Важливий напрямок фінансового оздоровлення комерційного банку пов’язаний з підвищенням рівня його ліквідності. Це значною мірою залежить від ефективності управління нею. У ході антикризового управління ліквідністю та фінансуванням комерційного банку за доцільне вважається врахування рекомендацій так званого Базельського комітету. Рекомендації зводяться до необхідності прогнозування ймовірних змін у структурі активів і пасивів, позабалансових вимог і зобов’язань банківських установ за трьома сценаріями:
• за звичайного стану фінансів;
• за умов кризової ситуації в окремому банку;
• за загальної кризи на грошово-кредитному ринку[1].
У разі, коли стан комерційного банку загрожує інтересам вкладників, кредиторів і акціонерів, перешкод антимонопольним діям, а також у випадку надання банком недостовірної звітності в НБУ останній має право усувати керівництво суб’єкта банківської діяльності від управління і призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на період фінансового оздоровлення.
Тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку
Метою діяльності тимчасової адміністрації та головним її завданням є приведення справ комерційного банку у відповідність до чинного законодавства, відновлення платоспроможності, забезпечення усунення виявлених порушень, причин і умов, які призвели до погіршення фінансового стану, і здійснення інших заходів щодо санації комерційного банку[2].
Загалом банкрутство маленького банку в Україні може пройти безболісно для суспільства та економіки. Інша річ якщо це буде великий банк. Вони зазвичай не підлягають ліквідації тому, що вона може призвести до негативних наслідків, які відобразяться на економіці всієї країни. Основна причина також полягає в тому, що після банкрутства банку його зобов’язання лягають частково на плечі платників податків.
Тому головним завданням Національного банку будь-якої країни є недопущення ліквідації великих банків і будь-яким можливим і складним способом досягти його оздоровлення [3].
Проте в умовах сьогодення все більше і більше банків в стані ліквідації, і мова йде не лише про маленькі банки. Справжнім потрясінням стало банкрутство банку Дельта який вважався одним з найбільших в Україні, а саме 2 березня 2015 Національний банк України визнав Дельта банк неплатоспроможним. Це призвело до паніки як в банківському секторі так і серед громадськості.
Теперішня влада також не допомагає подолати кризу в банківському секторі. Натомість ухвалює рішення які можуть катастрофічно вплинути на фінансовий сектор в цілому.
Вступ в силу Закону "Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті"(№1558-1) призведе до масового віднесення банків до категорії неплатоспроможних та збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Під загрозу буде поставлена не тільки стабільність нашої, ледь стабільної, банківської системи, але і добробут усіх громадян [4].
Закон передбачає реструктуризацію невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але невиплачених відсотків шляхом заміни іноземної валюти національною за офіційним курсом НБУ на день підписання кредитного договору. Причому йдеться про всі без винятку позики, видані для купівлі будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості [5].
Реструктуризація існуючих зобов'язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків (далі – залишок заборгованості за споживчим кредитом), здійснюється шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом на національну валюту України за офіційним курсом Національного банку
Валютні кредити населенню, за даними НБУ, на початок травня становили приблизно 5,9 млрд у доларовому еквіваленті. Із цієї суми потрібно виключити кредити, видані фізичним особам на ведення бізнесу, які не підпадають під чинність закону. У результаті списання за валютними споживчими кредитами можуть становити близько 60% усієї заборгованості. За даними НБУ, якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті, конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн/долар США, то банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд грн — це понад 4,7 млрд дол. На 1 червня ц.р. капітал усієї банківської системи становив 139 млрд грн, або 6,6 млрд дол.
Отож в результаті фінсектор буде неспроможний виконувати обов'язкові нормативи капіталу, що потребуватиме негайної капіталізації банків, у тому числі державою. А це додаткові та чималі навантаження на державний бюджет, на кожного з українців.
Для того, щоб виконати норми закону, банкам необхідно збільшувати капітал, це за вже існуючої потреби докапіталізації. Як вони зможуть це зробити, невідомо. А точніше, відомо, що не зможуть. Теоретично банки можуть докапіталізувати їхні власники, але чи захочуть вони вкладати мільярди в нестабільну фінансову систему.
