ПЛАНУВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМСТВА З РИНКОМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ[center][/center]
Галайко А. М.
група ЕкфМ – 51с
Львівський національний університет імені Івана Франка
група ЕкфМ – 51с
Львівський національний університет імені Івана Франка
Для забезпечення ефективної діяльності підприємства проводиться фінансове планування. Воно проводиться з метою фінансового забезпечення діяльності господарюючого суб’єкта. Фінансове забезпечення охоплює всі сторони діяльності підприємства. В ході фінансового планування формується фінансовий план. Даний фінансовий план складається з певної кількості структурних фінансових планів, які відображають сукупність грошових коштів для окремої частини робіт, передбачених на підприємстві. Даний загальний фінансовий план містить фінансові показники діяльності підприємства на певні періоди.
Для підприємства досить часто виникає потреба залучити додаткові кошти від інвесторів та кредиторів у зв’язку із недостатністю власних. Ці додаткові фінансові ресурси підприємство може залучити на ринку фінансових послуг. Відповідно в розрізі фінансового планування позикового капіталу відбувається планування взаємодії підприємства з ринком фінансових послуг. При залучені грошових коштів на ринку фінансових послуг підприємство стає позичальником. На ринку фінансових послуг відбувається взаємодія позичальника з інвесторами та кредиторами. Передача коштів відбувається на ринку за участю фінансових посередників через надання фінансових послуг[2, с.39-40].
В результаті фінансового планування необхідно визначити бажані параметри керованого процесу, які забезпечать досягнення поставленої мети. Основними обмеженнями при плануванні виступає інформація про потреби в послузі (продукції) і можливості основного функціонального процесу, наприклад, необхідні обсяги фінансових послуг. Постановка завдань планування включає найкращі за заданими критеріями очікувані параметри об’єкта або результати його діяльності (обсяги продукції, послуг, ресурсів, економічні показники), на досягнення яких націлені всі інші фази – облік, контроль, регулювання[1, с.45].
Для залучення позикового капіталу підприємство може користуватися кредитними послугами банківських установ. Відповідно воно повинно здійснювати планування взаємодії із даною фінансовою установою таким чином, щоб забезпечити максимальну вигоду від наданих позикових коштів. Для цього підприємство планує надати банкові фінансовий план у якому зазначені обсяги загальних фінансових ресурсів та позикових фінансових ресурсів, які спрямовані на виконання певних робіт. Також там зазначений обсяг чистого прибутку та окупність кредитних ресурсів. Залежно від специфіки діяльності підприємства і розмірів самого підприємства може відбуватися планування отримати від банку довгострокових кредитів чи кредитної лінії. У світовій банківській практиці найпоширенішою схемою надання позик є кредитна лінія. Кредитна лінія – це оформлена договором згода банку надавати позичальникові кредити протягом певного часу до певної заздалегідь визначеної максимальної величини – ліміту кредитування. Розмір заборгованості може коливатися залежно від зміни реальних потреб клієнта, але сукупний залишок за кредитною лінією не має перевищувати встановленого ліміту[4, с.151].
Для виробничого підприємства крім залучення додаткових позикових ресурсів можуть бути необхідним взяття в оренду те чи інше рухоме і нерухоме майно. Для цього підприємству буде необхідно здійснювати планування співробітництва із лізинговими компаніями. Планування співробітництва із лізинговою фірмою планується у двох напрямах. Це фінансове та організаційне планування. Фінансове планування полягає в тому, що господарюючий суб’єкт визначає обсяг фінансових ресурсів, необхідних для оренди майна. Дані обсяги фінансових ресурсів закладаються у фінансовий план з розбивкою по періодах функціонування підприємства. Організаційне планування взаємодії підприємства на ринку лізингових послуг полягає в юридичному оформлені відносин між суб’єктом господарювання та лізинговою компанією. Дане організаційне планування має три етапи: підготовка та обґрунтування лізингової угоди; юридичне оформлення лізингової угоди; моніторинг виконання лізингової угоди[3, с.72-73].
Організаційне планування співробітництва підприємства з лізинговою компанією охоплює підготовку заявки на лізингові послуги, визначення вартості лізингу, підготовку документів про фінансовий стан підприємства, подання бізнес-плану.
На другому етапі організаційного планування відбувається, за необхідності, залучення кредитних ресурсів для фінансування лізингової угоди, планування з укладання лізингової угоди, планування з укладання угоди страхування майна.
На третьому етапі організаційного планування взаємодії господарюючого суб’єкта з лізинговою фірмою здійснюється планування експлуатації об’єкта лізингу. До того ж тут здійснюється планування з збереження лізингового майна, планування з утриманні його в робочому стані, планування виплат лізингових операцій.
Отже підприємству необхідно взаємодіяти зі суб’єктами ринку фінансових послуг для прибуткової і безперебійної діяльності. Для ефективної співпраці на підприємства з суб’єктами ринку фінансових послуг потрібне попереднє організаційне і фінансове планування з ними.
1. Безус Алла Миколаївна. Вдосконалення системи управління фінансових ринках. // Фінанси в умовах модернізації регіональної економіки. – К.: Академія муніципального управління, 2014. – 170 с.
2. Еш С.М. Ринок фінансових послуг [текст]: підручник. С.М. Еш. – К.: «Центр учбової літератури». 2015. – 400с.
