Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2016 » Мельник А.С. Проблеми кредитного ринку України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 453
  • Автор: alina51
  • Дата: 31-03-2016, 21:25
 (голосов: 0)
31-03-2016, 21:25

Мельник А.С. Проблеми кредитного ринку України

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2016

Мельник А.С., 2016
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

Проблеми кредитного ринку України

Еволюційні перетворення у розвитку регульованої ринкової економіки в Україні потребує концептуальних зрушень у формуванні та розвитку кредитного ринку. Кризові явища на
фінансовому ринку України, передумовами яких стали політична ситуація в країні та дестабілізація економічної активності суб’єктів економічної діяльності, негативно вплинули на діяльність кредитних інститутів. Так, валютна нестабільність, девальвація національної валюти майже у 100%, досягнення споживчої інфляції рівня 57,5 % та інші фінансово-економічні проблеми призвели до зниження довіри до банків та небанківських фінансових установ [6].
Теоретичні концепції, присвячені проблематиці кредитної діяльності банків, ускладнюються та диференціюються разом зі зміною умов функціонування і обігу позичкового капіталу. Спроби осмислити і теоретично обґрунтувати сутність та роль кредитних ресурсів повязані з процесами розвитку лихварського, а згодом грошового капіталу. Зокрема, проблеми кредитної діяльності розглядали праці вчених: А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Мілль, що розробили натуралістичну теорію кредиту, за якою об'єктом кредиту є не грошовий капітал, а капітал у його речовій формі; Дж. Ло (основоположник капіталотворчої теорії кредиту), англійський економіст Г. Маклеод. На відміну від Дж. Ло він стверджував, що кредит не створює капіталу, а сам є капіталом, причому продуктивним, оскільки дає прибуток у вигляді процента [1].
Кредитний ринок - це специфічна сфера економічних відносин, де об'єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал. Кредитний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємозв'язки між підприємствами і громадянами, що потребують грошових коштів, та організаціями і громадянами, що можуть їх надати (позичити) на певних умовах [4].
Основні проблеми щодо розвитку кредитного ринку пов’язані з невизначною інституційної організацією ринку, дефіцитом кредитних ресурсів, підвищеним кредитним ризиком, недовірою контрагентів. Доступ до відносно дешевих зовнішніх ресурсів, бурхливе зростання обсягів кредитування, у тому числі в іноземній валюті, та прагнення банків до збільшення їх ринкової частини призвели до прийняття додаткових ризиків та створення дисбалансів. Слабкі кредитні стандарти банків у поєднанні із низьким рівнем фінансової грамотності населення в умовах стабільного курсу національної валюти та відсутності об­межень на кредитування в іноземній валюті призвело до прийняття на себе домогосподарствами валютних ризиків, якими вони не мали можливості управляти. Слід зазначити, що становлення кредитного ринку України характеризується тим, що поряд з банками почали функціонувати небанківські кредитно-фінансові установи, а саме: кредитні спілки, фінансові компанії, інші кредитні установи. При цьому функції банківських та небанківських установ тісно взаємопов’язані. Діяльність банківських установ забезпечена регуляторними діями Національного банку України; небанківських установ - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [2].
Регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Так, сегмент кредитного ринку, який представле¬ний небанківськими установами України характери¬зується на сучасному етапі зростанням як кількісних, так і якісних показників їхньої діяльності. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг станом на 01. 01. 2015 у державному реєстрі фінансових установ налічувалось 589 кредитних спілок, 92 інші кредитні установи, 30 юридичних осіб публічного права. Кількість кредитних установ, у порівнянні з аналогічною датою минулого року, зменшилася на 29 одиниць, або на 39%. Кількість кредитних спілок зменшилася на 39 одиниць (6,2%). В той же час кількість інших установ збільшилась на 10 одиниць (12,2%)[5].
Можемо констатувати, що провідну роль серед усіх кредитних установ в Україні посідають банківські установи. Великою проблемою в можливостях кредиторів відстояти свої права є значний довготривалий процес розгляду справ та вартість судових процесів. За рахунок поширення третейських судів та досудового вирішення спорів можливо значно полегшити цей процес для кредиторів. Нерідкі випадки коли позичальники надають не достовірну інформацію для отримання кредиту, який потім не можуть погасити. За це має бути введена адміністративна відповідальність та штрафні санкції. Це дозволить зменшити кредитні ризики, а з цим і вартість ресурсу для позичальників [3].
Ефективне функціонування кредитного ринку та його структурних елементів значною мірою залежить від організації регулювання та нагляду за кредитними установами. Важливою передумовою цього є розробка ії розвитку кредитного ринку щодо його інституціональної структури. Удосконалення механізмів регулювання та нагляду впливає на підвищення ліквідності кредитних установ; посилення інвестиційної та інноваційної їх діяльності; забезпечення надійної системи гарантування вкладів і захисту клієнтів; підвищення капіталізації кредитних установ шляхом збільшення статутного капіталу. Для захисту прав вкладників та користувачів фінансових послуг доцільним є створення окремого інституту Фінансового омбудсмена, в функції якого входитиме до- судове вирішення суперечок та скарг між фінансовими установами та їх клієнтами - фізичними особами. Така інституція має виступати як вікно звернень скарг вкладників та інших споживачів фінансових послуг й допомагати їм роз’яснити свої права та обов’язки. Фінансовий омбудсмен повинен бути незалежним. Рішення Фінансового омбудсмена повинні виконуватися як фінансовими установами, так і їх клієнтами. Ключове місце в інфраструктурі кредитного ринку мають займати кредитні бюро як ланка, яка допомагає кредитним установам коректно оцінити платоспроможність майбутніх позичальників. Задля ефективного розвитку кредитних бюро необхідне спрощення процедури ідентифікації клієнта та надання дозволу для обробки даних [6].
Забезпечення доступу кредитних бюро до інформації в усіх відкритих державних реєстрах. За необхідне є визначення функцій держателів, адміністраторів єдиних та державних реєстрів з надання бюро кредитних історій інформації з Державного реєстру та передбачити їх відповідальність за не надання бюро кредитних історій інформації з Державних реєстрів. Врегулювання функціонування колекторських компаній, які необхідні для виконання умов кредитних договорів при банкрутстві позичальника. Задля ефективного функціонування ринку та приведення його до європейських норм необхідно остаточно закріпити статус колекторських компаній.
Список використаних джерел
1. Глущенко С.В. Кредитний ринок: інститути та інструменти: навчальний посібник / С.В. Глущенко. - К.: НаУКМА, 2009. - 153 с.
2. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика; навч. посіб.- 4-те видання. -К.: Знання 2004. - 201с.
3. Даниленко А.І. Грошово-кредитний ринок України: кризові уроки та короткострокові перспективи / А.І. Даниленко, Н.П. Шелудько / / Економіка та прогнозування. - 2010. - № 9. - С. 9-19
4. Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III.
5. Огляд ринків. Звіт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за 2015 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nfp.gov.ua/content/rzviti-nackomfinposlug.html
6. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках / О. Дзюблюк / / Вісник Національного банку України. - 2009. - № 5. - С. 20-30.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^