Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2016 » Щепаняк С. Ринок ф’ючерсних угод в Україні: стан та перспективи
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 971
  • Автор: Epan06
  • Дата: 24-10-2016, 21:25
 (голосов: 0)
24-10-2016, 21:25

Щепаняк С. Ринок ф’ючерсних угод в Україні: стан та перспективи

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2016

Сьогодні Україна може використовувати досвід біржової діяльності міжнародної ф’ючерсної торгівлі. Проблема постає в тому, що українські виробники у порівнянні з їхніми західними колегами оперують дуже незначними коштами. Також на міжнародних ф’ючерсних ринках не існують такі види угод, що притаманні нашому ринку і яких потребують вітчизняні підприємці.
Активній роботі на ринку термінових контрактів перешкоджає відсутність обґрунтованої законодавчої бази, яка відповідала б реальній економічній ситуації в Україні та загальноприйнятим у світовій практиці поняттям і регулятивним механізмам, що діють на ринку деривативів, починаючи від самого тлумачення ф’ючерсного контракту до вирішення проблем мита й оподаткування.
Ф’ючерсний контракт – стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.[1]
Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу. Ви конання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.
Формально ф’ючерсні біржі є загальнодоступними, проте для проведення операцій необхідно знайти брокера, який погодився б працювати з даним клієнтом. Для українських учасників ринку пошук брокера може бути проблематичним. Більшість із них є новими учасниками для міжнародних ринків, які не мають кредитних рейтингів та відповідної репутації. Тому з українськими компаніями чи банками пов’язується вищий рівень ризику, ніж з іншими учасниками міжнародних ринків. З огляду на це брокер може вимагати підвищення рівня гарантованих внесків або наявності урядових гарантій, що значно збільшить фінансові витрати з проведення ф’ючерсних операцій.[2]
Уповільнений розвиток ф’ючерсного ринку в країні пов’язаний зі складними умовами становлення ринкової економіки України, відсутністю необхідної інфраструктури ф’ючерсної торгівлі, кваліфікованих кадрів біржовиків, економістів-біржовиків, здатних організувати біржову діяльність, інфляцією, кризою виробництва. Головна причина, що заважає розвитку ф’ючерсної торгівлі в Україні — це слабкий розвиток самих ринкових відносин, ринкового середовища.[3]
Слаборозвинена інфраструктура ф’ючерсного ринку в нашій країні перешкоджає залученню у ф’ючерсну торгівлю тисяч підприємств, організацій і широких верств населення. На більшості українських підприємств і організацій немає фахівців, що мають необхідний рівень знань і розуміння важливості ф’ючерсної торгівлі. Як правило, на підприємствах і організаціях цілком відсутні кадри економістів-біржовиків. здатних брати участь у біржових справах.
В Україні впровадженням ф’ючерсних контрактів у біржовий оборот займаються багато біржових структур. В даний час розробляються ф’ючерсні контракти на продукцію нафтового профілю, кольорових металів, зерна та інших біржових товарів, а також на валюту. Українські біржі освоюють механізм ф’ючерсної торгівлі і створюють необхідні передумови для майбутнього розвитку ф’ючерсного ринку.
Первинний процес утворення діючого та ефективного ф’ючерсного ринку завершений. У порівнянні з міжнародним, розвиток українського сектору дуже скромний і зорієнтований на олігополістів.[4]
Внаслідок нестачі в Україні власних фінансових ресурсів суттєва їх частка залучається ззовні, тому виникають відповідні зобов'язання у валюті. У зв'язку з різкою девальвацією національної валюти виконання таких зобов'язань українськими компаніями може призвести (і вже призвело) до значного погіршення їх фінансового стану, а невиконання – до репутаційних ризиків і обмеження можливостей для подальшого залучення інвестицій. Тому активізація валютних ф’ючерсних операцій повинна забезпечити утримання стабільного курсу і поліпшення стану економіки.
У перспективі, за умови прийняття законопроектів за процедурою та функціонування приватних або державних бірж, можна сподіватися на це. Тим часом реальні обсяги торгів у фінансовому сегменті можемо прогнозувати тільки тоді, коли до нього будуть допущені банки. Слід розробити ефективну модель проведення Національним банком України політики регулювання ф’ючерсних операцій між банками.

Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України, Верховна Рада України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. План проведення ф’ючерсних операцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
3. Джон К. Халл. Опціони, ф'ючерси та інші похідні фінансові інструменти // Options, Futures and Other Derivatives; пер. с англ. – М.: Вільямс, 2007. – С.1056.
4. Рязанова Н. С. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 119 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
^