Сама ідея прийняття цього закону така абсурдна, що варто задуматися про те, чи не ухвалений він спеціально для того, щоб одним махом завершити поточне очищення банківського сектора. От тільки в результаті такої "шокової терапії" банки України можна буде полічити по пальцях однієї руки [4].
На щастя Петро Порошенко наклав вето на цей закон. "За даними Національного банку України, станом на сьогодні фізичним особам - резидентам України надано кредитів в іноземній валюті на суму 4,28 млрд доларів США, що еквівалентно 98,08 млрд гривень, сума всіх іпотечних кредитів становить 2,16 млрд доларів США, що еквівалентно 47,25 млрд гривень. Як зазначив Національний банк України, конвертація валютних кредитів за курсом 5,05 гривень за 1 долар США, тобто за курсом, який був на момент укладення переважної більшості кредитних договорів (як це передбачено частиною першою статті 3 Закону, що надійшов на підпис) завдасть банківській системі збитків на суму понад 76 млрд гривень, що неминуче негативно позначиться на стані економічної безпеки держави в цілому", - прокоментував президент [6].
Висновки і пропозиції. Можна припустити, що на плаву залишаться лише банки лідери, проте як загальновідомо саме ці банки є рушійною силою на ринку, і у разі виникнення проблем потребують суттєвого вливання коштів.
Як висновок можна спрогнозувати що така санація фінсектора його просто погубить.
Список використаних джерел
1. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб-ник. — К.: КНЕУ, 2000. — 412 с.
2. ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осібhttp://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17
3. Кашка І.С. Банкрутство та фінансове оздоровлення банків [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1285
4. Закон про реструктуризацію валютних кредитів найсильніше вдарить по найбільшим банкам http://dt.ua/ECONOMICS/zakon-pro-restrukturizaciyu-valyutnih-kreditiv-naysilnishe-vdarit-po-naybilshim-bankam-177882_.html
5. Рада ухвалила закон про реструктуризацію зобов'язань за валютними кредитами [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://espreso.tv/news/2015/07/02/rada_ukhvalyla_zakon_pro_restrukturyzaciyu_zobovyazan_za_kredytamy_v_inozemniy_valyuti
6. Порошенко ветував закон про реструктуризацію валютних кредитів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.rbc.ua/ukr/news/poroshenko-vetiroval-zakon-restrukturizatsii-1450462211.html
• за звичайного стану фінансів;
• за умов кризової ситуації в окремому банку;
• за загальної кризи на грошово-кредитному ринку[1].
У разі, коли стан комерційного банку загрожує інтересам вкладників, кредиторів і акціонерів, перешкод антимонопольним діям, а також у випадку надання банком недостовірної звітності в НБУ останній має право усувати керівництво суб’єкта банківської діяльності від управління і призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на період фінансового оздоровлення.
Тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку
Метою діяльності тимчасової адміністрації та головним її завданням є приведення справ комерційного банку у відповідність до чинного законодавства, відновлення платоспроможності, забезпечення усунення виявлених порушень, причин і умов, які призвели до погіршення фінансового стану, і здійснення інших заходів щодо санації комерційного банку[2].
Загалом банкрутство маленького банку в Україні може пройти безболісно для суспільства та економіки. Інша річ якщо це буде великий банк. Вони зазвичай не підлягають ліквідації тому, що вона може призвести до негативних наслідків, які відобразяться на економіці всієї країни. Основна причина також полягає в тому, що після банкрутства банку його зобов’язання лягають частково на плечі платників податків.
Тому головним завданням Національного банку будь-якої країни є недопущення ліквідації великих банків і будь-яким можливим і складним способом досягти його оздоровлення [3].
Проте в умовах сьогодення все більше і більше банків в стані ліквідації, і мова йде не лише про маленькі банки. Справжнім потрясінням стало банкрутство банку Дельта який вважався одним з найбільших в Україні, а саме 2 березня 2015 Національний банк України визнав Дельта банк неплатоспроможним. Це призвело до паніки як в банківському секторі так і серед громадськості.
Теперішня влада також не допомагає подолати кризу в банківському секторі. Натомість ухвалює рішення які можуть катастрофічно вплинути на фінансовий сектор в цілому.
