Страхування є не лише перспективним, а й дуже складним видом діяльності. Добре налагоджена страхова справа сприяє активному розвитку бізнесу та вирішенню активних соціальних проблем. Проте формуванню сучасного страхового середовища перешкоджає безліч чинників, серед яких особливо вагомим є страхове шахрайство . У нашому суспільстві ще не до кінця сформувалася культура страхування. Нестабільність економічного середовища , часті політичні зміни та ряд інших чинників викликають недовіру до різного виду фінансових установ , в тому числі і до страхування. І в цих не простих умовах ,існування шахрайства в страховому бізнесі все більше посилює цю недовіру і є негативним фактором на шляху до розвитку цієї сфери.
Страхове шахрайство є однією з найбільш проблемних ланок розвитку страхового ринку, але суттєвих розробок в цьому напрямі не здійснено. Більше того, будь-які дослідження в цій галузіі не носять системного характеру і, як правило, спираються лише на розгляд гучних справ та випадків. Тим не менш, окремі дослідники намагались вирішити частину проблемних питань цієї сфери, серед яких слід відзначити праці Козоріз Г.Г., Пластун В.Л., Заєць О.М., Первушкін А.А., Жабинець О.О, Т. Войценкович , Плиса В.Й.
Основними завданнями є дослідження шахрайства як виду страхового злочину та мотивів його здійснення. Визначення найпоширеніших афер , що їх здійснюють недобросовісні страхові компанії , а також заходи , що до їх уникнення.
Страхове шахрайство можна визначити як протиправну поведінку суб'єктів договору страхування внаслідок чого суб'єкти договору страхування отримують можливість незаконно і безоплатно обертати капітал на свою користь.
Серед найбільш популярних мотивів вчинення страхового шахрайства дуже часто зустрічаються наступні : страхове шахрайство є єдиним джерелом прибутку;отримання максимальної компенсації; бажання повернути гроші, які були витрачені на страхові внески; додаткове джерело прибутку для самих страховиків; інші причини матеріального, або морального характеру.[5]
Страхове шахрайство можна спостерігати як із сторони страхувальників , так із сторони страховиків . Злочинні дії перших зазвичай спрямоване на здобуття страхового відшкодування шляхом обману або зловживанням довірою, або внесенням меншої чим необхідно, при нормальній оцінці ризиків, страхової премії, а також приховування важливої інформації при висновку або в період дії договору страхування. З іншого боку страховики , шукають способи ухилення від сплати страхового відшкодування без належних, зазначених в законодавстві, правилах страхування причин[6].
Найпоширеніший варіант афер у страховій справі – видати клієнтові фальшивий поліс, шахраї друкують бланки полісів якоїсь відомої страхової компанії, підробляють її печатку й залучають довірливих клієнтів, підписуючи з ними фальшиві страхові договори й забираючи перший страховий внесок .
Ще один досить часто використовуваний вид шахрайства у страховій справі – усілякі “хитрощі”, що дозволяють страховій компанії відмовити клієнтові в страховій виплаті. Також одним із частих приводів відмовити у виплаті – посилання на те, що поліс оформлений неправильно або ж максимально ускладнити страховий договір і внести в нього такі пункти, які дозволять страховику не відшкодовувати збиток .
Не менш рідкісним видом шахрайства у страховому бізнесі є змова менеджерів страхової компанії й власника об'єкта, що страхується , або ж оформлення поліса заднім числом. За таких умов страждає не клієнт, а сама страхова компанія.
В Україні найбільша частка антизаконних дій у сфері страхування припадає на страхування майна, зокрема на автострахування.
Як ми бачимо , існує безліч способів шахрайства у галузі страхування , тому варто розглянути заходи , якіб допомогли б зменшити розміри злочинності у цій сферію.
Найперше потрібно забезпечити захист ринків страхування, підтримка їх стабільності та прозорості.
Україна вже має деякі успіхи на шляху вдосконалення засобів боротьби зі страховим шахрайством. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України затвердила положення про єдину централізовану базу даних із договорів обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.Відповідно до неї, страховики збирають інформацію про своїх клієнтів і карають водіїв за аварійність. Створення такої бази даних дасть змогу страховикам уникнути деяких ризиків[3] .
