Стратегічні орієнтири » Фінансові шахрайства » Бура О.В., Добровольська І.І. Фінансове шахрайство в Україні та заходи протидії
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
24-04-2017, 23:07

Бура О.В., Добровольська І.І. Фінансове шахрайство в Україні та заходи протидії

Категорія: Фінансові шахрайства

Фінансове шахрайство в Україні та заходи протидії
Фінансові піраміди та шахрайство процвітають в усі часи. В епоху криз люди вдаються до легких способів заробітку. В Україні продовжують процвітати різноманітні шахрайські схеми .
Фінансове шахрайство - це вид економічного шахрайства, спрямованого на розкрадання чужого майна або придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою в сфері відносин з формування, розподілу і використанню фінансових ресурсів суб'єктів економічних відносин.
Помилково думати, ніби жертвами фінансових шахраїв стають тільки неграмотні люди.
З шахраями можна зустрітися у будь-який час, наприклад: інтернет-шахрайство. Зокрема, в соціальних мережах щодня бачимо інформацію про інтернет-магазини чи людей, які потребують допомоги. Знаменитими шахраями сьогодення є Віктор Люстіг, Марина Цвігун, Чальз Понци (фінансові піраміди), Джон Ло та інші. Серед різновидів фінансового шахрайства можна зустріти фінансову піраміду, шахрайство у роботі, шлюб «з розрахунком», кардінг, фішинг.
1. Фінансова піраміда — це організація, членство в якій набувається за умови внесення певних платежів, внесків чи іншої оплати і дозволяє отримувати прибуток членам організації в залежності від кількості залучених ними учасників. В Україні та і в будь-якій іншій країні шахрайство розвинене в усіх галузях чи сферах, тому, на нашу думку, треба бути дуже обережними, багато читати, слухати для того, щоб вберегти себе від обману. На одному з українських телевізійних каналів у вихідні дні йде програма «Аферисти», може вона допоможе багатьом уникнути неприємних ситуацій і не стати жертвою шахраїв.
2. Шахрайство у роботі або робота з попередніми внесками. Знайти гідну роботу бажає кожен, тому цей вид шахрайства процвітає, незважаючи на величезну кількість попереджень у ЗМІ. Як правило, жертвами практики «попередніх стягнень» є студенти і люди похилого віку.
3. Шлюбне шахрайство. Для України «корисливі» шлюби явище часте і, мабуть, невикорінне. Якщо говорити про причини такого явища в цілому, то можна назвати і падіння моралі, і підвищення цінності матеріального, і «вплив» часу і виховання.
4.Фішинг - вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі Інтернет персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказування або обміну валюти, інтернет-магазинів.
5. Кардінг - рід шахрайства, при якому проводиться операція з використанням банківської картки або її реквізитів, яка не ініційована або не підтверджена її власником.
Останнім часом в Україні, Росії, Білорусі та Прибалтиці значна кількість дрібних банків були збанкрутовані самими засновниками. Схема була стандартна: після реєстрації банку залучалися нові клієнти, які переходили на розрахунково-касове обслуговування в установах банку або клали в банк гроші на депозит, активно залучалися ресурси з міжбанківського кредитування. Після акумуляції в банку достатньої суми засновникам банку видавалися дуже великі кредити, які в сукупності робили банк неплатоспроможним. Після цього засновники вмивали руки, а в збитку виявлялися клієнти банку.
У банківській сфері зловживання з боку персоналу – явище поширене. Особливо, як показує практика, в дрібних банках. Причина цього явища в першу чергу криється у виконанні однією людиною в невеликому банку кількох посад відразу. Це дозволяє зробити розкрадання в якості касира, а потім приховати його в якості бухгалтера.
• «Касир помилився»
У цьому випадку працівником вилучається невелика сума грошей, потім доповідається про недостачу, яка виникла нібито через помилки в раніше зроблених розрахунках, і пропонується переробити старі документи. Таким чином, викрадаються невеликі суми, але якщо вміло обманювати вище начальство, яке беззаперечно приймає виправлення, сума може набратися досить велика.
