ЕкфС-51с
Гац О.А.
Перпективи розвитку хеджування в Україні[/center]
На сьогодні хеджування в українській економіці актуальне як ніколи. Адже, хеджування – це засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угодами. Іншими словами, хеджування – це своєрідне страхування на ринку товарів і послуг при здійсненні ф'ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці. Учасники угоди мають можливість перестрахуватися, знизити ступінь фінансового ризику, пов'язаного з можливою зміною кон'юнктури ринку, попиту чи рівня цін упродовж виконання умов угоди. Як стверджують економісти, що хеджування є найбільш ефективним методом мінімізації ризиків. Воно охоплює сукупність дій та засобів, спрямованих на усунення ризиків або їх утримання на прийнятному рівні та одержання прибутку. Завдяки основних інструментів хеджування (опціонів, форвардних та ф'ючерсних контрактів) видається реальна можливість настерегтись від різного роду можливих ризиків: зміни рівня цін, попиту та інших.
Вітчизняні фахівці на підставі досвіду зарубіжних країн, стверджують, що хеджування було б доречно застосовувати і в Україні, оскільки українська економіка зазнає суттєвих коливань спричинених від світового впливу і політичних змін в країні. На жаль, на сьогодні в Україні хеджування відсутнє і не застосовується на практиці. Щоб визначити реальні причини відсутності хеджування в Україні та його інструментарію, безумовно, потрібно звернутися до сутності до теорії хеджування.
Насправді хеджування є багатопланове за своїм змістом. За технікою здійснення хеджування поділяється на коротке та довге. Коротке хеджування характеризується продажем строкових контрактів, сприяє забезпеченню ціни продажу базового активу. Якщо говорити про довге хеджування, то для нього характерне купівля строкових контрактів. Довге хеджування дає можливість підстрахуватися від негативних коливань ціни активу.
Для економістів постає актуальне питання – чому хеджування не застосовують в Україні, адже в будь – якій галузі національного господарства загрожують серйозні ризики? На думку фахівців головною причиною цього є критичний стан вітчизняної ринкової економіки. Не достатній рівень розвитку українського фондового ринку унеможливлює застосування стратегій хеджування.
Крім того, недосконалість українського законодавства лише збільшує ризики ф'ючерсної торгівлі. Ще одним важливим фактором є втручання держави. Особливість ринкової економіки є її саморегулювання. Україна поки що не вийшла на такий рівень розвитку, щоб економічні процеси в країні самостійно функціонували, так як державне втручання у всіх сферах економічного життя.
З вище викладеного, можна стверджувати, що в Україні відбувається становлення господарства за умов нових економічних відносин і однією з характерних рис нашого часу є прагнення підприємців менше ризикувати, щоб не підставляти під удар виробництво і не погіршувати його фінансовий стан, який і без того занадто тяжкий. З цією метою існує підвищений інтерес до форми як хеджування. Завдяки хеджуванню Україні можливо у середньостроковій перспективі після вирішення всіх проблем та при забезпеченні відповідних умов розвитку валютного, фондового ринків та економіки України в цілому. Незважаючи на досить песимістичну позицію деяких експертів фондового ринку стосовно розвитку національного ринку похідних фінансових інструментів, можна стверджувати, що в середньостроковій перспективі хеджування має в Україні потужні можливості, оскільки їх розвиток призводить до підвищення ефективності та ліквідності фінансового ринку, зростання кількості можливих інвестиційних стратегій на ринку, зниження собівартості фінансових трансакцій.
Список використаних джерел
1. Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: Навч. посіб./ Ю. Я. Кравченко – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 664с.
2. Бойко К.В. Особливості використання інструментів хеджування ризиків господарської діяльності / К.В. Бойко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – С. 6.
3. Шахунян М.Г. Хеджирование кредитных рисков / М. Г. Шахунян // Финансы. – 2007. – № 1. – С. 22-26.
Гац О.А.
Перпективи розвитку хеджування в Україні[/center]
На сьогодні хеджування в українській економіці актуальне як ніколи. Адже, хеджування – це засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угодами. Іншими словами, хеджування – це своєрідне страхування на ринку товарів і послуг при здійсненні ф'ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці. Учасники угоди мають можливість перестрахуватися, знизити ступінь фінансового ризику, пов'язаного з можливою зміною кон'юнктури ринку, попиту чи рівня цін упродовж виконання умов угоди. Як стверджують економісти, що хеджування є найбільш ефективним методом мінімізації ризиків. Воно охоплює сукупність дій та засобів, спрямованих на усунення ризиків або їх утримання на прийнятному рівні та одержання прибутку. Завдяки основних інструментів хеджування (опціонів, форвардних та ф'ючерсних контрактів) видається реальна можливість настерегтись від різного роду можливих ризиків: зміни рівня цін, попиту та інших.
Вітчизняні фахівці на підставі досвіду зарубіжних країн, стверджують, що хеджування було б доречно застосовувати і в Україні, оскільки українська економіка зазнає суттєвих коливань спричинених від світового впливу і політичних змін в країні. На жаль, на сьогодні в Україні хеджування відсутнє і не застосовується на практиці. Щоб визначити реальні причини відсутності хеджування в Україні та його інструментарію, безумовно, потрібно звернутися до сутності до теорії хеджування.
Насправді хеджування є багатопланове за своїм змістом. За технікою здійснення хеджування поділяється на коротке та довге. Коротке хеджування характеризується продажем строкових контрактів, сприяє забезпеченню ціни продажу базового активу. Якщо говорити про довге хеджування, то для нього характерне купівля строкових контрактів. Довге хеджування дає можливість підстрахуватися від негативних коливань ціни активу.
Для економістів постає актуальне питання – чому хеджування не застосовують в Україні, адже в будь – якій галузі національного господарства загрожують серйозні ризики? На думку фахівців головною причиною цього є критичний стан вітчизняної ринкової економіки. Не достатній рівень розвитку українського фондового ринку унеможливлює застосування стратегій хеджування.
Крім того, недосконалість українського законодавства лише збільшує ризики ф'ючерсної торгівлі. Ще одним важливим фактором є втручання держави. Особливість ринкової економіки є її саморегулювання. Україна поки що не вийшла на такий рівень розвитку, щоб економічні процеси в країні самостійно функціонували, так як державне втручання у всіх сферах економічного життя.
З вище викладеного, можна стверджувати, що в Україні відбувається становлення господарства за умов нових економічних відносин і однією з характерних рис нашого часу є прагнення підприємців менше ризикувати, щоб не підставляти під удар виробництво і не погіршувати його фінансовий стан, який і без того занадто тяжкий. З цією метою існує підвищений інтерес до форми як хеджування. Завдяки хеджуванню Україні можливо у середньостроковій перспективі після вирішення всіх проблем та при забезпеченні відповідних умов розвитку валютного, фондового ринків та економіки України в цілому. Незважаючи на досить песимістичну позицію деяких експертів фондового ринку стосовно розвитку національного ринку похідних фінансових інструментів, можна стверджувати, що в середньостроковій перспективі хеджування має в Україні потужні можливості, оскільки їх розвиток призводить до підвищення ефективності та ліквідності фінансового ринку, зростання кількості можливих інвестиційних стратегій на ринку, зниження собівартості фінансових трансакцій.
Список використаних джерел
1. Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: Навч. посіб./ Ю. Я. Кравченко – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 664с.
2. Бойко К.В. Особливості використання інструментів хеджування ризиків господарської діяльності / К.В. Бойко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – С. 6.
3. Шахунян М.Г. Хеджирование кредитных рисков / М. Г. Шахунян // Финансы. – 2007. – № 1. – С. 22-26.
