Стратегічні орієнтири » Якість фінансових послуг та інструментів » Колодій Я.М. Фінансові інновації як продукт фінансового інжинірингу
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 716
  • Автор: Yaroslav
  • Дата: 8-12-2015, 09:29
 (голосов: 0)
8-12-2015, 09:29

Колодій Я.М. Фінансові інновації як продукт фінансового інжинірингу

Категорія: Якість фінансових послуг та інструментів

Фінансові інновації були й залишаються невід’ємною складовою економічного розвитку людства протягом останніх декількох століть. Сплески інноваційної активності чергуються з її послабленням або навіть відсутністю. За останні 30 років на фінансових ринках розвинених країн спостерігається бурхлива інноваційна діяльність, унаслідок якої появилися нові продукти, у т.ч. нові форми деривативів, альтернативні продукти перенесення ризику, біржові індексні фонди. Учасники інноваційної діяльності намагаються створити такі продукти, які б відрізнялися від існуючих і відповідали поступовим або стрімким змінам у економіці [1]. Розробка даної проблематики особливо актуалізувалась в останні роки. Слід відзначити, зокрема, таких авторів: як Р. Мюррей, О. Сохацька, В. Лук’янов, Х. Бер, В. Гордон, Д. Халл та інші.
Фінансові інновації, що є проявом фінансового інжинірингу, являють собою нові продукти та інструменти, націлені перерозподіляти фінансові ризики і нарощувати фінансовий капітал. Термін «фінансовий інжиніринг» як спосіб комбінування фінансових інструментів з різними параметрами ризику і прибутковості з'явився наприкінці 1990-х років. Останнім часом фінансовий інжиніринг усе більше застосовується для інноваційних схем і технологій на фондових ринках та біржових операціях.
На світових фінансових ринках усе більш активно проявляють себе такі інноваційні фінансові інструменти, як кредитний брокеридж, форекс брокеридж, депозитарні розписки, коллатералізовані боргові зобов'язання, свопові угоди (зокрема своп-спреди), ковенанти, ф'ючерсний контракт на основі фондових індексів, фінансово-інформаційні активи, сек'юритизація та багато інших.
Нині досить активно застосовується така фінансова інновація, як сек'юритизація активів. Шляхом сек'юритизації здійснюється перерозподіл ризиків через переведення активів (зокрема, позик) у режим продажу інвесторам. Йдеться про те, що розмаїття приватних заборгованостей, наприклад іпотечних позик, діляться на транші, які шляхом незвичних комбінацій породжують такі невідомі досі цінні папери, як сек'юритизовані закладні, що виставляються на біржовий продаж.
Отже, сек'юритизація – це суто інноваційний спосіб набуття низьколіквідними активами ознак високоліквідних фінансових інструментів на грошовому ринку. Завдяки даному фінансовому інструменту здійснюється оформлення неліквідних боргових зобов'язань у розряд затребуваних похідних цінних паперів [2].
Досить звичним явищем на фінансових ринках є депозитарні розписки. Депозитарні розписки – це інноваційний фінансовий інструмент у формі сертифікатів на цінні папери іноземного емітента. Депозитарні розписки випускаються на акції чи боргові зобов'язання іноземного емітента. Виділяються два основні різновиди депозитарних розписок: американські (АДР) та глобальні (ГДР).
В умовах зростаючої фінансової нестабільності активізується пошук нових фінансових інструментів, здатних якщо не попереджувати системні ризики, то відповідним чином мінімізувати втрати [2]. Одним з таких інструментів фінансового інжинірингу є, наприклад, ковенант. Ковенанти – сукупність окремих умов договору, що регламентують економічні відносини (здебільшого, фінансово-кредитні) між ринковими суб’єктами (кредитором і позичальником, інвестором та емітентом) з приводу розподілу фінансових ризиків, що зобов’язують одного з контрагентів вчинити певні дії або утримання від їх вчинення.
Характерні риси ковенантів випливають із їхнього визначення і є такими: по-перше, ковенанти не можуть існувати в усній формі, а лише за умови юридичного укладання угоди в письмовій формі зі всіма необхідними реквізитами; по-друге, зобов’язання сторони за ковенантом не завжди може бути взаємним і, як правило, не передбачає отримання зустрічних благ від іншої сторони; по-третє, ковенант повинен відповідати низці формальних вимог; по-четверте, при порушенні положень ковенантів кредитор може оголосити позичальникові дефолт, тобто висунути вимогу негайно погасити сукупну заборгованість [3].
Одним з найостанніших інноваційних здобутків, що активно вживається на зарубіжних фінансових ринках, є так звані «коллатералізовані боргові зобов'язання». Дана фінансова інновація базується на поділі наявних боргових зобов'язань на відповідні частки вихідних позик. При цьому відсоткові платежі першочергових придбавачів довготермінових позик за своєю надійністю прирівнювалися до виплат за державними облігаціями і таким чином отримували високе рейтингове підкріплення.
Своєрідним кредитним деривативом і сучасним продуктом фінансового інжинірингу є свопи кредитного дефолту (credit default swap – CDS). CDS як інноваційний інструмент фінансового інжинірингу використовують і в автономному режимі, і у рамках декількох деривативних продуктів. CDS дає право «покупцю захисту» отримати від продавця деривативу відповідну компенсацію у випадку непередбачено ризикової кредитної події по базовому активу.
Свопи кредитного дефолту поділяють на два різновиди: 1) CDS одного найменування; 2) CDS декількох найменувань. У свопі одного найменування вказується один базовий актив або одна довідкова організація. У CDS декількох найменувань страхується портфель кредитних ризиків за декількома довідковими організаціями. У даному варіанті йдеться про синтетичні забезпечені боргові зобов'язання (collateralized debt obligation – CDO) та кредитні ноти (credit linked note – CLN). Попри те, що офіційно CDS з'явився на позабіржовому ринку наприкінці 1990-х років, даний фінансовий інструмент досі не контролюється ні біржами, ні державними структурами [2].
Отже, у сучасних умовах фінансові інновації є невід’ємним елементом фінансового ринку та передумовою розвитку економіки. Вони формують нові можливості залучення та розміщення ресурсів, прискорюють рух грошових потоків і дозволяють ефективно управляти ризиками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Гапонюк М. А. Фінансові інновації на українському біржовому ринку / М. А. Гапонюк, Н. В. Дегтярьова // Фінанси України. - 2012. - № 2. - С. 59-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Fu_2012_2_7.pdf
2. Лук'янов В. С. Деривативні фінансові інструменти як продукт фінансового інжинірингу / В. С. Лук'янов // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 3. - С. 431-437. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ape_2014_3_54.pdf
3. Пшик Б. І. Теоретичні і практичні аспекти застосування ковенантів у практиці фінансово-кредитних відносин / Б. І. Пшик // Регіональна економіка. - 2013. - № 2. - С. 168-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/regek_2013_2_21.pdf

Посилання: тези

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (16)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^