Мазар А.Я., 2015 р.
ЛНУ імені Івана Франка, МВЕ-52м
Актуальність даної теми полягає в тому, що дослідження проблем інвестування економіки завжди знаходилося в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції зачіпають самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу із економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях.
Інвестиції отримали суттєве значення протягом останнього десятиліття в якості інструменту для прискорення росту і розвитку країн з перехідною економікою. Так, це поняття почало все частіше зустрічатися в економічній літературі країн Центрально-Східної Європи, що пояснюється зміною системи господарювання і переходом до ринкових відносин. Ці країни проходять процес інтеграції у світову економіку, одним з обов'язкових елементів якої є іноземні інвестиції.
Як відомо, на інвестиції вливає ряд факторів, одним з яких є інституційне середовище держави. Саме досконалі і сприятливі умови, такі як політична та макроекономічна стабільність, а також прозорі правові норми, що стосуються іноземної власності та репатріації прибутку, є важливими факторами, що сприяють притоку інвестицій.
Зважаючи на це, метою дослідження є здійснення теоретичного дослідження впливу інституційного середовища на інвестиційні процеси. Об’єктом дослідження є різні державні інституції, що можуть здійснювати безпосередній вплив на притік/відтік інвестицій. Предметом дослідження є країни Центрально-Східної Європи, в яких можна прослідкувати розвиток інституційного середовища, а відповідно їх діяльність щодо сприяння чи обмеження руху інвестицій.
Багато уваги вивченню теми інвестицій та інституційного середовища приділяли такі відомі науковці-економісти як: Т. Мальтус, Д. Гобсон, А. Піг, Дж. М. Кейнс, Т. Веблен, Д. Норт, А. Бевана, С. Естрін, Р. Гросс, Л. Тревіно та інші.
Загалом існує безліч інститутів і кожен вчений виокремлює свої. Зокрема, А.Беван та С. Естрін визначають наступні основні інститути: приватне право власності (якість процесу приватизації в країнах з перехідною економікою), фінансову інфраструктуру ринку (банківські реформи та ринку капіталу), лібералізацію цін, лібералізацію ринку іноземної валюти, лібералізацію міжнародної торгівлі, політику конкуренції, розвиток правової системи та корупцію. Інші автори також включають в цей перелік податкову систему, договірне право та ефективність судової системи.
Окремі автори представляють загальну картину фінансового розвитку та фінансових обмежень в регіоні перехідної економіки. Перешкоди, які існують на шляху інвестицій, різняться в залежності від величини, типу чи країни знаходження фірми.
Відомо, що в країнах з перехідною економікою великі, іноземні фірми та фірми, які знаходяться у великих містах стикаються з незначними порівняно з іншими фірмами перешкодами.
Також, слід сказати, що приватизовані та приватні фірми отримують кредити за нижчою ставкою ніж державні, менші фірми завжди платять більше, експортери та фірми в великих містах платять менше.
Існують і інші дослідження щодо впливу інвестиційного середовища на інвестиційні процеси в державі. Так, дослідження Р. Гросса та Л. Тревіно (2005) показують, що нестача політичної і економічної стабільності, непевні юридичні вимоги, неосвічена і повільна бюрократія, неповністю розвинена юридична система та корупція негативно впливають на притік інвестицій. Як відомо, інвестори залучають кошти в країну за умов прозорості та хорошого бізнес-середовища.
Крім того цікаве дослідження проводить ЄБРР. BEEPs проводить опитування підприємств різних країн з метою прослідкувати зміну ефективності роботи інституцій протягом років. Спочатку BEEPs випускає звіт в 1999р. на основі даних, зібраних за допомогою опитування, проведеного ЄБРР та Світовим Банком (1999-2000). До цього було залучено 4104 підприємства 25 країн Східної Європи та Центральної Азії. У звіті виділено основні перепони на шляху бізнесу і оцінка їх складності.
Так, підприємцям досить складно було вести бізнес через велику кількість ліцензій на бізнес, через мита/обмеження міжнародної торгівля, вимоги до робочої сили, обов'язки щодо захисту навколишнього середовища, правила безпеки, податки. На шляху до нормального функціонування бізнесу стають бюрократія, високі процентні ставки, корупція та необхідність у зв'язках у вищих установах, обмежений доступ до іноземних банків, інвесторів, партнерів, довгострокових кредитів. Таким чином, можна сказати, що в Східній Європі на 1999 рік основними перешкодами для підприємницької діяльності були фінансування, інфраструктура, податки та зобов'язання, інфляція, політична нестабільність, обмінний курс, несправедливість судової системи (яка була визнана нечесною, корумпованою, недоступною та ненадійною), корупція (в усіх її проявах - сприяння на виборах на пост високопосадовця, патронаж, хабарі), анти-конкурентна політика держави.
