Ефективність протидії та розкриття шахрайств великою мірою залежить від організації бухгалтерського обліку та господарського контролю як на рівні підприємства, так і на рівні держави, оскільки належним чином організований бухгалтерський облік і контроль на підприємстві є запорукою достовірності та доцільності здійснених господарських операцій.
Дослідженню економічного та психологічного аспектів діяльності шахраїв присвячені праці вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких: Петрик О. А., Чумакова І. Ю., Дж. Робертсон, С. Альбрехт, Дж. Венц, Т. Уільямс, Дж. Уеллс. У сфері бухгалтерського обліку вивченням питань виявлення господарських порушень, незаконних дій через систему внутрішнього контролю займалися вчені: О.Б. Акєнтьєва, М.В. Борисенко, Т.А. Бутинець, Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, Є.В. Калюга, Дм.Л. Кузьмін, Л.В. Нападовська, Н.А. Остап’юк, В.П. Пантелеєв, І.А. Панченко, С.М. Петренко, О.Ю. Редько, Л.С. Шатковська та ін.
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій виявлення та попередження шахрайства на основі даних бухгалтерського обліку для зменшення господарських порушень на підприємствах.
Відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України під шахрайством розуміють заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Згідно з визначенням, яким оперує Асоціація сертифікованих спеціалістів із розслідування шахрайства, "шахрайство" – це, в першу чергу, використання службового становища для особистого збагачення шляхом неналежного використання або крадіжки власності чи ресурсів організації.
Велике значення для запобігання корпоративного шахрайства належить побудові ефективної системи внутрішнього контролю, оскільки в разі її слабкості можливі значні негативні наслідки, а саме – відсутність поділу обов'язків, фізичної охорони, незалежних перевірок, відповідних повноважень, відповідних документів і записів; нехтування існуючими правилами.
Аналітичні симптоми шахрайства – це такі процедури або взаємозв'язки, які занадто незвичні або неправдоподібні, щоб їм можна було б довіряти. До них відносяться дії або події, що відбувалися в дивних місцях або в незвичайний час; операції, що здійснюються або включають у себе осіб, які зазвичай не повинні брати участь у даних відносинах, а також здійснюються шляхом дивних процедур або способів. До них також належать занадто великі (занадто дрібні) угоди або перераховані суми; операції, що здійснюються дуже часто або дуже рідко на занадто великі або дуже незначні суми, що приносять занадто великий прибуток або не дають практично нічого. Аналітичною ознакою неналежного ведення бізнесу є все, що виходить за рамки звичайного. Використання таких аналітичних симптомів допомагає значною мірою запобігти різноманітним проявам шахрайства.
На підприємстві способи шахрайства з фінансовими документами, виходячи з руху фінансової інформації, наступні:
• Внесення змін до первинних документів
• Внесення змін в облікові регістри
• Внесення змін до показників
• Внесення змін до фінансової звітності
З іншого боку, серед аналітичних симптомів корпоративного шахрайства можна виділити нестандартні дані в первинних бухгалтерських документах, що свідчать про ознаки шахрайства, до яких слід віднести наступні: зникнення окремих документів, проводки, прострочені щодо виписки з рахунку банку, велика кількість ануляції або знижок, збіг імен і адрес платників або замовників, збільшення кількості прострочених рахунків, збільшення кількості виправлених документів, підміни документів, документи з безсенсовою послідовністю, сумнівні написи від руки на документах, подання не оригіналів, а копій документів
Ознаки корпоративного шахрайства, присутні в бухгалтерських та інших звітних документах: дебіторська заборгованість зростає помітно швидше за виручку; фонд оплати праці збільшується попри скорочення штатів; збільшення інвестицій за відсутності зростання амортизації основних засобів; списання обладнання раніше встановленого терміну; наявність продукції та матеріалів, які не зареєстровані в бухгалтерській системі; дисбаланс між відносно невеликими витратами на доставку та значно підвищеною вартістю товарів.
Як зазначалося вище, шахрайство має певний психологічний аспект, тому внутрішній контролер повинен враховувати можливі основні типи ознак шахрайства, відповідно до людського фактору: сигнали про певні підозри – так звані наводки; наявність скарг; зміни в поведінці співробітника; зміни в стилі та способі життя співробітника; негативні біографічні випадки в минулому співробітника.
