Стратегічні орієнтири » Фінансові шахрайства » Луковська Ю.М. Неконтрольовані інвестиційні схеми: особливості здійснення і заходи запобігання
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
23-04-2017, 17:49

Луковська Ю.М. Неконтрольовані інвестиційні схеми: особливості здійснення і заходи запобігання

Категорія: Фінансові шахрайства

Неконтрольовані інвестиційні схеми є невід’ємною ознакою функціонування сучасного фінансового ринку. В основному вони представлені у двох формах: схема Понці та багаторівневі фінансові піраміди. Фінансова піраміда – досить поширене поєднання слів, яке часто пов’язують з МММ, King’s Capital, Робертом Флетчером чи Бернардом Медоффом. Проте до цього часу загального систематизованого погляду на неконтрольовані інвестиційні схеми та їх види не сформовано.
Будова неконтрольованих інвестиційних схем здається досить різною, проте всім їм властивий характерний принцип, що пояснює причину їх руйнування. Принциповою відмінністю фінансової піраміди від реального бізнес-проекту є джерело виплати доходу. Якщо сума виплат доходу стабільно перевищує розмір додаткової вартості, яку забезпечує бізнес, тоді такий проект є пірамідою.
Поняття «фінансова піраміда» і «шахрайство» часто сприймаються як синоніми, проте це не завжди одне й те саме. Розпочинаючи довгостроковий проект, його ініціатор може помилятися у прогнозах, і тоді фінансова піраміда – це наслідок проектної помилки. Намагаючись виправити цю помилку й продовжити життя проекту, його власник звертається за додатковим кредитуванням, розраховуючи на покращення справ у майбутньому. Проте більшість мобілізованих коштів спрямовуються на виплати за зобов’язаннями проекту перед інвесторами.
На сьогодні фінансові піраміди є нелегальними в багатьох країнах світу, зокрема: Австралії, Болгарії, Бразилії, Великобританії, Ісландії, Канаді, Китаї, Мексиці, Нідерландах, Німеччині, Новій Зеландії, Норвегії, Південній Африці, США, Франції, Швейцарії, Японії та ін. Тому дослідження особливостей механізмів їх реалізації, а також заходів запобігання є особливо актуальними сьогодні.
Вагомий внесок у дослідження діяльності фінансових пірамід зробили вітчизняні та зарубіжні науковці: Д. Валентайн, П. Ван дер Нат, А. Волобуєв, А. Вугальтер, Е. Горн, Е. Діллон, У. Кіп, М. Кнутсон, Т. Рован, К. Трейсі, В. Уоллес, А. Юрасов та ін.
Метою дослідження є аналіз різних видів нерегульованих інвестиційних схем, зокрема найпоширенішого їх різновиду – фінансових пірамід, визначення терміну «фінансова піраміда», загальних принципів побудови, характерних ознак, наслідків діяльності таких схем, а також заходів, що можуть бути вжиті фінансовими органами країн для протидії поширенню фінансових пірамід.
Універсального визначення фінансових пірамід не існує, і найчастіше трапляється лише опис на зразок «неконтрольовані інвестиційні схеми» або «нестійкі бізнес-моделі». Словник фінансових та інвестиційних термінів визначає піраміду як «схему, що ґрунтується на неіснуючих цінностях, найчастіше в геометричній прогресії [2].
Словник Investopedia Dictionary дає визначення піраміди як «нелегальної інвестиційної афери на основі ієрархічної структури. Новачки становлять основу піраміди і забезпечують її фінансування, або так зване повернення, що було надане раніше інвесторами (або новачками над ними)» [3].
Головною особливістю неконтрольованих інвестиційних схем є те, що під час їх функціонування грошові внески учасників просто перерозподіляються; іншими словами, кошти, які вкладають учасники в піраміду, не залучають до виробництва товарів або послуг, а отже, їх загальна кількість завжди дорівнює сумарним внескам учасників – змінюються лише власники коштів.
Зрозуміло, що всі учасники мати прибуток від такого перерозподілу не можуть: у кращому разі вони залишаються при своїх грошах, але частіше піраміди влаштовані так, що перші учасники одержують більше, ніж вклали, і тому останні не отримують нічого. Відповідно, будь-яка неконтрольована інвестиційна схема рано чи пізно підлягає руйнуванню, оскільки зробити всіх багатшими, лише перекладаючи кошти, неможливо. Незважаючи на те, що створення неконтрольованих інвестиційних схем вважається шахрайством і є незаконним у більшості країн, вони виникають під тією чи іншою назвою всупереч законодавчим обмеженням. Більшість організаторів таких схем для залучення гравців обіцяють надвисокі прибутки, а їхні учасники через свою довірливість не перевіряють законність схеми і часто навіть не розуміють, що беруть участь у фінансовій піраміді.
Кожен новий учасник схеми багаторівневої піраміди спочатку робить вступний внесок, який відразу роз приділяється між учасником, що запросив новачка, а також між тими, хто став учасником піраміди раніше. Після здійснення внеску новачок повинен запросити ще двох або більше осіб, вступні внески яких уже підуть на його користь і на користь учасників, які приєдналися раніше і т. д. Через систему поділу вступних внесків прибутковість схем зазвичай є в десятки разів вищою, за прибутковість по банківських депозитах.