Що стосується державного втручання у внутрішню діяльність компанії, то в регіоні це відбувалося досить рідко. Згідно з даними, держава не намагається втручатися в такі напрями діяльності підприємства як інвестиції, зайнятість, продажі, ціни, зарплата, дивіденди.
У 2005 році BEEPs провела теж саме опитування, але вже 9961 підприємства у Східній Європі та Центральній Азії. Були опитані ще 801 фірма Ірландії та Іспанії. Як результат, було отримано наступне.
Практично нічого не змінилося з 1999 року. В регіоні надалі процвітає корупція, яка в більшості випадків викликана перешкодами, які утворює держава на шляху підприємницької діяльності. Таким чином, додаткові витрати йдуть на вирішення проблем з ліцензіями на бізнес, митною службою, інспекцією з захисту навколишнього середовища, за дотриманням правил безпеки, податковою. Також, і надалі існує проблема з отриманням кредитів, оскільки процедура є надто затяжна (існує велика кількість вимог, для виконання яких необхідно багато часу), а процентна ставка є надто висока. Судова система залишається несправедливою і корумпованою.
Отже, згідно з дослідженнями різних вчених, інвестиції дійсно залежать від інституційного середовища в державі. Вони стимулюють інвесторів залучати свої кошти в державу, оскільки створюють умови, які знижують ризики та сприяють їх зростанню.
Однак, в досліджуваних мною країнах Центрально-Східної Європи інституційне середовище не вважається цілком сформованим, тобто таким, яке би залучало максимум інвестицій в економіку. Відповідно до даних підприємств, в цих країнах не вдалося подолати проблеми корупції, несправедливого суду та недосконалості правової системи. Ускладнення, пов'язані з доступом інвестицій в країну, не дають країнам з перехідною економкою розвиватися за їх рахунок. Таким чином, це не тільки стримує діяльність підприємств, але й розвиток технологій, зростання економічних показників та й їх перехід до ринкової економіки. У зв'язку з цим, в регіоні потрібно активніше проводити політику, спрямовану на подолання обмежень у інституційному середовищі і покращення, таким чином, інвестиційного клімату.
Список використаних джерел:
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / Блауг М. Пер. с англ., 4-е изд. – М.: «Дело ЛТД»,1994. – 720 с.
2. Веблен Т. Теория производстренного класса. – М.: Прогрес, 1984
3. Гриньова В.М. Інвестування. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
4. Коваленко Ю.М. Сутність інтитуційного середовища фінансового сектора економіки. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
5. Левина Л.Ф. Теории инвестиционных решений /Л.Ф. Левина // Энциклопедия менеджмента. – № 2. 2000. – С. 87.
6. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. - К.: «Центр учбової літератури», 2009. - [Цит. 2014, 9 груня]. – Доступний з:
7. Мазурок П.П. Історія економічних учень у запитаннях та відповідях: /Мазурок П.П. Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 477 с.
8. Маркс К. Капитал./ К. Маркс – М.: Издательство политическая литература, 1975. – Т. 2. 752 с.
9. Пачева Н.О. Сутність та походження поняття «інститут». - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
10. Сазонець I. Л., Федорова В. А. Інвестування. - К.: «Центр учбової літератури», 2011. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
11. Сейдаметова Л.Д. ЭВОЛЮЦИЯ ТЕОРИИ ИНВЕСТИЦИЙ - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
12. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов./А. Смит — М.: Эксмо, 2007. — (Серия: Антология экономической мысли) — 960 с.
13. Теория инвестиций - 2011. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
14. Davis L. Institutional Change and American Economic Growth: A First Step tovards a Theory of Institutional Innovation / L. Davis, D. North. — Journal of Economic History. — 1970. — Vol.30. — №1. — С. 131 — 149. 1
15. European Bank for Reconstruction and Development - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
16. Mitra P., Muravyev A., Schaffer M.E. Convergence in Institutions and Market Outcomes. Cross-country and Time-series Evidence from the Business Environment and Enterprise Performance Surveys in Transition Economies. - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
17. Popova B. Institutional environment as a factor for development of current Bulgarian agriculture cooperatives. - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
18. Tesic J. - Institutional environment and foreign direct investment in the Western Balkans. - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
ЛНУ імені Івана Франка, МВЕ-52м
Актуальність даної теми полягає в тому, що дослідження проблем інвестування економіки завжди знаходилося в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції зачіпають самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу із економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях.
