Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2015 » Демиденко І.М. ПЕРСПЕКТИВИ ТА НЕДОЛІКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗОЛОТА (СРІБЛА, ПЛАТИНИ) ТА ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ В УКРАЇНІ
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
15-12-2015, 19:05

Демиденко І.М. ПЕРСПЕКТИВИ ТА НЕДОЛІКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗОЛОТА (СРІБЛА, ПЛАТИНИ) ТА ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ В УКРАЇНІ

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2015

Наймолодшим сегментом національного валютного ринку, і відповідно фінансового ринку, є ринок банківських металів в Україні. Він розпочав свою діяльність як організований ринок у 1998 р. (але формування почалося з 2 грудня 1991 р. коли ВРУ прийняла постанову «Про створення запасу дорогоцінних металів і каменів", з наділенням Національного банку України правом збору та збереженню золотого резерву країни) з відповідної постанови НБУ, якою було затверджено Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, що встановило правила діяльності банків з банківськими металами. Переважно у світі банки працюють з безготівковими металами, бо це не потребує зайвих витрат на перевезення та зберігання металу. Проте український ринок банківських металів має переважно готівковий характер.
Інструменти ринку золота (срібла, платини): названі види цінних металів, які використовують з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також цінні папери, які обслуговують цей ринок.[2]
Учасниками ринку банківських металів є: держава, НБУ та комерційні банки, підприємства та організації, українська міжбанківська валютна біржа, фізичні особи. Держава виконує на РБМ функції регулювання, організації та контролю.
Підприємства та організації можуть виступати як продавцями, так і покупцями банківських металів на ринку. Якщо це афінажні компанії, то вони здійснюють очищення видобутого металу і доведення його до найвищих проб стандартної якості.
Національний банк України на РБМ здійснює такі функції:
– видає банкам письмовий дозвіл на ведення операцій з банківськими металами;
– виділяє кошти на здійснення розрахунків із підприємствами з купівлі-продажу банківських металів;
– зберігає дорогоцінні метали у Державній скарбниці;
– проводить операції РЕПО на РБМ;
– розміщує дорогоцінні метали на депозит;
– проводить переговори та операції з іншими міжнародними учасниками РБМ;
– встановлює порядок торгівлі банківськими металами;
– організовує діяльність Державної скарбниці.
Правління НБУ виконує функції підтверджуючого органу, органу останньої інстанції, який затверджує ухвалені рішення щодо здійснення операцій із розміщення дорогоцінних металів на рахунках іноземних банків, купівлі-продажу дорогоцінних металів як на території України, так і за її межами та ін.
Певні обов’язки щодо операцій з банківськими металами покладено на Державну скарбницю. Практикується вивезення за кордон лому дорогоцінних металів (золота, платини) для переробки та афінажу з подальшим розміщенням у депозити в клірингових банках з місцезнаходженням у Лондоні або Цюриху.[1]
Торгівлю банківськими металами поділяють на оптову та роздрібну.
Оптова торгівля банківськими металами здійснюється на Українській міжбанківській валютній біржі, а роздрібна - уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з банківськими металами, безпосередньо через власні каси в операційних залах уповноважених банків та фінансово-кредитних установ з фізичними особами - резидентами і нерезидентами. До оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1 000 грамів срібла у злитках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет.
До роздрібної торгівлі відносять операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня не більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1 000 грамів срібла у злитках чи монетах у кількості не більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет. Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється відповідно до нормативних актів, зокрема інструкцій Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків.[1]
Банківські метали підлягають обов'язковій сертифікації через оформлення сертифіката якості - письмового документа або клейма визнаного афінажера, які засвідчують назву металу, його пробу (кількість часток хімічно чистого дорогоцінного металу на 1 000 часток лігатурної маси) та серійний номер, а також назву компанії-виробника.[2]