Існує два способи здійснення шахрайства: фальсифікація бухгалтерських даних; маніпуляція обліковими даними. Фальсифікація бухгалтерських документів і записів – це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку. Маніпуляція обліковими записами – навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнуючих записів з метою перекручення даних обліку і звітності. Тісний зв’язок цих понять виникає із МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності», але поняття «фальсифікація» є вужчим за своїм змістом, ніж поняття «шахрайство», що обґрунтовує необхідність виокремлення фальсифікації як способу здійснення шахрайства. Отже, можна дійти висновку, що «фальсифікації» – дія, що передбачає підробку, навмисне викривлення або неправильне оформлення документів. Прикрашену звітність слід вважати одним із видів спотвореної чи викривленої звітності. Зазвичай необхідність у підготовці такої звітності виникає у акціонерних товариств, підприємств, які бажають залучити додаткові кошти для фінансування своєї діяльності від акціонерів, інвесторів, відобразивши штучно прикрашені результати діяльності. Протилежною прикрашеній звітності є звітність підприємства, що відображає його збитковість або ж фінансове становище гірше ніж насправді. Призначення останнього виду звітності – показати менший розмір прибутків з метою ухилення від сплати податків чи ухилення від виплати дивідендів акціонерам.
Фальсифікація фінансової звітності призводить до ряду негативних наслідків, зокрема зниження довіри учасників фондового ринку та суспільства в цілому до показників фінансової звітності, підвищення витрат суб’єкта господарювання на страхування, зниження продуктивності праці, спад моральних якостей пра- цівників, знецінення ділової репутації. На фальсифікацію фінансової звітності впливають фактори, які в економічній літературі розглядаються як макро-, так і макрорівня. Фактори макрорівня включають політико-економічні, соціально-культурні та галузеві особливості. До факторів макрорівня належать: фінансово-економічний стан компанії, виробничий потенціал, корпоративні вза- ємовідносини, кваліфікація, репутація та морально-етичні якості керівництва компанії. В
Існує п'ять типів методів і процедур контролю з метою запобігання внутрішньому корпоративному шахрайству:
1. Поділ обовязків або подвійний контроль
2. Фізичні способи охорони та контролю
3. Система підтвердження повноважень
4. Документальний контроль
5. Система незалежних перевірок
Слід зазначити, що саме комбінація наведених вище методів дозволяє підвищити ефективність внутрішнього запобігання корпоративному шахрайству, оскільки, таким чином, охоплюється як організаційний, так і фізичний вплив на суб'єктів та об'єкти контролю.
Не менш важливим у боротьбі з проявами шахрайства є проведення саме превентивних заходів щодо протидії можливим проявам корпоративного шахрайства. Це є можливим за умови ефективної роботі та координації служби внутрішнього контролю та служби безпеки на підприємстві, які полягають у наступних діях. По-перше, проведення контрольних заходів, тобто зовнішній і внутрішній аудит, контроль з боку служби безпеки, контроль у рамках корпоративної культури, подвійний контроль, незалежний контроль, підтвердження повноважень, створення системи фінансової та бухгалтерської звітності та контролю тощо. По-друге, проведення грамотної кадрової політики (перевірка персоналу, розмежування повноважень тощо) для запобігання, з одного боку, значній плинності кадрів, а з іншого – недопущення до роботи схильних до шахрайства робітників. Крім того, проведення організаційних заходів – розбивання повноважень на частини, запобігання можливій змові між співробітниками фірми й її клієнтами або постачальниками, створення ефективної роботи служби безпеки й інформаційних потоків на підприємстві тощо.
Не менш ефективним способом протидії шахрайству може виступати перехід на зовнішню бухгалтерію – так званий аутсорсинг, що забезпечить незалежний поточний контроль за здійсненням господарських операцій та значно зменшить вірогідність здійснення шахрайства, оскільки знизиться зацікавленість суб'єктів ведення обліку.
Враховуючи вищезазначене, нагальною потребою є вирішення таких основних завдань: 1) контроль за неправомірним визнанням та неправильним групуванням статей активів, власного капіталу та зобов’язань; 2) перевірка за правильністю нарахування амортизації на об’єкти основних засобів згідно з встановленими економічно обґрунтованими нормами амортизаційних відрахувань та термінами їх корисного використання; 3) інспектування за згортанням статей активів та зобов’язань за розрахунками з контрагентами.
Список використаної літератури:
1. Дікань Я. В. Реформування фінансового контролю в Україні: проблемні питання та напрями їх вирішення: монографія / Я. В. Дікань, О. В. Кожушко, Т. О. Крівцова. – Х.: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. – 220 с.
2. Мельник З. Ю. Викривлення інформації у звітності: помилки та фальсифікація / З. Ю. Мельник. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2015. – №10. – С. 190–194.
