Стратегічні орієнтири » Особливості економічного розвитку країн ЄС » Говзан М.Т. ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ У РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР ЧЕХІЇ
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1006
  • Автор: Marta69
  • Дата: 27-05-2015, 14:06
 (голосов: 0)
27-05-2015, 14:06

Говзан М.Т. ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ У РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР ЧЕХІЇ

Категорія: Особливості економічного розвитку країн ЄС

Говзан М.Т., 2015
ЛНУ імені Івана Франка, МВБ-51м

ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ У РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР ЧЕХІЇ

Практичні здобутки десяти років економічної трансформації привели чеських економістів до думки, що єдиний шлях стабілізації та спасіння економіки Чехії полягає в негайному залученні прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Економічні результати діяльності чеських підприємств, особливо великих, були здебільшого катастрофічними. Продаж залишків їх активів іноземним партнерам нині пропагують як Уряд Чехії, так і опозиція, Центральна профспілка (Trades Union General) та робітники багатьох чеських компаній, що балансують на межі банкрутства [3].
Розвиток після Другої світової війни показав, що цілком реально побудувати конкурентну економіку, яка базувалася б на інтенсивному розвитку внутрішньої структури підприємств. У цьому переконує досвід як країн Західної Європи, так і «тигрів» Східної Азії. Однак його важко використати для подолання сьогоднішніх проблем чеської економіки. Адже від самого початку стратегія тих країн була більш-менш чітко визначеною, зрозумілою та сфокусованою на побудову власної конкурентної сфери підприємництва. Для Чехії така стратегія виявилася недосяжною, а десятирічний лаг фактично скасував можливість застосування будь-якої подібної концепції[4].
Окрім того, існують ще два важливі фактори, які унеможливлюють розвиток чеської економіки за західним варіантом. Надзвичайна влада сучасних підприємницьких альянсів глобалізованого світу не дозволяє використати такі форми економічної політики, що спираються на групи вищезазначених країн. До того ж застосування такої політики в перші десятиліття після Другої світової війни, можливо, не було б здійснено, якби не виняткова політична позиція цих країн. Західним країнам було забезпечено привілейовану позицію як країнам, що захищали демократичний світ від комуністичної загрози з боку Радянського Союзу та Китаю. А це давало країнам Західної Європи та Східної Азії значно ширший простір для впровадження власної економічної політики, яку всіляко підтримували Сполучені Штати Америки. Звичайно, після 1989 р. ситуація була іншою.
Політична та економічна стабілізація й порівняно прийнятна правова система створили в Чеській Республіці привабливі умови для масового притоку іноземного капіталу. Політика інтенсивного стимулювання залучення іноземних інвестицій мала достатньо підстав для успіху, який не забарився. У другій половині 1998 р. у Чехію ринула потужна хвиля прямих зовнішніх інвестицій, яка, співвідносно до річного ВВП та чисельності населення, виявилася однією з найінтенсивніших у світі. Якщо такий темп входження західних інвестицій залишатиметься ще 2–4 роки, чеська економіка (передусім великі підприємства та значна частина середніх компаній) опиниться в руках іноземного капіталу [6].
Водночас приплив прямих іноземних інвестицій справив позитивний вплив на економіку – спад було зупинено й почалося відновлення зростання. Окрім того, їх виявилося достатньо, аби впродовж багатьох років покривати дефіцит поточного платіжного балансу (іноді навіть робити його профіцитним). Однак про те, що масове входження іноземних інвестицій пов'язане із значними втратами для чеської економіки говорили мало. Після критичної ситуації 1997–1998 років люди готові забути про ці втрати, особливо якщо баланс вигод та збитків здається їм припустимим. Але незважаючи на це, зазначена проблема потребує ретельного аналізу.
Перше, що привертає увагу, – стимули для приваблення іноземного капіталу. Адже зазвичай ідеться про дуже великі суми, особливо, коли згадати, що питання будь-яких субсидій національним бізнесменам, фермерам тощо постійно та інтенсивно обговорюються, і кожна крона стає приводом для тривалих дискусій.
Не менш важлива проблема, пов'язана з прямими іноземними інвестиціями, полягає в сильному спрощенні виробничих процесів до обслуговуючих та трудомістких робіт. Цю тенденцію яскраво підтверджує зростання частки напівфабрикатів та продукції їх переробки в сукупному експорті – з 21,9% в 2012 р. до 30,4% в 2013 р. Характерно, що це зростання супроводжувалося прямими іноземними інвестиціями. У фірмах, що належали іноземним компаніям, експорт напівфабрикатів та продукції їх переробки у згадані роки становив близько 60% їх загального експорту. І ця група підприємств з іноземним капіталом є однією з найбільш динамічних. У 2012 р. їх експорт зріс на 50%[7].
У минулі роки йшлося про те, що прямі іноземні інвестиції сприятимуть інноваційному розвитку чеського промислового виробництва та піднімуть його на новий рівень технологій і кваліфікації. Подібне твердження слід сприймати з осторогою. І справді, в 2013 р. транспортні засоби, електричні прилади, інструменти, машинне та телекомунікаційне обладнання, радіоприймачі, телевізори були лідерами в списку експортних товарів. У цих товарних групах частка напівфабрикатів та переробної продукції становила від 37 до 83%, і їх питома вага в експорті, починаючи з 2011 року, швидко зростала [2].
Така ситуація яскраво ілюструє ілюзорність можливості економічного зближення Чехії з розвинутими ринковими економіками протягом найближчих десятиліть. У структурі міжнародних виробничих мереж чеські фірми діють на найнижчому рівні. Частка створеної ними доданої вартості в межах цих кооперативних об'єднань та альянсів є мінімальною. Відповідно потреби чеських фірм у висококваліфікованих та досвідчених працівниках також є досить невеликими. Дослідження та розробки проводять переважно в центрах поза Чеською Республікою. Якщо деякі національні дослідницькі команди й вижили, то працюють вони винятково на іноземні компанії. Економічні вигоди від інноваційних змін матеріалізуються в кінцевій продукції, яка акумулюється в центрах згадуваних мереж за кордоном. Цілком можливе повторення добре відомої з соціалістичного минулого Чехії ситуації, коли економічні вигоди, наприклад від винаходу контактних лінз, реалізовувалися та матеріалізовувалися поза територією країни.
Втрати від такого стану справ у чеській економіці очевидні вже сьогодні, але, що важливіше, вони зростатимуть у майбутньому. Ці втрати значно більші від вартості залучених до Чеської Республіки прямих іноземних інвестицій. За сучасної організації світової економіки малоймовірним є сподівання на те, що добре організована дослідницька робота може вивести країну із стану економічної відсталості. Однак, зрозуміло, що ще більш трагічною помилкою була б відмова держави від формування власної еліти. Спрощення робіт на підприємствах, залучених до збирання імпортованих комплектуючих, зумовить обмеження росту зарплати. Як наслідок, може посилитися різниця в рівнях заробітної плати в периферійних економіках та країнах – центрах економічної влади та розвитку [1].
Іншою проблемою, що стосується прямих іноземних інвестицій, є їх вплив на торговельний баланс. У 1998 р. дефіцит торгового балансу корпорацій з прямою участю іноземного капіталу становив понад 102 млрд. чеських крон, що майже на $23 млрд. більше, ніж загальний дефіцит торгового балансу. Є чимало причин такої ситуації. Втім, не всі вони пов'язані з типом власності цих корпорації. Оскільки гуртова торгівля зосереджена переважно в руках іноземних компаній, частково цей дефіцит існуватиме за будь-яких умов. Традиційні стосунки в межах міжнародних альянсів завжди сприяють розширенню імпорту та дещо звужують експорт національних виробників.
Приплив торгового капіталу донедавна був одним із найважливіших компонентів прямих іноземних інвестицій. Зворотний ефект від цього полягає в обмеженні майбутнього розвитку малих та середніх підприємств, що випускають споживчі товари. Нормальне функціонування таких підприємств здебільшого залежить від того, наскільки успішно вони змогли приєднатися до існуючих торгових мереж. Адже останні використовують свою позицію для утримання цін на товари на такому рівні, що дає змогу малим підприємствам у кращому випадку лише триматися на плаву.
Отже, прямі іноземні інвестиції, з одного боку, до певної міри можуть допомогти економіці вижити, забезпечити зростання зайнятості, а також долучитися до міжнародного ринку. Але з другого боку, ПІІ змінюють економіку Чехії на таку, що обслуговує своїх більш розвинутих сусідів. Периферійний характер чеської економіки стає все більш очевидним і, звичайно, не дає надії на згладжування різниці в рівнях економічного розвитку.
Значно гіршої ситуації можна очікувати стосовно стану платіжного балансу. Було б надто необачно припускати, що рекордні обсяги прямих іноземних інвестицій триватимуть і надалі. Натомість, цілком вірогідно, що дедалі більше ПІІ фінансуватимуться за рахунок отриманих прибутків або залучення кредитів від національних фінансових установ. Зрештою, варто очікувати інтенсифікації процесу репатріації капіталу. Наприклад, в Ірландії подібного роду приплив капіталу вже перевищив 15% ВВП [5].
Якщо національні банки почнуть розміщувати переважну частину заощаджень населення на міжнародних ринках (що є досить реалістичним припущенням), то протягом найближчого десятиліття не уникнути проблем, пов'язаних із урівноваженням платіжного балансу. А ці процеси, своєю чергою, можуть похитнути стабільність обмінного курсу.

