Бабич Андріана, ЕКФ-44c
Основною рушійною силою прогресу, без якого неможливий розвиток , в тому числі й механізмів ринкової економіки , є впровадження інновацій. Розвиток фінансового ринку також підпадає під це загальне правило. Удосконалення існуючих фінансових інструментів та створення нових продуктів і послуг стали провідними чинниками розвитку світових фінансових ринків у ХХ столітті та в свою чергу сприяли, як змінам національних фінансових ринків так і економік країн в цілому.
Динамічність процесів фінансового ринку як системи обумовлює те, що фінансовий ринок сам по собі є інновацією, а постійні фінансові інновації – його невід’ємною частиною. Без фінансових інновацій, як і без наявності конкуренції, фінансовий ринок існувати не може.
В загальному фінансова інновація визначається як результат творчого пошуку нового підходу до вирішення проблеми у фінансовій галузі, який реалізується шляхом створення та дифузії нових фінансових інструментів, продуктів, технологій , процесів, інститутів, орієнтованих на управління фінансовими ресурсами та ризиками з метою забезпечення розвитку, конкурентоспроможності та фінансової стійкості в умовах мінливості економічного середовища, невизначеності та інформаційної асиметрії [4].
Яскравим прикладом інноваційних інструментів фінансового ринку є гібридні фінансові інструменти.
В науковій літературі до цих пір немає конкретного визначення гібридного фінансового інструменту. Інтернет сайт з Енциклопедії ризику [2] вказує на те, що цей термін здебільшого означає фінансові інструменти, що поєднують характеристики ринку акцій та облігацій. Як приклад, подається конвертована облігація, як борговий інструмент з вбудованим опціоном, що дає право обміняти її на акції корпорації-емітента.
В результаті дослідження думок вчених-економістів відносно гібридних фінансових інструментів, можна зробити наступні узагальнення:
- гібридний фінансовий інструмент є елементом фінансової інновації;
- гібридний фінансовий інструмент є контрактом, що об’єднує компоненти елементарних фінансових інструментів та деривативів;
- гібридний фінансовий інструмент є фактором впливу на рівень банківського капіталу та на структуру балансу;
- гібридний фінансовий інструмент може застосовуватись в практиці з метою фінансування проектів та управління ризиками.
Окрім згаданих вище властивостей, гібридний продукт може включати такі важливі деривативні елементи як виконання контрактів в різний момент часу, чи містити різні форми умов виконання чи невиконання зобов'язань. Ця обставина значною мірою розширює сучасну тенденцію інженерної техніки інноваційних інструментів, розширює коло їх видів і сферу застосування.
В широкому розумінні під гібридністю фінансового інструменту розуміють інноваційну техніку створення нового контракту, що містить властивості декількох різнорідних договорів, приурочених до певного часу, події чи вимоги з метою управління ризиками чи забезпеченням грошового потоку.
Характерним критерієм гібридного фінансового інструменту, що відрізняє його від первинного чи похідного, як зазначає Бідіут Сен, є кількість змінних, які характеризують гібридність. Елементарні інструменти є інструментами з однією змінною доходності. Доходність може визначатися в будь-яких термінах – процента, товару, валютного обміну чи акцій. Зіставлення декількох фінансових інструментів, що мають більше однієї змінної доходності визначається методикою LEGO - конструювання і утворює гібридний фінансовий інструмент.
Капітальні цінні папери з фіксованим доходом є одними з сучасних цінних паперів, що з’явилися на противагу традиційним способам залучення капіталу і належать до категорії часових гібридних фінансових інструментів. Першочерговим завданням таких інновацій став не лише пошук коштів для проекту, а й оптимізація податкового навантаження на платежі по кредитам.
Привілейовані цінні папери зі щомісячним (англ. – MIPS) та щоквартальним (англ. – QUIPS) доходами вперше були створені американським фінансистом, податковим партнером «Sullivan&Cromwell», та випущені інвестиційним банком «Goldman Sachs» у 1993-му році. Номінальна вартість MIPS зазвичай складає 25 дол. США. [6]
MIPS (QUIPS) є борговими зобов’язаннями у формі привілейованих акцій, що випускаються дочірньою компанією, кошти від продажу яких цілеспрямовано у формі кредиту надаються материнській компанії, платежі за кредитом якої – суть позбавлені податкового навантаження процентні доходи для інвестора, виплата по яким відбувається щомісячно (щоквартально).
Подієві гібридні фінансові інструменти належать, як правило, до одного із сучасних способів фінансування пулу активів – сек’юритизації ризиків. Розрізняють сек’юритизацію банківських та страхових ризиків.
До банківської сек’юритизації за категорією гібридності належить кредитно-дефолтний своп (англ. – CDS), однак його застосування в управлінні міжнародними проектами наразі є не надто поширеним у зв’язку з тим, що емісія таких цінних паперів здійснювалася зі спекулятивною метою.
