Стратегічні орієнтири » Криптовалюти 2017 » Біленька В.А. КРИПТОВАЛЮТА: ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
29-11-2017, 15:03

Біленька В.А. КРИПТОВАЛЮТА: ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ

Категорія: Криптовалюти 2017

Біленька В.А., 2017
ЕкФМ-52с

КРИПТОВАЛЮТА: ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ

Світ постійно змінюється: колишні незвичайні мрії та ідеї поступово стають реальністю, багато виникає нових і різноманітних явищ та процесів. Перед жителями сьогодення ставиться вимога швидко та якісно адаптуватися до нововведень. Особливо це стосується сфери розрахунків та платежів, оскільки вони часто використовуються і безпосередньо пов’язані з розвитком економіки, держави та доброту населення... Минуло близько 8 років з часу, коли з’явилася перша криптовалюта «біткоїн» з легкої руки розробника Сатоші Накамото, яка поступово набирає популярність серед населення планети.
На сьогодні існує більш ніж 50 різновидів. У зв’язку з обігом та створенням криптовалют виникає питання про її правове врегулювання на національному та на міжнародному рівнях. Тут виникають чимало перешкод, які необхідно у майбутньому подолати. Очевидною із них є те, що чимало людей не знають і не уявляють про можливе існування криптовалюти. Наступною дилемою є недостатнє обговорення та відсутність опрацювання сутності біткоїну і його аналогів з боку державних органів при прийнятті законів чи інших нормативних актів. Специфічна природа криптовалюти зумовлює те, що відповідне питання не є першочерговим для вирішення. Але все-таки зараз світові тенденції та реалії змушують змінювати своє відношення до цієї проблеми. Найбільш гострою перешкодою стає механізм закріплення поняття та обігу криптовалюти у законодавство. Звичайно не легким є процес створення цифрової валюти, але врегулювання відносини щодо криптовалюти є дуже серйозною дилемою.
Перше питання виникає про те, чи варто взагалі допускати обіг відповідної криптовалюти у межах юрисдикції конкретної держави. США, Німеччина, Японія, Франція, Фінляндія та інші країни не тільки дозволили обіг відповідної валюти, але й законодавчо закріпили чи підкріпили правовий режим, роз’яснили поняття біткоїнів та аналогів та сформували відповідну судову практику.
Причини надання дозволу в обіг криптовалюти і її певного врегулювання були зумовленні тим, що компанії, особливо стартапи, активно почали її використовувати, появилися різноманітні біржі, страхові компанії, що не боялися різноманітніх ризиків із нестандартними грошима. З другого боку необхідність втручання держави в особі її органів було те, що біткоїн став платіжним засобом діяльності Даркнету, анонімна мережа, яка на сьогодні активно функціонує в мережі Інтернет по всьому світу, яка схожа на чорний ринок, де можна придбати зброю, наркотики, людей, фальшиві гроші та документи, а за потреби вам запропонують навіть послуги кіллера.
На жаль, піддаючись загальній тенденції чимало держав все-таки не встановлює режиму щодо криптовалюти через специфічну природу. Органи влади намагаються пояснити сутність біткоїнів та його аналогів, але все-таки питання про правову природу є неврегульованою . Серед таких є Україна, Чилі, Бразилія, Данія, Малайзія та інші.
В Україні, яка входить в топ-5 по кількості створених біткоїн-гаманців, де здійнює свою діяльність найбільше у СНД агенство Кuna і дуже розвинута спільнота щодо цифрових валют, на законодавчому рівні правовий режим не визначений. Хоча існує роз’яснення НБУ щодо правомірності використання віртуальної валюти (криптовалюти), де вона визначена як грошовий сурогат, що не є нормативним роз’ясненням і в принципі підлягає критиці. Крім того, є рішення апеляційного суду м.Києва від 12.10.2016 по справі № 753/599/16 , у якому позивач обгрунтовує свою позицію тим, що біткоїн - це майнові права на записи у відкритій базі даних блокчейн, її матеріальна цінність підтверджується їх вартістю на світових онлайн-площадках для торгівлі, і підлягає судовому захисту. Суд посилаючись на вищезгадане роз’яснення НБУ вважає, що біткоїн не являється річчю в розумінні ст. 179 Цивільного кодексу України, тому що не має ознак матеріального світу та не є продукцією. Крім того, криптовалюта не має ознак майнових прав.
Існують певні держави, що взагалі забороняють різноманітними засобами використання криптовалюти, що зумовлено високими ризиками щодо її використання та необхідності детального опрацювання відповідного явища, але все-таки вони проявляють інтерес до її існування та законодавчого закріплення. Серед таких країн є Китай (КНР). У березні 2014 року Народний банк рекомендував китайським банкам і платіжним системам до 15 квітня цього ж року закрити рахунки 15 веб-ресурсів, які використовували торгівлю біткоїна. Крім того, це було підтверджено на зустрічі представників Народного банку Китаю, що остаточно призвело до закриття рахунків клієнтів, здійсненню операцій з торгівлі криптовалютою. Але все-таки в січні 2016 року Народний банк Китаю повідомив про зустріч, на якій обговорювалося питання про можливість запуску власної цифрової валюти.
