Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2015 » Жох І.М. СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 639
  • Автор: Жох І. М.
  • Дата: 17-01-2016, 14:46
 (голосов: 0)
17-01-2016, 14:46

Жох І.М. СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2015

СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ

Зважаючи на те, що банківська система – це важлива складова фінансової системи держави і економіки загалом, варто зосередити увагу на банківських превентивних макроекономічних заходах, оскільки банки пропонують на ринку специфічний продукт і послуги, а їх діяльність постійно супроводжується постійними ризиками та загрозами. Тому для банківських установ питання превентивних макроекономічних заходів повинно бути важливою складовою їхнього щоденного функціонування. У випадку відсутності системи попереджувальних заходів неминучим є зниження ефективності як окремої банківської установи, так і банківської системи загалом. Одним із таких заходів є стрес-тестування, це сучасний інструмент банківського нагляду, що дозволяє оцінити очікувані втрати окремих банків та банківського сектора в цілому під впливом глобальних чинників та специфічних тенденцій розвитку економіки держави.
Вивченням проблеми формування ефективних методик стрес-тестування банків займаються такі вітчизняні дослідники: Г. Карамишева, П. Житній, С. Шаповалова, І. Івасіва, А. Максимова та інші. Вагомий внесок у дослідження цієї проблематики зроблено у працях зарубіжних вчених-економістів: Х. Віналс, Ф. Банн, П. Ковальов, М. Кудрявцева, І. Пашковська, А. Тавасієв та інших.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і визначення можливих
шляхів удосконалення стрес-тестування як методу прогнозування діяльності банків України.
Відповідно до українського законодавства стрес-тестування – це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк, якщо події розвиватимуться за прийнятими припущеннями. За допомогою стрес-тестування визначають особливо вразливі місця окремих сфер діяльності банків [1].
В «Основних принципах ефективного банківського нагляду» Базельського комітету, банкам рекомендується здійснювати стрес-тестування за ризиком ліквідності, ринковим, кредитним та операційним ризиком [2].
Світова практика виокремлює декілька методик проведення стрес-тестування банківської системи на мікро- та макрорівні. Зокрема, у країнах Європейського Союзу використовують методики, схвалені Базельським комітетом: метод еластичностей, метод оцінки втрат, сценарний та індексний методи. За методикою МВФ та Світового Банку виділяють аналіз ймовірнісно-невизначених подій, аналіз найбільш імовірних подій, аналіз помірно-несприятливих подій та аналіз надзвичайних подій «виняткових, але можливих» [3].
Cтрес-тестування як окремих банків, так і банківської системи в цілому дозволяє з’ясувати, які збитки може понести банк (чи система загалом) при настанні неочікуваних подій. Макроекономічне стрес-тестування різних видів ризику здійснюється за двома методами. Перший – підхід «знизу-вверх» полягає у проведенні стрес-тестування окремих видів ризику кожним банком самостійно на заданих сценарних умовах. Отримані результати надсилаються до центрального банку країни. Другий – підхід «зверху-вниз». Наглядовий орган самостійно проводить стрес-тестування банків країни за власною методикою на основі агрегованих даних. За таким підходом певною мірою нівелюється проблема зіставлення методологій, що використовуються різними банками. НБУ лише надає рекомендації стосовно макроекономічних показників, які можуть використовуватися як фактори ризику при стрес-тестуванні [4].
Поштовхом до впровадження методики стрес-тестування у вітчизняну банківську систему можна вважати рішення Національного банку України провести загальносистемне стрес-тестування банківської системи, по закінченню якого визначатимуться розміри можливої докапіталізації банків. Діагностичне обстеження 15 банків 1-ої групи тривало з 26 травня 2014 р. до кінця вересня 2014 р. та було проведене за технічним завданням, узгодженим з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком. За допомогою стрес-тестів було оцінено стійкість вибраних банків у змодельованій на 3 роки ситуації. Результати обстеження показали, що 9 найбільших банків потребують докапіталізації на суму близько 54 млрд грн.
НБУ 2015 року почав повторне стрес-тестування 20 діючих банків з групи найбільших за активами, в тому числі діагностичне обстеження перших 10 банків розпочато з 20 квітня, наступних 10 банків – з 1 червня. Згідно з цією програмою, банківська система має досягти рівня капіталізації в 10% за рівнем адекватності капіталу до кінця 2017 року. В ході цього обстеження аудиторські компанії Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young та KPMG перевіряють банки на предмет якості активів, достатності резервів під проблемні кредити, а також їх реальної вартості та операцій з пов’язаними особами. За результатами обстеження буде визначена додаткова потреба банків у капіталі, який вони мають сформувати або поповнити. НБУ має намір завершити діагностику всієї банківської системи країни до середини 2016 року [5].
В Україні сьогодні існує безліч перешкод для ефективного розвитку системи стрес-тестування банків: відсутність деталізованої методики та алгоритму проведення стрес-тестування; занадто високий рівень фінансових витрат на впровадження системи стрес-тестування; асиметричність інформації, відсутність досвіду проведення стрес-тестування, що зумовлює суттєві помилки у висновках, прогнозах і припущеннях.
