Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2016 » Копитко Н.Б. Роль лізингу в фінансовому забезпеченні інвестиційної діяльності в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-03-2016, 23:26

Копитко Н.Б. Роль лізингу в фінансовому забезпеченні інвестиційної діяльності в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2016

Копитко Н.Б., 2016
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

Роль лізингу в фінансовому забезпеченні інвестиційної діяльності в Україні

В умовах ринкових відносин у країнах з розвиненою економікою інвестиційні потреби господарства не можуть повною мірою задовольнятися за рахунок традиційних каналів фінансування, якими є бюджетні кошти, власні засо¬би підприємств, довгостроковий банківський кредит та інші джерела. У цьому значенні лізинг стає доповненням до традиційних джерел засобів для задоволення інвестиційних потреб. Лізингові операції і їх роль при фінансуванні інвестиційної діяльності підприємств підвищується з кожним роком. Насамперед лізинг — це форма інвестування, один з каналів надходження засобів до підприємств. Тому саме лізинг можна розглядати як один з найдієвіших способів виходу з кризи. Ось чому глибоке наукове опрацьовування інвестиційних можливостей лізингових операцій в сучасних умовах розвитку економіки, розробка практичних і теоретичних основ їх роз¬витку і впливу на стан інвестиційного потенціалу країни є актуальною і практично важливою задачею.
Привабливість лізингу як форми інвестування визначається його роллю в фінансовому забезпеченні виробничих програм і зменшення ризиків при здійсненні банками кредитних операцій. Поширення лізингових угод пояснюється перевагами, які він надає як виробнику, так і користувачу.
В Україні в умовах дефіциту власних фінансових коштів і високої вартості банківського кредиту лізинг є одним з основних важелів, що дає змогу модернізувати, диверсифікувати чи реструктуризувати виробництво і адаптувати його до вимог ринку.
Лізинг – це практично єдиний шлях розвитку за рахунок відновлення основних фондів. Важливо те, що він доступний малим і середнім підприємствам, для яких одержання кредитів, як правило, є проблемою [1,3].
До переваг можна віднести економію коштів при експлуатації обладнання, придбаного за лізингом (по суті, в кредит, з розстрочкою платежу); можливість у досить короткі терміни повернути вартість основних фондів, що виникає в результаті швидкого накопичення амортизаційного фонду. Виплата лізингових платежів можлива з виручки, отриманої від експлуатації обладнання. Лізинг дозволяє швидко оновлювати основні виробничі фонди (особливо їх активну частину) без значних одноразових грошових витрат, і на цій основі підвищувати конкурентоспроможність своєї продукції. При використанні оперативного лізингу легше відбувається усунення неминучих втрат, що випливають з володіння морально застарілим обладнанням. Особливо важливо те, що застосування лізингу відкриває шлях для пробної експлуатації принципово нового дорогого обладнання з метою зменшення різних видів інноваційного ризику. До того ж лізингоотримувач не стикається з проблемами кредитних гарантій або застави, що виникають при звичайному кредиті [2,4].
Економічна суть лізингу полягає в наданні реальної, необхідної економічно обґрунтованої послуги тимчасовому користувачеві майном, переданого на умовах лізингу, в отриманні прибутку, достатнього для поетапної виплати всіх понесених Інвестором (лізинговою компанією) витрат.
Однак, на сьогодні, лізинг в Україні залишається переважно середньостроковим фінансовим інструментом. Частка лізингових операцій з терміном дії договору від 2 до 5 років перестала бути домінуючою, питома вага договорів від 5 до 10 років збільшилась. Проте лізинг ще не можна цілком вважати довгостроковим фінансовим інструментом залучення інвестиційних ресурсів, оскільки частка договорів більше 10 років є ще надто малою. Більш того, відсутня тенденція її зростання [6].