Другою проблемою, яка є найбільш фундаментальною і очевидною, є правова природа криптовалюти. З вище описаного мною можна зробити висновок, на міжнародному рівні сьогодні відсутня єдність в розумінні правової природи криптовалюти, тому держави по-різному визначають поняття біткоїна і його аналогам.
Європейський суд в рішенні від 22.10.2015 визначив, що біткоїн необхідно вважати валютою (засобом платежу), а не товаром. Це було обумовлено тим, що виникали певні труднощі щодо оподаткування криптолюти. Відповідне рішення встановило, що всі операції, пов'язані з обміном біткоїнів (bitcoin), будуть оподатковуватися так само, як і операції з традиційними валютами. Європейська судова практика по суті прирівняла криптовалюту до законного платіжного засобу, а обмін грошових коштів – «валютно-обмінною операцією». Але все-таки, згідно чинного законодавста ЄС цифрова валюта вважається товаром і підпадає під регулювання Цивільного законодавства і Директиви ЄС про ПДФ як товар, а договір купівлі — продажу щодо криптовалюти є договором-купівлі продажу товару.
Як було згадано США дозволив обіг криптовалюти, але все-таки тут є різні думки щодо її правової природи. Уже сформувалася прецедентна практика, завдяки чому в цій державі криптовалюти розглядають як «валюту або іншу форму грошей». У штаті Вашингтон цифрова валюта — це об’єкт грошових переказів у зв’язку з вимогами Закону “Про уніфікацію грошових послуг”. Крім того, у вересні 2015 року Американська державна комісія, яка займається біржовими ф’ючерсними контрактами прирівняла біткоїн до біржових товарів.
Дуже слушною є позиція судді Елісон Нейтан у судовому розгляді справи щодо Антоніо Мурджіо із Coin.mx, яка підтвердила, що «словники, суди, а також положення законодавчої історії підтверджують — біткоїн вважається грошима». Така позиція американських суддів підтверджується департаментом, який займається фінансовими та кримінальними злочинами, який у 2013 р. кваліфікував біткоїн як «одну з форм грошей». Проте інший впливовий американський орган у сфері податкових питань (Internal Revenue Service (IRS)) наголосив, що для цілей федерального оподаткування криптовалюту слід тлумачити не як «форму грошей», а як власність.
Як уже зазначалося, спеціального режиму щодо біткоїну в Україні не встанолено, тому що вищезгадане питання про криптовалюту не виникало при обговоренні та прийнятті законів. Вищезгадане роз’яснення у листі НБУ від 08.12.2014 визначає Bitcoin як «грошовий сурогат», який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це, на їхню думку, суперечить нормам українського законодавства.
Для з’ясування правової природи біткоїну важливо звернути увагу на те, що у законі «Про Національний банк України» визначено, що грошовий сурогат – це будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не НБУ і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обігу. Водночас ознаки криптовалюти не підпадають під поняття «електронний документ», оскільки під останнім розуміється документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, враховуючи обов’язкові реквізити документа. Таким чином, поняття криптовалюти не враховується грошовим сурогатом.
Перша позиція є те, що біткоїн – це сукупність інформації. У його основі лежить блокчейн зашифрований масив даних про всі операції, які були проведені в розподіленій мережі за весь час її існування.
Другою позицією є те, що біткоїн є близьким до товару, тому що національне законодавство не дає нам чіткого визначення товару як такого, а позначає лише частину цього поняття для конкретних правовідносин. Іншою позитивною стороною цього є те, що криптовалюта підпадає під бартерні (товарообмінні) операції в розумінні Податкового, Цивільного та Господарського кодексів України. Але судова практика йде протилежним шляхом. Приклад цього є рішення Дарницького районного суду Києва №753/599/16-ц, у якому не було визнано біткоїн як товар.
Третім проблемним питанням є суб’єкти криптовалюти і відносини між ними. Тут мове йде про те, хто має право створювати криптовалюту та здійснювати операції щодо неї. Найбільш доцільно є те, що відповідно п.1.13 ст 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що емітент електронних платіжних засобів є винятково банк. Крім того, банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов’язання з їх погашення. Проте банки в Україні не займаються створенням криптовалюти.
Щодо проведення відповідних дій із криптовалютою є тенденція щодо введення ліцензії на цифрову валюту. Прикладом є стаття 200 глави 1 розділу 23 Нью-Йоркського кодексу, правил та відносин, яка була прийнята силами Департамента фінансових послуг штату Нью-Йорк в липні 2015. Тут встановлюється поняття криптовалюти, порядок отримання ліцензії, порядок та строк подання скарги та сплати збору. Проблемою цього є тривалий період надання права на введення криптовалютного бізнесу. Ліцензію через рік після її введення отримали лише Circle (біткоїн-гаманець) і Ripple (фінансово-технічний стартап), а близько 26 інших компаній ще чекали на підтвердження своїх заявок.