Інвестиції отримали суттєве значення протягом останнього десятиліття в якості інструменту для прискорення росту і розвитку країн з перехідною економікою. Так, це поняття почало все частіше зустрічатися в економічній літературі країн Центрально-Східної Європи, що пояснюється зміною системи господарювання і переходом до ринкових відносин. Ці країни проходять процес інтеграції у світову економіку, одним з обов'язкових елементів якої є іноземні інвестиції.
Як відомо, на інвестиції вливає ряд факторів, одним з яких є інституційне середовище держави. Саме досконалі і сприятливі умови, такі як політична та макроекономічна стабільність, а також прозорі правові норми, що стосуються іноземної власності та репатріації прибутку, є важливими факторами, що сприяють притоку інвестицій.
Зважаючи на це, метою дослідження є здійснення теоретичного дослідження впливу інституційного середовища на інвестиційні процеси. Об’єктом дослідження є різні державні інституції, що можуть здійснювати безпосередній вплив на притік/відтік інвестицій. Предметом дослідження є країни Центрально-Східної Європи, в яких можна прослідкувати розвиток інституційного середовища, а відповідно їх діяльність щодо сприяння чи обмеження руху інвестицій.
Багато уваги вивченню теми інвестицій та інституційного середовища приділяли такі відомі науковці-економісти як: Т. Мальтус, Д. Гобсон, А. Піг, Дж. М. Кейнс, Т. Веблен, Д. Норт, А. Бевана, С. Естрін, Р. Гросс, Л. Тревіно та інші.
Загалом існує безліч інститутів і кожен вчений виокремлює свої. Зокрема, А.Беван та С. Естрін визначають наступні основні інститути: приватне право власності (якість процесу приватизації в країнах з перехідною економікою), фінансову інфраструктуру ринку (банківські реформи та ринку капіталу), лібералізацію цін, лібералізацію ринку іноземної валюти, лібералізацію міжнародної торгівлі, політику конкуренції, розвиток правової системи та корупцію. Інші автори також включають в цей перелік податкову систему, договірне право та ефективність судової системи.
Окремі автори представляють загальну картину фінансового розвитку та фінансових обмежень в регіоні перехідної економіки. Перешкоди, які існують на шляху інвестицій, різняться в залежності від величини, типу чи країни знаходження фірми.
Відомо, що в країнах з перехідною економікою великі, іноземні фірми та фірми, які знаходяться у великих містах стикаються з незначними порівняно з іншими фірмами перешкодами.
Також, слід сказати, що приватизовані та приватні фірми отримують кредити за нижчою ставкою ніж державні, менші фірми завжди платять більше, експортери та фірми в великих містах платять менше.
Існують і інші дослідження щодо впливу інвестиційного середовища на інвестиційні процеси в державі. Так, дослідження Р. Гросса та Л. Тревіно (2005) показують, що нестача політичної і економічної стабільності, непевні юридичні вимоги, неосвічена і повільна бюрократія, неповністю розвинена юридична система та корупція негативно впливають на притік інвестицій. Як відомо, інвестори залучають кошти в країну за умов прозорості та хорошого бізнес-середовища.
Крім того цікаве дослідження проводить ЄБРР. BEEPs проводить опитування підприємств різних країн з метою прослідкувати зміну ефективності роботи інституцій протягом років. Спочатку BEEPs випускає звіт в 1999р. на основі даних, зібраних за допомогою опитування, проведеного ЄБРР та Світовим Банком (1999-2000). До цього було залучено 4104 підприємства 25 країн Східної Європи та Центральної Азії. У звіті виділено основні перепони на шляху бізнесу і оцінка їх складності.
Так, підприємцям досить складно було вести бізнес через велику кількість ліцензій на бізнес, через мита/обмеження міжнародної торгівля, вимоги до робочої сили, обов'язки щодо захисту навколишнього середовища, правила безпеки, податки. На шляху до нормального функціонування бізнесу стають бюрократія, високі процентні ставки, корупція та необхідність у зв'язках у вищих установах, обмежений доступ до іноземних банків, інвесторів, партнерів, довгострокових кредитів. Таким чином, можна сказати, що в Східній Європі на 1999 рік основними перешкодами для підприємницької діяльності були фінансування, інфраструктура, податки та зобов'язання, інфляція, політична нестабільність, обмінний курс, несправедливість судової системи (яка була визнана нечесною, корумпованою, недоступною та ненадійною), корупція (в усіх її проявах - сприяння на виборах на пост високопосадовця, патронаж, хабарі), анти-конкурентна політика держави.
