Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2015 » Чайковська Р.І. Інструменти рефінансування Національного банку України на ринку фінансових послуг
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
5-05-2015, 01:54

Чайковська Р.І. Інструменти рефінансування Національного банку України на ринку фінансових послуг

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2015

Чайковська Р.І. , 2015
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

Інструменти рефінансування Національного банку України на ринку фінансових послуг

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. , Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування [1].
Сутність політики рефінансування у широкому розумінні полягає у зміні центральним банком умов рефінансування комерційних банків і в регулюванні у такий спосіб попиту з їхнього боку на додаткові резерви, тобто на кредити центрального банку. У вузькому розумінні рефінансування - це визначення і зміна центральним банком усіх інших, крім ціни, умов рефінансування, способів рефінансування, цільового спрямування кредитів центрального банку, їх тривалості, характеру забезпечення, лімітування обсягів рефінансування, а також обсягів надання окремих позичок тощо [3].
Мета даної роботи - визначити інструменти рефінансування Національного банку України, які функціонують на ринку фінансових послуг.
Національний банк України здійснює рефінансування банків, використовуючи такі інструменти:
- кредит овернайт
- кредити терміном до 14 та до 90 днів
- операції РЕПО
- операції з власними борговими зобов’язаннями
- операції з державними облігаціями України
- стабілізаційні кредити
Кредитами овернайт НБУ підтримує миттєву ліквідність банку в національній валюті через постійну діючу лінію рефінансування. Кошти кредиту перераховують у день отримання НБУ заяви від банку.
НБУ може надавати банкам кредити овернайт:
- під забезпечення державними облігаціями України або депозитними сертифікатами;
- без забезпечення
Обов’язковою умовою для подання банком заяви на отримання кредиту овернайт є укладання генерального кредитного договору з НБУ.
Рефінансування банків терміном до 14 та до 90 днів НБУ здійснює, проводячи кількісний та процентний тендер. Єдиним продавцем кредиту на кредитному тендері є НБУ. Участь у тендерах можлива лише за наявності відповідного забезпечення, якими можуть бути:
- державні облігації;
- депозитні сертифікати;
- іноземна валюта у формі депозиту без сплати відсотків ;
- векселі суб’єктів; господарювання;
- векселі банків, авальовані іншими банками;
- гарантії банку резидента;
- облігації підприємств, що вільно обертаються на ринку;
- облігації місцевих позик, що вільно обертаються на ринку;
- звичайні іпотечні облігації;
- іпотечні сертифікати Державної іпотечної установи.
Операції РЕПО - угода про купівлю-продаж цінних паперів із зобов’язанням зворотнього продажу-купівлі у визначений термін за обумовленою ціною. Розрізняють пряме РЕПО (кредитна операція) та зворотнє РЕПО (депозитна операція). Операції РЕПО проводяться під забезпечення державних облігацій чи банківських металів на термін не більше 30 днів. Комерційні банки, як учасники тендера, у своїх заявках пропонують власні умови щодо ціни купівлі-продажу та зворотнього продажу-купівлі державних цінних паперів, відсоткової ставки та переліку цінних паперів, які вони пропонують як заставу.
Залежно від терміну дії операції РЕПО на позабіржовому ринку використовуються такі види операцій:
- нічне РЕПО (термін дії – один день, процентна ставка є фіксованою на весь термін дії)
- відкрите РЕПО ( термін операції в угоді не визначається, кожна із сторін угоди може вимагати виконання операції РЕПО в будь-який час, але із обов’язковим повідомленням про завершення цієї угоди; процентна ставка перераховується кожного разу і не є фіксованою);
- строкове РЕПО (термін операції чітко визначений, процентна ставка є постійною протягом усієї операції РЕПО)
Операції з власними борговими зобов’язаннями НБУ здійснює шляхом емісії бездокументарних депозитних сертифікатів у національній валюті терміном 1 день (овернайт) та до 90 днів. Розміщення депозитних сертифікатів відбувається через проведення тендерів серед банків, що уклали генеральну угоду, і своєчасно і в повному обсязі формують обов’язкові резерви та вчасно розрахувалися за попередніми тендерами з розміщення депозитних сертифікатів.
Операції з державними облігаціями України НБУ здійснює з метою регулювання грошово-кредитного ринку шляхом участі в торгах, які проводяться організаторами торгівлі цінних паперів. Для участі в торгах Національний банк готує заяву зі зазначенням основних параметрів щодо купівлі або продажу та надсилає організаторам торгівлі, з якими уклав договори про участь в торгах [3].
Стабілізаційний кредит може отримати платоспроможний банк для підтримки ліквідності терміном до двох років. Національний банк має право приймати рішення про продовження строку користування стабілізаційним кредитом на строк до одного року. За реальності загрози роботи банку загальний строк користування стабілізаційним кредитом з урахуванням усіх продовжень строку користування ним не може перевищувати п'яти років. Вартість кредиту – облікова ставка + 1,5 % [2].
Національний банк надає стабілізаційний кредит під основне та додаткове забезпечення. Основними забезпеченнями можуть бути:
- держані облігації;
- боргові цінні папери, емітовані Національним банком України;
- облігації Державної іпотечної установи;
- гарантії Кабінету Міністрів України;
- кошти в іноземній валюті, що розміщені банком у Національному банку України у формі гарантійного депозиту.
До додаткового забезпечення належать майнові права на майбутні надходження коштів на кореспондентський рахунок в банку, відкритий у Національному банку України.
Отже, рефінансування комерційних банків — інструмент, що застосовується в тісному поєднанні з процентною політикою. Крім зміни облікової ставки, центральний банк може регулювати попит на свої позички з боку комерційних банків зміною інших умов надання цих позичок — зміною їх асортименту, обмеженням цільового призначення, лімітуванням обсягів окремих позичок тощо. Такими заходами центральний банк більш чітко і цілеспрямовано впливає на зміну банківських ресурсів, а отже, і на пропозицію грошей.
Список літератури:
1. Закон України “Про Національний банк України” від 20. 05. 1999 р. № 679 – XIV // Доступно з офіційного сайту Верховної Ради України http://rada.gov.ua
2. Положенням “Про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України”, затвердженим постановою Правління НБУ № 327 від 13 липня 2010 р.
3. Банківські операції : підручник / М. І. Крупка, Є. М. Андрущак, Н. Г. Пайтра ; за ред. д-ра екон. наук, проф. М. І. Крупки. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 312 с.

Посилання: Інструменти НБУ

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (4)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^