Стратегічні орієнтири » Особливості економічного розвитку країн ЄС » Коник Х.І. Зарубіжний досвід пільгового оподаткування та можливість його використання в умовах економіки України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1231
  • Автор: KhrystynaKonyk
  • Дата: 12-12-2015, 22:48
 (голосов: 0)
12-12-2015, 22:48

Коник Х.І. Зарубіжний досвід пільгового оподаткування та можливість його використання в умовах економіки України

Категорія: Особливості економічного розвитку країн ЄС

Економіка є важливою, комплексною, багатогранною сферою діяльності суспільства, держави та особистостей. Тому поняття фіскальних преференцій неможливо розкрити без урахування глобальних тенденцій. Потрібно також зважати на необхідність свідомого вибору адекватних методів регулювання і управління в умовах впливу багатьох об’єктивних та суб’єктивних чинників на динаміку суспільного відтворення.
Фіскальні преференції, або пільги, можуть відрізнятися за типами економічних зон та за країнами. У цілому ж вони формують систему, у межах якої вони використовуються для досягнення однієї мети. В економічній літературі виділяють такі групи пільг, що надаються суб’єктам вільних економічних зон, як зовнішньоторговельні, фінансові, податкові, митні, адміністративні [3, с. 357]. Проте, деякі з них є складовими інших. Так, податкові пільги входять до складу фінансових, окремі види митних пільг, як і зовнішньоторговельних, розподіляються між фінансовими та адміністративними. Таким чином пільги, що застосовуються для регулювання діяльності вільних економічних зон, варто поділити на фінансові та адміністративні.
Податкові пільги є формою державної підтримки, надання якої регулюється правовими актами ЄС. Ключовим елементом правової системи ЄС у сфері державної допомоги, визначеної Договором про функціонування Європейського Союзу, є загальна заборона будь-якої державної допомоги, що спотворює або може спотворити конкуренцію і впливає на торгівлю між державами-членами ЄС. У статті 107 (1) Договору про функціонування Європейського Союзу зазначено: «Якщо інше не передбачено Договорами, будь-яка допомога, яка надається державою-членом за рахунок державних ресурсів у будь-якій формі, та спотворює або загрожує обмеженню конкуренції, надаючи переваги певним суб’єктам господарювання або виробництву певних товарів, є несумісною з внутрішнім ринком, оскільки це позначається на торгівлі між державами-членами» [1, с. 91]. Тобто, надання переваг суб’єктам господарювання чи виробникам окремих товарів може бути кваліфіковане як несумісне з внутрішнім ринком тією мірою, якою такі переваги впливають на торгівлю між країнами-членами.
За правилами конкуренції на внутрішньому ринку ЄС передбачаються такі види державної підтримки:
1. Допомога соціального характеру, котра надається окремим споживачам за відсутності дискримінації стосовно походження відповідних товарів.
2. Допомога на ліквідацію наслідків стихійного лиха чи надзвичайних ситуацій.
3. Допомога, що сприяє економічному розвиткові регіонів з надзвичайно низьким рівнем життя чи високим рівнем безробіття з урахуванням їх структурного, економічного та соціального становища.
4. Допомога, спрямована на фінансування важливих проектів, затверджених на наднаціональному рівні, а також на компенсацію суттєвих дефіцитів ресурсів у країнах-членах.
5. Фінансування певних видів економічної діяльності чи сфер економіки, а також культурного розвитку і збереження культурної спадщини за відсутності негативного впливу на узгоджені умови торгівлі та конкуренції в ЄС.
6. Інші категорії допомоги, які можуть бути визначені законодавчо регламентованим рішенням.
Надання податкових пільг у країнах ЄС більшою мірою регламентовано в сегменті непрямого оподаткування. Стосовно прямих податків критерії преференцій передбачають зниження податкового навантаження для суб’єктів господарювання шляхом застосування часткового чи повного зменшення чуми податку через звільнення, податкові інвестиційні знижки, відстрочки, списання податкового боргу.
Відповідно до норм податкового законодавств у ЄС встановлено гармонізований перелік підакцизних товарів та мінімальні ставки акцизного податку з таких товарів як тютюнові вироби, алкогольні напої, нафтопродукти, вугілля, природний газ, електроенергія тощо. Єдині мінімальні ставки застосовуються при неухильному дотриманні принципу податкової недискримінації.
У системі акцизних пільг держав ЄС домінує застосування знижених ставок акцизу (в Україні – звільнення від оподаткування підакцизних товарів вітчизняного виробництва). Знижені ставки акцизного податку встановлюються на рівні, який не може бути нижчим за 50% від стандартної національної ставки акцизу.
