Стратегічні орієнтири » Фінанси підприємств 2016 » Глухівська А.Б. Обґрунтування доцільності залучення позикових коштів підприємством
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1035
  • Автор: aniahl
  • Дата: 1-04-2016, 16:18
 (голосов: 0)
1-04-2016, 16:18

Глухівська А.Б. Обґрунтування доцільності залучення позикових коштів підприємством

Категорія: Фінанси підприємств 2016

Глухівська А. Б., 2016
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

Обґрунтування доцільності залучення позикових коштів підприємством


Формування фінансових ресурсів підприємства здійснюється за рахунок власних і позикових коштів. У міру функціонування підприємства (зростання виробничої програми, зносу основних виробничих фондів тощо) потреба в коштах зростає, що вимагає відповідного фінансування приросту капіталу.
Залучення позикових коштів є складовою фінансової діяльності та обумовлюється об’єктивними причинами: позиковий капітал дозволяє істотно розширити господарську діяльність підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різних цільових фондів, і в кінцевому підсумку – підвищити ринкову вартість підприємства.
Підприємство, що використовує лише власний капітал, має максимальну фінансову стійкість, але при цьому обмежуються темпи його розвитку, оскільки відмова від залучення позикових коштів в період сприятливої ринкової кон’юнктури, позбавляє підприємство додаткового джерела фінансування [3].
Необхідність залучення позикового капіталу повинна обґрунтовуватися попередньо зробленим розрахунком потреби в оборотних коштах. Позикові кошти можуть залучатися у вигляді: фінансового кредиту, отриманого від банківських та небанківських фінансово-кредитних установ, комерційного кредиту від постачальників, кредиторської заборгованості підприємства, заборгованості по емісії боргових цінних паперів та ін.
Приймаючи рішення про залучення позикових коштів слід враховувати, як позитивні так і негативні риси позичкового капіталу.
До позитивних характеристик відносяться:
- збільшення фінансового потенціалу підприємства;
- достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства;
- можливість збільшення приросту рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширеного відтворення виробництва [3];
- зменшення бази оподаткування, а відтак, і скорочення платежів до бюджету (проценти за кредит відносять до валових витрат і завдяки цьому зменшується прибуток до оподаткування);
- можливість отримати додаткову вигоду від використання позичкового капіталу в період підвищення темпів інфляції. Це зумовлено тим, що повернення боргу здійснюється грошима меншої купівельної спроможності [1].
Негативними рисами є:
- складність залучення коштів, оскільки це залежить від рішень кредиторів;
- зниження норми прибутку активів, оскільки прибуток підприємства зменшується на суму сплачених відсотків за кредит;
- можливість зниження фінансової стійкості підприємства і відповідно зростання ризику банкрутства;
- висока залежність вартості позикового капіталу від коливань кон’юнктури фінансового ринку;
- наявність суттєвої частки позикового капіталу загрожує втратою контролю за певними рішеннями підприємства, який переходитиме до кредиторів [3].
При прийнятті рішень про залучення позикових коштів треба враховувати: стабільність динаміки обороту – підприємство із стабільним оборотом може дозволити собі відносно більшу питому вагу позикових коштів;
структуру активів; податкове навантаження [4].
Одним з принципових питань формування авансованого капіталу є визначення допустимої з економічної точки зору частки позикового капіталу відносно до частки капіталу, сформованої за рахунок власних коштів. Обґрунтована відповідь на це питання може бути дана на підставі оцінки норми прибутку на авансовий капітал, що використовує підприємство в процесі виробництва, і процентної ставки за кредит. Якщо останній показник перевищує перший, підприємству економічно вигідніше орієнтуватися на збільшення власних коштів і скорочувати позичковий капітал. Коли норма прибутку на авансований капітал вища за процентну ставку за кредит, має місце зростання прибутку на одиницю власного авансованого капіталу, тобто підприємству стає економічно вигідно залучати позиковий капітал [1].
З підвищенням частки позикових ресурсів знижується фінансова стійкість підприємства. Кожен керівник має вибирати між можливістю підвищити рентабельність власного капіталу і погіршенням фінансової стійкості підприємства.
Структура джерел фінансового забезпечення впливає на балансування між фінансовою стійкістю і фінансовим ризиком діяльності підприємства. Так, відповідно до ефекту фінансового левериджу існує залежність між часткою позикових засобів у структурі фінансового забезпечення і рентабельністю власного капіталу. Зв’язок між ними такий: чим більше частка позикових ресурсів, тим вища рентабельність власного капіталу (якщо підприємство взагалі отримує прибуток) [2].
Необхідно врахувати умови отримання позикових ресурсів (адже вони платні) і рентабельність. Якщо економічна рентабельність власного капіталу (очікувана при залученні позикових коштів) вище кредитного проценту, то виникає ефект фінансового важеля, який показує, на скільки процентів збільшується рентабельність власного капіталу в результаті залучення позичених коштів в оборот. Якщо прогнозована рентабельність власного капіталу менша за кредитний процент, то залучення додаткових позичених коштів призведе до негативного моменту: зменшення власного капіталу підприємства, так як частину процентів за кредит доведеться погашати саме за рахунок власного капіталу. В таких випадках необхідно або шукати дешевші позикові ресурси, або змінювати проект по використанню позичених ресурсів на такий, що забезпечить більшу рентабельність [5].
При використанні позикових коштів необхідно приділяти увагу оцінці коефіцієнтів ліквідності (характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року), оборотності (оскільки швидкість обігу засобів спричиняє безпосередній вплив на платоспроможність фірми), фінансової стійкості [4].
Таким чином, позикові кошти потрібні для успішного функціонування підприємства. Для того, щоб механізм фінансування діяльності підприємства був ефективним, потрібний ретельний аналіз залучення позикових коштів. Підприємство повинно дотримуватися таких основних принципів: цільовий характер залучення позикових ресурсів, оптимізація розміру потреби в кредиті та термінів його використання, оптимізація співвідношення позикових та власних джерел фінансування розвитку підприємства, забезпечення ефективності використання позикових ресурсів, повернення суми боргу в зазначені терміни та в повному обсягу.

Список використаних джерел:
1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
2. Бланк І. А. ія і тактика управління фінансами / І. А. Бланк. – Київ.: ИТЕМ ЛТД, АДЕФ-Україна, 1996. – 534 с.
3. Економіка підприємства: Підручник. – 2-е видавництво / Під ред. В. М. Семенова. – М.: Центр економіки і маркетингу, 2009. – 312 с.
4. Ковальов В. В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності / В. В. Ковальов. – М.: Фінанси і статистика, 2010. – 322 с.
5. Петленко Ю.В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємств // Фінанси України / Ю.В. Петленко. – 2007. – № 6. – с. 90-98.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^