Пилипчак Н.І., 2017р.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Державне регулювання корпоративного сектора в Україні
Актуальність теми. Створення сприятливих умов для становлення акціонерних товариств – основних учасників корпоративних відносин. Вивчення зарубіжної та вітчизняної спеціальної літератури, яка присвячена державному регулюванню корпоративних відносин, свідчить про безсумнівний інтерес вчених до даної проблеми.
Зокрема, окремі питання розвитку та регулювання корпоративного сектора розглядають у своїх працях такі закордонні економісти: А.Берлі, В.Ойкен, Г.Мінз, М.Портер, П.Дракер, П.Самуельсон, Р.Лазер. Серед вітчизняних науковців питання державного регулювання корпоративного сектору досліджується у роботах Л.Птащенко, О.Сафонова, О.Білоус, В.Євтушевського, О.Мозгового, А.Римарука та ін. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, проблеми державного регулювання розвитку корпоративного сектора України залишаються актуальними та потребують подальшого вивчення з метою розробки ефективних та дієвих методів впливу.
Метою дослідження - виявлення проблемних питань, що виникають у корпоративному секторі та вдосконалення системи державного регулювання корпоративних відносин в Україні.
Становлення корпоративних відносин в Україні відбувається відповідно до загальних закономірностей і тенденцій, характерних для цього процесу у світі. Створений на основі приватизації державного майна підприємств, корпоративний сектор займає найвагоміше місце в українській економіці. На його частку припадає майже 75% ВВП. Сьогодні національний корпоративний сектор економіки України представлений такими його складовими: – акціонерний – у вигляді первинних його елементів, зокрема, публічних і приватних акціонерних товариств, державних акціонерних компаній; – похідний – інтеграційні формування (асоціації, корпорації, концерни, холдинги, дочірні підприємства та ін.); – неакціонерний корпоративний сектор – включає інші господарські формування та підприємства, Економічні науки Вісник Хмельницького національного університету 2015, № 1 217 котрі підпадають під визначення корпоративних підприємств відповідно до вітчизняного законодавства. Еволюція систем корпоративного управління безпосередньо визначається інституційним середовищем в країні та розвитком ринкових відносин, які в Україні перебувають у стадії становлення. Розуміння характеру та особливостей трансформації системи корпоративних відносин в Україні в загальному контексті світових перетворень є необхідним для вироблення ефективної корпоративної політики та стратегії розвитку акціонерних товариств і корпоративних структур, які виступають головною складовою виробничого потенціалу України, та напрацювання напрямків державної стратегії щодо розвитку корпоративного сектора країни загалом. Держава має суттєвий вплив на розвиток корпоративного сектора економіки. Можна визначити такі основні напрямки довгострокової реформи законодавства України: – завершення судової реформи і створення в Україні системи незалежних судів, функціонування якої забезпечуватиме дотримання законодавства, в тому числі в корпоративному секторі; – проведення повноцінної адміністративної реформи, в ході якої функції державного управління і контролю за підприємницькою діяльністю отримають адекватне врегулювання; – прийняття нового Цивільного кодексу України як основного системоутворюючого акту приватного права; – прийняття Закону України «Про акціонерні товариства», який би врахував всі аспекти діяльності акціонерних компаній в Україні і створив надійну правову основу для формування національного корпоративного законодавства; – подальший розвиток і консолідація законодавства, спрямованого на розкриття інформації про корпоративну діяльність, забезпечення її прозорості, адресності та ефективності використання саме в корпоративній сфері. Від того, які інструменти будуть застосовані в ході регулювання державою корпоративних відносин, залежить ефективність та інтенсивність розвитку корпорацій.
Отже, в даному дослідженню було виявлено ,що основні елементів механізму державного регулювання корпоративного сектора економіки можна віднести сукупність юридичних, економічних, організаційних норм і правил, у межах яких: здійснюється державна податкова, монетарна, регуляторна і конкурентна політики; створюється сприятливий інвестиційний клімат; здійснюється корпоративне управління.
Список використаних джерел:
1. Бондар В.С. Теорія та практика державного управління / В.С. Бондар // Стан і перспективи
розвитку корпоративних відносин в Україні. – 2013. – № 3(34). – С. 57–63.
2. Корягіна Т.В. Формування корпоративних підприємств в Україні / Т.В. Корягіна // Наукові
записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка: Серія:
економіка. – 2012. – № 17. – С. 42–50.
3. Орлова Н.С. Механізм державного регулювання корпоративних відносин в Україні / Н.С. Орлова,
С.С. Настюк // Теорія та практика державного управління. – 2012. – № 2(25). – С. 20–27.
4. Птащенко Л.О. Економічні засади зовнішнього та внутрішнього корпоративного регулювання /
Л.О. Птащенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2013. – № 12. – С. 30–34.