У сучасних умовах на міжнародних ринках дорогоцінних металів і каміння основна роль належить ринку золота. Золото на протязі тисячі років залишається самими надійним об'єктом капіталовкладень. Цей метал найвище ціниться у всіх країнах, у всі часи і при будь-якій владі. Незалежно від того, яка валюта виконує головну роль у світі — золото завжди в ціні. Купівля і продаж золота — один із інструментів збереження коштів, не самий вигідний, але один із самих надійних.
На міжнародному ринку золота здійснюються операції купівлі-продажу його, що проводяться регулярно шляхом публічного продажу на золотих аукціонах. Золото на таких аукціонах реалізується з метою його промислового споживання, придбання необхідної іноземної валюти, тезаврації та спекуляції. Обіг золота відбувається також через депонування його в банку. Золото підлягає обов' язковому обміну на грошовий еквівалент за ринковою ціною. Такі операції оформляються свідоцтвом - золотим сертифікатом.
Офіційні курси банківських металів за 10 трiйських унцій, встановлені Національним банком України з 12.11.2015, складають: золото – 247117.25 UAH ( – ),срiбло – 3286.10 UAH ( – ),платина – 205494.87 UAH ( – )
З початку місяця офіційний курс золота подешевшав на 6.07%., з початку кварталу офіційний курс золота подорожчав на 1.40%., з початку року офіційний курс золота подорожчав на 31.25%.[3]
Світовий попит на золото в третьому кварталі 2015 виріс в річному вираженні на 8%, до 1120,9 тонни, що є найвищим показником за останні 2 роки, говориться в доповіді Всесвітньої ради по золоту (World Gold Council, WGC). Зростання попиту на метал в Китаї за вказаний період склав 13%, до 239,9 тонни, в Індії – також 13%, до 268,1 тонни, а на Близькому Сході – 10%, до 70,5 тонни. У США було відзначено зростання попиту на 62%, до 58,9 тонни, а в країнах Європи – на 27%, до 73,6 тонни. Організація вказує, що покупки злитків і монет показали зростання у звітному періоді на 33% в річному вираженні, у той час як попит на ювелірні вироби збільшився всього на 6%.[3]
Перевагами інвестування в безготівкові банківські метали є, по-перше, їхня висока ліквідність, яка полягає в можливості їх продажу протягом 24 годин за дорученням клієнта за ринкової чи фіксованою ціною; хеджування від підвищення цін на зовнішньому та внутрішньому ринках, захист від інфляційних процесів, можливість отримання банківських металів у фізичній формі за певну премію, яка складається із ціни виготовлення та комісії банку. Інвестиційному процесу, пов’язаному з банківськими металами, поряд із перевагами, притаманні і недоліки, які полягають в тому, що є обмеження на суму угоди.
Створення в Україні національного ринку дорогоцінних металів потребує нового ліберального закону щодо операцій з дорогоцінними металами. У ньому необхідно передбачити право на здійснення операцій і резидентами і нерезидентами за вільними ринковими цінами, не повинні обмежуватись експорт та імпорт дорогоцінних металів. Із кожним роком підвищується попит на такі активи, багато світових виробників значними темпами ведуть геологорозвідувальні роботи, світові компанії вкладають великі кошти на дослідні роботи в даній галузі. Сучасний ринок дорогоцінних металів і каміння України знаходиться на стадії розвитку. Вивчаючи міжнародний досвід, активно взаємодіючи із світовими ринками, вітчизняних ринок дорогоцінних металів і каміння формує цінову політику на об'єкти ринку, запроваджує відповідний режим функціонування, поступово, не так швидко, як хотілося б, займає свою нішу на світовому ринку.
Сьогодні операції з золотом та іншими дорогоцінними металами – це не тільки операції з фізичним золотом, а і безготівкові операції на міжнародному ринку дорогоцінних металів. Всі вони супроводжуються встановленням конкурентних цін, низьких відсоткових ставок за кредитами в банківських металах, високим ставками на депозити в дорогоцінних металах, високою швидкістю і якістю обслуговування клієнтів і дозволяють українському «золотому банківському» бізнесу інтегруватися в світовий.


Список використаних джерел:
1. Гонгальський Д. Золота лихоманка: Серед операцій з банківськими металами вкладення в золото стають найпривабливішими // Контракти.– 2004.– №4. – С. 16–17.
2. Фінансовий ринок. Навч. посіб. 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 528с.
3. Інформаційний Інтернет-портал з питань фінансового ринку України // www.finance.ua
4. 4. Л.Я. Чиж Системно-структурний аналіз ринку банківських металів // Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України,2007. – Вип. 17.2. – с.296-301
5. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476с
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^