Ярчак О.В., 2017
ЕкфМН-51
Ринок банківських фінансових послуг
Банківська система України характеризується як така, що має коротку історію, чутлива до змін на міжнародних ринках, є основним елементом фінансового сектору (вітчизняний фондовий ринок проходить лише стадію становлення, а страховий має незначну частку у фінансовому секторі) та наразі перебуває у кризовому стані.[1]
Банківська система України вважається однією з найрозвинутіших елементів фінансового ринку, оскільки її реформування розпочались найшвидше, хоча це не допомогло уникнути критичних ситуацій в її діяльності.
Нинішній етап розвитку вітчизняної банківської системи є найскладнішим. Він розпочався з різкої девальвації гривні та прискорення інфляційних процесів, що призвело до значного зменшення банківської ліквідності, погіршення умов функціонування банків та зниження ефективності їхньої діяльності. Наслідком банківської кризи 2014—2015 рр. стала значна зміна структури банківської системи й механізмів фінансового посередництва загалом. [4] Однією з причин такої ситуації можна вважати погіршення якості обслуговування кредитів через погіршення фінансового стану клієнтів банків. НБУ здійснив «очищення» банківської системи в Україні. Вже на кінець 2014 року було виведено з ринку 33 неплатоспроможні банки, протягом 2015 року виведено таку ж кількість неплатоспроможних банків. У 2016 році результатом роботи НБУ стало виведення з ринку банківських послуг 21 банку, які зазнали краху. На цьому «чистка» банківської системи не закінчується, адже станом на серпнь 2017 року виведено 8 українських банків, за даними НБУ.[2]
Внаслідок банківської кризи в Україні похитнувся не лише цей сектор, але й уся економіка держави. А саме скоротились доходи підприємств та домогсподарств. Значний вплив криза здійснила також на валютний курс – у напрямку девальвації гривні відносно провідних іноземних валют світу.
У 2014 р. валютний курс гривні знизився з 7,99 до 15,77 грн/дол. США, станом на 01.01.2017 р. валютний курс гривні становив 27,19 грн/дол. США.[3]
Важливо також зазначити, що серед основних причин настання кризи виділяють[1]:
• запізнення у вжитті заходів адаптації: перехід до плаваючого валютного курсу в 2014 р., коли дефіцит платіжного балансу був досить великим (оптимальний термін був наприкінці 2005 — на початку 2006 рр., коли сальдо торговельного балансу мало додатне значення) тощо;
• нераціональність у підготовці та реалізації більшості заходів з боку регулятора — підвищено облікову ставку, ставку за депозитними сертифікатами, надавалися кредити овернайт при надлишковій ліквідності в банках тощо;
• відсутність структурних реформ у економіці і заходів, спрямованих на її зростання, паралельно з розробленням та реалізацією заходів адаптації в банківській системі.
Сьогодні простежується тенденція зростання кількості банків з іноземним капіталом на ринку України, оскільки у них є більші можливості для нарощування статутного капіталу, вони є більш стабільні і, відповідно, їм населення довіряє більше. Таким чином, українські банки втрачають домінуючі позиції у банківській системі України.
Частка присутності іноземного капіталу в українській банківській системі зросла з 34 % (станом на 01.01.2014 р.) до 55,5 % (станом на 01.12.2016 р.) при його оптимальному значенні для фінансової безпеки держави на рівні 20–25%.[3]
Отже, можна зробити висновки, що ситуація на ринку банківських послуг не надто стабільна, але позитивні зрушення є, а саме виведення з ринку неплатоспроможних банків, таргетування інфляції, розробка ефективних заходів з регулювання та нагляду в банківській системі, розробка на рівні комерційних банків надійніших систем надання кредитів тощо.
Однак залишаються проблеми, які потребують подальшого вирішення, а це – домінування на ринку банківських послуг банків з іноземним капіталом, подальше зростання курсу, недовіра населення до банків, збиткова діяльність банків з іноземним капіталом і функціонування на українському ринку банків з іноземним капіталом російського походження, що загрожує фінансовій безпеці України.
Список використаних джерел
1. А. Я. Кузнєцова, Є. А. Олефір ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПРОВЕДЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ // Вісник «Фінанси Укарїни» - 2016 - №6 Електронний ресурс – [Режим доступу]: http://fu.minfin.gov.ua
2. Сайт НБУ – Електронний ресурс – [Режим доступу]: https://bank.gov.ua
3. О. С. Власюк БАНКІВСЬКА КРИЗА В УКРАЇНІ: ВТРАТИ, ПОМИЛКИ ТА ПРІОРИТЕТИ ПОСТКРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ // Вісник «Стратегічні пріоритети» - 2017 - №2.
