Стратегічні орієнтири » Фінансові аспекти національної безпеки України » Митко О. Нормативно-правові особливості страхування інтелектуальної власності в Україні
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1129
  • Автор: Olya
  • Дата: 29-03-2015, 23:12
 (голосов: 0)
29-03-2015, 23:12

Митко О. Нормативно-правові особливості страхування інтелектуальної власності в Україні

Категорія: Фінансові аспекти національної безпеки України

Митко О.

Львівський національний університет імені Івана Франка


Нормативно-правові особливості страхування інтелектуальної власності в Україні Постановка проблеми. На сьогодні в Україні постає питання захисту інтелектуальної власності. Адже його недостатність може призвести не лише до втрати репутації компанії, довіри до їх продукту, а й втрати значних фінансових ресурсів. За умови великої і жорсткої конкуренції вкрай важливим стає саме захист нових витворів новаторства.
Актуальність дослідження. Сучасний стан світової економіки свідчить, що рівень розвитку і динаміка інноваційної сфери – науки, нових технологій, наукомістких галузей і нових компаній, які комерціалізують ОПІВ, забезпечують основу стабільного економічного зростання. В Україні та світі є тенденція до збільшення кількості винаходів та активізації їх введення до господарського і комерційного обігу, водночас суб'єкти господарювання та держава несуть значні збитки від незаконного використання належних їм ОПІВ, що вимагає їхнього ефективного страхування.
Основний текст. Термін «інтелектуальна власність» широко використовується в сучасному законодавстві, у науковій літературі й у практиці багатьох країн. В 1967 р. у Стокгольмі була підписана Конвенція, на основі якої засновано Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ), відповідно до якої об'єктами правової охорони є результати творчої діяльності у виробничій, науковій і художній областях.
Інтелектуальна власність - це закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній областях.
При розробленні національного законодавства України у сфері інтелектуальної власності було висунуто завдання – максимально використати правові норми, визнані всіма цивілізованими країнами світу.
В Україні здійснено великий обсяг робіт з формування нормативно-правової бази в зазначеній сфері відносин. Діють такі законодавчі акти, як закони України "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем
Згідно Конституції України частиною 1 статті 41 передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 54 громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 54 , кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Згідно Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт, визначений цим Кодексом та іншим законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
Під страхуванням інтелектуальної власності розуміють сукупність видів страхування, у яких об'єкт страхування пов'язаний зі створенням, використанням або оборотом результатів інтелектуальної діяльності, а також наданням консалтингових чи посередницьких послуг на ринку інтелектуальної власності.
Звичайно йдеться про страхування на випадок встановлення факту використання інтелектуальної власності іншими особами, титулу власності або обвинувачень у використанні чужих результатів і досягнень, а також професійної відповідальності представників інфраструктури ринку інтелектуальної власності.
У разі порушення прав – караються штрафом або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.
З метою реалізації законодавчих норм щодо попереджен¬ня, виявлення, припинення та розслідування правопорушень у сфері інтелектуальної власності в Україні функціонують спе¬ціальні підрозділи у Міністерстві внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Державній митній службі України, діяльність яких спрямована на недопущення виробництва та розповсюдження на території України контрафактної про¬дукції.
Україна завжди мала великий науково-технічний потенціал (науково-дослідну базу, висококваліфіковані наукові кадри) та розвинуту промисловість, у тому числі у таких наукомістких галузях, як космічна техніка і технології, будування літаків та суден, ядерна техніка, виробництво синтетичних матеріалів, тощо. В ряді галузевих напрямів науковці України традиційно мають заслужене світове визнання.
Висновок. Удосконалюючи законодавчу базу та здійснюючи в подальшому охорону та належний страховий захист інтелектуальної власності сприятиме розвитку заснованого на науково-технічних досягненнях інноваційного підприємництва, стимулюватиме інноваційний процес шляхом надання її власнику монополії на використання об'єкта охорони протягом певного терміну, внаслідок чого власник об'єкта інтелектуальної власності отримує вигоду у вигляді доходу, а суспільство - можливість повніше задовольнити свої потреби за рахунок впровадження цього об'єкта у виробництво.
Література
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. - Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. З подальшими змінами // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.
3. Правове регулювання інтелектуальної власності в Україні // Міністерство юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/4487
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (4)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^