Список використаних джерел:

1.Ареф’єва, О. В. Реструктуризація системи управління фінансовими ресурсами підприємства [Текст] / О. В. Ареф’єва // Актуальні проблеми економіки. –2011. –No11–12. –С.17–26.
2.Афанасьєв,А. Планування структури капіталу[Текст]/ А. Афанасьєв // Банківська справа. –2013. –No2. –С. 23–24.
3.Афанасьєв, А. Управління структурою капіталу Текст] / А. Афанасьев, С.Кравченко// Економіка, фінанси, право. –2003. -No 1. –С.25–27.
4.Батурин, В. М. Финансовый леверидж как эффективный инструмент управления фининсовой деятельностю/ В. М. Батурин, В. Э. Керимов//Менеджмент в России и за рубежом. –2000. –No2.–С. 15–22.
5.Балабанов, И. Т.Основы финансового менеджмента. Как упра
влять капиталом? [Текст] / И. Т. Балабанов. –2–е изд. –М. : Финансы и статистика, 1997. –384 с. –ISBN 5-279–01845–7.
6.Бланк, И. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. Т. 1 [Текст] / И.
А. Бланк. –К. : Ника–Центр : Эльга, 2001. –592 с. –(Библиотека финансового менеджера). –ISBN 966–521–140–4.
7.Бланк, И. А. Финансовый менеджмент [Текст] : учебный курс / И. Я. Бланк. –К. : Ника–Центр, 1999. –528 с. –ISBN966–521–026–2.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2020 (104)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
^