3. Ринок фінансових послуг: Навч-метод. посіб.для самост.вивч. дисципліни / Уклад. В.Л. Пластун. – Суми:УАБС НБУ, 2007. – 166с.
4. Сич Є.М. Ринок фінансових послуг [текст]: навчальний посібник / Є.М. Сич, В.П. Ільчук, Н.І. Гавриленко. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 428с.
Для підприємства досить часто виникає потреба залучити додаткові кошти від інвесторів та кредиторів у зв’язку із недостатністю власних. Ці додаткові фінансові ресурси підприємство може залучити на ринку фінансових послуг. Відповідно в розрізі фінансового планування позикового капіталу відбувається планування взаємодії підприємства з ринком фінансових послуг. При залучені грошових коштів на ринку фінансових послуг підприємство стає позичальником. На ринку фінансових послуг відбувається взаємодія позичальника з інвесторами та кредиторами. Передача коштів відбувається на ринку за участю фінансових посередників через надання фінансових послуг[2, с.39-40].
В результаті фінансового планування необхідно визначити бажані параметри керованого процесу, які забезпечать досягнення поставленої мети. Основними обмеженнями при плануванні виступає інформація про потреби в послузі (продукції) і можливості основного функціонального процесу, наприклад, необхідні обсяги фінансових послуг. Постановка завдань планування включає найкращі за заданими критеріями очікувані параметри об’єкта або результати його діяльності (обсяги продукції, послуг, ресурсів, економічні показники), на досягнення яких націлені всі інші фази – облік, контроль, регулювання[1, с.45].
Для залучення позикового капіталу підприємство може користуватися кредитними послугами банківських установ. Відповідно воно повинно здійснювати планування взаємодії із даною фінансовою установою таким чином, щоб забезпечити максимальну вигоду від наданих позикових коштів. Для цього підприємство планує надати банкові фінансовий план у якому зазначені обсяги загальних фінансових ресурсів та позикових фінансових ресурсів, які спрямовані на виконання певних робіт. Також там зазначений обсяг чистого прибутку та окупність кредитних ресурсів. Залежно від специфіки діяльності підприємства і розмірів самого підприємства може відбуватися планування отримати від банку довгострокових кредитів чи кредитної лінії. У світовій банківській практиці найпоширенішою схемою надання позик є кредитна лінія. Кредитна лінія – це оформлена договором згода банку надавати позичальникові кредити протягом певного часу до певної заздалегідь визначеної максимальної величини – ліміту кредитування. Розмір заборгованості може коливатися залежно від зміни реальних потреб клієнта, але сукупний залишок за кредитною лінією не має перевищувати встановленого ліміту[4, с.151].
Для виробничого підприємства крім залучення додаткових позикових ресурсів можуть бути необхідним взяття в оренду те чи інше рухоме і нерухоме майно. Для цього підприємству буде необхідно здійснювати планування співробітництва із лізинговими компаніями. Планування співробітництва із лізинговою фірмою планується у двох напрямах. Це фінансове та організаційне планування. Фінансове планування полягає в тому, що господарюючий суб’єкт визначає обсяг фінансових ресурсів, необхідних для оренди майна. Дані обсяги фінансових ресурсів закладаються у фінансовий план з розбивкою по періодах функціонування підприємства. Організаційне планування взаємодії підприємства на ринку лізингових послуг полягає в юридичному оформлені відносин між суб’єктом господарювання та лізинговою компанією. Дане організаційне планування має три етапи: підготовка та обґрунтування лізингової угоди; юридичне оформлення лізингової угоди; моніторинг виконання лізингової угоди[3, с.72-73].
Організаційне планування співробітництва підприємства з лізинговою компанією охоплює підготовку заявки на лізингові послуги, визначення вартості лізингу, підготовку документів про фінансовий стан підприємства, подання бізнес-плану.
На другому етапі організаційного планування відбувається, за необхідності, залучення кредитних ресурсів для фінансування лізингової угоди, планування з укладання лізингової угоди, планування з укладання угоди страхування майна.
На третьому етапі організаційного планування взаємодії господарюючого суб’єкта з лізинговою фірмою здійснюється планування експлуатації об’єкта лізингу. До того ж тут здійснюється планування з збереження лізингового майна, планування з утриманні його в робочому стані, планування виплат лізингових операцій.
Отже підприємству необхідно взаємодіяти зі суб’єктами ринку фінансових послуг для прибуткової і безперебійної діяльності. Для ефективної співпраці на підприємства з суб’єктами ринку фінансових послуг потрібне попереднє організаційне і фінансове планування з ними.
1. Безус Алла Миколаївна. Вдосконалення системи управління фінансових ринках. // Фінанси в умовах модернізації регіональної економіки. – К.: Академія муніципального управління, 2014. – 170 с.
2. Еш С.М. Ринок фінансових послуг [текст]: підручник. С.М. Еш. – К.: «Центр учбової літератури». 2015. – 400с.
3. Ринок фінансових послуг: Навч-метод. посіб.для самост.вивч. дисципліни / Уклад. В.Л. Пластун. – Суми:УАБС НБУ, 2007. – 166с.
4. Сич Є.М. Ринок фінансових послуг [текст]: навчальний посібник / Є.М. Сич, В.П. Ільчук, Н.І. Гавриленко. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 428с.
