Кредитний ризик є найдавнішим в системі банківських ризиків і займає чільне місце. Кожний з вітчизняних науковців, які досліджували питання економічної сутності кредитних ризиків банківських установ (В. В. Вітлінський, О.В. Пернарівський, О.В. Дзюблюк, В.В. Бушуєва, А.М. Герасимович), дотримується власної думки щодо трактування терміну «кредитний ризик». Узагальнюючи їх дослідження, можна дати таке визначення: кредитний ризик – це ймовірність повної або часткової втрати вартості активів банку в результаті нездатності контрагентів (позичальників) виконувати свої зобов’язання [3].
30.06.2016 Правління Національного банку України затвердило «Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» [1] (Положення буде застосовуватися у тестовому режимі з 01.09.2016 і стане обов’язковим до виконання з 03.01.2017).
Нове положення замінить діюче на сьогодні "Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", затверджене постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.01.2012 [2].
Мета нового положення – забезпечити повну та своєчасну оцінку банками величини кредитного ризику, що сприятиме коректному розрахунку їх капіталу та, в кінцевому результаті, посилить фінансову стійкість банківського сектора.
Діагностичне обстеження найбільших 20 банків засвідчило, що фінансові установи часто переоцінювали фінансову спроможність позичальників і зволікали з визнанням активів проблемними. Після вступу у дію нового положення ця практика піде у минуле. Кредитні ризики банків мають визнаватися вчасно та у повному обсязі. Лише у такому разі ми матимемо реальну картину рівня капіталізації банківського сектору.
Даний документ запроваджує вдосконалені підходи до оцінки очікуваних втрат від кредитного ризику та ґрунтується на Базельських принципах банківського нагляду.
Важливою особливістю нового положення є поєднання чітких деталізованих правил та загальних принципів оцінки кредитного ризику, що передбачає можливість використання обґрунтованого судження як банку, так і регулятора. В результаті, банки не зможуть не визнавати низьку якість активів посилаючись на формальні правила.
Впровадження нового положення практично унеможливить кредитування банками фінансово неспроможних підприємств та придбання цінних паперів неякісних емітентів, що було загальнопоширеною практикою у минулому.
Затвердження цього положення є черговим кроком Національного банку на шляху вдосконалення регулювання та нагляду за діяльністю банківського сектора України у відповідності з кращими підходами, що застосовуються у міжнародній практиці. Положення розроблялося більше року у співпраці з банківською спільнотою з залученням експертів МВФ, Світового банку, міжнародної компанії Oliver Wyman, USAID.
Для розрахунку величини очікуваних збитків положенням передбачено застосування рекомендованої Базельським комітетом з банківського нагляду формули, яка використовує три компоненти:
• ймовірність дефолту боржника (PD – probability of default);
• рівень втрат в разі дефолту (LGD – loss given default);
• борг за активом (EAD - exposure at default). Підходи, передбачені положенням, враховують висновки НБУ про практику оцінки банками кредитних ризиків, зроблені, у тому числі, за результатами діагностичного обстеження банків [2].
Поступове впровадження нових підходів до оцінки кредитного ризику дозволить банкам розробити внутрішні положення та налагодити ІТ-системи. Окрім того, банки та НБУ зможуть встановити, наскільки ефективно нові підходи оцінюють якість активів банків та вчасно скоригувати їх у разі необхідності.
Кредитний ризик є одним з найбільш суттєвих ризиків банківської діяльності. Неадекватна оцінка банком рівня кредитного ризику може спричинити втрату капіталу та ліквідності, створюючи загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку. З огляду на це Національний банк приділяє особливу увагу адекватності оцінки банками величини кредитного ризику
Список використаних джерел:
1. «Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями», затверджене постановою Правління Національного банку України № 351 від 30.06.2016.
2. «Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», затверджене постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.01.2012.
3. Глубокий В. Сучасні підходи до оцінки кредитного ризику банку // Вісник КНТЕУ. – 2008. – №3. – С. 101-110.
30.06.2016 Правління Національного банку України затвердило «Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» [1] (Положення буде застосовуватися у тестовому режимі з 01.09.2016 і стане обов’язковим до виконання з 03.01.2017).
Нове положення замінить діюче на сьогодні "Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", затверджене постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.01.2012 [2].
Мета нового положення – забезпечити повну та своєчасну оцінку банками величини кредитного ризику, що сприятиме коректному розрахунку їх капіталу та, в кінцевому результаті, посилить фінансову стійкість банківського сектора.
Діагностичне обстеження найбільших 20 банків засвідчило, що фінансові установи часто переоцінювали фінансову спроможність позичальників і зволікали з визнанням активів проблемними. Після вступу у дію нового положення ця практика піде у минуле. Кредитні ризики банків мають визнаватися вчасно та у повному обсязі. Лише у такому разі ми матимемо реальну картину рівня капіталізації банківського сектору.
Даний документ запроваджує вдосконалені підходи до оцінки очікуваних втрат від кредитного ризику та ґрунтується на Базельських принципах банківського нагляду.
Важливою особливістю нового положення є поєднання чітких деталізованих правил та загальних принципів оцінки кредитного ризику, що передбачає можливість використання обґрунтованого судження як банку, так і регулятора. В результаті, банки не зможуть не визнавати низьку якість активів посилаючись на формальні правила.
Впровадження нового положення практично унеможливить кредитування банками фінансово неспроможних підприємств та придбання цінних паперів неякісних емітентів, що було загальнопоширеною практикою у минулому.
Затвердження цього положення є черговим кроком Національного банку на шляху вдосконалення регулювання та нагляду за діяльністю банківського сектора України у відповідності з кращими підходами, що застосовуються у міжнародній практиці. Положення розроблялося більше року у співпраці з банківською спільнотою з залученням експертів МВФ, Світового банку, міжнародної компанії Oliver Wyman, USAID.
Для розрахунку величини очікуваних збитків положенням передбачено застосування рекомендованої Базельським комітетом з банківського нагляду формули, яка використовує три компоненти:
• ймовірність дефолту боржника (PD – probability of default);
• рівень втрат в разі дефолту (LGD – loss given default);
• борг за активом (EAD - exposure at default). Підходи, передбачені положенням, враховують висновки НБУ про практику оцінки банками кредитних ризиків, зроблені, у тому числі, за результатами діагностичного обстеження банків [2].
Поступове впровадження нових підходів до оцінки кредитного ризику дозволить банкам розробити внутрішні положення та налагодити ІТ-системи. Окрім того, банки та НБУ зможуть встановити, наскільки ефективно нові підходи оцінюють якість активів банків та вчасно скоригувати їх у разі необхідності.
Кредитний ризик є одним з найбільш суттєвих ризиків банківської діяльності. Неадекватна оцінка банком рівня кредитного ризику може спричинити втрату капіталу та ліквідності, створюючи загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку. З огляду на це Національний банк приділяє особливу увагу адекватності оцінки банками величини кредитного ризику
Список використаних джерел:
1. «Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями», затверджене постановою Правління Національного банку України № 351 від 30.06.2016.
2. «Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», затверджене постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.01.2012.
3. Глубокий В. Сучасні підходи до оцінки кредитного ризику банку // Вісник КНТЕУ. – 2008. – №3. – С. 101-110.