Вищезгаданий Закон “Про уніфікацію грошових послуг” (щодо штату Вашингтон) встановлює, що компанії можуть використовувати криптовалютні перекази жителя Вашингтона після отримання Вашингтонської лицензії оператора по переказу грошових коштів. Ця вимога відноситься до бірж, що надають послуги по обміну фіатних грошей на криптовалюти і навпаки, так і до обміну тільки цифрових грошей. Компанії, які надають криптовалютні гаманці, повинні провести аудит безпеки комп'ютерної системи для того, щоб отримати відповідну ліцензію. Транзакції між фізичними особами в криптовалюті, не потребують дозволу.
В Україні формується деяка сприятлива судова практика на користь біткоїну. Прикладом цього є рішення 13 жовтня 2016 року Харківський апеляційний адміністративний суд, у якому що всі операції, що проводяться з E-Dinar Coin, можуть бути прирівняні до операцій зі звичайними грошима.
Очевидною проблемою, що випливає із відносин між цими суб’єктами криптовалют є захист прав. У листі НБУ наголошується, що всі ризики за використання в розрахунках "віртуальної валюти/криптовалюти" несе учасник розрахунків за ними. Національний банк України як регулятор не відповідає за можливі ризики і втрати, пов’язані з використанням "віртуальної валюти/криптовалюти".
На мою думку, тут необхідно обговорити питання державними органами захисту прав криптовалюти, але я вважаю, що найкраще, щоб біткоїн та його аналоги розглядалися як «товар».
Наступною проблемою є оподаткування криптовалюти. Європейський Суд в своєму рішенні у справі Skatteverket v. David Hedqvist (C-264/14) постановив застосовувати до суб’єктів, які займаються обміном національних валют на віртуальну криптовалюту Bitcoin, звільняються від ПДВ.
Прикладом несприятливої податкової політики є позиція Австралії. Мова тут йде про те, що керуючись листом та інструкцією Податкової служби Австралії, на практиці існує проблема з подвійним оподаткуванням: один раз податок на товари і послуги береться при обміні фіатних грошей на цифрові валюти, а другий раз — при оплаті товарів і послуг з їх допомогою.
В Україні до криптовалютним операціям застосовуються стандартні правила оподаткування. Питання щодо податку на додаткову вартість є досить спірним, тому що криптовалюта не визначена як товар на законодавчому рівні.
Найбільш гострою постає проблема застосування кримінальної відповідальності за дії, вчинені із застосуванням криптовалют. Прикладом цього є рішення Окружного суду Флориди, у якому суд дійшов висновку про те, що будь-яка незначна продаж біткоїну тому, хто планує використовувати її в злочинних цілях, не є достатньою основою для обвинувачення в легалізації (відмиванні) доходів, отриманих незаконним шляхом, навіть при тому, що злочинний намір є очевидний при продажі криптовалюти.
У Листі НБУ від 8 грудня 2014 року №29-208/72889 зазначається, що діяльність з купівлі-продажу біткоїну за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих фінансових пірамід та може свідчити про потенційне залучення у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Протидія злочинам ст. 209 та 209-1 Кримінального кодексу України є практика надання ліцензій, яка дуже поширена у США, Японії. Європейський Союз у цій проблемі є близьким уже до прийняття відповідних змін у Директиву №2015/849 «Про запобігання використання фінансової системи для цілей відмивання коштів або фінансування тероризму».
Таким чином, чимало держав використовують криптовалюту для вчиненя певних дій, але все-таки виникають певні перешкоди. Підсумовуючи, варто наголосити, що режим криптовалюти в Україні та багатьох країнах є у правовому вакуумі. Висновок із цього є те, щоб кожен споживач і законодавець мав відкриту інформацію про емітента, порядок емісії та операцій з приводу криптовалюти. Після того можна говорити про перегляд державної політики щодо біткоїна та аналогів. Крім того, тоді виникає питання про законодавче роз’яснення і закріплення цього поняття через прийняття відповідних норм у сфері податкового, банківського, цивільного та господарського права. Крім того, необхідним і доцільним є введення відповідної ліцензію на криптовалютну діяльність, яка мінімізує відмивання коштів або фінансування тероризму. Рано чи пізно будуть врегульовані відносини щодо цифрової валюти, але це буде, скоріше за все, недоцільне і необгрутоване копіювання досвіду іншої держави, який може спричинити негативні наслідки. Ось тому ми маємо пам’ятати, щоб правовий режим криптовалюти був підлаштований під актуальні світові події та реальне становище у державі.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^