Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2017 » Черепаня І.Р. Роль банків у подоланні регіональних диспропорцій економічного розвитку України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 57
  • Автор: Ivanna
  • Дата: 31-05-2017, 11:42
 (голосов: 0)
31-05-2017, 11:42

Черепаня І.Р. Роль банків у подоланні регіональних диспропорцій економічного розвитку України

Категорія: Фінансовий ринок 2017

УДК 336
Черепаня І.Р., 2017
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ - 51с
Роль банків у подоланні регіональних диспропорцій економічного розвитку України

Сталий економічний розвиток держави полягає у гармонійному розвитку кожного регіону, селективній підтримці регіонів, які цього потребують, створення обʼєктивно необхідних умов для розвитку.
Проведення реформ та децентралізація, визначили, що пріоритетом стає саме регіональний розвиток. Він, в свою чергу, можливий лише завдяки перерозподілу коштів державного бюджету і акумулюванням коштів з активним залученням банківських структур, головною метою яких і є кредитування реальних секторів економіки.
У ст. 15 Бюджетного кодексу України (ст. 15) закріплено, що джерелом фінансування бюджету можуть бути як кошти від державних (місцевих) внутрішніх запозичень так і від зовнішніх [1].
В теперішніх економічних умовах, дефіциті реальних інвесторів, дефіциті бюджету саме банківські структури повинні активізуватися у фінансуванні інвестиційних програм і проектів, що і дасть в результаті можливість забезпечити розвиток регіонів, враховуючи соціальну та економічну складову [6].
Важливим в даному контексті є розуміння необхідності тісного взаємозвʼязку і взаємовпливу бюджетного фінансування регіонів та активізації банківської діяльності.
Банківські інститути, крім власне фінансово-кредитних функцій, виконують унікальні функції системоутворення діяльності всіх суб’єктів економічних відносин по отриманню банківських послуг. Від того, наскільки ефективно банки будуть виконувати покладені на них завдання в регіоні, залежить результативність взаємодії банківського сектору та регіональної економіки [3].
На сьогодні, значною проблемою є те, що відбувається нищення дрібних регіональних банківських структур і утворюються монополісти. Першочерговим завданням є активізація банківського кредитування, що стане основою для розвитку інших форм фінансової підтримки підприємництва. Разом з тим, у період виходу з економічної кризи забезпечити розвиток такого високоризикованого напряму кредитування, як кредитування малого і середнього бізнесу, без державної підтримки практично неможливо.
Згідно Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», в усіх адміністративно-територіальних одиницях розробляються прогнози соціально-економічного розвитку терміном на 5 років та програми економічного і соціального розвитку терміном на 1 рік [2].
Однією з проблем банківської системи нашої країни є дисбаланс її регіональної складової. Досвід і статистика європейських країн свідчать: чим краще розвинута банківська система в регіоні, тим інтенсивніше там розвивається підприємництво. Саме для банківських систем Франції, Італії, Німеччини, Швейцарії загальною особливістю реструктуризації стало створення регіональних банків з метою сприяння соціально-економічному розвитку регіонів і держави в цілому. В Україні ж регіональних банків досить мало. Ці банки не впливають суттєво ні на розвиток банківської системи в цілому, ні на економічне зростання регіонів, у яких вони розміщені.
Кожен регіон має свою прогнозну оцінку розвитку, тобто повинна бути і регіональна банківська політика. Регіональна банківська система являє собою цілісну сукупність взаємопов’язаних кредитно-фінансових інститутів, які функціонують у відносно відособленому, але з гнучкими зовнішніми зв’язками, господарському комплексі певної території [3].
Регіональні банки за умови збереження їх автономності і самостійності, можуть бути сильнішими від загальнодержавних банків, оскільки краще орієнтуються в потребах і можливостях регіону. Оскільки банк регіональний і чітко розуміє потреби регіону то відпадає така негативна риса як виникнення надлишку коштів через знижений попит на кредитування. Бюджети можуть залучати кошти на більш вигідних умовах саме в регіональних банках, адже в загальнодержавних системно важливих банках ці умови більш жорсткіші, зважаючи на статус.
Монопольні банки роблять регіональні банківські системи нестійкими та позбавляє їх можливості розвивати свій потенціал. Нам потрібно використовувати приклади багатих розвинених країн основними китами розвитку є:
- низький рівень корупції;
- цільове використання коштів.
Стратегії регіонального розвитку не можуть бути відокремленні від стратегічного розвитку банківської системи в цілому. Проблема полягає в тому, що наявні чинні стратегії не дають позитивного результату з огляду хоча б на суто декларативниї характер таких стратегій без чіткого механізму втілення таких стратегій у реальність [4].
Чимало коштів залучається з-за кордону. Проблема - кошти виділяються, але не освоюються належним чином, мають місце шахрайство та корупційні схеми. До прикладу, відповідно до Угода між ЄС та Україною «Про фінансування Програми підтримки секторальної політики ЄС виділив 55 млн. євро, 50 млн. з яких фінансування державного бюджету а 5 додаткові заходи, проте ключові проблеми досі залишаються невирішеними [5].
У компетенції держави лежить вирішення двох завдань: по-перше, формування стимулюючого законодавства і, по-друге, забезпечення бюджетної фінансової підтримки, потрібної для відновлення процесу кредитування банками вітчизняних підприємців.
Отже, більшість українських банків позиціонують себе як всеукраїнські та здійснюють свою діяльність на території хоча б декількох регіонів країни. Не вистачає регіональних банків. Тобто частина філій загальнонаціональних банків замість підтримки економіки регіонів сприяють відтоку з них фінансових ресурсів. Така ситуація негативно впливає на економічний розвиток країни і потребує пошуку її оптимізації. Можливим варіантом є перехід від централізованої банківської системи до регіональних. Національному банку потрібно стимулювати появу регіональних банків, які подальшому можуть стати фінансовою основою піднесення регіонів завдяки розумінню індивідуальних потреб клієнтів.
Іншою проблемою банківської системи є те, що практично не здійснюються інвестиційні вклади з боку комерційних банків у виробничі галузі, так як довготермінові кредити є низькорентабельними вкладами. Можливим способом вирішення такої ситуації є організація і розвиток регіональних систем комерційних банків, а саме створення конкурентоспроможних регіональних банків, які сприятимуть наповненню місцевих бюджетів.
Проте, недосконалість правового регулювання сприяє заниженню в Україні ролі банківських установ як позичальників для органів місцевого самоврядування. Водночас світова практика свідчить про позитивний досвід використання ресурсного потенціалу банків як для вирішення поточних бюджетних проблем територіальних громад, так і для підтримки соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень.
Активізація поділу єдиної банківської системи країни на регіональні потребує пошуку адекватної методики оцінки ефективності їх діяльності, яка б вона дозволяла досить точно визначати поточній стан та перспективи росту і розробляти можливі стратегії розвитку регіональних банків з урахуванням реальних умов.

Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 р. № 2456-VI - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
2. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» №1602-ІІІ від 02.12.2012р. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1602-14
3. Кредитна діяльність банків України: проблеми та перспективи розвитку: монографія / За ред. В.В. Коваленко. – Одеса: Видавництво «Атлант», 2015. – 217 с.
4. Постанова Кабінету міністрів України « Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року №385 ід 06.08.2014 - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF/paran11#n11
5. Угода між ЄС та Україною «Про фінансування Програми підтримки секторальної політики - Підтримка регіональної політики України (Контракт на реформу сектора) від 27.11.2014 - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_019.
6. Фокша Л.В. Банківські кредитні ресурси як джерело фінансування місцевих бюджетів. 2014 - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/[/right][/left]
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^