Стратегічні орієнтири » Фінанси підприємств 2015 » Слєпцов Д.О. Напрями оптимізації фінансової структури капіталу підприємств
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 787
  • Автор: alfred15
  • Дата: 15-06-2015, 11:07
 (голосов: 0)
15-06-2015, 11:07

Слєпцов Д.О. Напрями оптимізації фінансової структури капіталу підприємств

Категорія: Фінанси підприємств 2015

УДК 336
© Слєпцов Д.О.,2015
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

Напрями оптимізації фінансової структури капіталу підприємств

Аналіз зарубіжної практики показує, що ніщо так не впливає на створення ринкової цінності компанії у довгостроковій перспективі, як процес управління капіталом. Незважаючи на це, у вітчизняній практиці корпоративного управління даному питанню не приділяється належна увага.
Натомість, на більшості підприємствах капітал розподіляється (в рамках процесу бюджетування) згідно потреб у фінансуванні конкретних проектів, а не згідно стратегії довгострокового розвитку компанії. Як результат, інвестиційна стратегія часто не узгоджується з бізнес-стратегією, і, таким чином, не може забезпечити довгострокового зростання ринкової цінності підприємства. Таким чином, політика фінансування діяльності компанії має узгоджуватися із стратегічними напрямами її розвитку [3].
Залучення капіталу вимагає використання конкретних фінансових інструментів, планування грошових надходжень і видатків, ефективного ризик-менеджменту. Одним із найважливіших показників якості управління капіталом є ступінь оптимальності його структури, що є фактором мінімізації вартості капіталу, необхідного для фінансування довгострокового розвитку компанії. Взагалі, структура капіталу (що є важливим стратегічним параметром компанії) характеризує комбінацію (співвідношення) джерел боргового і власного фінансування, необхідних для реалізації ринкової стратегії компанії. Занадто низька частка залученого капіталу фактично означає, що компанія не використовує додаткове джерело фінансування, (що збільшує вартість капіталу та необхідну норму доходності майбутніх інвестицій). З іншого боку, значна частка залучених коштів у структурі капіталу підвищує вірогідність настання стану неплатоспроможності та, відповідно, збільшує ризики для інвестора, що також підвищує необхідну норму дохідності [1].
Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.
Оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв’язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов’язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, як уже зазначалося вище, називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті передбачається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів [2].
Мета управління структурою капіталу — мінімізувати витрати по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових коштів.
Процес оптимізації структури капіталу здійснюється у наступній послідовності.
1. Аналіз складу капіталу в динаміці за ряд періодів (кварталів, років) та тенденцій зміни його структури, а також вплив, що вони здійснюють на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу. В процесі аналізу розглядаються такі показники, як коефіцієнти фінансової незалежності, заборгованості, співвідношення між довгостроковими та короткостроковими зобов’язаннями, коефіцієнт фінансового важеля. Далі вивчаються показники оберненості та рентабельності активів та власного капіталу (всі вище перелічені показники були розглянуті в третьому питанні курсової роботи).
2. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу. До них відносяться:
· галузеві особливості операційної діяльності (характер цих особливостей визначає структуру активів підприємства, їх ліквідність);
· стадія життєвого циклу підприємства (молоді компанії з конкурентоспроможною продукцією можуть залучати для свого розвитку більше позикового капіталу, а зрілі — використовують переважно власні кошти);
· кон’юнктура товарного ринку (чим стабільніша кон’юнктура цього ринку, а відповідно, стабільніший попит на продукцію підприємства, тим вище та безпечніше стає використання позикового капіталу, та навпаки);
· кон’юнктура фінансового ринку (в залежності від стану цієї кон’юнктури зростає або знижується вартість позикового капіталу);
· рівень рентабельності операційної діяльності;
· податковий тиск на компанію (частка прямих та непрямих податків, що сплачуються у доході від продаж-брутто); [4].
· ступінь концентрації акціонерного капіталу (прагнення капіталовласників зберегти контрольний пакет акцій).
З урахуванням наведених та інших факторів управління структурою капіталу передбачає вирішення двох ключових задач:
а) встановлення прийнятних пропорцій використання власного та позикового капіталу; [1].
б) забезпечення у випадку необхідності залучення додаткового внутрішнього або зовнішнього капіталу.
3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності.
4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості.
Список використаних джерел
1. Данилюк М.О., Савич В.І. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2004. – 203 с.
2. Дафт Р.Л. Менеджмент. - СПб.: Видавництво «Пітер», 2007. - 720с.
3. Філімоненков О.С. Фінанси компаній: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.: Кондор, 2005. – 397 с.
4. Фінанси підприємств / навчальний посібник: курс лекцій / За ред .. д.е.н. проф .. Г.Г. Кірейцева. - К .: ЦУЛ. 2002.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^