Стратегічні орієнтири » Фінанси підприємств 2015 » Миколюк Ю.В. Стратегія та технологія прийняття рішень в ТНК
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
1-05-2015, 20:00

Миколюк Ю.В. Стратегія та технологія прийняття рішень в ТНК

Категорія: Фінанси підприємств 2015

Миколюк Ю.В., 2015 р.
ЛНУ імені Фвана Франка, МВЕ - 51 м

Тема мого дослідження: "Стратегія та технологія прийняття рішень в ТНК"

Жорстке і мінливе економічне середовище у світі вимагає далекоглядної та адаптивної поведінки керівників ТНК в управлінні. Економічний розвиток як економічна динаміка в останнє десятиріччя набуває ролі підвищення якісних параметрів, особливо, в якості управління, що забезпечує конкурентоздатність та стійкі конкурентні переваги підприємства.
На сьогоднішній день, актуальною є проблема ефективного управління підприємством, а саме, потужної управлінської команди у забезпеченні конкурентних переваг. Перехід від досвіду управління адміністративно-командної системи до західних моделей управління не дає значних результатів. Цьому, перш за все, передують національні, географічні особливості країни, менталітет, набуті знання, а також потрібне усвідомлення множини компонентів на різних рівнях управління та взаємозв’язків між ними для досягнення збалансованості.
Тому тема даної роботи є надзвичайно актуальною, оскільки розглядає проблеми сьогодення, з якими стикаються великі Транснаціональні корпорації і які намагаються подолати їх шляхом впровадження нових ідей та ініціатив.
Завданням мого дослідження є розкрити зміст поняття стратегії, визначити її роль в веденні міжнародного бізнесу, зрозуміти сучасні стратегічні орієнтації ТНК, а також показати значення керівника в прийнятті рішень і зобразити технології прийняття рішень.
Метою моєї роботи є якомога детальніше висвітлити і розкрити значення стратегії в управлінні компанії та зобразити найефективніші технології прийняття рішень.
Предметом дослідження є виявлення взаємозв’язку між стратегією та роботою ТНК на міжнародній арені, з’ясування чинників, що сприяють чи негативно впливають на вибір ТНК стратегії та пов’язати це з питанням управління і технологіями прийняття ефективних рішень.
Отже, поняття стратегія уже щільно увійшло в лексикон управлінської діяльності. Слово "стратегія" запозичене з військового лексикону, в перекладі з грецької означає "мистецтво розгортання військ в битві", на протязі останніх двадцяти років широко увійшло в теорію і практику менеджменту . З точки зору сучасних уявлень про управління, стратегія це не абстрактний предмет, це сильна ділова концепція плюс набір реальних дій, який здатний привести цю ділову концепцію до створення реальної конкурентної переваги. В умовах міжнародної конкуренції в різних галузях на підприємствах необхідно чітко визначити міжнародні стратегії, щоб компанії боролися ефективніше зі своїми конкурентами. [1]
У зв’язку зі зростаючою роллю стратегії в функціонуванні ТНК, значна кількість вчених все більше звертає увагу на дане поняття та намагається знайти свої підходи до визначення його.
Зокрема, можна виділити думки таких вчених, як А. Томпсон і А. Стрікленд, які об'єднують планові основи стратегії з поведінковими аспектами організації: «Стратегія фірми складається з дій і підходів управлінського персоналу до досягнення заданих показників діяльності» . Не володіючи стратегією, вважали учені, керівник не має продуманого курсу руху і програми дій для досягнення бажаних результатів.. Крім того, автори акцентують увагу на тому, що стратегія підприємства, як правило, складається з двох частин - запланованої та випадкової. Тобто завдання формування стратегії включає розробку плану дій або стратегій, які накреслені, та їх адаптацію до змін ситуації. [2]
А також Г. Мінцберг, який вважає, що у зв'язку з використанням поняття «стратегія» у різних випадках його однозначного визначення не існує, тому розглядає стратегію як сукупність трактувань (п'ять «П» стратегії) : стратегія як план, прийом, стратегія як паттерн (принцип поведінки, стійка схема дій), стратегія як позиція і як перспектива. [3]
Таким чином, місце та роль побудови стратегії в системі управління підприємством визначається її перевагами, які дають змогу:
• створити інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень на основі оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища;
• зменшити негативний вплив змін зовнішнього та внутрішнього середовища на результати діяльності підприємства;
• швидко реагувати на зміни та вносити відповідні корективи до стратегії, яка реалізується на даному етапі діяльності господарюючого суб’єкта;
• визначити необхідний рівень потенціалу підприємства та дію чинників зовнішнього середовища, які у поєднанні дають змогу досягнути стратегічних цілей. [4]
Також ми знаємо, що найважливішою сферою діяльності ТНК є пряме отримання прибутку зі своїх філій і підприємств, які оперують на внутрішніх ринках приймаючих країн. Друга за значенням галузь їхньої активності - розширення експорту з країн базування і приймаючих країн.
Тому стратегії ТНК спрямовуються на формування інтегрованої міжнародної системи виробництва, що, в свою чергу, потребує залучення додаткових ресурсів. Цілком можливо, що цей фактор у наступні роки визначатиме інтенсивність і напрями зарубіжного інвестування ТНК. [5]
