Бучма І.І., 2016
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Методи оцінювання фінансових активів
Ірина Бучма
Львівський національний університет імені Івана Франка
Методи оцінювання фінансових активів
В процесі глобалізації економіки великого значення має конкурентоспроможність країни та її економічної системи. Оцінити дані критерії можливо завдяки оцінці фінансових активів. Згідно закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові активи – це кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів [1].
Фінансові активи є важливим фактором, який мобілізує наявні кошти і впроваджує їх в нові проекти, види діяльності, тощо. Фінансові активи є головним товаром на фінансовому ринку. Яскравим прикладом фінансових активів є дебіторська заборгованість, адже при здійснені операції на балансі дебітора виникає фінансове зобов’язання. Звичайно головне завдання фінансових активів є отримання прибутку.
Майже кожен підприємець стикається з операціями які пов’язанні з фінансовими активами, тому вважливо вміти правильно оцінити такий актив.
На сьогодні в Міжнародних стандартах фінансової звітності( далі МСФЗ) відсутній єдиний підхід для оцінювання вартості фінансових активів.
Відповідно до МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти» [2], виділяють два види оцінки, під час яких можуть застосовуватись різні методи оцінювання (див. табл. 1).
Таблиця 1
Методи оцінювання фінансових активів
Види оцінювання Методи оцінювання
Первісне визнання фінансового активу Справедлива вартість
Оцінка фінансового активу після первісного визнання Справедлива вартість Амортизаційна вартість
Так, вибір методу оцінення вартості фінансових активів може здійснюватись лише у разі їх оцінювання вже після первісного визнання.
Згідно із п. 4.1.2 МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти», фінансовий актив оцінюють за амортизованою собівартістю, якщо виконуються такі умови:
а) актив утримують в моделі бізнесу, мета якої – утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків;
б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму [2].
У всіх інших випадках фінансові активи необхідно оцінювати за справедливою вартістю. Згідно із п. 5.4.2 МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти», кращим свідченням справедливої вартості є вартість котирування на активному ринку.
Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб’єкт господарювання встановлює справедливу ціну, застосовуючи метод оцінювання [4]. Тобто ринкова ціна на конкретний момент часу стає основним показником справедливої вартості для фінансових активів, які є на ринку. Для неринкових фінансових активів справедлива вартість може визначатися різними способами, таки як: дисконтування грошових потоків, метод «чистих активів».
На сьогодні найбільш проблемною ділянкою оцінки фінансових активів під час застосування МСФЗ є порядок визначення їх справедливої вартості, основними причинами чого є:
– значна волатильність ринкових котирувань фінансових активів;
– відсутність активного ринку для окремих видів фінансових активів;
– недостатність об’єктивної інформації для правильного визначення справедливої вартості фінансових активів;
– відсутність досвіду оцінювання фінансових активів у менеджменту компаній або інших суб’єктів, залучених до процесу їх оцінювання;
– формування «оцінювального дисонансу» порівняно із іншими видами активів підприємства, що зображені в звітності;
– неможливість визначення найбільш справедливого методу оцінювання із наявного діапазону, що використовуються для встановлення справедливої вартості фінансових активів [3].
Отже, варто зазначити, що важливим є вдосконалення методів оцінки фінансових активів. Звичайно не можна говорити про те, що ці методи є неправильні, але потрібно їх удосконалювати. Кожне підприємство повинне самостійно обирати метод оцінки фінансових активів, враховуючи вид діяльності яким воно займається. При вибору методу оцінки також потрібно враховувати його призначення та керуватися положеннями міжнародних стандартів та чинного законодавства.
Список використаних джерел.
1. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [Електронний ресурс]-Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2664-14
2. Фінансові інструменти: Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 / Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/929_016#n134
3. Заяць М.Я. Оцінення фінансових активів у міжнародних стандартах фінансової ЗВІТНОСТІ / Глобальні та національні проблеми економіки- 2011, №11
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Методи оцінювання фінансових активів
Ірина Бучма
Львівський національний університет імені Івана Франка
Методи оцінювання фінансових активів
В процесі глобалізації економіки великого значення має конкурентоспроможність країни та її економічної системи. Оцінити дані критерії можливо завдяки оцінці фінансових активів. Згідно закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові активи – це кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів [1].
Фінансові активи є важливим фактором, який мобілізує наявні кошти і впроваджує їх в нові проекти, види діяльності, тощо. Фінансові активи є головним товаром на фінансовому ринку. Яскравим прикладом фінансових активів є дебіторська заборгованість, адже при здійснені операції на балансі дебітора виникає фінансове зобов’язання. Звичайно головне завдання фінансових активів є отримання прибутку.
Майже кожен підприємець стикається з операціями які пов’язанні з фінансовими активами, тому вважливо вміти правильно оцінити такий актив.
На сьогодні в Міжнародних стандартах фінансової звітності( далі МСФЗ) відсутній єдиний підхід для оцінювання вартості фінансових активів.
Відповідно до МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти» [2], виділяють два види оцінки, під час яких можуть застосовуватись різні методи оцінювання (див. табл. 1).
Таблиця 1
Методи оцінювання фінансових активів
Види оцінювання Методи оцінювання
Первісне визнання фінансового активу Справедлива вартість
Оцінка фінансового активу після первісного визнання Справедлива вартість Амортизаційна вартість
Так, вибір методу оцінення вартості фінансових активів може здійснюватись лише у разі їх оцінювання вже після первісного визнання.
Згідно із п. 4.1.2 МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти», фінансовий актив оцінюють за амортизованою собівартістю, якщо виконуються такі умови:
а) актив утримують в моделі бізнесу, мета якої – утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків;
б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму [2].
У всіх інших випадках фінансові активи необхідно оцінювати за справедливою вартістю. Згідно із п. 5.4.2 МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти», кращим свідченням справедливої вартості є вартість котирування на активному ринку.
Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб’єкт господарювання встановлює справедливу ціну, застосовуючи метод оцінювання [4]. Тобто ринкова ціна на конкретний момент часу стає основним показником справедливої вартості для фінансових активів, які є на ринку. Для неринкових фінансових активів справедлива вартість може визначатися різними способами, таки як: дисконтування грошових потоків, метод «чистих активів».
На сьогодні найбільш проблемною ділянкою оцінки фінансових активів під час застосування МСФЗ є порядок визначення їх справедливої вартості, основними причинами чого є:
– значна волатильність ринкових котирувань фінансових активів;
– відсутність активного ринку для окремих видів фінансових активів;
– недостатність об’єктивної інформації для правильного визначення справедливої вартості фінансових активів;
– відсутність досвіду оцінювання фінансових активів у менеджменту компаній або інших суб’єктів, залучених до процесу їх оцінювання;
– формування «оцінювального дисонансу» порівняно із іншими видами активів підприємства, що зображені в звітності;
– неможливість визначення найбільш справедливого методу оцінювання із наявного діапазону, що використовуються для встановлення справедливої вартості фінансових активів [3].
Отже, варто зазначити, що важливим є вдосконалення методів оцінки фінансових активів. Звичайно не можна говорити про те, що ці методи є неправильні, але потрібно їх удосконалювати. Кожне підприємство повинне самостійно обирати метод оцінки фінансових активів, враховуючи вид діяльності яким воно займається. При вибору методу оцінки також потрібно враховувати його призначення та керуватися положеннями міжнародних стандартів та чинного законодавства.
Список використаних джерел.
1. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [Електронний ресурс]-Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2664-14
2. Фінансові інструменти: Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 / Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/929_016#n134
3. Заяць М.Я. Оцінення фінансових активів у міжнародних стандартах фінансової ЗВІТНОСТІ / Глобальні та національні проблеми економіки- 2011, №11
