УДК 334
© Загоруйко І., 2011
ЛНУ імені Івана Франка
Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та види
Одна з найважливих задач розвитку підприємтсва і країни в цілому,
нерозривно пов'язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.
Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішнння покупців.
Конкурентоспроможність - як соціально-економічна категорія -
це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг.
Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон`юктуру ринку та ін. Як правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки.
До кола показників, які визначають конкурентоспроможність фірм,
включаються:
частка на внутрішньому і світовому ринках;
чистий доход на одного зайнятого;
чисельність зайнятих;
кількість основних конкурентів [1].
Висока конкурентноздатність організації повинна давати їй можливість випускати більш конкурентноздатну продукцію. Оцінка конкурентноздатності є складною задачею, рішення якої повинно починатися з визначення найбільш значимих показників конкурентноздатності і виявлення їхньої вагомості в загальному інтегральному показнику конкурентноздатності підприємства.
Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як цінових, так і нецінових факторів.
В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад показники потужності, вантажопід`ємність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. Така оцінка повинна містити слідуючі показники:
потреба у капіталовкладеннях фактичних та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках;
асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диферинціація);
набір ринків або їх сегментів для кожного продукту (ринкова диферинціація);
потреба у засобах на формування попиту та стимулювання збуту;
перелік заходів та засобів, якими фірма може забезпечити собі перевагу на ринку;
створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг [2].
Помилки, допущені в оцінці конкурентноздатності підприємства, можуть привести до помилок у керуванні конкурентноздатністю і як наслідок до погіршення ринкових позицій підприємства. Отже, вибір критеріїв оцінки і визначення їхньої вагомості, а також чисельного значення, є одним з найбільш важливих моментів при визначенні конкурентноздатності підприємства.
Конкурентноздатність підприємства це процес створення, випуску і реалізації товарів і послуг, що користаються попитом на даному ринку в даний момент часу. Показник конкурентноздатності підприємства є показником ефективності використання його фінансового, виробничого, науково-технічного і трудового потенціалу. Тому при оцінці конкурентноздатності підприємства більш правильним буде, якщо розглядати конкурентноздатність організації як суму однієї зі складових який буде конкурентноздатність її товарів (послуг), другий складовий при цьому буде конкурентний потенціал підприємства. При цьому варто враховувати, що показник конкурентноздатності підприємства це постійно змінюється величина, тобто, досягши визначеного рівня конкурентноздатності не можна зберегти даний рівень без усяких зусиль. Іншими словами процес підтримки і росту рівня конкурентноздатності підприємства є процесом, що вимагає керування. Слід зазначити, що на відміну від конкурентноздатності товару конкурентноздатність підприємства не може бути досягнута в короткий проміжок часу. Конкурентноздатність організації досягається тривалою і бездоганною роботою на ринку.
Отже, при порівнянні й оцінці трьох підприємств, що випускають однакові товари рівної якості, підприємство, що працює більш тривалий період часу на даному ринку буде мати конкурентні переваги перед підприємством тільки вхідним на даний ринок.
Конкурентні переваги у свою чергу поділяються на зовнішні і внутрішні. Впливати на зовнішні фактори організація не в стан, але при цьому керівництво організації має всі необхідні умови для контролю внутрішніх факторів. Тобто, процес керування конкурентноздатністю підприємства зводиться до керування внутрішніми факторами організації.
Досягнення внутрішніх конкурентних переваг організації здійснюється персоналом, при цьому особлива роль приділяється керівникам. Іншими словами конкурентноздатність організації прямо пов’язана з конкурентноздатністю персоналу підприємства і, особливо з конкурентноздатністю управлінського персоналу. Даний показник характеризує конкурентний потенціал підприємства. Досягти високої конкурентноздатності підприємства, навіть при наявності конкурентноздатного товару, без конкурентноздатного персоналу неможливо.
Примітки:
1. Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48
2.Герасимчук В.И. Розвиток підприємства.Діагностика, стратегія, єфективність. К., 1995 р., 268 с.
3. Липчук В. В, Дудяк А. П. Маркетинг: основи теорії та практики. Навчальний посібник. - Львів: «Новий світ - 2000». - 2003.
Iryna Zagoruiko
Lviv National Ivan Franco University
Competitiveness of enterprises, evaluation and views.
In this article, I considered state of the competitiveness of enterprises, the main problems functioning, evaluation and views and prospects.
