Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2017 » Мандебура А.С. Кредитно-дефолтний своп як вид фінансового інструменту
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1110
  • Автор: andrej.m19971997
  • Дата: 31-10-2017, 21:46
 (голосов: 0)
31-10-2017, 21:46

Мандебура А.С. Кредитно-дефолтний своп як вид фінансового інструменту

Категорія: Фінансовий ринок 2017

Мандебура А.С.
Екф–43с
Львівський національний університет ім.І.Франка


КРЕДИТНО-ДЕФОЛТНИЙ СВОП ЯК ВИД ФІНАНСОВОГО ІНСТРУМЕНТУ


Важливу роль в процесі інвестиційної діяльності відіграє кількісна та якісна оцінка кредитного ризику підприємства, яка застосовується майже у всіх сферах фінансово-економічної діяльності. Однак традиційні методи здійснення такої оцінки характеризуються значним часовим лагом, який в свою чергу може спричинити значні похибки.
У зв’язку з цим актуальними стають похідні фінансові інструменти, які відображають ринкову оцінку кредитного ризику певного активу (боргового цінного паперу, портфеля, окремої компанії або держави) практично в режимі реального часу. Такими інструментами є кредитні дефолтні свопи (Credit Default Swap – CDS) [3].
Під кредитно-дефолтним свопом розуміють інструмент фінансового страхування, що страхує банки та корпорації від дефолту по своїм зобов’язанням [4].
Кредитний дефолтний своп – кредитний дериватив (своп), угода, згідно з якою покупець на основі разових або регулярних внесків сплачує премію за кредитний ризик емітентові, який бере на себе зобов'язання погасити виданий покупцем кредит третій стороні у разі неможливості погашення кредиту боржником (дефолт третьої сторони). Покупець отримує цінний папір, який гарантує обов'язкове повернення суми виданого кредиту або придбаного боргового зобов'язання [3].
Механізм даного інструменту по суті зводить до того, що його покупець ( в основному комерційний банк), який надав кредит або купив простий цінний папір у позичальника, одержує страховий захист від дефолту останнього. За отримання такого захисту покупець повинен сплатити разовий або періодичні платежі у розмірі відсотка від суми страховки у визначений строк.
Дефолт – невиконання умов кредитного договору або інших умов, пов'язаних з борговими зобов'язаннями чи цінними паперами; характеризує неспроможність юридичної особи (корпоративний дефолт) або держави (суверенний дефолт) повністю або частково виконати свої боргові зобов'язання[3].
Кредитно-дефолтний своп випускають, як правило, терміном на 5 років, і платежі по цим деривативам здійснюються покупцем захисту щоквартально до моменту настання кредитної події. Розрахунки можуть здійснюватися у двох формах: фізичній та грошовій. У першому випадку покупець кредитного захисту (банк) надає продавцю захисту (емітенту) базисний актив в обмін на його номінал. В другому – продавець сплачує покупцю суму, що дорівнює різниці між номінальною вартістю базисного активу та вартістю цього ж активу після настання кредитної події [2].
Дефолтні свопи можуть використовуватися кредиторами для хеджування ризиків неплатежу за позиками. Банки та корпорації зі значним обсягом дебіторської заборгованості використовують дефолтні свопи для управління капіталом або ризиком концентрації [1].
Купівля дефолтних свопів відповідно до наданих позик дозволяє банкам запропонувати для забезпечення своїх кредитів або інших зобов'язань гарантію сплати у формі придбаного дефолтного свопу, що покращує структуру кредитного портфеля. CDS можуть застосовуватися у схемах роздрібнення або перепакування облігацій, для перестраховки кредитного ризику в разі високої вартості залучення ресурсів, а також з метою спекуляцій [3].
Що стосується переваг кредитно-дефолтного свопу, то їх можна поділити на три групи залежно від учасників такої угоди. Для покупця: нижча вартість порівняно з традиційним страхуванням, можливість перепродажу CDS іншим інвесторам та вивільнення ресурсів із резервного фонду на покриття зобов’язань по застрахованим кредитам. Натомість позичальник отримує кредит під нижчі відсоткові ставки через свій високий кредитний рейтинг та під мінімальну заставу. Користь для продавця CDS становлять платежі за цією угодою та необов’язковість наявних ліквідних активів для покриття взятого на себе ризику.
Однак кредитно-дефолтний своп має також і негативні риси, які проявилися під час Глобальної фінансової кризи 2008 р. Справа в тім, що банки почали використовувати даний вид інструменту не для його класичного призначення ( страхування кредитного ризику), а проводити спекулятивні операції, перепродуючи їх та використовуючи як заставу для отримання кредитів на вигідніших умовах в інших банках. Це все посприяло наявності на фінансовому ринку значної кількості цінних паперів даного типу, які не були підкріплені реальними зобов’язаннями. Через масове звернення з вимогами компенсації ризиків по такій великій кількості угод збанкрутували такі корпорації як AIG та Lehman Brothers, які сумарно випустили CDS на суму більше 1 трлн. дол. Внаслідок неефективного відбору банками своїх позичальників відбулося знищення тодішнього іпотечного ринку, що потягло за собою шалену збитковість самих банків і емітентів CDS.
Саме тому механізм взаємовідносин між позичальником, банком та емітентом кредитно-дефолтного свопу потребує певної корекції та жорсткого контролю. Однак, серед провідних вчених та фінансистів не існує єдиної думки, яким чином вдосконалити ринок кредитних деривативів, щоб не траплялися подібні наслідки. Але більшість вчених сходяться на тому, що ринок позабіржових деривативів необхідний, оскільки він є незамінним інструментом перерозподілу фінансових ресурсів в економіці. Питання полягає в тому, в якій формі тепер потрібно використовувати механізм CDS для сталого розвитку економіки. Напевне, наповнити економічним смислом і справжньою цінністю кредитні деривативи можна шляхом розвитку ринку реальних активів, які мають збалансувати занадто роздутий ринок непокритих фінансових зобов'язань [2].
Отже, кредитно-дефолтний своп є важливим видом похідних фінансових інструментів , який дозволяє перерозподіляти кредитні ризики на фінансовому ринку, однак для нормального функціонування ринку вони повинні використовуватися тільки з метою хеджування, а не для спекуляцій.
Література:
1.Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. – К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. – 504 с.
2.Підвисоцький Я.В. Застосування механізму кредитно- дефолтних свопів у реальній економіці / Я.В. Підвисоцький // Актуальні проблеми економіки. – №5. – 2011. – С.232-239.
3.Солодка О. Кредитний дефолтний своп у механізмі перерозподілу кредитного ризику / О. Солодка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2015. - Вип. 2. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2015_2_16.
4.Туктаров. Ю. Синтетическая секьюритизация, 9 марта 2009 г. // Инвестор.ру. – http://www.investor.ru/article/32415/310/

Посилання: Мандебури А.С. Кредитно-дефолтний своп як вид фінансового інструменту

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2021 (4)
Ноябрь 2021 (6)
Октябрь 2021 (69)
Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
^