4. В. І. Міщенко, С. В. Науменкова БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ // Вісник «Фінанси України» - 2016 - №5. Електронний ресурс – [Режим доступу]: http://fu.minfin.gov.ua
ЕкфМН-51
Ринок банківських фінансових послуг
Банківська система України характеризується як така, що має коротку історію, чутлива до змін на міжнародних ринках, є основним елементом фінансового сектору (вітчизняний фондовий ринок проходить лише стадію становлення, а страховий має незначну частку у фінансовому секторі) та наразі перебуває у кризовому стані.[1]
Банківська система України вважається однією з найрозвинутіших елементів фінансового ринку, оскільки її реформування розпочались найшвидше, хоча це не допомогло уникнути критичних ситуацій в її діяльності.
Нинішній етап розвитку вітчизняної банківської системи є найскладнішим. Він розпочався з різкої девальвації гривні та прискорення інфляційних процесів, що призвело до значного зменшення банківської ліквідності, погіршення умов функціонування банків та зниження ефективності їхньої діяльності. Наслідком банківської кризи 2014—2015 рр. стала значна зміна структури банківської системи й механізмів фінансового посередництва загалом. [4] Однією з причин такої ситуації можна вважати погіршення якості обслуговування кредитів через погіршення фінансового стану клієнтів банків. НБУ здійснив «очищення» банківської системи в Україні. Вже на кінець 2014 року було виведено з ринку 33 неплатоспроможні банки, протягом 2015 року виведено таку ж кількість неплатоспроможних банків. У 2016 році результатом роботи НБУ стало виведення з ринку банківських послуг 21 банку, які зазнали краху. На цьому «чистка» банківської системи не закінчується, адже станом на серпнь 2017 року виведено 8 українських банків, за даними НБУ.[2]
Внаслідок банківської кризи в Україні похитнувся не лише цей сектор, але й уся економіка держави. А саме скоротились доходи підприємств та домогсподарств. Значний вплив криза здійснила також на валютний курс – у напрямку девальвації гривні відносно провідних іноземних валют світу.
У 2014 р. валютний курс гривні знизився з 7,99 до 15,77 грн/дол. США, станом на 01.01.2017 р. валютний курс гривні становив 27,19 грн/дол. США.[3]
Важливо також зазначити, що серед основних причин настання кризи виділяють[1]:
• запізнення у вжитті заходів адаптації: перехід до плаваючого валютного курсу в 2014 р., коли дефіцит платіжного балансу був досить великим (оптимальний термін був наприкінці 2005 — на початку 2006 рр., коли сальдо торговельного балансу мало додатне значення) тощо;
• нераціональність у підготовці та реалізації більшості заходів з боку регулятора — підвищено облікову ставку, ставку за депозитними сертифікатами, надавалися кредити овернайт при надлишковій ліквідності в банках тощо;
• відсутність структурних реформ у економіці і заходів, спрямованих на її зростання, паралельно з розробленням та реалізацією заходів адаптації в банківській системі.
Сьогодні простежується тенденція зростання кількості банків з іноземним капіталом на ринку України, оскільки у них є більші можливості для нарощування статутного капіталу, вони є більш стабільні і, відповідно, їм населення довіряє більше. Таким чином, українські банки втрачають домінуючі позиції у банківській системі України.
Частка присутності іноземного капіталу в українській банківській системі зросла з 34 % (станом на 01.01.2014 р.) до 55,5 % (станом на 01.12.2016 р.) при його оптимальному значенні для фінансової безпеки держави на рівні 20–25%.[3]
Отже, можна зробити висновки, що ситуація на ринку банківських послуг не надто стабільна, але позитивні зрушення є, а саме виведення з ринку неплатоспроможних банків, таргетування інфляції, розробка ефективних заходів з регулювання та нагляду в банківській системі, розробка на рівні комерційних банків надійніших систем надання кредитів тощо.
Однак залишаються проблеми, які потребують подальшого вирішення, а це – домінування на ринку банківських послуг банків з іноземним капіталом, подальше зростання курсу, недовіра населення до банків, збиткова діяльність банків з іноземним капіталом і функціонування на українському ринку банків з іноземним капіталом російського походження, що загрожує фінансовій безпеці України.
Список використаних джерел
1. А. Я. Кузнєцова, Є. А. Олефір ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПРОВЕДЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ // Вісник «Фінанси Укарїни» - 2016 - №6 Електронний ресурс – [Режим доступу]: http://fu.minfin.gov.ua
2. Сайт НБУ – Електронний ресурс – [Режим доступу]: https://bank.gov.ua
3. О. С. Власюк БАНКІВСЬКА КРИЗА В УКРАЇНІ: ВТРАТИ, ПОМИЛКИ ТА ПРІОРИТЕТИ ПОСТКРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ // Вісник «Стратегічні пріоритети» - 2017 - №2.
4. В. І. Міщенко, С. В. Науменкова БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ // Вісник «Фінанси України» - 2016 - №5. Електронний ресурс – [Режим доступу]: http://fu.minfin.gov.ua