Під сек’юритизацією страхових ризиків розуміють залучення страховою (або перестрахувальною) компанією грошових коштів для фінансування страхових резервів та підвищення власної фінансової стійкості шляхом продажу премій за договорами страхування іншій юридичній особі, яка розміщує на фінансових ринках цінні папери, джерела виплат по яким виступають дані премії. [1]
З визначення випливає, що цінні папери, якими в практиці найчастіше виступають облігації, прив’язані до страхових ризиків. Найбільш чисельною є категорія поведінкових гібридних фінансових інструментів, найпоширеніші серед яких є конвертовані облігації, лізингові контракти та реальні опціони.
Одним з інноваційних фінансових інструментів, що увійшов в практику фінансового ринку, є свопціон. За визначенням Дж. К. Халла свопціон є «опціоном на свопи процентних ставок». По суті, свопціон є комбінацією опціону на укладення контракту по свопу та власне свопом, за яким покупець має право, проте не зобов’язання виконати умови обміну платіжними умовами за свопом, а продавець має зобов’язання виконати свопціон на вимогу покупця. Обмін платіжними умовами по базовому активу означає фактично право покупця свопу платити відсотки за фіксованою ставкою, якщо вона не буде вищою за встановлений в контракті рівень. Якщо відсоток по фіксованій ставці буде вищим за встановлений рівень, покупець виконає право на виконання свопціону: тобто стане платити за базовим активом за плаваючою ставкою, а отримувати дохід за фіксованою.[5]
Отже, застосування гібридних фінансових інструментів в управлінні інвестиційними ризиками міжнародних бізнес-проектів є актуальним в сучасному ризик-менеджменті. І хоча вже існують випадки застосування їх в світовій практиці, все ж їх вплив та ефективність є малодослідженими і потребують подальших теоретично-практичних розробок.
Список використаних джерел
1.Демченко О.В. Секьюритизация страховых рисков // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук, Санкт-Петербург 2008, с.8-9
2..Енциклопедія ризику/ Конвертовані облігації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.riskglossary.com
3. Підвисоцький, Я. В.Гібридні фінансові інструменти в практиці управління ризиками міжнародних бізнес проектів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1331
4. Пантелєєва. Н. М. Ринок фінансових інновацій: основи формування та розвитку /Н. М. Пантелєєва // Вісник Університету банківської справи НБУ. – 2011. – № 2 – С. 82 – 86
5.Халл Дж.К. Опционы, фьючерсы и другие производные финансовые инструменты: пер. с англ.: 6—е изд. – М.: Вильямс, 2007. – 1056с.
6..Sullivan & Cromwell: офіційна сторінка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.sullcrom.com
Основною рушійною силою прогресу, без якого неможливий розвиток , в тому числі й механізмів ринкової економіки , є впровадження інновацій. Розвиток фінансового ринку також підпадає під це загальне правило. Удосконалення існуючих фінансових інструментів та створення нових продуктів і послуг стали провідними чинниками розвитку світових фінансових ринків у ХХ столітті та в свою чергу сприяли, як змінам національних фінансових ринків так і економік країн в цілому.
Динамічність процесів фінансового ринку як системи обумовлює те, що фінансовий ринок сам по собі є інновацією, а постійні фінансові інновації – його невід’ємною частиною. Без фінансових інновацій, як і без наявності конкуренції, фінансовий ринок існувати не може.
В загальному фінансова інновація визначається як результат творчого пошуку нового підходу до вирішення проблеми у фінансовій галузі, який реалізується шляхом створення та дифузії нових фінансових інструментів, продуктів, технологій , процесів, інститутів, орієнтованих на управління фінансовими ресурсами та ризиками з метою забезпечення розвитку, конкурентоспроможності та фінансової стійкості в умовах мінливості економічного середовища, невизначеності та інформаційної асиметрії [4].
Яскравим прикладом інноваційних інструментів фінансового ринку є гібридні фінансові інструменти.
В науковій літературі до цих пір немає конкретного визначення гібридного фінансового інструменту. Інтернет сайт з Енциклопедії ризику [2] вказує на те, що цей термін здебільшого означає фінансові інструменти, що поєднують характеристики ринку акцій та облігацій. Як приклад, подається конвертована облігація, як борговий інструмент з вбудованим опціоном, що дає право обміняти її на акції корпорації-емітента.
В результаті дослідження думок вчених-економістів відносно гібридних фінансових інструментів, можна зробити наступні узагальнення:
- гібридний фінансовий інструмент є елементом фінансової інновації;
- гібридний фінансовий інструмент є контрактом, що об’єднує компоненти елементарних фінансових інструментів та деривативів;
- гібридний фінансовий інструмент є фактором впливу на рівень банківського капіталу та на структуру балансу;
- гібридний фінансовий інструмент може застосовуватись в практиці з метою фінансування проектів та управління ризиками.
Окрім згаданих вище властивостей, гібридний продукт може включати такі важливі деривативні елементи як виконання контрактів в різний момент часу, чи містити різні форми умов виконання чи невиконання зобов'язань. Ця обставина значною мірою розширює сучасну тенденцію інженерної техніки інноваційних інструментів, розширює коло їх видів і сферу застосування.
