В сучасній світовій фінансовій системі фондовий ринок є одним з найефективніших механізмів залучення, розподілу та перерозподілу інвестиційних ресурсів, значення якого дедалі зростає. У складний для України післякризовий період ефективно функціонуючий фондовий ринок міг би стати фундаментом для забезпечення економічної стабільності та проведення структурних реформ. Слабка розвиненість ринку цінних паперів України значно знижує конкурентоспроможність держави в отриманні інвестицій з міжнародних ринків капіталу та акумуляції коштів внутрішніх інвесторів, про що яскраво свідчить досвід інших країн, зокрема, сусідньої Польщі. Фондовий ринок в Україні сьогодні перебуває на стадії розвитку. За 20 років його існування спільними зусиллями держави та учасників ринку створена інфраструктура ринку, розроблена законодавча база, ведеться наполеглива просвітницька робота серед внутрішніх інвесторів щодо можливостей інвестування на фондовому ринку України[1].Однак, слід зазначити, що неможливо досягти прогресу в розвитку фондового ринку України як основного джерела залучення капіталу, необхідного для становлення та росту бізнесу, за відсутності цілісної та послідовної державної політики, спрямованої на досягнення цієї мети.фондовий біржа рй
Стосовно проблем розвитку фондового ринку України, переважна їх більшість має організаційний характер, тобто стосується організаційної складової ринку цінних паперів.
Однією з головних проблем розвитку фондового ринку є недосконалість законодавства у сфері регулювання діяльності на ринку цінних паперів, через що спостерігаються численні порушення прав інвесторів. Зокрема, законодавча неврегульованість зумовлює низький рівень корпоративного управління в акціонерних товариствах та порушення у сфері реєстрації прав власності. Так, за оцінкою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), найтиповішими порушеннями є: ведення реєстрів власників цінних паперів без спеціального дозволу комісії; несвоєчасне переоформлення прав власності на іменні цінні папери; порушення термінів та порядку відкритої передплати на акції; несвоєчасне розкриття інформації про діяльність емітентів цінних паперів тощо.
Серед проблем розвитку фондового ринку доцільно зазначити відсутність належної державної підтримки, оскільки роль держави полягає переважно у створенні зайвої регуляторної структури замість необхідного сприяння розвитку інвестиційної складової ринку цінних паперів. Крім того,проблему недосконалості законодавства у сфері регулювання діяльності на ринку цінних паперів супроводжує відсутність належної системи фінансової відповідальності за порушення на ринку цінних паперів із боку професійних учасників ринку. Хоча в Україні відбувається стягнення штрафів за протиправні дії на фондовому ринку, розмір їх є незначним порівняно із прибутками, які одержують порушники. Наприклад, дієві системи контролю існують у США, де розміри штрафів за зловживання службовою інформацією становлять до 1 млн. дол. або ув’язнення до 10 років; у Великобританії – штраф, необмежений у сумі, або ув’язнення до 7 років; у Франції – штраф до 10 млн. франків або ув’язнення до 7 років тощо.
Окрему увагу при дослідженні проблем розвитку фондового ринку України необхідно приділити причинам низького рівня участі населення в діяльності фондового ринку. Серед них[3]:
• недовіра населення до ринку цінних паперів, що обумовлюється негативним досвідом у минулому, нестабільністю політичної ситуації, недовірою до держави;
• низька інформованість населення про можливості ринку цінних паперів;
• низький рівень прибутковості вкладень у цінні папери із точки зору населення;
• низька інформованість населення про ризики і заходи їх уникнення тощо.
Враховуючи всі чинники, які формують неналежний фондовий ринок в Україні, можна запропонувати наступні шляхи їх вирішення[2]:
• запровадження в практику функціонування фондових бірж електронного документообігу, що сприятиме зменшенню ризиків взаємодії учасників біржі та підвищенню її ліквідності;
• забезпечення уніфікації розрахунків за принципом «поставка цінних паперів проти оплати», з метою зменшення часу оплати операцій з цінними паперами;
• впровадження нових торговельних систем і платформ, розвиток технології Інтрернет-трейдингу;
• укрупнення і взаємна інтеграція фондових бірж, що забезпечить стандартні критерії лістингу та формування справедливих ринкових цін будь-яких фінансових інструментів;
• розробка загальнодержавної довгострокової стратегії розвитку фондових бірж із урахуванням особливостей національної економіки та особливостей розвитку світового фондового ринку;
• забезпечення поетапного створення єдиного центрального депозитарію України та удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери;
• сприяння підвищенню прозорості операцій на фондовій біржі та удосконалення діяльності її торгівельних майданчиків з метою визначення вартості цінних паперів вітчизняних емітентів (створити повну інформаційну базу основних індикаторів фондового ринку, сприяти консолідації діючих бірж та організаторів торгівлі);
• запровадження загальнонаціональної системи моніторингу та єдиної методології розрахунку капіталізації фондової біржі.