5. Сірий Ю.М. Регулювання державою здійснення корпоративних послуг / Ю.М. Сірий // Наукові
праці. Державне управління. – 2013. – № 182. – С. 123–125.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Державне регулювання корпоративного сектора в Україні
Актуальність теми. Створення сприятливих умов для становлення акціонерних товариств – основних учасників корпоративних відносин. Вивчення зарубіжної та вітчизняної спеціальної літератури, яка присвячена державному регулюванню корпоративних відносин, свідчить про безсумнівний інтерес вчених до даної проблеми.
Зокрема, окремі питання розвитку та регулювання корпоративного сектора розглядають у своїх працях такі закордонні економісти: А.Берлі, В.Ойкен, Г.Мінз, М.Портер, П.Дракер, П.Самуельсон, Р.Лазер. Серед вітчизняних науковців питання державного регулювання корпоративного сектору досліджується у роботах Л.Птащенко, О.Сафонова, О.Білоус, В.Євтушевського, О.Мозгового, А.Римарука та ін. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, проблеми державного регулювання розвитку корпоративного сектора України залишаються актуальними та потребують подальшого вивчення з метою розробки ефективних та дієвих методів впливу.
Метою дослідження - виявлення проблемних питань, що виникають у корпоративному секторі та вдосконалення системи державного регулювання корпоративних відносин в Україні.
Становлення корпоративних відносин в Україні відбувається відповідно до загальних закономірностей і тенденцій, характерних для цього процесу у світі. Створений на основі приватизації державного майна підприємств, корпоративний сектор займає найвагоміше місце в українській економіці. На його частку припадає майже 75% ВВП. Сьогодні національний корпоративний сектор економіки України представлений такими його складовими: – акціонерний – у вигляді первинних його елементів, зокрема, публічних і приватних акціонерних товариств, державних акціонерних компаній; – похідний – інтеграційні формування (асоціації, корпорації, концерни, холдинги, дочірні підприємства та ін.); – неакціонерний корпоративний сектор – включає інші господарські формування та підприємства, Економічні науки Вісник Хмельницького національного університету 2015, № 1 217 котрі підпадають під визначення корпоративних підприємств відповідно до вітчизняного законодавства. Еволюція систем корпоративного управління безпосередньо визначається інституційним середовищем в країні та розвитком ринкових відносин, які в Україні перебувають у стадії становлення. Розуміння характеру та особливостей трансформації системи корпоративних відносин в Україні в загальному контексті світових перетворень є необхідним для вироблення ефективної корпоративної політики та стратегії розвитку акціонерних товариств і корпоративних структур, які виступають головною складовою виробничого потенціалу України, та напрацювання напрямків державної стратегії щодо розвитку корпоративного сектора країни загалом. Держава має суттєвий вплив на розвиток корпоративного сектора економіки. Можна визначити такі основні напрямки довгострокової реформи законодавства України: – завершення судової реформи і створення в Україні системи незалежних судів, функціонування якої забезпечуватиме дотримання законодавства, в тому числі в корпоративному секторі; – проведення повноцінної адміністративної реформи, в ході якої функції державного управління і контролю за підприємницькою діяльністю отримають адекватне врегулювання; – прийняття нового Цивільного кодексу України як основного системоутворюючого акту приватного права; – прийняття Закону України «Про акціонерні товариства», який би врахував всі аспекти діяльності акціонерних компаній в Україні і створив надійну правову основу для формування національного корпоративного законодавства; – подальший розвиток і консолідація законодавства, спрямованого на розкриття інформації про корпоративну діяльність, забезпечення її прозорості, адресності та ефективності використання саме в корпоративній сфері. Від того, які інструменти будуть застосовані в ході регулювання державою корпоративних відносин, залежить ефективність та інтенсивність розвитку корпорацій.
Отже, в даному дослідженню було виявлено ,що основні елементів механізму державного регулювання корпоративного сектора економіки можна віднести сукупність юридичних, економічних, організаційних норм і правил, у межах яких: здійснюється державна податкова, монетарна, регуляторна і конкурентна політики; створюється сприятливий інвестиційний клімат; здійснюється корпоративне управління.
Список використаних джерел:
1. Бондар В.С. Теорія та практика державного управління / В.С. Бондар // Стан і перспективи
розвитку корпоративних відносин в Україні. – 2013. – № 3(34). – С. 57–63.
2. Корягіна Т.В. Формування корпоративних підприємств в Україні / Т.В. Корягіна // Наукові
записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка: Серія:
економіка. – 2012. – № 17. – С. 42–50.
3. Орлова Н.С. Механізм державного регулювання корпоративних відносин в Україні / Н.С. Орлова,
С.С. Настюк // Теорія та практика державного управління. – 2012. – № 2(25). – С. 20–27.
4. Птащенко Л.О. Економічні засади зовнішнього та внутрішнього корпоративного регулювання /
Л.О. Птащенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2013. – № 12. – С. 30–34.
5. Сірий Ю.М. Регулювання державою здійснення корпоративних послуг / Ю.М. Сірий // Наукові
праці. Державне управління. – 2013. – № 182. – С. 123–125.