Для зниження рівня від шахрайства страхувальників, необхідно об’єднати зусилля страховиків, з метою створення ними спільної інформаційної бази форм і видів шахрайства та осіб, які їх скоїли, проведення постійного моніторингу й відстеження шахрайських операцій. Вітчизняні страхові компанії повинні зосередити увагу на розробленні заходів, упереджувального характеру,
Що до захисту від шахрайства самих страховиків , то необхідно вести програму щодо обізнаності прав та обов’язків страхувальників. Перед тим як укласти угоду із страховою компанією, потенційний страхувальник повинен ознайомитися з її фінансовим станом, платоспроможністю, а також бути обережним щодо низьких страхових тарифів, якими деякі новостворені компанії намагаються завоювати клієнтів. При виявленні сумнівних даних можна запросити додаткову інформацію, з’ясувати розмір статутного фонду і гарантійного фонду. Також при укладанні страхового договору треба з’ясувати обсяг і структуру активів [2].
Наявність чисельних випадків шахрайства у страхуванні значно уповільнює розвиток цієї сфери . Хоча держава проводить певні заходи , щодо боротьби з таким явищем , проте з кождним днем виникаю нові й нові способи обману суб’єктів цсього ринку. Тому для ефективної боротьби зі страховою злочинністю потрібні добра воля, бажання страхових компаній обмінюватися інформацією і формування масивів даних про об'єкти і суб'єктів підвищеного ризику. А також намагатися покращити фінансову грамотність страхувальників , щоб ті мали змогу самостійно розпізнати добросовісного страхувальника від шахрая .
Список використаних джерел
1. Коваленко Д. В. Страхове шахрайство в сучасних умовах функціонування страхових ринків [Текст] / Д. В. Коваленко // «Інноваційна економіка» [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua
2. Пластун В.Л. Проблеми шахрайства та практика його усунення// Пластун В.Л./ Економіка: проблеми та практики: Збірник наукових праць. Випуск 254: В 6 т.-Т.-ІІ.-Дніпропетровськ: ДНУ,2009. -С.477-488
3. Романюк Т.В. Світовий досвід протидії шахрайству на ринку страхових послуг / Т.В. Романюк // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. — No3. — 2013. — С. 319—323.
4. Сусіденко Ю.В. Страхове шахрайство як вид страхового злочину і шляхи його усунення [Текст] / Ю.В.Сусіденко // «Інноваційна економіка» [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua
5. Страхове шахрайство в Україн та практика його уникнення [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://ukr.vipreshebnik.ru
6. Шахрайство у страховому бізнесі [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://ukr.vipreshebnik.ru
Страхове шахрайство є однією з найбільш проблемних ланок розвитку страхового ринку, але суттєвих розробок в цьому напрямі не здійснено. Більше того, будь-які дослідження в цій галузіі не носять системного характеру і, як правило, спираються лише на розгляд гучних справ та випадків. Тим не менш, окремі дослідники намагались вирішити частину проблемних питань цієї сфери, серед яких слід відзначити праці Козоріз Г.Г., Пластун В.Л., Заєць О.М., Первушкін А.А., Жабинець О.О, Т. Войценкович , Плиса В.Й.
Основними завданнями є дослідження шахрайства як виду страхового злочину та мотивів його здійснення. Визначення найпоширеніших афер , що їх здійснюють недобросовісні страхові компанії , а також заходи , що до їх уникнення.
Страхове шахрайство можна визначити як протиправну поведінку суб'єктів договору страхування внаслідок чого суб'єкти договору страхування отримують можливість незаконно і безоплатно обертати капітал на свою користь.
Серед найбільш популярних мотивів вчинення страхового шахрайства дуже часто зустрічаються наступні : страхове шахрайство є єдиним джерелом прибутку;отримання максимальної компенсації; бажання повернути гроші, які були витрачені на страхові внески; додаткове джерело прибутку для самих страховиків; інші причини матеріального, або морального характеру.[5]
Страхове шахрайство можна спостерігати як із сторони страхувальників , так із сторони страховиків . Злочинні дії перших зазвичай спрямоване на здобуття страхового відшкодування шляхом обману або зловживанням довірою, або внесенням меншої чим необхідно, при нормальній оцінці ризиків, страхової премії, а також приховування важливої інформації при висновку або в період дії договору страхування. З іншого боку страховики , шукають способи ухилення від сплати страхового відшкодування без належних, зазначених в законодавстві, правилах страхування причин[6].