• Списання коштів з рахунків клієнта
Якщо неуважно стежити за рухом грошей на рахунку свого підприємства, то гроші можуть бути списані на іншу фірму. Якщо списання виявляється – шахрай вибачається і повертає гроші. Якщо ніхто нічого не помітив – дохід отриманий.
• Підміна справжньої валюти підробленою
Більшість клієнтів до цих пір довіряє банкам та їхнім працівників (хоча можливо, і в якійсь меншій мірі). Ця довірливість допомагає збувати через банк фальшиві грошові знаки. Але все ж основний вид такої афери – «всовування» замість нових купюр старих і пошарпаних, які важко реалізувати за повний номінал.
• Витягування грошей з пачок
Якщо клієнт отримує достатньо велику суму грошей, то в банку в нього часто немає можливості перерахувати кількість грошей в кожній пачці. Гроші без підрахунку відвезли з банку і тільки вже в своєму офісі касир клієнта їх перераховує. Але робити це потрібно ще в банку. Тоді у разі помилки перед клієнтом вибачаться і видадуть потрібну суму. Інакше важко буде довести, що це не спроба шахрайства.
• та інші.
Фінансові піраміди
Перша фінансова піраміда була створена в 1919 році якимось Чарльзом Понті у США. Це була фірма The Securities Exchange Company. SXC залучала кошти зовнішніх інвесторів для їх вигідного вкладення під високий відсоток. Відсотки SXC були дійсно привабливими – по 45% кожні дев’яносто днів. Американці стали активно вкладати гроші в Securities Exchange Company. Спочатку вони дійсно отримували обіцяні відсотки, що приваблювало все більше нових вкладників.
У 1920 році у кредиторів Понті виникли претензії на частку в SXC. Влада штату почала судовий розгляд. Тоді обман і розкрився. Виявилося, що SXC ніяких грошей нікуди не інвестувала, а просто платила відсотки за рахунок надходжень від продажу нових випусків своїх облігацій. Однак на цьому історія фінансових пірамід не закінчилася. І сьогодні є поширене існування фінансових пірамід.
• «Пропонуємо заробити»
Зазвичай все виглядає таким чином: приємні молоді люди роздають листівки із запрошенням на високооплачувану роботу. Пропозиція дуже приваблива. У зазначений день і час у великому залі якого-небудь клубу або установи збираються сотні людей, які бажають отримати високооплачувану роботу. Співробітники фірми повідомляють, що їхня компанія займається мережевим маркетингом (називають його при цьому прогресивним видом бізнесу, широко поширеним у світі).
Про мережевий маркетинг багато присутніх зазвичай не мають жодного уявлення. На них обрушується шквал інформації: про величезні заробітки, про котеджі, побудовані співробітниками, про придбані яхти і т. д. Приголомшливі перспективи зачаровують. Для здійснення казки треба всього лише внести до бізнес фірми кілька сотень доларів і привести з собою ще трьох клієнтів, які теж принесуть таку суму. Тільки після цього гроші і потечуть у вашу кишеню. Комусь може повезти і він, дійсно, отримає якийсь дохід. Але більшість клієнтів залишаться ні з чим.
• «Елітний клуб»
Цей вид шахрайства полягає у створенні якихось елітних закритих клубів з метою отримання високого прибутку їх членами, які обов’язково повинні мати респектабельний вигляд і платити високі внески за право вступу та відвідування клубу. Клуби надзвичайно прискіпливо вибирають майбутніх членів, виходячи з їх фінансового стану, сугестивності, готовності вірити бездоказовим заявам. При цьому члени клубу офіційно не купували ніяких акцій або облігацій, а оформляли внески як дарування певної суми однієї приватної особи – іншій.
• «Духовне просвітництво»
Цей різновид представляє з себе поділ фінансової піраміди на кілька спеціалізованих підрозділів, більшість з яких займається зовні законною діяльністю і є офіційно визнаним джерелом отримання прибутку. Важливою відмінною рисою системи є її сильний релігійний ухил. Керівники «філій» і найбільш відповідальні посадові особи в них призначалися тільки з найближчих учнів гуру-засновника, що офіційно займається лише духовним просвітництвом. Але фінансова основа системи – звичайна піраміда з виплат премій раніше вступивших членам за рахунок внесків новоприбулих.