© Загоруйко І., 2011
ЛНУ імені Івана Франка
Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та види
Одна з найважливих задач розвитку підприємтсва і країни в цілому,
нерозривно пов'язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.
Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішнння покупців.
Конкурентоспроможність - як соціально-економічна категорія -
це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг.
Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон`юктуру ринку та ін. Як правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки.
До кола показників, які визначають конкурентоспроможність фірм,
включаються:
частка на внутрішньому і світовому ринках;
чистий доход на одного зайнятого;
чисельність зайнятих;
кількість основних конкурентів [1].
Висока конкурентноздатність організації повинна давати їй можливість випускати більш конкурентноздатну продукцію. Оцінка конкурентноздатності є складною задачею, рішення якої повинно починатися з визначення найбільш значимих показників конкурентноздатності і виявлення їхньої вагомості в загальному інтегральному показнику конкурентноздатності підприємства.
Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як цінових, так і нецінових факторів.
В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад показники потужності, вантажопід`ємність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. Така оцінка повинна містити слідуючі показники:
потреба у капіталовкладеннях фактичних та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках;
асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диферинціація);
набір ринків або їх сегментів для кожного продукту (ринкова диферинціація);
потреба у засобах на формування попиту та стимулювання збуту;
перелік заходів та засобів, якими фірма може забезпечити собі перевагу на ринку;
створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг [2].
Помилки, допущені в оцінці конкурентноздатності підприємства, можуть привести до помилок у керуванні конкурентноздатністю і як наслідок до погіршення ринкових позицій підприємства. Отже, вибір критеріїв оцінки і визначення їхньої вагомості, а також чисельного значення, є одним з найбільш важливих моментів при визначенні конкурентноздатності підприємства.
Конкурентноздатність підприємства це процес створення, випуску і реалізації товарів і послуг, що користаються попитом на даному ринку в даний момент часу. Показник конкурентноздатності підприємства є показником ефективності використання його фінансового, виробничого, науково-технічного і трудового потенціалу. Тому при оцінці конкурентноздатності підприємства більш правильним буде, якщо розглядати конкурентноздатність організації як суму однієї зі складових який буде конкурентноздатність її товарів (послуг), другий складовий при цьому буде конкурентний потенціал підприємства. При цьому варто враховувати, що показник конкурентноздатності підприємства це постійно змінюється величина, тобто, досягши визначеного рівня конкурентноздатності не можна зберегти даний рівень без усяких зусиль. Іншими словами процес підтримки і росту рівня конкурентноздатності підприємства є процесом, що вимагає керування. Слід зазначити, що на відміну від конкурентноздатності товару конкурентноздатність підприємства не може бути досягнута в короткий проміжок часу. Конкурентноздатність організації досягається тривалою і бездоганною роботою на ринку.
Отже, при порівнянні й оцінці трьох підприємств, що випускають однакові товари рівної якості, підприємство, що працює більш тривалий період часу на даному ринку буде мати конкурентні переваги перед підприємством тільки вхідним на даний ринок.
Конкурентні переваги у свою чергу поділяються на зовнішні і внутрішні. Впливати на зовнішні фактори організація не в стан, але при цьому керівництво організації має всі необхідні умови для контролю внутрішніх факторів. Тобто, процес керування конкурентноздатністю підприємства зводиться до керування внутрішніми факторами організації.
Досягнення внутрішніх конкурентних переваг організації здійснюється персоналом, при цьому особлива роль приділяється керівникам. Іншими словами конкурентноздатність організації прямо пов’язана з конкурентноздатністю персоналу підприємства і, особливо з конкурентноздатністю управлінського персоналу. Даний показник характеризує конкурентний потенціал підприємства. Досягти високої конкурентноздатності підприємства, навіть при наявності конкурентноздатного товару, без конкурентноздатного персоналу неможливо.
Примітки:
1. Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48
2.Герасимчук В.И. Розвиток підприємства.Діагностика, стратегія, єфективність. К., 1995 р., 268 с.
3. Липчук В. В, Дудяк А. П. Маркетинг: основи теорії та практики. Навчальний посібник. - Львів: «Новий світ - 2000». - 2003.
Iryna Zagoruiko
Lviv National Ivan Franco University
Competitiveness of enterprises, evaluation and views.
In this article, I considered state of the competitiveness of enterprises, the main problems functioning, evaluation and views and prospects.