В широкому розумінні під гібридністю фінансового інструменту розуміють інноваційну техніку створення нового контракту, що містить властивості декількох різнорідних договорів, приурочених до певного часу, події чи вимоги з метою управління ризиками чи забезпеченням грошового потоку.
Характерним критерієм гібридного фінансового інструменту, що відрізняє його від первинного чи похідного, як зазначає Бідіут Сен, є кількість змінних, які характеризують гібридність. Елементарні інструменти є інструментами з однією змінною доходності. Доходність може визначатися в будь-яких термінах – процента, товару, валютного обміну чи акцій. Зіставлення декількох фінансових інструментів, що мають більше однієї змінної доходності визначається методикою LEGO - конструювання і утворює гібридний фінансовий інструмент.
Капітальні цінні папери з фіксованим доходом є одними з сучасних цінних паперів, що з’явилися на противагу традиційним способам залучення капіталу і належать до категорії часових гібридних фінансових інструментів. Першочерговим завданням таких інновацій став не лише пошук коштів для проекту, а й оптимізація податкового навантаження на платежі по кредитам.
Привілейовані цінні папери зі щомісячним (англ. – MIPS) та щоквартальним (англ. – QUIPS) доходами вперше були створені американським фінансистом, податковим партнером «Sullivan&Cromwell», та випущені інвестиційним банком «Goldman Sachs» у 1993-му році. Номінальна вартість MIPS зазвичай складає 25 дол. США. [6]
MIPS (QUIPS) є борговими зобов’язаннями у формі привілейованих акцій, що випускаються дочірньою компанією, кошти від продажу яких цілеспрямовано у формі кредиту надаються материнській компанії, платежі за кредитом якої – суть позбавлені податкового навантаження процентні доходи для інвестора, виплата по яким відбувається щомісячно (щоквартально).
Подієві гібридні фінансові інструменти належать, як правило, до одного із сучасних способів фінансування пулу активів – сек’юритизації ризиків. Розрізняють сек’юритизацію банківських та страхових ризиків.
До банківської сек’юритизації за категорією гібридності належить кредитно-дефолтний своп (англ. – CDS), однак його застосування в управлінні міжнародними проектами наразі є не надто поширеним у зв’язку з тим, що емісія таких цінних паперів здійснювалася зі спекулятивною метою.
Під сек’юритизацією страхових ризиків розуміють залучення страховою (або перестрахувальною) компанією грошових коштів для фінансування страхових резервів та підвищення власної фінансової стійкості шляхом продажу премій за договорами страхування іншій юридичній особі, яка розміщує на фінансових ринках цінні папери, джерела виплат по яким виступають дані премії. [1]
З визначення випливає, що цінні папери, якими в практиці найчастіше виступають облігації, прив’язані до страхових ризиків. Найбільш чисельною є категорія поведінкових гібридних фінансових інструментів, найпоширеніші серед яких є конвертовані облігації, лізингові контракти та реальні опціони.
Одним з інноваційних фінансових інструментів, що увійшов в практику фінансового ринку, є свопціон. За визначенням Дж. К. Халла свопціон є «опціоном на свопи процентних ставок». По суті, свопціон є комбінацією опціону на укладення контракту по свопу та власне свопом, за яким покупець має право, проте не зобов’язання виконати умови обміну платіжними умовами за свопом, а продавець має зобов’язання виконати свопціон на вимогу покупця. Обмін платіжними умовами по базовому активу означає фактично право покупця свопу платити відсотки за фіксованою ставкою, якщо вона не буде вищою за встановлений в контракті рівень. Якщо відсоток по фіксованій ставці буде вищим за встановлений рівень, покупець виконає право на виконання свопціону: тобто стане платити за базовим активом за плаваючою ставкою, а отримувати дохід за фіксованою.[5]
Отже, застосування гібридних фінансових інструментів в управлінні інвестиційними ризиками міжнародних бізнес-проектів є актуальним в сучасному ризик-менеджменті. І хоча вже існують випадки застосування їх в світовій практиці, все ж їх вплив та ефективність є малодослідженими і потребують подальших теоретично-практичних розробок.
Список використаних джерел
1.Демченко О.В. Секьюритизация страховых рисков // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук, Санкт-Петербург 2008, с.8-9
2..Енциклопедія ризику/ Конвертовані облігації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.riskglossary.com
3. Підвисоцький, Я. В.Гібридні фінансові інструменти в практиці управління ризиками міжнародних бізнес проектів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1331
4. Пантелєєва. Н. М. Ринок фінансових інновацій: основи формування та розвитку /Н. М. Пантелєєва // Вісник Університету банківської справи НБУ. – 2011. – № 2 – С. 82 – 86
5.Халл Дж.К. Опционы, фьючерсы и другие производные финансовые инструменты: пер. с англ.: 6—е изд. – М.: Вильямс, 2007. – 1056с.
6..Sullivan & Cromwell: офіційна сторінка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.sullcrom.com