3. Виноградова М. О. Аудит [текст] : навч. посіб. / М. О. Виноградова, Л. І. Жидєєва - К. : "Центр учбової літератури", 2014. - 654 с.
Дослідженню економічного та психологічного аспектів діяльності шахраїв присвячені праці вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких: Петрик О. А., Чумакова І. Ю., Дж. Робертсон, С. Альбрехт, Дж. Венц, Т. Уільямс, Дж. Уеллс. У сфері бухгалтерського обліку вивченням питань виявлення господарських порушень, незаконних дій через систему внутрішнього контролю займалися вчені: О.Б. Акєнтьєва, М.В. Борисенко, Т.А. Бутинець, Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, Є.В. Калюга, Дм.Л. Кузьмін, Л.В. Нападовська, Н.А. Остап’юк, В.П. Пантелеєв, І.А. Панченко, С.М. Петренко, О.Ю. Редько, Л.С. Шатковська та ін.
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій виявлення та попередження шахрайства на основі даних бухгалтерського обліку для зменшення господарських порушень на підприємствах.
Відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України під шахрайством розуміють заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Згідно з визначенням, яким оперує Асоціація сертифікованих спеціалістів із розслідування шахрайства, "шахрайство" – це, в першу чергу, використання службового становища для особистого збагачення шляхом неналежного використання або крадіжки власності чи ресурсів організації.
Велике значення для запобігання корпоративного шахрайства належить побудові ефективної системи внутрішнього контролю, оскільки в разі її слабкості можливі значні негативні наслідки, а саме – відсутність поділу обов'язків, фізичної охорони, незалежних перевірок, відповідних повноважень, відповідних документів і записів; нехтування існуючими правилами.
Аналітичні симптоми шахрайства – це такі процедури або взаємозв'язки, які занадто незвичні або неправдоподібні, щоб їм можна було б довіряти. До них відносяться дії або події, що відбувалися в дивних місцях або в незвичайний час; операції, що здійснюються або включають у себе осіб, які зазвичай не повинні брати участь у даних відносинах, а також здійснюються шляхом дивних процедур або способів. До них також належать занадто великі (занадто дрібні) угоди або перераховані суми; операції, що здійснюються дуже часто або дуже рідко на занадто великі або дуже незначні суми, що приносять занадто великий прибуток або не дають практично нічого. Аналітичною ознакою неналежного ведення бізнесу є все, що виходить за рамки звичайного. Використання таких аналітичних симптомів допомагає значною мірою запобігти різноманітним проявам шахрайства.
На підприємстві способи шахрайства з фінансовими документами, виходячи з руху фінансової інформації, наступні:
• Внесення змін до первинних документів
• Внесення змін в облікові регістри
• Внесення змін до показників
• Внесення змін до фінансової звітності
З іншого боку, серед аналітичних симптомів корпоративного шахрайства можна виділити нестандартні дані в первинних бухгалтерських документах, що свідчать про ознаки шахрайства, до яких слід віднести наступні: зникнення окремих документів, проводки, прострочені щодо виписки з рахунку банку, велика кількість ануляції або знижок, збіг імен і адрес платників або замовників, збільшення кількості прострочених рахунків, збільшення кількості виправлених документів, підміни документів, документи з безсенсовою послідовністю, сумнівні написи від руки на документах, подання не оригіналів, а копій документів
Ознаки корпоративного шахрайства, присутні в бухгалтерських та інших звітних документах: дебіторська заборгованість зростає помітно швидше за виручку; фонд оплати праці збільшується попри скорочення штатів; збільшення інвестицій за відсутності зростання амортизації основних засобів; списання обладнання раніше встановленого терміну; наявність продукції та матеріалів, які не зареєстровані в бухгалтерській системі; дисбаланс між відносно невеликими витратами на доставку та значно підвищеною вартістю товарів.
Як зазначалося вище, шахрайство має певний психологічний аспект, тому внутрішній контролер повинен враховувати можливі основні типи ознак шахрайства, відповідно до людського фактору: сигнали про певні підозри – так звані наводки; наявність скарг; зміни в поведінці співробітника; зміни в стилі та способі життя співробітника; негативні біографічні випадки в минулому співробітника.