Що стосується державного втручання у внутрішню діяльність компанії, то в регіоні це відбувалося досить рідко. Згідно з даними, держава не намагається втручатися в такі напрями діяльності підприємства як інвестиції, зайнятість, продажі, ціни, зарплата, дивіденди.
У 2005 році BEEPs провела теж саме опитування, але вже 9961 підприємства у Східній Європі та Центральній Азії. Були опитані ще 801 фірма Ірландії та Іспанії. Як результат, було отримано наступне.
Практично нічого не змінилося з 1999 року. В регіоні надалі процвітає корупція, яка в більшості випадків викликана перешкодами, які утворює держава на шляху підприємницької діяльності. Таким чином, додаткові витрати йдуть на вирішення проблем з ліцензіями на бізнес, митною службою, інспекцією з захисту навколишнього середовища, за дотриманням правил безпеки, податковою. Також, і надалі існує проблема з отриманням кредитів, оскільки процедура є надто затяжна (існує велика кількість вимог, для виконання яких необхідно багато часу), а процентна ставка є надто висока. Судова система залишається несправедливою і корумпованою.
Отже, згідно з дослідженнями різних вчених, інвестиції дійсно залежать від інституційного середовища в державі. Вони стимулюють інвесторів залучати свої кошти в державу, оскільки створюють умови, які знижують ризики та сприяють їх зростанню.
Однак, в досліджуваних мною країнах Центрально-Східної Європи інституційне середовище не вважається цілком сформованим, тобто таким, яке би залучало максимум інвестицій в економіку. Відповідно до даних підприємств, в цих країнах не вдалося подолати проблеми корупції, несправедливого суду та недосконалості правової системи. Ускладнення, пов'язані з доступом інвестицій в країну, не дають країнам з перехідною економкою розвиватися за їх рахунок. Таким чином, це не тільки стримує діяльність підприємств, але й розвиток технологій, зростання економічних показників та й їх перехід до ринкової економіки. У зв'язку з цим, в регіоні потрібно активніше проводити політику, спрямовану на подолання обмежень у інституційному середовищі і покращення, таким чином, інвестиційного клімату.
Список використаних джерел:
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / Блауг М. Пер. с англ., 4-е изд. – М.: «Дело ЛТД»,1994. – 720 с.
2. Веблен Т. Теория производстренного класса. – М.: Прогрес, 1984
3. Гриньова В.М. Інвестування. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
4. Коваленко Ю.М. Сутність інтитуційного середовища фінансового сектора економіки. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
5. Левина Л.Ф. Теории инвестиционных решений /Л.Ф. Левина // Энциклопедия менеджмента. – № 2. 2000. – С. 87.
6. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. - К.: «Центр учбової літератури», 2009. - [Цит. 2014, 9 груня]. – Доступний з:
7. Мазурок П.П. Історія економічних учень у запитаннях та відповідях: /Мазурок П.П. Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 477 с.
8. Маркс К. Капитал./ К. Маркс – М.: Издательство политическая литература, 1975. – Т. 2. 752 с.
9. Пачева Н.О. Сутність та походження поняття «інститут». - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
10. Сазонець I. Л., Федорова В. А. Інвестування. - К.: «Центр учбової літератури», 2011. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
11. Сейдаметова Л.Д. ЭВОЛЮЦИЯ ТЕОРИИ ИНВЕСТИЦИЙ - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
12. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов./А. Смит — М.: Эксмо, 2007. — (Серия: Антология экономической мысли) — 960 с.
13. Теория инвестиций - 2011. - [Цит. 2014, 9 грудня]. – Доступний з:
14. Davis L. Institutional Change and American Economic Growth: A First Step tovards a Theory of Institutional Innovation / L. Davis, D. North. — Journal of Economic History. — 1970. — Vol.30. — №1. — С. 131 — 149. 1
15. European Bank for Reconstruction and Development - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
16. Mitra P., Muravyev A., Schaffer M.E. Convergence in Institutions and Market Outcomes. Cross-country and Time-series Evidence from the Business Environment and Enterprise Performance Surveys in Transition Economies. - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
17. Popova B. Institutional environment as a factor for development of current Bulgarian agriculture cooperatives. - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
18. Tesic J. - Institutional environment and foreign direct investment in the Western Balkans. - [Cited 2014, 9 December]. – Available from:
