Малому та середньому підприємництву належить важлива роль у економічному житті будь-якої держави. Малий та середній бізнес сприяє розвитку інновацій, створенню нових робочих місць, збільшенню виробництва і підвищенню загальної конкурентоспроможності та рівня життя в країні. Метою цієї статті є детальне вивчення поняття малого та середнього бізнесу, критеріїв віднесення підприємств до МСП, світового досвіду розвитку та підтримки малих та середніх фірм.
Малий та середній бізнес є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор історично відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища в державі. Оскільки сфера малого та середнього підприємництва є однією з основних рушійних сил розвитку держави, актуальності набуває питання ґрунтовного дослідження МСП, виявлення ключових тенденцій його розвитку. Не менш актуальним є аналіз світового досвіду та практик держав щодо малих та середніх підприємств.
У науці використовуються різноманітні підходи до класифікації підприємств малого та середнього бізнесу. Їх поділяють на кількісні та якісні. До кількісних відносяться економічні критерії, які відображають рівень розвитку підприємств в натуральних вартісних та умовних одиницях – чисельність працюючих; щорічний оборот; річний валовий дохід; чистий дохід; обсяг виторгу від реалізації товарів, робіт та послуг; розмір активів; обсяг виробництва тощо [1].
Доповненням до кількісних показників слугують якісні, які дозволяють дати повнішу характеристику МСП та відображають їх загальні суттєві риси. Отже, до якісних критерії можні віднести ті риси підприємств, що відображають рівень розвитку підприємницької діяльності, але не можуть бути виміряні у вартісних, натуральних або умовних одиницях виміру. До якісних показників відносяться: соціально-економічне значення виробленої продукції; здатність реагувати на зміну попиту; спроможність вирішувати проблеми на регіональному та державному рівнях; наявність висококваліфікованого персоналу; рівень ризикованості діяльності. Тим не менше, явним недоліком якісної категорії являється суб’єктивізм [1].
Мікро, малий та середній бізнес займають важливу роль у міжнародному розподілі праці. Мікро, малі та середні підприємства, які складають більше 90% всіх підприємств у світі, являються одним з ключових рушіїв виробництва та зайнятості. В середньому у світі на 1000 осіб припадає близько 31 МСП. До країн з найбільшою часткою малого та середнього бізнесу на 1000 осіб належать Бруней (122), Індонезія (100), Парагвай (95), Чехія (85) та Еквадор (84) [3].
В Європейському Союзі у 2013 році 99 зі 100 підприємств належали до малих або середніх, 2 з 3 працівників були задіяні в секторі МСП, а 58 центів з кожного євро доданої вартості надходили від малих і середніх фірм [2].
Якщо говорити про участь МСП у загальному розподілі праці в ЄС, то найбільш важливими секторами малого та середнього бізнесу є оптова і роздрібна торгівля (де частка МСП в усіх країнах-членах ЄС є найвищою), будівництво, професійна наукова і технічна діяльність і проживання та харчування. Разом на ці сектори припадає майже 4/5 всіх малих і середніх підприємств в ЄС28 [2].
Рівень розвитку малого та середнього бізнесу в державі є одним із важливих показників її економічної діяльності і досить чітко ілюструє наскільки успішною та ефективною є економічна та соціальна політика тієї чи іншої країни. У високорозвинених державах СМП займають більшу частину ринку, а внутрішня політика спрямована на просування малих та середніх фірм і забезпечення комфортних умов для їх існування.
До інструментів, які використовуються для стимулювання розвитку СМП, належать: тимчасове звільнення від сплати податків на прибуток, амортизаційні пільги, податкові кредити, гарантування позик, надання дотацій та субсидій тощо. Всі ці інструменти є ефективними за умови раціонального та цілеспрямованого їх використання.
1. Куклінова Т. В. Критерії віднесення підприємств до малих і середніх з урахуванням їх функціональної ролі в ринковій економіці / Т. В. Куклінова. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2048/1/Критерії%20віднесення%20підприємств%20до%20малих%20і%20середніх%20з%20урахуванням%20їх%20функціональної%20ролі%20в%20ринковій%20економіці.pdf
2. Annual report on European SMEs 2013/2014 – A partial and fragile recovery. – Final report – July 2014. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/policies/sme/facts-figures-analysis/performance-review/files/supporting-documents/2014/annual-report-smes-2014_en.pdf
3. Kushnir K., Mirmulstein M. L., Ramalho R. Micro, small and medium enterprises around the world: how many are there and what affects the count?. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/9ae1dd80495860d6a482b519583b6d16/MSME-CI-AnalysisNote.pdf?MOD=AJPERES
Малий та середній бізнес є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор історично відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища в державі. Оскільки сфера малого та середнього підприємництва є однією з основних рушійних сил розвитку держави, актуальності набуває питання ґрунтовного дослідження МСП, виявлення ключових тенденцій його розвитку. Не менш актуальним є аналіз світового досвіду та практик держав щодо малих та середніх підприємств.
У науці використовуються різноманітні підходи до класифікації підприємств малого та середнього бізнесу. Їх поділяють на кількісні та якісні. До кількісних відносяться економічні критерії, які відображають рівень розвитку підприємств в натуральних вартісних та умовних одиницях – чисельність працюючих; щорічний оборот; річний валовий дохід; чистий дохід; обсяг виторгу від реалізації товарів, робіт та послуг; розмір активів; обсяг виробництва тощо [1].
Доповненням до кількісних показників слугують якісні, які дозволяють дати повнішу характеристику МСП та відображають їх загальні суттєві риси. Отже, до якісних критерії можні віднести ті риси підприємств, що відображають рівень розвитку підприємницької діяльності, але не можуть бути виміряні у вартісних, натуральних або умовних одиницях виміру. До якісних показників відносяться: соціально-економічне значення виробленої продукції; здатність реагувати на зміну попиту; спроможність вирішувати проблеми на регіональному та державному рівнях; наявність висококваліфікованого персоналу; рівень ризикованості діяльності. Тим не менше, явним недоліком якісної категорії являється суб’єктивізм [1].
Мікро, малий та середній бізнес займають важливу роль у міжнародному розподілі праці. Мікро, малі та середні підприємства, які складають більше 90% всіх підприємств у світі, являються одним з ключових рушіїв виробництва та зайнятості. В середньому у світі на 1000 осіб припадає близько 31 МСП. До країн з найбільшою часткою малого та середнього бізнесу на 1000 осіб належать Бруней (122), Індонезія (100), Парагвай (95), Чехія (85) та Еквадор (84) [3].
В Європейському Союзі у 2013 році 99 зі 100 підприємств належали до малих або середніх, 2 з 3 працівників були задіяні в секторі МСП, а 58 центів з кожного євро доданої вартості надходили від малих і середніх фірм [2].
Якщо говорити про участь МСП у загальному розподілі праці в ЄС, то найбільш важливими секторами малого та середнього бізнесу є оптова і роздрібна торгівля (де частка МСП в усіх країнах-членах ЄС є найвищою), будівництво, професійна наукова і технічна діяльність і проживання та харчування. Разом на ці сектори припадає майже 4/5 всіх малих і середніх підприємств в ЄС28 [2].
Рівень розвитку малого та середнього бізнесу в державі є одним із важливих показників її економічної діяльності і досить чітко ілюструє наскільки успішною та ефективною є економічна та соціальна політика тієї чи іншої країни. У високорозвинених державах СМП займають більшу частину ринку, а внутрішня політика спрямована на просування малих та середніх фірм і забезпечення комфортних умов для їх існування.
До інструментів, які використовуються для стимулювання розвитку СМП, належать: тимчасове звільнення від сплати податків на прибуток, амортизаційні пільги, податкові кредити, гарантування позик, надання дотацій та субсидій тощо. Всі ці інструменти є ефективними за умови раціонального та цілеспрямованого їх використання.
1. Куклінова Т. В. Критерії віднесення підприємств до малих і середніх з урахуванням їх функціональної ролі в ринковій економіці / Т. В. Куклінова. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2048/1/Критерії%20віднесення%20підприємств%20до%20малих%20і%20середніх%20з%20урахуванням%20їх%20функціональної%20ролі%20в%20ринковій%20економіці.pdf
2. Annual report on European SMEs 2013/2014 – A partial and fragile recovery. – Final report – July 2014. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/policies/sme/facts-figures-analysis/performance-review/files/supporting-documents/2014/annual-report-smes-2014_en.pdf
3. Kushnir K., Mirmulstein M. L., Ramalho R. Micro, small and medium enterprises around the world: how many are there and what affects the count?. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/9ae1dd80495860d6a482b519583b6d16/MSME-CI-AnalysisNote.pdf?MOD=AJPERES