Найпоширеніший варіант афер у страховій справі – видати клієнтові фальшивий поліс, шахраї друкують бланки полісів якоїсь відомої страхової компанії, підробляють її печатку й залучають довірливих клієнтів, підписуючи з ними фальшиві страхові договори й забираючи перший страховий внесок .
Ще один досить часто використовуваний вид шахрайства у страховій справі – усілякі “хитрощі”, що дозволяють страховій компанії відмовити клієнтові в страховій виплаті. Також одним із частих приводів відмовити у виплаті – посилання на те, що поліс оформлений неправильно або ж максимально ускладнити страховий договір і внести в нього такі пункти, які дозволять страховику не відшкодовувати збиток .
Не менш рідкісним видом шахрайства у страховому бізнесі є змова менеджерів страхової компанії й власника об'єкта, що страхується , або ж оформлення поліса заднім числом. За таких умов страждає не клієнт, а сама страхова компанія.
В Україні найбільша частка антизаконних дій у сфері страхування припадає на страхування майна, зокрема на автострахування.
Як ми бачимо , існує безліч способів шахрайства у галузі страхування , тому варто розглянути заходи , якіб допомогли б зменшити розміри злочинності у цій сферію.
Найперше потрібно забезпечити захист ринків страхування, підтримка їх стабільності та прозорості.
Україна вже має деякі успіхи на шляху вдосконалення засобів боротьби зі страховим шахрайством. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України затвердила положення про єдину централізовану базу даних із договорів обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.Відповідно до неї, страховики збирають інформацію про своїх клієнтів і карають водіїв за аварійність. Створення такої бази даних дасть змогу страховикам уникнути деяких ризиків[3] .
Для зниження рівня від шахрайства страхувальників, необхідно об’єднати зусилля страховиків, з метою створення ними спільної інформаційної бази форм і видів шахрайства та осіб, які їх скоїли, проведення постійного моніторингу й відстеження шахрайських операцій. Вітчизняні страхові компанії повинні зосередити увагу на розробленні заходів, упереджувального характеру,
Що до захисту від шахрайства самих страховиків , то необхідно вести програму щодо обізнаності прав та обов’язків страхувальників. Перед тим як укласти угоду із страховою компанією, потенційний страхувальник повинен ознайомитися з її фінансовим станом, платоспроможністю, а також бути обережним щодо низьких страхових тарифів, якими деякі новостворені компанії намагаються завоювати клієнтів. При виявленні сумнівних даних можна запросити додаткову інформацію, з’ясувати розмір статутного фонду і гарантійного фонду. Також при укладанні страхового договору треба з’ясувати обсяг і структуру активів [2].
Наявність чисельних випадків шахрайства у страхуванні значно уповільнює розвиток цієї сфери . Хоча держава проводить певні заходи , щодо боротьби з таким явищем , проте з кождним днем виникаю нові й нові способи обману суб’єктів цсього ринку. Тому для ефективної боротьби зі страховою злочинністю потрібні добра воля, бажання страхових компаній обмінюватися інформацією і формування масивів даних про об'єкти і суб'єктів підвищеного ризику. А також намагатися покращити фінансову грамотність страхувальників , щоб ті мали змогу самостійно розпізнати добросовісного страхувальника від шахрая .
Список використаних джерел
1. Коваленко Д. В. Страхове шахрайство в сучасних умовах функціонування страхових ринків [Текст] / Д. В. Коваленко // «Інноваційна економіка» [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua
2. Пластун В.Л. Проблеми шахрайства та практика його усунення// Пластун В.Л./ Економіка: проблеми та практики: Збірник наукових праць. Випуск 254: В 6 т.-Т.-ІІ.-Дніпропетровськ: ДНУ,2009. -С.477-488
3. Романюк Т.В. Світовий досвід протидії шахрайству на ринку страхових послуг / Т.В. Романюк // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. — No3. — 2013. — С. 319—323.
4. Сусіденко Ю.В. Страхове шахрайство як вид страхового злочину і шляхи його усунення [Текст] / Ю.В.Сусіденко // «Інноваційна економіка» [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua
5. Страхове шахрайство в Україн та практика його уникнення [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://ukr.vipreshebnik.ru
6. Шахрайство у страховому бізнесі [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://ukr.vipreshebnik.ru