З боку держави нормальне функціонування фондового ринку можна забезпечити наступними методами [1]:
1. Стабілізація законодавчої бази, створення належної системи захисту прав інвесторів, власників цінних паперів.
2. Прийняття єдиного закону, який регулював би випуск та обіг усіх видів цінних паперів і питання професійної діяльності на ринку фінансових інструментів, депозитарного обслуговування, регулювання ринку фінансових інструментів.
3. Упровадження дієвої системи фінансової відповідальності щодо порушників, професійних учасників ринку цінних паперів.
4. Забезпечення розвитку ліквідності організованого ринку насамперед за рахунок консолідації та зростання частки організованого ринку.
5. Цілеспрямоване формування мережі інституційних інвесторів.
6. Активізація дій щодо впровадження пенсійної реформи – як необхідна складова розвитку інституційних інвесторів.
7. Уніфікація обліку цінних паперів, централізація депозитарної системи та її інтеграція у міжнародний ринок цінних паперів.
8. Поліпшення якості професійної діяльності та підвищення рівня компетентності фахівців на ринку цінних паперів, ознайомлення їх зі світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажування.
9. Підвищення рівня компетентності населення з питань фондового ринку тощо.
Упровадження вищезазначених заходів дозволить розширити інфраструктуру фондового ринку та створити сприятливі умови для розміщення фінансових ресурсів, поліпшити рівень корпоративного управління, стимулювати інвестиційну активність у країні, сприятиме інтеграції в Європейський та світові ринки капіталу.
Список використаних джерел:
1. Сучасний стан розвитку фондового ринку в Україні [електронне джерело]:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_6/286.pdf
2.Гапонюк М. А. Інфраструктура фондового ринку України: проблемні питання та перспективи розвитку / М. А. Гапонюк // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2010. - № 2. – С. 36-44.
3. Стан,проблеми та перспективи розвитку фондового ринку в Україні [електронне джерело]: http://www.econindustry.org/arhiv/mag/2008/vip_03_42/st_42_3.pdf
4.Поворозник В. О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи вирішення / В. О. Поворозник // Стратегічні пріоритети. – 2007.
Стосовно проблем розвитку фондового ринку України, переважна їх більшість має організаційний характер, тобто стосується організаційної складової ринку цінних паперів.
Однією з головних проблем розвитку фондового ринку є недосконалість законодавства у сфері регулювання діяльності на ринку цінних паперів, через що спостерігаються численні порушення прав інвесторів. Зокрема, законодавча неврегульованість зумовлює низький рівень корпоративного управління в акціонерних товариствах та порушення у сфері реєстрації прав власності. Так, за оцінкою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), найтиповішими порушеннями є: ведення реєстрів власників цінних паперів без спеціального дозволу комісії; несвоєчасне переоформлення прав власності на іменні цінні папери; порушення термінів та порядку відкритої передплати на акції; несвоєчасне розкриття інформації про діяльність емітентів цінних паперів тощо.
Серед проблем розвитку фондового ринку доцільно зазначити відсутність належної державної підтримки, оскільки роль держави полягає переважно у створенні зайвої регуляторної структури замість необхідного сприяння розвитку інвестиційної складової ринку цінних паперів. Крім того,проблему недосконалості законодавства у сфері регулювання діяльності на ринку цінних паперів супроводжує відсутність належної системи фінансової відповідальності за порушення на ринку цінних паперів із боку професійних учасників ринку. Хоча в Україні відбувається стягнення штрафів за протиправні дії на фондовому ринку, розмір їх є незначним порівняно із прибутками, які одержують порушники. Наприклад, дієві системи контролю існують у США, де розміри штрафів за зловживання службовою інформацією становлять до 1 млн. дол. або ув’язнення до 10 років; у Великобританії – штраф, необмежений у сумі, або ув’язнення до 7 років; у Франції – штраф до 10 млн. франків або ув’язнення до 7 років тощо.