Отже, актуальності набуває побудова методичного підходу до проведення стрес-тестування банків в розрізі фінансової безпеки (за кредитним ризиком, ризиком ліквідності, ринковим та операційним ризиком), яка повинна передбачати реалізацію наступної послідовності етапів [6]:
1) актуалізація параметрів проведення стрес-тестування;
2) ідентифікація базових факторів ризиків, притаманних банківській діяльності, та переваг, які здатен отримати банк за умови уникнення негативних наслідків дії ризиків;
3) розробка методичного підходу до надання кількісної характеристики кожного із виділених базових факторів ризиків, враховуючи той факт, що частина з цих показників є якісними, а іншій частині можна поставити у відповідність як якісну, так і кількісну характеристику;
4) побудова таблиці відповідності досягнутих переваг банківської установи внаслідок подолання притаманних її діяльності ризиків базовим факторам, які обумовлюють отримання даних переваг;
5) визначення пріоритетності (аналіз чутливості) груп базових факторів ризиків, характерних банківській діяльності, на основі сум отриманих бінарних характеристик;
6) розрахунок показника невідповідності характеристик кожного конкретного банку нормативно встановленим вимогам в межах відповідності отриманих ним переваг базовим факторам ризиків;
7) прогнозування значення показника невідповідності характеристик кожного конкретного банку нормативно встановленим вимогам в результаті змін, що характеризуються можливими альтернативами прийняття рішень в розрізі фінансової безпеки банківської установи.
Отже, доцільно навести пропозиції щодо удосконалення механізму проведення стрес-тестування в Україні [7, с. 80]:
– потрібно чітко визначитись з типом проведення стрес-тестування. Формування найбільш адекватного підходу до стрес-тестування полягає в пошуку золотої середини між простими, але досить стилізованими моделями, та комплексними, втім більш реалістичними;
– впровадження методики стрес-тестування для кожного банку окремо, що повинно стати однією з конкурентних переваг. У такому випадку банки самі будуть зацікавлені в достовірності поданої інформації, адже зможуть оцінювати конкурентні позиції, порівнюючи власні результати стрес-тестування з результатами банків-конкурентів;
– на основі рекомендацій МВФ та Світового банку стандартизувати методологію проведення стрес-тестів для вітчизняних банків та автоматизувати процедури отримання необхідних даних;
– забезпечити регулярність проведення стрес-тестування на макрорівні;
– доцільно проводити щорічне анкетування вітчизняних банків щодо рівня ризиків, на які вони наражаються у процесі своєї діяльності, а також ступеня їх важливості для кожного банку;
– важливо інформувати громадськість про результати проведення макроекономічного стрес-тестування у спеціальних щорічних звітах НБУ, тим самим підвищуючи рівень транспарентності банківської системи.
Отже, доцільним є внесення змін до існуючих методичних рекомендацій щодо обов’язковості оцінки ризиків за допомогою методики стрес-тестування та зазначення чітких строків і періодичності надання звітності банками. Стандартизація методики та інструментів проведення стрес-тестування дозволить вітчизняним банкам швидко та безпомилково оцінювати можливі ризики в гіпотетичних шокових ситуаціях, що зробить сучасний банківський ризик-менеджмент більш гнучким та ефективним.
Макроекономічне стрес-тестування банків надає можливість національному регулятору оцінити чутливість банківської системи. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної банківської системи вимагають від національного регулятора запровадження передової зарубіжної практики стрес-тестування ризиків, а саме: здійснення його на регулярній основі, розробки комплексної методики проведення стрес-тесту, а також інформування громадськості щодо отриманих результатів у спеціальних щорічних звітах НБУ, тим самим сприятиме підвищенню ефективності оцінки і управління фінансовою стійкістю окремих банків, підвищенню рівня надійності, а, отже й стабільності банківської системи України.



Література:
1. Щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України : Методичні рекомендації, схвалено Постановою Правління НБУ № 460 від 06.08.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0460500-09.
2. Основні принципи ефективного банківського нагляду (Основні Базельські принципи) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=45251.
3. Житний П. Є. Світова практика стрес-тестування в банках України [Електронний ресурс] / П.Є. Житний, С.М. Шаповалова, Г.М. Карамишева. – Режим доступу: http://lib.uabs.edu.ua/library/Visnik/Numbers/1_30_2011/30_03_08.pdf.
4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.
5. Результати діагностики і стрес-тестування банків України жодним чином не впливають на визнання їх проблемними [Електронний ресурс] / Прес-центр НБУ. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=10601231&cat_id=55838.
6. Волобуєв А.Ф. Стрес-тестування як одна зі складових прогнозування діяльності банків України / А.Ф. Волобуєв, Є.А. Іващенко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. – 2012. – Вип. 2. – С. 16-20.
7. Івасів І. Макроекономічне стрес-тестування банків: сутність, підходи та основні етапи / І. Івасів, А. Максимова // Фінанси, облік і аудит. – 2011. – № 18. – С.75–85.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^