За підсумками ІІІ кварталів 2015 року найбільшими споживачами лізингових послуг є:
- транспортна галузь, вартість договорів становить 10 939,8 млн. грн., (станом на 30.09.2014 - 37 275,2 млн. грн., спад на 70,7% (26 335,4млн. грн.)); - сільське господарство, вартість договорів становить 7 621,8млн. грн. (станом на 30.09.2014 – 9 971,1 млн. грн., спад на 23,6% (2 349,3млн. грн.));
- добувна промисловість, вартість договорів становить 1 623,6млн. грн. (станом на 30.09.2014 – 955,2 млн. грн., ріст на 70,0% (668,4млн. грн.));
- будівництво, вартість договорів становить 1 375,1 млн. грн. (станом на 30.09.2014 – 2 090,2 млн. грн., спад на 34,2% (715,1 млн. грн.));
- сфера послуг, вартість договорів становить 1 038,3 млн. грн. (станом на 30.09.2014 – 1 229,3 млн. грн., спад на 15,5% (191,0 млн. грн.)) [6].
Основні об’єкти фінансового лізингу за чинними договорами станом на 30.09.2015:
- транспортні засоби - 17 295,0 млн. грн. або 57,7% від загальної суми договорів. Порівняно з аналогічним періодом 2014 року показник зменшився на 57,7% (23 608,3 млн. грн.);
- техніка, машини та устаткування для сільського господарства – 6 637,4 млн. грн. (22,1%). Вартість договорів зменшилась на 25,0% (2 209,4 млн. грн.) порівняно з відповідним періодом минулого року;
- будівельне обладнання та техніка - 1 468,7 млн. грн. або 4,9% від загальної суми договорів. Вартість договорів зменшилась на 77,2% (4 971,5 млн. грн.) порівняно з відповідним періодом минулого року [6].
За 9 місяців 2015 року загальний обсяг джерел фінансування юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компаній становить 4 026,8 млн. грн., що на 279,7 млн. грн., або на 6,5%, більше порівняно з відповідним періодом 2014 року. У структурі джерел фінансування лізингових операцій юридичних осіб – лізингодавців найбільшу частку займає власний капітал 38,6% (1 555,5 млн. грн.) [6].
Таким чином, дослідження лізингу і його місця на ринку інвестиційних послуг дозволяє зробити висновок, що він є важливою ланкою відтворювального процесу. Він обумовлює підвищення інвестиційної активності у всіх сферах економіки, є ефективним інструментом технічного переозброєння виробництва.
Підсумовуючи вищесказане, можна з упевненістю стверджувати, що застосування лізингу як альтернативного методу фінансування інвестиційної діяльності має набагато більше переваг, аніж недоліків. Лізинг основного капіталу стимулює оновлення основних фондів підприємств в умовах високих темпів науково-технічного прогресу та жорсткої конкуренції на світових ринках. Провідна роль у подоланні проблем вітчизняного ринку лізингових послуг належить державі. Створення сприятливих умов для його розвитку можливе через удосконалення законодавчої бази, особливо у сфері бухгалтерського та податкового обліку, а також усунення розбіжностей між ними. Державна підтримка та вивчення етапів організації лізингової діяльності суб’єктами господарювання дозволить використовувати лізинг як ефективний механізм залучення довгострокових інвестиційних ресурсів в реальний сектор економіки.
Список використаних джерел:
1.Куліш Г.П.,Кравченко К.В. Лізинг основного капіталу та перспективи його розвитку в національній економіці // Інвестиції: практика та досвід. – 2012р. - №3 – С.16-20.
2.Подік А.В. Використання лізингу як фінансового інструменту інвестування розвитку економіки // Інвестиції: практика та досвід . – 2011р. - №9 – С.5-8.
3.Шкуратов О.І. Лізинг як інвестиційний інструмент управління розвитком підприємств // Інвестиції: практика та досвід .– 2012р. - №1 – С.16-20.
4. Ларіонова К.Л., Яремчук О.В. Можливості, проблеми та перспективи розвитку лізингу в Україні // Наука й економіка. – 2013. – № 4. – С. 10-19.
5. Соболь Л.В. Сутність лізингу як інструменту фінансування підприємств // Бізнес-навігатор. – 2011. – № 12. – С. 96.
6. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nfp.gov.ua/content/konsolidovaniy-oglyad-rinkiv.html
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
^