Окрему увагу при дослідженні проблем розвитку фондового ринку України необхідно приділити причинам низького рівня участі населення в діяльності фондового ринку. Серед них[3]:
• недовіра населення до ринку цінних паперів, що обумовлюється негативним досвідом у минулому, нестабільністю політичної ситуації, недовірою до держави;
• низька інформованість населення про можливості ринку цінних паперів;
• низький рівень прибутковості вкладень у цінні папери із точки зору населення;
• низька інформованість населення про ризики і заходи їх уникнення тощо.
Враховуючи всі чинники, які формують неналежний фондовий ринок в Україні, можна запропонувати наступні шляхи їх вирішення[2]:
• запровадження в практику функціонування фондових бірж електронного документообігу, що сприятиме зменшенню ризиків взаємодії учасників біржі та підвищенню її ліквідності;
• забезпечення уніфікації розрахунків за принципом «поставка цінних паперів проти оплати», з метою зменшення часу оплати операцій з цінними паперами;
• впровадження нових торговельних систем і платформ, розвиток технології Інтрернет-трейдингу;
• укрупнення і взаємна інтеграція фондових бірж, що забезпечить стандартні критерії лістингу та формування справедливих ринкових цін будь-яких фінансових інструментів;
• розробка загальнодержавної довгострокової стратегії розвитку фондових бірж із урахуванням особливостей національної економіки та особливостей розвитку світового фондового ринку;
• забезпечення поетапного створення єдиного центрального депозитарію України та удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери;
• сприяння підвищенню прозорості операцій на фондовій біржі та удосконалення діяльності її торгівельних майданчиків з метою визначення вартості цінних паперів вітчизняних емітентів (створити повну інформаційну базу основних індикаторів фондового ринку, сприяти консолідації діючих бірж та організаторів торгівлі);
• запровадження загальнонаціональної системи моніторингу та єдиної методології розрахунку капіталізації фондової біржі.
З боку держави нормальне функціонування фондового ринку можна забезпечити наступними методами [1]:
1. Стабілізація законодавчої бази, створення належної системи захисту прав інвесторів, власників цінних паперів.
2. Прийняття єдиного закону, який регулював би випуск та обіг усіх видів цінних паперів і питання професійної діяльності на ринку фінансових інструментів, депозитарного обслуговування, регулювання ринку фінансових інструментів.
3. Упровадження дієвої системи фінансової відповідальності щодо порушників, професійних учасників ринку цінних паперів.
4. Забезпечення розвитку ліквідності організованого ринку насамперед за рахунок консолідації та зростання частки організованого ринку.
5. Цілеспрямоване формування мережі інституційних інвесторів.
6. Активізація дій щодо впровадження пенсійної реформи – як необхідна складова розвитку інституційних інвесторів.
7. Уніфікація обліку цінних паперів, централізація депозитарної системи та її інтеграція у міжнародний ринок цінних паперів.
8. Поліпшення якості професійної діяльності та підвищення рівня компетентності фахівців на ринку цінних паперів, ознайомлення їх зі світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажування.
9. Підвищення рівня компетентності населення з питань фондового ринку тощо.
Упровадження вищезазначених заходів дозволить розширити інфраструктуру фондового ринку та створити сприятливі умови для розміщення фінансових ресурсів, поліпшити рівень корпоративного управління, стимулювати інвестиційну активність у країні, сприятиме інтеграції в Європейський та світові ринки капіталу.
Список використаних джерел:
1. Сучасний стан розвитку фондового ринку в Україні [електронне джерело]:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_6/286.pdf
2.Гапонюк М. А. Інфраструктура фондового ринку України: проблемні питання та перспективи розвитку / М. А. Гапонюк // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2010. - № 2. – С. 36-44.
3. Стан,проблеми та перспективи розвитку фондового ринку в Україні [електронне джерело]: http://www.econindustry.org/arhiv/mag/2008/vip_03_42/st_42_3.pdf
4.Поворозник В. О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи вирішення / В. О. Поворозник // Стратегічні пріоритети. – 2007.
