Стратегічні орієнтири » Державні фінанси 2017 » Дмиш Ю. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2017, 23:53

Дмиш Ю. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

Категорія: Державні фінанси 2017

Податки і збори являються основним джерелом доходів держави, а
значить – одна з найважливіших фінансових категорій. Податкові платежі
одночасно використовуються як джерело одержання доходів бюджету, так і
фінансовий інструмент регулювання економіки [1].
Податки в країні становлять податкову систему, як сукупність різних
видів податків та інших платежів і зборів, що віднесені до податкових, які
справляються в державі.

Українська податкова система є однією з найбільш складних і найменш
ефективних не тільки серед країн європейського регіону, але й у глобальному
порівнянні. Це регулярно підтверджують міжнародні рейтинги, дослідження
вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, що працюють в Україні.
За даними дослідження, звичайне українське підприємство протягом року
робить 147 податкових платежів, що є найгіршим показником у світі – 183
місце. Для порівняння у Росії компанія здійснює 11 платежів, у Польщі – 40, у
Чехії – 12, Білорусі – 107, у Грузії – 18, у США – 10, у Франції – 7, у Китаї – 7.
Українські підприємства витрачають на веденя податкового обліку 7 млрд.
гривень або 0,7% ВВП [2].
Введення в дію з початку 2011 р. Податкового кодексу в Україні,
привело до заміни Закону про систему оподаткування та зменшення кількості
податків та зборів. Замість 29 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових
платежів Кодексом запроваджено відповідно 18 та 5 платежів [3].
Побудова податкової системи повинна спиратись на наукові основи, котрі
передбачають застосування таких вимог, як системність, встановлення
визначальної бази цієї системи та формування вихідних принципів.
Вимога системності полягає в тому, що податки повинні бути взаємопов'язані
між собою, органічно доповнювати один одного, узгоджуватись та гармонізувати з
іншими елементами соціально-економічної мегасистеми країни. У цьому контексті, у
першу чергу, необхідно забезпечити відповідність податкової системи особливостям
державного устрою та соціально-економічної системи країни, а також її узгодженість
з бюджетною системою. Система адміністрування повинна забезпечувати стягнення
податків із платників відповідно до податкових законів, необхідно запроваджувати із
урахуванням існуючого рівня податкової техніки і технології, організаційно-
технічного забезпечення податкових органів. Лише нейтральна податкова система,
побудована на принципах горизонтальної і вертикальної справедливості, що
запроваджує єдині підходи, методи, методики і правила оподаткування для всіх видів
і форм економічної діяльності, буде економічно ефективною [3].
Необхідно забезпечити достатню простоту, ясність, конкретність,
однозначність, зрозумілість і доступність норм податкового законодавства для
всіх учасників податкового процесу відповідно до існуючого у суспільстві
рівня економічних знань. Практика становлення і розвитку податкової системи
в Україні свідчить про декларативний характер багатьох з вищевказаних
принципів. Наприклад, досить важко назвати соціально справедливим
неоподатковуваний мінімум доходів громадян, постійні зміни в чинне
законодавство порушують принцип стабільності тощо. Крім того, система
принципів є дещо застарілою, оскільки не враховує загальносвітові тенденції
щодо розвитку систем оподаткування та не декларує необхідність гармонізації
податкової системи України. Теоретики оподаткування довели, що
застосування стабільних ставок не лише стабілізує державні доходи, а для
підвищення ефективності вітчизняної податкової системи її необхідно базувати
на здобутках фінансової науки.
Отже, податкова політика впливає тим чи іншим чином на економічні
процеси, незалежно від волі держави. Цей вплив можна назвати пасивним,
оскільки головним завданням політики державних доходів є забезпечення
достатнього обсягу надходжень до бюджету, вплив насамперед податкової
політики на процеси відтворення має другорядне значення. Доти, доки доходи,
які отримувала держава, не займали значної питомої ваги в обсязі валового
внутрішнього продукту, вплив податкової політики на відтворювальний процес
був незначним і не привертав уваги політиків і економістів. Але при
подальшому зростанні питомої ваги податків в обсязі ВВП виникає
необхідність мобілізувати необхідні кошти найбільш раціональним шляхом,
тобто зводячи до мінімуму негативні наслідки для розвитку економіки.
В подальшому дискусії про те, як мінімізувати негативні наслідки
оподаткування, переросли у дискусію про те, чи повинна держава вико-
ристовувати податкову політику як активний регулятор відтворювальних
процесів, тобто для досягнення інших цілей крім фіскальних. Обговорення цієї
проблеми продовжується і дотепер.
Список використаних джерел
1. Золотько І.А. Податкова система : навч. посіб. / І.А. Золотько. — К.:
КНЕУ, 2005. — 299 с.
2. Проблеми податкової системи [Електронний ресурс]. — Режим
доступу : http:// www.icps.com.ua/lichylnyk.
3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI
[Електронний ресурс]. ― Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
4. Онисько С.М. Податкова система / С.М. Онисько. — Л. : Магнолія
Плюс, 2006. — 401 с.

Посилання: податкова система, тези, ЕКФ-42с, Україна, податки, збори.

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^