Існує два способи здійснення шахрайства: фальсифікація бухгалтерських даних; маніпуляція обліковими даними. Фальсифікація бухгалтерських документів і записів – це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку. Маніпуляція обліковими записами – навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнуючих записів з метою перекручення даних обліку і звітності. Тісний зв’язок цих понять виникає із МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності», але поняття «фальсифікація» є вужчим за своїм змістом, ніж поняття «шахрайство», що обґрунтовує необхідність виокремлення фальсифікації як способу здійснення шахрайства. Отже, можна дійти висновку, що «фальсифікації» – дія, що передбачає підробку, навмисне викривлення або неправильне оформлення документів. Прикрашену звітність слід вважати одним із видів спотвореної чи викривленої звітності. Зазвичай необхідність у підготовці такої звітності виникає у акціонерних товариств, підприємств, які бажають залучити додаткові кошти для фінансування своєї діяльності від акціонерів, інвесторів, відобразивши штучно прикрашені результати діяльності. Протилежною прикрашеній звітності є звітність підприємства, що відображає його збитковість або ж фінансове становище гірше ніж насправді. Призначення останнього виду звітності – показати менший розмір прибутків з метою ухилення від сплати податків чи ухилення від виплати дивідендів акціонерам.
Фальсифікація фінансової звітності призводить до ряду негативних наслідків, зокрема зниження довіри учасників фондового ринку та суспільства в цілому до показників фінансової звітності, підвищення витрат суб’єкта господарювання на страхування, зниження продуктивності праці, спад моральних якостей пра- цівників, знецінення ділової репутації. На фальсифікацію фінансової звітності впливають фактори, які в економічній літературі розглядаються як макро-, так і макрорівня. Фактори макрорівня включають політико-економічні, соціально-культурні та галузеві особливості. До факторів макрорівня належать: фінансово-економічний стан компанії, виробничий потенціал, корпоративні вза- ємовідносини, кваліфікація, репутація та морально-етичні якості керівництва компанії. В
Існує п'ять типів методів і процедур контролю з метою запобігання внутрішньому корпоративному шахрайству:
1. Поділ обовязків або подвійний контроль
2. Фізичні способи охорони та контролю
3. Система підтвердження повноважень
4. Документальний контроль
5. Система незалежних перевірок
Слід зазначити, що саме комбінація наведених вище методів дозволяє підвищити ефективність внутрішнього запобігання корпоративному шахрайству, оскільки, таким чином, охоплюється як організаційний, так і фізичний вплив на суб'єктів та об'єкти контролю.
Не менш важливим у боротьбі з проявами шахрайства є проведення саме превентивних заходів щодо протидії можливим проявам корпоративного шахрайства. Це є можливим за умови ефективної роботі та координації служби внутрішнього контролю та служби безпеки на підприємстві, які полягають у наступних діях. По-перше, проведення контрольних заходів, тобто зовнішній і внутрішній аудит, контроль з боку служби безпеки, контроль у рамках корпоративної культури, подвійний контроль, незалежний контроль, підтвердження повноважень, створення системи фінансової та бухгалтерської звітності та контролю тощо. По-друге, проведення грамотної кадрової політики (перевірка персоналу, розмежування повноважень тощо) для запобігання, з одного боку, значній плинності кадрів, а з іншого – недопущення до роботи схильних до шахрайства робітників. Крім того, проведення організаційних заходів – розбивання повноважень на частини, запобігання можливій змові між співробітниками фірми й її клієнтами або постачальниками, створення ефективної роботи служби безпеки й інформаційних потоків на підприємстві тощо.
Не менш ефективним способом протидії шахрайству може виступати перехід на зовнішню бухгалтерію – так званий аутсорсинг, що забезпечить незалежний поточний контроль за здійсненням господарських операцій та значно зменшить вірогідність здійснення шахрайства, оскільки знизиться зацікавленість суб'єктів ведення обліку.
Враховуючи вищезазначене, нагальною потребою є вирішення таких основних завдань: 1) контроль за неправомірним визнанням та неправильним групуванням статей активів, власного капіталу та зобов’язань; 2) перевірка за правильністю нарахування амортизації на об’єкти основних засобів згідно з встановленими економічно обґрунтованими нормами амортизаційних відрахувань та термінами їх корисного використання; 3) інспектування за згортанням статей активів та зобов’язань за розрахунками з контрагентами.
Список використаної літератури:
1. Дікань Я. В. Реформування фінансового контролю в Україні: проблемні питання та напрями їх вирішення: монографія / Я. В. Дікань, О. В. Кожушко, Т. О. Крівцова. – Х.: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. – 220 с.
2. Мельник З. Ю. Викривлення інформації у звітності: помилки та фальсифікація / З. Ю. Мельник. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2015. – №10. – С. 190–194.
3. Виноградова М. О. Аудит [текст] : навч. посіб. / М. О. Виноградова, Л. І. Жидєєва - К. : "Центр учбової літератури", 2014. - 654 с.
