 33,2%) та зменшення таких операцій із страховиками-нерезидентами (на 21,1%) [4].
Єрмакова К.І. Аналіз нормативно-правового регулювання та розвитку перестрахування в Україні

Рис. 1. Динаміка вихідного перестрахування [4]

Отже, узагальнюючи розгляд основних проблемних питань щодо вдосконалення перестрахувальної діяльності в Україні, можна зробити висновок про необхідність створення нормативно-правових та економічних умов розвитку перестрахування і його адаптації до міжнародних вимог. Вирішення згаданих проблем у перестрахуванні сприятиме його розвитку та створенню й розширенню перестрахувального ринку в Україні.

Список використаних джерел
1. Теребус О. М. Перестрахування та проблеми його розвитку в Україні [Текст]/ Ольга Теребус // Галицький економічний вісник. — 2009. — № 2. — С. 105-109. — (фінансово-кредитне забезпечення діяльності господарюючих суб’єктів).
2. Закон України «Про страхування» № 86/96-ВР від 07.03.96. [Електронний ресурс] – Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 18. – ст.79. (поточна редакція від 6.02.2015, підстава 1702-18). Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/85/96-вр
3. Порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) – нерезидента. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №124 від 4 лютого 2004 року. [Текст] // Урядовий кур’єр. – 2004. - №25, 10 лютого.
4. Підсумки діяльності страхових компаній за перше півріччя 2014 року. Аналітичні дані Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. Офіційний сайт Нацкомфінпослуг. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_9_mis_2014.pdf

Посилання: страхування, перестрахування, страховий ринок

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^