УДК 336
Сухінська О.М., 2015
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОРУЧИТЕЛЬСТВА В УКРАЇНІ
Поручительство – це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого поручитель повністю або частково бере на себе відповідальність у разі настання передбаченого випадку виконати перед кредитором зобов’язання боржника.
Зазвичай поручительство розглядається як різновид фінансової гарантії, проте між ними є суттєва різниця [3].
Основними відмінностями між договором поруки від гарантією є:
— при поручительстві поручитель має право висувати заперечення проти вимог кредитора;
— порукою може бути забезпечена лише дійсна вимога (зобов'язання);
— договір поруки є, по суті, безвідкличним;
— предметом гарантійного зобов'язання завжди є тільки грошова сума й не може бути інше майно;
— після виконання зобов'язання поручителем до нього переходять права на основне зобов'язання в обсязі, в якому поручитель виконав це зобов'язання [2].
Найдавніший договір поруки, про який відомо сьогодні, був укладений ще у Месопотамії в 2750 році до н. е. На стародавній дошці записано, що фермер, якого призвали на службу до правителя не мав, відповідно, можливості доглядати власні поля. У зв'язку з цим, він уклав угоду з іншим фермером, який погоджувався обробляти його поля і сплачувати за таке право половину вирощеного врожаю. Для того, щоб гарантувати собі отримання вказаної плати, фермер-власник землі звернувся до місцевого купця, який поручився за фермера-орендаря. Таким чином було реалізовано суть договору поруки [5].
Особливість поручительства полягає в тому, що зобов'язання за договором поруки має характер додаткового стосовно основного зобов'язання. Це означає, що припинення основного зобов'язання одночасно припиняє дію договору поруки.
Відносини поручительства оформлюються шляхом укладання одного з таких видів договору:
1) між поручителем і кредитором. У такому разі основне зобов'язання регулюється договором між боржником і кредитором, а відносини між кредитором і поручителем визначаються договором поруки;
2) між одним кредитором і кількома поручителями;
3) між поручителем і кількома кредиторами;
4) за участі поручителя, кредитора та боржника. В такому договорі одночасно врегульовуються відносини, пов'язані з основним зобов'язанням боржника, і відносини поручительства;
5) подвійного договору: між поручителем і кредитором (регулює відносини поручительства) та між поручителем і боржником (регулює відносини щодо виконання основного зобов'язання в межах поруки).
У вітчизняній банківській практиці при кредитуванні фізичних осіб (споживче та іпотечне кредитування) банки з метою додаткового забезпечення наданого кредиту можуть залучати поручителів боржника для солідарної відповідальності в разі неможливості виконання основним позичальником своїх зобов'язань. Як правило, такими поручителями стають близькі родичі або друзі позичальника. За оцінками вітчизняних фахівців, в Україні майже 20—30 % від загальної кількості наданих кредитів оформлюються із залученням поручителів [2].
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
1. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
3. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
Припинення поруки відповідно до ст 559 ЦК може відбутися :
• з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
• якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
• у випадку переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
• Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки [1].
Головні положення, які визначені судом полягають в наступному: протягом 6 місяців з дня настання кредитного зобов’язання має пред’являтися саме позовна заява, а вказаний строк починає відраховуватися з дня непогашення певного платежу. Якщо позов протягом вказаного строку не був пред’явлений, порука припиняється і банк вже не має права звертатися до суду.
Перспективою для позичальника та поручителя є :
1. Якщо справа у виконавчій службі, поручитель може подати позов про припинення поруки, отримати рішення та подати на перегляд справи за нововиявленими обставинами. При цьому виконавче провадження підлягає закриттю.
2. Поручитель може припинити свою поруку за звільнитись від необхідності відповідати по кредиту. Банки масово відправляли вимоги замість направлення позовних заяв про стягнення кредитної заборгованості.
3. Кредитні кошти необхідно сплачувати через поручителя. В цьому випадку, за допомогою вказаної схеми позичальник може: надати кредитним коштам статус «безпідставно отриманих», оскільки договір поруки припинився; запустити позовну давність для позичальника, оскільки позичальник не сплачує кредит, а позовна давність відраховується на кожний місячний платіж (позиція Верховного суду).
4. Шляхом припинення договору поруки, позичальник може отримати дисконт при погашенні кредиту [4].
Список використаних джерел:
1. Цивільний Кодекс України від 05.04.2015, №435-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page10
2. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг: Навч. посіб. / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. — К. : Знання, 2010. — 532 c.
3. Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123541
4. Перспективи для поручителів та позичальників [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mayorovgroup.com.ua/sudebnaya-praktika/novi-mozhlivosti-dlya-poruchiteliv-ta-pozichalnikiv-praktika-verkhovnogo-suda
5. Порука [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/
Сухінська О.М., 2015
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОРУЧИТЕЛЬСТВА В УКРАЇНІ
Поручительство – це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого поручитель повністю або частково бере на себе відповідальність у разі настання передбаченого випадку виконати перед кредитором зобов’язання боржника.
Зазвичай поручительство розглядається як різновид фінансової гарантії, проте між ними є суттєва різниця [3].
Основними відмінностями між договором поруки від гарантією є:
— при поручительстві поручитель має право висувати заперечення проти вимог кредитора;
— порукою може бути забезпечена лише дійсна вимога (зобов'язання);
— договір поруки є, по суті, безвідкличним;
— предметом гарантійного зобов'язання завжди є тільки грошова сума й не може бути інше майно;
— після виконання зобов'язання поручителем до нього переходять права на основне зобов'язання в обсязі, в якому поручитель виконав це зобов'язання [2].
Найдавніший договір поруки, про який відомо сьогодні, був укладений ще у Месопотамії в 2750 році до н. е. На стародавній дошці записано, що фермер, якого призвали на службу до правителя не мав, відповідно, можливості доглядати власні поля. У зв'язку з цим, він уклав угоду з іншим фермером, який погоджувався обробляти його поля і сплачувати за таке право половину вирощеного врожаю. Для того, щоб гарантувати собі отримання вказаної плати, фермер-власник землі звернувся до місцевого купця, який поручився за фермера-орендаря. Таким чином було реалізовано суть договору поруки [5].
Особливість поручительства полягає в тому, що зобов'язання за договором поруки має характер додаткового стосовно основного зобов'язання. Це означає, що припинення основного зобов'язання одночасно припиняє дію договору поруки.
Відносини поручительства оформлюються шляхом укладання одного з таких видів договору:
1) між поручителем і кредитором. У такому разі основне зобов'язання регулюється договором між боржником і кредитором, а відносини між кредитором і поручителем визначаються договором поруки;
2) між одним кредитором і кількома поручителями;
3) між поручителем і кількома кредиторами;
4) за участі поручителя, кредитора та боржника. В такому договорі одночасно врегульовуються відносини, пов'язані з основним зобов'язанням боржника, і відносини поручительства;
5) подвійного договору: між поручителем і кредитором (регулює відносини поручительства) та між поручителем і боржником (регулює відносини щодо виконання основного зобов'язання в межах поруки).
У вітчизняній банківській практиці при кредитуванні фізичних осіб (споживче та іпотечне кредитування) банки з метою додаткового забезпечення наданого кредиту можуть залучати поручителів боржника для солідарної відповідальності в разі неможливості виконання основним позичальником своїх зобов'язань. Як правило, такими поручителями стають близькі родичі або друзі позичальника. За оцінками вітчизняних фахівців, в Україні майже 20—30 % від загальної кількості наданих кредитів оформлюються із залученням поручителів [2].
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
1. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
3. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
Припинення поруки відповідно до ст 559 ЦК може відбутися :
• з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
• якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
• у випадку переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
• Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки [1].
Головні положення, які визначені судом полягають в наступному: протягом 6 місяців з дня настання кредитного зобов’язання має пред’являтися саме позовна заява, а вказаний строк починає відраховуватися з дня непогашення певного платежу. Якщо позов протягом вказаного строку не був пред’явлений, порука припиняється і банк вже не має права звертатися до суду.
Перспективою для позичальника та поручителя є :
1. Якщо справа у виконавчій службі, поручитель може подати позов про припинення поруки, отримати рішення та подати на перегляд справи за нововиявленими обставинами. При цьому виконавче провадження підлягає закриттю.
2. Поручитель може припинити свою поруку за звільнитись від необхідності відповідати по кредиту. Банки масово відправляли вимоги замість направлення позовних заяв про стягнення кредитної заборгованості.
3. Кредитні кошти необхідно сплачувати через поручителя. В цьому випадку, за допомогою вказаної схеми позичальник може: надати кредитним коштам статус «безпідставно отриманих», оскільки договір поруки припинився; запустити позовну давність для позичальника, оскільки позичальник не сплачує кредит, а позовна давність відраховується на кожний місячний платіж (позиція Верховного суду).
4. Шляхом припинення договору поруки, позичальник може отримати дисконт при погашенні кредиту [4].
Список використаних джерел:
1. Цивільний Кодекс України від 05.04.2015, №435-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page10
2. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг: Навч. посіб. / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. — К. : Знання, 2010. — 532 c.
3. Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123541
4. Перспективи для поручителів та позичальників [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mayorovgroup.com.ua/sudebnaya-praktika/novi-mozhlivosti-dlya-poruchiteliv-ta-pozichalnikiv-praktika-verkhovnogo-suda
5. Порука [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/