На окрему увагу заслуговує транснаціоналізація середніх та малих фірм. Сучасний етап транснаціоналізації світової економіки змушує по-новому подивитись на переваги дрібного виробництва, що дають можливість гнучко реагувати на зміни ринкового попиту, забезпечити диференціацію продукту для конкретного споживача. Окремі малі і середні підприємства, здійснюючи прорив на ринки високої технології, спеціалізуючись на окремих видах наукомісткого виробництва і науково-дослідних та дослідно-конструктивних розробках (далі - НДДКР), можуть набувати переваг власності, пов'язаних з володінням "невидимими активами" (науковими знаннями, секретами виробництва тощо). У сфері послуг, наприклад, головну роль відіграє не розмір фірми, а її репутація та досвід в обслуговуванні "особливої ніші" ринку.
Потенційна інтернаціональна стратегія ТНК має відповідати досягнутому рівню присутності компанії на різних регіональних ринках і цілям, яких компанія планує досягти у результаті реалізації цієї стратегії.
Традиційним напрямом стратегії є не лише утвердження материнської компанії, а й створення самостійних філій.
Інший напрям стратегії ТНК - проста інтеграція, яка допускає винесення за кордон окремих технологічних стадій виробництва продукції.
З відси випливає, що Транснаціональні корпорації у процесі свого розвитку проходять через три основні етапи інтернаціоналізації: 1) початковий; 2) локальної ринкової експансії; 3) транснаціональний. [6]
Отже, транснаціональний характер діяльності ТНК давно перейшов економічні кордони і пов'язаний з вирішенням багатьох соціальних і політичних проблем.
Для гармонійної діяльності ТНК прийняття рішень є найважливішою функцією управління, успішне здійснення якої забезпечує досягнення організацією її цілей. Прийняття рішень в організації являє собою свідомий вибір з наявних варіантів або альтернатив напрямку дій, що скорочують розрив між сьогоденням і майбутнім бажаним станом організації.
В теорії управління значна увага приділяється дослідженню загальної технології прийняття рішень, тобто поділу цього процесу на декілька взаємопов’язаних етапів. Розрізняють дві основні технології прийняття управлінських рішень: інтуїтивна та раціональна.
При інтуїтивній технології, рішення визначається накопиченим суб’єктом управління досвідом прийняття рішень у подібних ситуаціях. Основним критерієм при цьому є найменші збитки для досягнення цілі. Тобто, якщо раніше не приймалися аналогічні рішення, вірогідність прийняття помилкового рішення зростає. Перевага інтуїтивної технології полягає у швидкості прийняття рішень, недолік – у великій вірогідності помилки
Раціональна технологія прийняття рішення складається з наступних етапів: діагноз проблеми, накопичення інформації з проблеми, розробка альтернативних варіантів, оцінка альтернативних варіантів, прийняття рішення, доведення рішень до виконавців, спільне організаційне планування виконання управлінського рішення, погодженості та взаємодії виконавців, виконання рішення, контроль, аналіз результатів та оцінка ефективності. [7]
Отже, вибір остаточного рішення здійснюється на основі зважування важливості цілей, врахування умов і наслідків реалізації рішення. Менеджери повинні добре знати переваги та недоліки технологій прийняття рішень, вміти комбінувати їх, виділяти типові управлінські завдання і застосовувати при їх вирішенні структуровані методи прийняття рішень, а також збагачувати арсенал методів власними розробками.
З вищенаведеного, ми можемо зробити висновок, що необхідність стратегії в міжнародній діяльності полягає в визначенні і утриманні основного напрямку розвитку компанії в умовах диверсифікації міжнародних операцій, в потребі координації та інтеграції різноманітних операцій в масштабах корпорації та посиленні позицій в конкурентній боротьбі.
Діяльність та процвітання ТНК в великій мірі залежить від поставленої стратегії та вмінням керівників вчасно обирати правильну технологію прийняття ефективних рішень для сприяння розквіту і експансії нових ринків збуту для продукції даної компанії.
Ми також можемо сформулювати основні положення сучасного ефективного управління підприємством, які забезпечать стійкі конкурентні переваги ТНК на міжнародній арені. Серед них можемо виділити такі як господарювання в ринкових умовах вимагає перегляду класичних принципів шкіл менеджменту, від управління внутрішніми джерелами, орієнтуватися більше на вхідну інформацію ззовні; орієнтувати погляд на перспективу, удосконалювати продукт виходу, чим і можливе формування потреби споживача у майбутньому, а не тільки орієнтуватися на потреби сьогодення; усвідомити процес конкуренції не як боротьбу між виробниками за вигідніші умови господарювання, а як управління власними конкурентними перевагами задля задоволення суспільних потреб та розвитку економіки країни; системний підхід в управлінні окремих підсистем підприємства та ефективна організація праці працівників матиме відчутний синергетичний ефект; пріоритетом підвищення якості управління підприємством є компетенція, знання, досвід, вміння приймати рішення, креативність та лідерство керівника. [8]
Отже, з даної роботи ми можемо побачити, що ці три фактори (стратегія, вибір орієнтації діяльності, а також вміння прийняття рішень) є дуже взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими один до одного. Від постановки правильної стратегії залежить подальша орієнтація ТНК, а від вміння прийняття ефективних рішень залежить розвиток, процвітання та конкурентоздатність даної компанії на міжнародній арені.
Тому дана тема є надзвичайно цікавою та обширною. Зацікавленість до даної теми породжує масу наукових підходів до її вивчення та сприяє створенню все нових, більш інноваційних визначень та механізмів побудови стратегії і впровадження більш ефективних технологій прийняття рішень. Отже, вивчення даних понять та уміння розібратися в них може допомогти нам в нашій майбутній професійній діяльності.

