Блаженко І.І., 2017
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-42с
Факторинг та особливості здійснення його операцій
Факторинг - це комісійно-посередницька діяльність, пов’язана з поступкою фактору (банку або небанківській установі, яка здійснює факторингові операції) клієнтом-постачальником неоплачених платежів вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта (одержанням коштів за платіжними документами). Фактор стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їх несплати [2].
Таке явище як факторинг, не знайоме для малих і середніх підприємств, але це дало б змогу врятувати бізнес від краху у випадку несприятливих обставин. Малий бізнес не має достатаніх джерел фінансування, тому він зацікавлений в додаткових вливаннях грошових коштів. З цим справляється усічений факторинг - кредитування під заставу дебіторської заборгованості. У той же час середній бізнес зацікавлений у збільшенні обсягу продажів, тому тут доцільно застосовувати комерційний факторинг. Факторинг дозволяє за короткий час значно збільшити обсяг продажів, а також з його допомогою компанія розвивається ефективніше, ніж при кредитуванні. Міжнародний факторинг - це комплекс факторингових послуг, що надаються банками або факторинговими компаніями своїм клієнтам, що здійснюють зовнішньоторговельні розрахунки та передбачає, що покупець і продавець, що здійснюють розрахунки між собою з відстрочкою платежу, є резидентами різних країн[1]. Міжнародний факторинг передбачає функціонування як по однофакторній, так і по двофакторній моделі. Однофакторна модель включає в себе трьох учасників: продавець або постачальник (експортер) і фінансує його банк або факторингова компанія – (експорт-фактор) знаходяться в одній державі. Покупець (імпортер) є резидентом іншої держави. У такій схемі міжнародного факторингу Експорт-фактор бере на себе функції міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом, а також усі ризики неплатежу або прострочення платежу з боку покупця-імпортера.
За двофакторної моделі міжнародного факторингу присутній четвертий учасник - Імпорт-фактор - банк або факторингова компанія, яка є резидентом тієї ж держави, що і покупець-імпортер. При цьому Імпорт-фактор бере на себе ризики, пов'язані з неплатежами. Експорт-фактор здійснює розрахунки за зовнішньоторговельним контрактом, фінансує продавця в обсязі, встановленого Імпорт-фактором ліміту фінансування.
Слід зазначити, що для зниження ризиків, пов'язаних з діяльністю в галузі міжнародного факторингу, а також з метою покращення обслуговування клієнтів у цій сфері, банки або факторингові компанії, які виступають в ролі Експорт-факторів або Імпорт-факторів повинні бути учасниками однієї з Міжнародних факторингових асоціацій : International Factors Group (IFG) або Factors Chain International (FCI). Членство в Міжнародних факторингових асоціаціях, в першу чергу, підвищує престиж банків або факторингових компаній. Крім того, Міжнародні факторингові асоціації надають своїм учасникам доступ до своєї великої бази даних, що включає найактуальніші відомості про постачальників і покупців, а також статистичні та аналітичні дані по ринку факторингу, також дозволяють використовувати розроблені ними передові технології для розвитку бізнесу в області факторингу, переймати досвід іноземних колег, отримувати допомогу по стягненню заборгованості.
Список використаних джерел:
1. Ринок факторингових послуг: проблеми розвитку і перспективи / Матеріали Українського агентства фінансового розвитку // Фінансовий ринок України. – 2010. – №9(83). – С. 20-23.
2. Пальчук О.І. Факторинг як фінансова послуга. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7839/2/28.pdf
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-42с
Факторинг та особливості здійснення його операцій
Факторинг - це комісійно-посередницька діяльність, пов’язана з поступкою фактору (банку або небанківській установі, яка здійснює факторингові операції) клієнтом-постачальником неоплачених платежів вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта (одержанням коштів за платіжними документами). Фактор стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їх несплати [2].
Таке явище як факторинг, не знайоме для малих і середніх підприємств, але це дало б змогу врятувати бізнес від краху у випадку несприятливих обставин. Малий бізнес не має достатаніх джерел фінансування, тому він зацікавлений в додаткових вливаннях грошових коштів. З цим справляється усічений факторинг - кредитування під заставу дебіторської заборгованості. У той же час середній бізнес зацікавлений у збільшенні обсягу продажів, тому тут доцільно застосовувати комерційний факторинг. Факторинг дозволяє за короткий час значно збільшити обсяг продажів, а також з його допомогою компанія розвивається ефективніше, ніж при кредитуванні. Міжнародний факторинг - це комплекс факторингових послуг, що надаються банками або факторинговими компаніями своїм клієнтам, що здійснюють зовнішньоторговельні розрахунки та передбачає, що покупець і продавець, що здійснюють розрахунки між собою з відстрочкою платежу, є резидентами різних країн[1]. Міжнародний факторинг передбачає функціонування як по однофакторній, так і по двофакторній моделі. Однофакторна модель включає в себе трьох учасників: продавець або постачальник (експортер) і фінансує його банк або факторингова компанія – (експорт-фактор) знаходяться в одній державі. Покупець (імпортер) є резидентом іншої держави. У такій схемі міжнародного факторингу Експорт-фактор бере на себе функції міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом, а також усі ризики неплатежу або прострочення платежу з боку покупця-імпортера.
За двофакторної моделі міжнародного факторингу присутній четвертий учасник - Імпорт-фактор - банк або факторингова компанія, яка є резидентом тієї ж держави, що і покупець-імпортер. При цьому Імпорт-фактор бере на себе ризики, пов'язані з неплатежами. Експорт-фактор здійснює розрахунки за зовнішньоторговельним контрактом, фінансує продавця в обсязі, встановленого Імпорт-фактором ліміту фінансування.
Слід зазначити, що для зниження ризиків, пов'язаних з діяльністю в галузі міжнародного факторингу, а також з метою покращення обслуговування клієнтів у цій сфері, банки або факторингові компанії, які виступають в ролі Експорт-факторів або Імпорт-факторів повинні бути учасниками однієї з Міжнародних факторингових асоціацій : International Factors Group (IFG) або Factors Chain International (FCI). Членство в Міжнародних факторингових асоціаціях, в першу чергу, підвищує престиж банків або факторингових компаній. Крім того, Міжнародні факторингові асоціації надають своїм учасникам доступ до своєї великої бази даних, що включає найактуальніші відомості про постачальників і покупців, а також статистичні та аналітичні дані по ринку факторингу, також дозволяють використовувати розроблені ними передові технології для розвитку бізнесу в області факторингу, переймати досвід іноземних колег, отримувати допомогу по стягненню заборгованості.
Список використаних джерел:
1. Ринок факторингових послуг: проблеми розвитку і перспективи / Матеріали Українського агентства фінансового розвитку // Фінансовий ринок України. – 2010. – №9(83). – С. 20-23.
2. Пальчук О.І. Факторинг як фінансова послуга. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7839/2/28.pdf
