Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2015 » Луковська Ю.М. Особливості використання інструментів рефінансування довгострокових іпотечних кредитів
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2015, 22:38

Луковська Ю.М. Особливості використання інструментів рефінансування довгострокових іпотечних кредитів

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2015

Формування ефективної системи іпотечного кредитування є пріоритетним напрямком державної політики України. Значною мірою це пов’язано з широким використанням іпотеки як інструменту вирішення соціально-економічних завдань у світовій практиці. Обсяги іпотечного кредитування напряму залежать від дієвості механізмів рефінансування, за допомогою яких залучаються довгострокові кошти з фінансового ринку в сферу іпотечного кредитування.
За період функціонування іпотечного ринку сформувалась розгалужена система фінансових інструментів, представлена довгостроковими цінними паперами, які випускаються під заставу нерухомого майна і приносять дохід їх власникам. До основних видів іпотечних цінних паперів відносять: заставну, іпотечний сертифікат та іпотечну облігацію.
Вагомий внесок у дослідження особливостей функціонування іпотечного ринку, а також обігу іпотечних цінних паперів зробили науковці: Г.І. Андрєєва, О.Л. Гринько, О.Т. Євтух, С.В. Запорожець, К.В. Паливода , О.В. Пилипець, Н.П. Погорєльцева, В.І. Савич та інші.
Метою дослідження є визначення понять та характерних рис іпотечних цінних паперів і вивчення, на їх основі, особливостей механізму рефінансування довгострокових іпотечних кредитів.
Іпотечні цінні папери – це надійні ліквідні фінансові інструменти, високий рейтинг яких підтримується не лише надійністю емітентів – кредитних інститутів, а й високою якістю іпотечного кредитного портфеля, що дозволяє знизити ризики інвесторів у порівнянні з іншими борговими цінними паперами, які не мають такого забезпечення. Вони дають змогу отримати кредитору довгострокові ресурси за відносно низькою ціною [2].
Світова практика передбачає використання різноманітних іпотечних цінних паперів, що відрізняються за типами активів, що виступають забезпеченням, гарантіями, способом розподілу ризиків.
Важливим інструментом рефінансування довгострокових іпотечних кредитів є випуск іпотечних сертифікатів. Іпотечний сертифікат – це цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. Іпотечні активи передбачають зібрані в консолідований іпотечний борг зобов’язання за договорами про іпотечний кредит. Вартість іпотечного активу включає в себе вартість основного зобов’язання та дохід кредитора. Емітентом іпотечних сертифікатів є фінансова установа, що є кредитором за грошовим зобов’язанням, забезпеченим іпотекою [1].
Іпотечні сертифікати випускають у таких формах: з фіксованою дохідністю та сертифікати участі. Сертифікати з фіксованою дохідністю підтверджують права своїх власників на одержання номінальної вартості, а також відсотків за сертифікатом [1]. Для них характерне переважне право задоволення вимог у разі невиконання емітентом своїх зобов’язань. Внаслідок порушення термінів виконання зобов’язань ризик приймає на себе емітент.
Сертифікати участі – це сертифікати, забезпечені іпотекою, що підтверджують право їх власника на частку у платежах за іпотечними активами [1]. Вони є іменними, а задоволення вимог по них здійснюється у порядку черговості. Ризик, пов’язаний з порушенням термінів виконання зобов’язань, покладається на власника сертифіката. Управління емісією сертифікатів здійснює керуючий активами. Ним може виступати фінансова установа. Кошти за розміщення емісії сертифікатів зараховуються на окремий, відкритий емітентом, рахунок. Сертифікати можуть бути конвертованими, тобто підлягати обміну на сертифікати іншого виду цього чи іншого емітента.
Поширеним інструментом рефінансування довгострокових іпотечних кредитів є випуск іпотечних облігацій, зобов’язання за якими забезпечені іпотечним покриттям [1]. Іпотечні облігації поділяються на звичайні, емітентом яких є іпотечний кредитор, який несе відповідальність за виконання грошового зобов'язання всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення (європейська модель іпотечного кредитування) та структуровані, емітентом яких є спеціалізована іпотечна установа, яка несе відповідальність за виконання грошових зобов'язань тільки іпотечним покриттям (американська модель іпотечного кредитування). Першим вітчизняним емітентом іпотечних облігацій у 2007 році на зовнішньому ринку став Приватбанк, а на внутрішньому ринку – Укргазбанк [2].
Рефінансування зобов’язань за основним договором, забезпеченим іпотекою, може бути оформлене у вигляді заставної – боргового цінного паперу, що свідчить про безумовне право його власника вимагати від боржника виконання покладених на нього зобов’язань [1]. Власник заставної може до настання строку виконання боржником зобов’язань за нею проводити операції з належними йому заставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб. Рефінансування може здійснюватись шляхом: продажу заставної через здійснення індосаменту, продаж заставної із зобов’язанням зворотного викупу, передачі заставної у заставу для забезпечення виконання зобов’язань перед іншими кредиторами. Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів.
Проаналізувавши особливості іпотечних цінних паперів, важливо відзначити, що вони характеризуються більш високим рівнем надійності поряд з іншими борговими цінними паперами, оскільки вони забезпечені реальними активами, що робить їх більш привабливими перед інвесторами: страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами, інститутами спільного інвестування тощо. Використання таких способів мобілізації, як рефінансування з використанням іпотечних сертифікатів та облігацій, а також заставної, дає змогу значно підвищити ліквідність операцій з іпотечного кредитування, що виступає суттєвим фактором економічного розвитку держави. Основна увага в напрямку підвищення ефективності використання іпотечних цінних паперів повинна приділятись удосконаленню нормативно-правової бази, а також активізації розширення їх розміщення серед вітчизняних інвесторів, зокрема шляхом надання певних преференцій та податкових пільг.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (Редакція від 06.12.2012, підстава 5492-17). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/979-15
2. Луців Б.Л. Фінансові інструменти іпотечного ринку України / Б. Л. Луців // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансово- економічні системи: трансформація та євроінтеграція. – 2007. – Вип. 1 (63).

Посилання: іпотечний сертифікат, іпотечна облігація, заставна

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2018 (41)
Октябрь 2018 (178)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
Февраль 2018 (3)
^