Найбільше пільг надається при оподаткуванні енергоносіїв, що є наслідком універсального характеру цих товарів та їх впливу на загальний рівень цін. Також у державах-членах Європейського Союзу запроваджені диференційовані ставки акцизного податку на нафтопродукти залежно від напрямів їх використання [2, с. 63–64].
Україні варто скористатись досвідом ЄС і започаткувати дослідження, процедуру звітування про отримані результати і підготовку відповідних висновків та пропозицій. Загалом система ПДВ має забезпечити нейтральність щодо конкуренції, адже на території кожної країни-члена на подібні товари накладається однаковий податковий тягар.
Досвід застосування пільгового оподаткування ПДВ Німеччини доводить, що можна досягти компромісу в оподаткуванні, шляхом запровадження таких ставок, які могли б повністю компенсувати вхідний ПДВ і не передбачували відшкодування та надання субсидій фермерам. Німецький уряд встановив три відсоткові ставки залежно від специфіки виду діяльності. Отже, при оподаткуванні ПДВ в Німеччині з більшості товарів застосовується ставка 15%; на продовольчі вироби та книжково-журнальну продукцію – 14%. Повністю звільняються від сплати ПДВ підприємства громадського харчування, ресторани та кафе. Не обкладаються ними експортні поставки, обороти цивільної авіації, морського судноплавства, операції юридичні та з цінними паперами. Звільняються від сплати ПДВ також фізичні особи, які є підприємцями і в перший рік мають дохід менший за визначену суму, а на наступний рік планують оборот, розмір якого не більший за встановлений законом.
В податковій системі Польщі податок на додану вартість (податок на товари та послуги) має три ставки: основна – 22 %, знижена – 7 та 3 % та нульова. Знижена ставка 7% застосовується переважно на перероблені продукти харчування, товари для дітей, будівельні матеріали та роботи, пов’язані із спорудженням житла, продукцію та товари сфери охорони здоров’я, послуги пасажирського транспорту, туристичних організацій, підприємств громадського харчування, окремі муніципальні послуги.
У Франції при оподаткуванні ПДВ застосовується знижена податкова ставка на більшість продовольчих товарів, продукцію сільськогосподарського виробництва, книжки, медикаменти, деякі послуги (туристичні, готельні). Зовсім звільняються від сплати ті підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, пов’язані з експортом, державні підприємства та установи, що виконують адміністративні, соціальні, виховні, культурні та спортивні функції; сільськогосподарські виробничі структури; окремі професії – викладацька діяльність, приватні практикуючі лікарі, особи духовної творчості.
У Швеції при стягненні податку на додану вартість на деякі товари (здебільшого харчування, туризм) діє знижена ставка – 12 %, на газети – 6 % (загальна ставка – 25%).
Пільги з ПДВ в країнах ЄС мають переважно соціальну спрямованість і надаються кінцевим споживачам, що відповідає сутності ПДВ як податку на споживання. В той час в Україні система пільг щодо цього податку націлена на виробників.
Особливе місце в системі пільгового оподаткування відводиться державній підтримці операцій із сільськогосподарською продукцією.
У більшості країн Європейського Союзу до таких операцій, як правило застосовують занижену ставку ПДВ. Проте, правила нарахування податку на додану вартість для сільського господарства в окремих країнах відрізняються, наприклад, в Нідерландах виробники сільськогосподарської продукції зовсім звільнені від сплати ПДВ.
Загалом податкові пільги та звільнення від сплати податків є другою вагомою формою надання державної підтримки в країнах ЄС.
Система застосування податкових пільг потребує постійного вдосконалення відповідно до соціально-економічних змін в державі. Основою такого вдосконалення є постійний моніторинг та аналіз процесів та результатів застосування податкових стимулів. Проте, потрібно враховувати, що будь-які зміни в податковому законодавстві з метою зниження податкового навантаження тягнуть за собою зниження надходжень до бюджетів усіх рівнів. Отже, перш ніж ухвалити рішення про який-небудь податок, зниження ставки або надання пільги окремим платникам податків, необхідно ретельно проаналізувати вплив цього рішення на соціально-економічний розвиток країни.
Список використаних джерел:
1.Consolidated version of the Treaty on Functioning of the European Union // Official Journal of the European Union. – C 83. – Vol. 53. – 2010. – P. 91
2. Council Directive 2003/96/EU of 27 October 2003 restructuring the Community framework for the taxation of energy products and electricity // Official Journal of the European Union.  – 2003. – L 283. – PP. 51–70.;
3. Баженова Ю.В. Особенности государственного регулирования свободных экономических зон в мире / Ю.В. Баженова // Мировая экономика и международные экономические отношения. – 2009. – № 8(57). – С. 355–358.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^