Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2015 » Бучин І.С. Венчурний бізнес та контроль діяльності венчурних організацій в умовах глобалізації
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 536
  • Автор: b.ir4uk.s
  • Дата: 14-12-2015, 22:39
 (голосов: 0)
14-12-2015, 22:39

Бучин І.С. Венчурний бізнес та контроль діяльності венчурних організацій в умовах глобалізації

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2015

Бучин І.С.
ЕкфС-51с
2015р.

Венчурний бізнес та контроль діяльності венчурних організацій в умовах глобалізації

Сьогодні, коли рівень економічного розвитку визначається не масштабами виробництва, а його інноваційною спрямованістю і гнучкістю управління, на порядку денному в Україні стоїть проблема стимулювання системних нововведень, починаючи від фундаментальних досліджень, стадій впровадження нових технологій, товарів і послуг і закінчуючи комерційним освоєнням новинок, тобто створення умов, які сприятимуть активізації венчурної інноваційної діяльності [5]. Такими умовами є:
1) розробка системи законодавчих і нормативних актів, що регулюють венчурну інноваційну діяльність;
2) розвиток інститутів фінансової підтримки венчурної інноваційної діяльності;
3) створення інфраструктури інноваційної діяльності (інформаційне забезпечення: системи зв'язку; фінансові, економічні, правові консультаційні послуги; консультування в сфері маркетингу і реклами);
4) розв'язання питань стандартизації і управління якістю продукту;
5) розвиток міжнародної науково-технічної співпраці.
Це сприятиме розвитку основних форм венчурного підприємництва: від таких первинних венчурних організаційних форм як венчурні фонди та керуючі венчурні компанії до бізнес-інкубаторів, технополісів та науково-технічних парків.
Сьогодні в Україні діє ряд центральних фондів, що сприяють розвитку венчурної діяльності: Фонд технологічного розвитку, Фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, а також Фонд сприяння розвитку малих форм підприємств в науково-технічній сфері, які надають пільгові кредити, організують отримання грантів для реалізації венчурних інноваційних проектів, навчальні програми, спрямовані на розвиток венчурної діяльності. Подальший розвиток венчурного підприємства вимагає створення розгалуженої мережі регіональних фондів.
Практика діяльності венчурних фондів виявила ряд проблем в їх організації та забезпеченні ефективного функціонування: складність прогнозування середньої рентабельності фонду та оцінки його мінімального обсягу, оцінки інвестиційної привабливості окремих проектів та формування інвестиційного портфеля, вибору джерел фінансування та планування діяльності фонду.
Світова фінансово-економічна криза відкрила шлях розвитку нових сфер та галузей економіки, про які раніше згадували лише на провідних теоретичних форумах та конференціях. Криза розкрила проблемні сфери економічного життя і дала шанс для структурних трансформацій більшості сфер життя суспільства, в тому числі і сфери венчурного інвестування зокрема. Необхідність ощадливого використання обмежених
природних ресурсів, виробництва екологічних товарів і послуг, зумовлених підвищеною турботою щодо заощадливості та дбайливого ставлення до зовнішнього середовища, екологічними проблемами, з якими зіштовхнулось людство на початку нового тисячоліття активізували діяльність венчурних капіталістів у сфері «чистих технологій та наук про життя» [3].
Основні світові тенденції на ринках венчурного капіталу можна виявити,
проаналізувавши результати дослідження, проведеного Національною асоціацією венчурного капіталу NVCA. Сьогодні, світовий ринок венчурного капіталу відрізняється від того стану, в якому він був до періоду рецесії 2008-2009 рр. П’ять років тому цей ринок лише демонстрував незначні кроки в напрямі глобалізації галузі венчурного інвестування. Зараз змінилися тенденції щодо пошуків нових перспективних швидкозростаючих ринків та галузей промисловості [2]. Такі привабливі для венчурних капіталістів галузі вкладення венчурного капіталу як напівпровідники та телекомунікації втрачають свої позиції і починають уступати свої переваги чистим технологіям і наукам життя. Рецесія виявила нові ринки, що мають значні потенціали росту, а за умов того, що венчурний ринок завжди шукає нові проривні швидкозростаючі ринки, саме ці галузі економіки є найпривабливішими для венчурних інвесторів у 2010 та подальших роках [1]. Так, більше 50% світових капіталістів планують збільшувати рівень інвестування венчурного капіталу. Більшість світових компаній венчурного капіталу у період кризи кардинально не змінювали свої стратегії венчурного інвестування, проте варто зазначити, що у виборі цих стратегій вони стали більш розсудливими і виваженими.