Використана література:
1. Фатхутдінов Р. А. Управління конкурентоздатністю організації: підручник / Р. А. Фатхутдінов, Г. В. Осовська (заг. ред.) – К. : «Кондор», 2009. – 470 с.
2. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов: Пер. с англ. / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.- 576 с.
3. Минцберг Г.Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж. Б. Куинн, С. Гошал : Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского,- СПб.: Питер, 2001.- 688 с.
4. Мошенський С.З.Економічний аналіз: Підручник для студентів ек. спеціальностей вищих навчальних закладів/ С.З. Мошенський, О.В. Олійник, За ред.. д.е.н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця – 2-ге видання, доп. і перероблене. – Житомир.: ПП «Рута», 2007 – 704 с.
5. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка: Навч. посібник / Ю.Г. Козак, Н.С. Логвінова та ін. – Видання 2-ге перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2008 . –1118 с.
6. Якубовський С.О.Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності: Навч. посібник / За ред. С.О. Якубовського, Ю.Г. Козака, О.В. Савчука – К.: Центр навчальної літератури, 2006 – 488с.
7. Орлов А.І. Теорія прийняття рішень : Навч. посібник. - М.: Издательство "Март", 2004. - 656 с.
8. Марченко В. Сучасні інформаційні технології прийняття раціональних управлінських рішень //Техніка АПК. - 2007. - № 3. - C. 9-11.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Сентябрь 2020 (14)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
^