• «Купи-продай»
Це третя форма маскування фінансової піраміди сьогодні має найбільше поширення і мінімально вразлива в юридичному відношенні. Вона полягає в продажу якихось послуг, які ніколи не будуть надані. У світі близько 4 тисяч тільки великих компаній, які торгують за принципом «з рук в руки». Оборот їх перевищує 300 мільярдів доларів.
10 найбільших фінансових аферистів світу : Бернард Медофф, Джеффрі Скіллінг, Ендрю Фастов, Бернард Ебберс, Скотт Салліван, Роберт Аллен Стенфорд, Жером Керв’єль, Казутсугі Намі, Квек Адоболі, Мартін Грасс, Денніс Козловскі, Марк Шварц і Нік Лісон.
Можна виокремити такі заходи та елементи політики протидії шахрайству:
1. Формування та донесення до співробітників постійної програми боротьби із шахрайством. Немає нічого ефективнішого, ніж створювана і підтримувана на найвищому рівні нетерпимість до фактів корпоративного шахрайства.
2. Постійна ротація окремих категорій співробітників. Якщо особа довго не «засиджується» на одному місці, відповідно і вибудувати довірчі відносини з певним контрагентами не буде можливості.
3. Розроблення методики отримання інформації про потенційні махінації. Достатньо ефективними можуть бути неформальні бесіди зі співробітниками, анонімне опитування, запровадження «гарячої лінії». У свою чергу, «гаряча лінія» може існувати у вигляді електронної поштової скриньки, веб-ресурсу в мережі Інтернет або простої паперової скриньки для пошти.
4. Використання всіх можливих юридичних інструментів: укладення трудових договорів, договорів про конфіденційність та матеріальну відповідальність. Слід чітко врегулювати питання повноважень менеджменту в трудовому контракті та статутних документах, звертати увагу, роз’яснювати під підпис співробітникам положення Кодексу корпоративної етики тощо.
5. Формування простої та конкретної політики санкцій за вчинення шахрайських дій. Свою ефективність вже показали дії менеджменту з доведення справи до суду та розголошенні фактів шахрайства серед інших співробітників. Такі заходи можуть бути доцільними як з економічної точки зору, так і психологічно стимулювати персонал до належної поведінки.
Отже, як ми бачимо, боротись із корпоративним шахрайством безумовно потрібно. Два основні способи такої боротьби: проведення розслідувань з метою виявлення уже вчинених актів шахрайства і запровадження ефективної системи контролю для запобігання шахрайству. Викорінення таких правопорушень матиме позитивний ефект як для економічного стану компанії, так і для її репутації на ринку.
Отже, загальна спрямованість, протидії шахрайству, на мою думку; повинна бути орієнтована, насамперед, на його профілактику, на аналіз можливостей для шахрайських дій, бо весь аналіз такого явища, як фінансове шахрайство, показує, що реально ефективніше його попередження, ніж виявлення і припинення вже доконаного злочину. Саме ця обставина, на мою думку, має стати основою при складанні та реалізації будь-яких програм по боротьбі з цим кримінальним явищем. Сама система заходів протидії шахрайству повинна носити науково продуманий і практично вивірений характер , відрізнятися комплексністю підходів і реальною взаємодією всієї системи правоохоронних органів, а також залученням суспільства в цю боротьбу. Принципово важливо, щоб ця програма не носила характер відповідей на шахрайські посягання, а була спрямована на випереджальний вплив, викорінює саму можливість таких злочинних посягань.
Список використаних джерел:
1. «Моделі протидії» фінансовому шахрайству [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://5fan.ru/wievjob.php?id=83198.

2. 10 найбільших фінансових аферистів світу/ FINANCE.UA - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news/-/290149/10-najbilshyh-finansovyh-aferystiv-svitu.
3. Гроші в Кредит [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://groshi-v-kredit.org.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^