Венчурні капіталісти з Ізраїлю, США та Великобританії заявили про свої плани збільшення більше ніж на 50% своїх обсягів інвестицій у чисті технології. Саме ринок сфери чистих технологій вважається швидкозростаючим і найперспективнішим ринком для венчурного інвестування. Звичайно що тут немає нічого дивного, адже найбільшою глобальною проблемою у всьому світі є забруднення навколишнього середовища, перетворення екосистем у непридатні для нормального проживання людей тощо.
В умовах глобалізації венчурні капіталісти дивляться на нові ринки країн світу, вони перебувають у постійних пошуках по всьому світовому просторі за тими проектами, що відповідають їх інвестиційним стратегіям. Загалом найбільш «трендовими» країнами вкладення в тому числі іноземного венчурного капіталу залишаються Китай та Індія. Зараз Китай демонструє вражаючі темпи росту ВВП. Тому за прогнозами експертів саме Китай буде першою країною, яка вийде зі світової кризи.
Для пострецесійного періоду розвитку глобального ринку венчурного капіталу характерна наступна тенденція. Світова економічна криза вплинула на зниження як інвестиційних можливостей традиційних венчурних інвесторів, так і на зміну їх ризикових інвестиційних стратегій на більш консервативні тощо. За таких умов експерти прогнозують зростання ролі держаних органів у фінансовій підтримці розвитку венчурного інвестування, в тому числі через співфінансування венчурних фондів та створення так званих «фондів фондів» («Fund of funds»), а також активізування корпоративного венчурного капіталу.
Отже, глобалізація торкнулася і ринку венчурного капіталу, де спостерігається активне переміщення венчурного капіталу у світовому масштабі. Все більше венчурних капіталістів у пошуках нових перспективних швидкозростаючих ринків для венчурного інвестування виходять за межі своїх національних ринків венчурного капіталу[4].
Оцінка та аналіз діяльності венчурних організацій дозволили зробити висновок, що більшість успішних компаній світу у вирішенні питань з розширення своєї діяльності, збільшення обсягів зовнішньоекономічних операцій, впровадження нових процесів та методів роботи завдячують корпоративному венчурингу. Серед основних способів інноваційного підприємництва компаній корпоративний венчуринг, – а саме процес
створення та розвитку внутрішніх венчурів, – найбільш ефективний спосіб корпоративного підприємництва. Організація інноваційної діяльності через створення спільних підприємств, поглинання існуючих малих інноваційних фірм показало свою меншу ефективність порівняно зі створенням внутрішніх венчурів.

Використана література:
1. Литвин І.В. Управління венчурними організаціями в машинобудуванні: автореф. дис.. на здобуття наук.ступеня канд. екон. наук.: спец. 08.0.04 – економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування) / І.В.Литвин. – Національний університет „Львівська політехніка” – Львів, 2009. – 24 с.
2. Сухоребська О.Я. Оцінювання та контролювання діяльності венчурних організацій в промисловості: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами" (за видами економічної діяльності) / О.Я. Сухоребська. – Тернопіль, 2012. – 24 с.
3. Федорович П.П. Передумови розвитку венчурного бізнесу в Україні / П.П. Федорович // Наукові записки. Зб. наук. праць кафедри економічного аналізу Тернопільської академії народного господарства. – Випуск 13. Частина 2. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – С. 67-71.
4. Федорович П.П. Соціально-економічні аспекти впровадження нововведень в промисловості регіону / П.П. Федорович // Регіональні аспекти розміщення продуктивних сил України. Зб. наук. праць. – Випуск 4. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С.68-71.
5. Freeman C. The Economics of Industrial Innovation. 3rd Edition / C. Freeman, Luc Soete. – The MIT Press, 1997 –
470 p.

Посилання: тези

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^