Проте кількість учасників багаторівневої піраміди зростає недостатньо швидко, що є основною причиною її руйнувань. Відповідно ті, хто зробили перший внесок, але не знайшли нових учасників, нічого не отримують (за статистикою, їх більше ніж 90 %).
Різновидом неконтрольованих інвестиційних схем є схема Понці, яка передбачає залучення широкого кола учасників з обіцянками про гарантований дохід по закінченню тривалого терміну. Першим учасникам проценти виплачуються з особистого доходу організатора, далі – за звичною схемою. Дія схеми Понці припиняється з простої причини: кожен вкладник сподівається отримати більше, ніж вклав, тоді як інших доходів, крім цих внесків, організатор не одержує. Найкраще це розуміє сам організатор. Найчастіше в той момент, коли потік нових вкладників починає спадати, він привласнює всі внески й зникає.
Крах неконтрольованих інвестиційних схем може зумовити навіть макроекономічні ефекти.
Найвідомішими у світі неконтрольованими інвестиційними схемами вважаються: Jamaica OLINT, Cash Plus, World Wise, LewFam, Stanford Financial Group (Ямайка, 2004-2008), інвестиційні втрати – 12,5-25,0% ВВП; Madoff Investment Securities (США, 1980-ті – 2008), інвестиційні втрати – 0,3% ВВП; DRFE, DMG (Колумбія, 2005-2008), інвестиційні втрати – 0,4% ВВП; VEFA, Gjallica, Kamber (Албанія, 1991-1997), інвестиційні втрати – 79% ВВП; МММ (Росія, 1993-1994), інвестиційні втрати – 0,5-0,8% ВВП.
Ознаками неконтрольованої інвестиційної схеми є: реклама, що обіцяє процентні виплати (або іншу форму доходу від витрачених коштів); специфічні терміни, які можуть бути незрозумілими непрофесіоналам; анонімність організаторів і координаторів; невелика плата для стартової участі (дає змогу охопити широке коло осіб, які погодяться на втрату таких коштів без звернення до судових органів); відсутність офісу, офіційної реєстрації, статуту, дозволу здійснювати діяльність на території країни.
Найбільш руйнівними можуть бути наступні наслідки діяльності неконтрольованих інвестиційних схем: втрата довіри до національних фінансових ринків, що виражається в падінні цін на фінансові активи та обмінного курсу валюти, а також зростання процентних ставок; відплив депозитів з банків, руйнування системи ефективного використання заощаджень, спрямування їх за кордон з негативними наслідками для платіжного балансу країни; фіскальне навантаження, якщо втрати постраждалих клієнтів компенсуються за рахунок державного бюджету; зростання проблемних активів у фінансовому секторі, якщо фінансові інститути залучені до сумнівного інвестування; падіння споживчих витрат, які мотивуються «паперовими» доходами від участі у фінансових схемах.
Основними заходами, що можуть бути запроваджені фінансовими органами для боротьби з неконтрольованими фінансовими схемами, є такі: превентивне дослідження ринку, що дає можливість попередити виникнення нових схем; притягнення засновників схем до податкової, адміністративної та кримінальної відповідальності; інформаційна пропаганда, спрямована на розкриття суті схем; заморожування фінансових активів з метою запобігання їх розкраданню під час попереднього розслідування [1].
Відомо, що навіть у розвинутих фінансових системах будуються й успішно функціонують фінансові піраміди. У більшості країн регулятори не в змозі виявити та припинити їх діяльність на ранній стадії розвитку через об’єктивні причини. Досвід боротьби з неконтрольованими інвестиційними схемами засвідчує, що дуже важливо приділяти увагу регулюванню фінансових ринків. По-перше, у багатьох випадках ініціатори схем та їхні компанії не мають ліцензій, у результаті чого перебувають поза сферою контролю влади. По-друге, зменшення втрат безпосередньо пов’язано зі швидкістю реакції регуляторів на сумнівні фінансові продукти.
В Україні питання діяльності фінансових пірамід законодавчо не врегульовано. Внаслідок їх функціонування громадянам заподіяно збитків у особливо великих розмірах. Відсутність відповідних правових норм ускладнює практику притягнення осіб, винних у створенні фінансових пірамід, до відповідальності.

Джерела:
1. Бобров Є. А. Аналіз діяльності неконтрольованих інвестиційних схем / Є. А. Бобров // Фінанси України. – 2013. – № 4. – С. 98-105. – Режим –доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2013_4_10
2. Dictionary of Finance and Investment Terms / by J. Downes and J. E. Goodman. – 7th ed. – Barron’s Educational Series, Inc., 2006. – 848 p.
3. Investopedia Dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.investopedia. com/terms/p/pyramidscheme.asp

Посилання: фінансова піраміда, шахрайство

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^