Вступ в силу Закону "Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті"(№1558-1) призведе до масового віднесення банків до категорії неплатоспроможних та збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Під загрозу буде поставлена не тільки стабільність нашої, ледь стабільної, банківської системи, але і добробут усіх громадян [4].
Закон передбачає реструктуризацію невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але невиплачених відсотків шляхом заміни іноземної валюти національною за офіційним курсом НБУ на день підписання кредитного договору. Причому йдеться про всі без винятку позики, видані для купівлі будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості [5].
Реструктуризація існуючих зобов'язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків (далі – залишок заборгованості за споживчим кредитом), здійснюється шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом на національну валюту України за офіційним курсом Національного банку
Валютні кредити населенню, за даними НБУ, на початок травня становили приблизно 5,9 млрд у доларовому еквіваленті. Із цієї суми потрібно виключити кредити, видані фізичним особам на ведення бізнесу, які не підпадають під чинність закону. У результаті списання за валютними споживчими кредитами можуть становити близько 60% усієї заборгованості. За даними НБУ, якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті, конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн/долар США, то банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд грн — це понад 4,7 млрд дол. На 1 червня ц.р. капітал усієї банківської системи становив 139 млрд грн, або 6,6 млрд дол.
Отож в результаті фінсектор буде неспроможний виконувати обов'язкові нормативи капіталу, що потребуватиме негайної капіталізації банків, у тому числі державою. А це додаткові та чималі навантаження на державний бюджет, на кожного з українців.
Для того, щоб виконати норми закону, банкам необхідно збільшувати капітал, це за вже існуючої потреби докапіталізації. Як вони зможуть це зробити, невідомо. А точніше, відомо, що не зможуть. Теоретично банки можуть докапіталізувати їхні власники, але чи захочуть вони вкладати мільярди в нестабільну фінансову систему.
Сама ідея прийняття цього закону така абсурдна, що варто задуматися про те, чи не ухвалений він спеціально для того, щоб одним махом завершити поточне очищення банківського сектора. От тільки в результаті такої "шокової терапії" банки України можна буде полічити по пальцях однієї руки [4].
На щастя Петро Порошенко наклав вето на цей закон. "За даними Національного банку України, станом на сьогодні фізичним особам - резидентам України надано кредитів в іноземній валюті на суму 4,28 млрд доларів США, що еквівалентно 98,08 млрд гривень, сума всіх іпотечних кредитів становить 2,16 млрд доларів США, що еквівалентно 47,25 млрд гривень. Як зазначив Національний банк України, конвертація валютних кредитів за курсом 5,05 гривень за 1 долар США, тобто за курсом, який був на момент укладення переважної більшості кредитних договорів (як це передбачено частиною першою статті 3 Закону, що надійшов на підпис) завдасть банківській системі збитків на суму понад 76 млрд гривень, що неминуче негативно позначиться на стані економічної безпеки держави в цілому", - прокоментував президент [6].
Висновки і пропозиції. Можна припустити, що на плаву залишаться лише банки лідери, проте як загальновідомо саме ці банки є рушійною силою на ринку, і у разі виникнення проблем потребують суттєвого вливання коштів.
Як висновок можна спрогнозувати що така санація фінсектора його просто погубить.
Список використаних джерел
1. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб-ник. — К.: КНЕУ, 2000. — 412 с.
2. ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осібhttp://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17
3. Кашка І.С. Банкрутство та фінансове оздоровлення банків [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1285
4. Закон про реструктуризацію валютних кредитів найсильніше вдарить по найбільшим банкам http://dt.ua/ECONOMICS/zakon-pro-restrukturizaciyu-valyutnih-kreditiv-naysilnishe-vdarit-po-naybilshim-bankam-177882_.html
5. Рада ухвалила закон про реструктуризацію зобов'язань за валютними кредитами [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://espreso.tv/news/2015/07/02/rada_ukhvalyla_zakon_pro_restrukturyzaciyu_zobovyazan_za_kredytamy_v_inozemniy_valyuti
6. Порошенко ветував закон про реструктуризацію валютних кредитів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.rbc.ua/ukr/news/poroshenko-vetiroval-zakon-restrukturizatsii-1450462211.html
