Ярмоловська М. Р., 2018
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с
Страхування життя в Україні
Особисте страхування є надзвичайно актуальним, адже дозволяє вирішити багато проблем, зокрема допомагає у випадку, коли людина тимчасово або назавжди втратила працездатність, коли виникають проблеми щодо здоров’я дітей, чи у випадку настання певних несприятливих подій у їх житті тощо. Більшість громадян неспроможні самостійно компенсувати такі неочікувані втрати, а залучення до послуг страхових компаній за порівняно невелику плату дозволяє розраховувати на швидку компенсацію втрат. Відповідно до зазначеного, страхуванню життя повинно відводитись особлива увага.
Об'єктами страхування життя є майнові інтереси застрахованої особи, пов'язані з її життям (смертю) і направлені на отримання нею (або вигодонабувачем) певного доходу при настанні відповідної страхової події.
Суб'єктами страхування життя є страховик, страхувальник, застрахована особа та вигодонабувач.
Страхування життя може бути індивідуальним та колективним. Його комбінують не тільки зі страховими випадками "смерть" і "дожиття" але й зі страхуванням від нещасних випадків [2,с. 185].
Страхування життя, як вид особистого страхування, передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, вигодонабувачу або іншим третім особам, які мають право на отримання страхової виплати за чинним законодавством, при настанні подій, що визначені умовами договору страхування.
Такими подіями можуть бути: досягнення застрахованою особою пенсійного віку або віку, який визначений у договорі страхування; дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору; смерть застрахованої особи; настання події у житті застрахованої особи, яка обумовлена у договорі страхування [3].
Проводячи статистику валових страхових платежів (премій, внесків) при страхуванні життя за 9 місяців 2017 року, варто зазначити,що вони становили 2 021,7 млн. грн., що на 1,7% більше, ніж за 9 місяців 2016 року (станом на 30.09.2016 – 1 987,2 млн. грн.). Структура валових надходжень страхових платежів (премій, внесків) станом на 30.09.2017 має такий вигляд: 1 936,9 млн. грн. (або 95,8%) – що надійшли від фізичних осіб; 84,8 млн. грн. (або 4,2%) – що надійшли від юридичних осіб.
Станом на 30.09.2017 року збільшилась кількість застрахованих фізичних осіб на 3,6% або на 148 152 осіб (станом на 30.09.2016 застраховано 4 111 793 фізичні особи, станом на 30.09.2017 – 4 259 945 фізичних осіб). Протягом 9 місяців 2017 року застраховано 972 163 фізичні особи, що на 21,4% або на 264 754 особи менше проти відповідного періоду 2016 року (за 9 місяців 2016 року застраховано 1 236 917 фізичних осіб) [ 4 ].
Обсяг валових страхових виплат із страхування життя станом на 30.09.2017 становив 413,6 млн. грн., що на 38,3% більше в порівнянні з відповідним періодом 2016 року (станом на 30.09.2016 – 299,1 млн. грн.).
Загальна кількість компаній страхування життя в Україні, які включені до Держреєстру станом на 30 вересня 2017 року, склало 34 СК (їх кількість скоротилася за рік на 21%)
Станом на 30.09.2017 величина зміни резервів із страхування життя становила 452,7 млн. грн., що на 211,5 млн. грн. менше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Основна частина величини зміни резервів зі страхування життя сформована за іншими договорами накопичувального страхування, а саме – 382,2 млн. грн. [ 4 ].
Протягом свого функціонування ринок страхування життя в Україні стикається як з зовнішніми, так і з внутрішніми проблемами, зокрема до зовнішніх проблем належать:
• недосконала нормативно-правова база;
• низький попит фізичних і юридичних осіб на страхові асортимент послуг, що надаються клієнтам (послуги зі страхування життя);
• відсутність надійних інвестиційних програм, а також реальних фінансових механізмів для довгострокового розміщення страхових резервів;
• недостатня ефективність стратегічного менеджменту страхових компаній;
• значна інформаційна закритість діяльності страхових компаній;
• недосконалі фінансова звітність і методи опрацювання інформаційних даних.
До внутрішніх проблем включають:
• вузький, порівняно з розвинутими країнами, асортимент послуг, що надаються клієнтам;
• низький рівень диверсифікації послуг;
• незадовільний стан обслуговування населення;
• низька технологічність здійснення страхових операцій;
• недостатня ефективність систем управління ризиками та внутрішнього контролю;
• недосконалість системи інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності. [ 5, c.249 ]
Отже,для розвитку українського ринку страхування життя необхідно здійснити ряд заходів, зокрема варто виділити наступні: вдосконалення методики формування резервів зі страхування життя; запровадження податкових пільг для страховиків, що пропонують програми пенсійного страхування, тобто вони повинні бути в таких же умовах, як і Державний Пенсійний Фонд; запровадити податкові пільги для юридичних осіб, котрі укладають договори страхування життя своїх працівників; запровадити умови, які б дозволили страховикам пропонувати привабливі програми нагромадження капіталу і були б доступні більш широкому загалу.
Список використаної літератури
1. Криклій А. С. Ринок страхування життя в Україні:тенденції та європейський досвід [Електронний ресурс] / А. С. Криклій, Р. В. Пікус // Економіка та держава. – 2008. – Режим доступу до ресурсу:
http://www.economy.in.ua/pdf/5_2008/5.pdf.
2. Плиса В. Й. Страхування: підручник / В. Й. Плиса. – Київ : Каравела, 2010. – С. 185-186
3. Вовчак О.Д. Страхова справа : підручник / О. Д. Вовчак. – Київ : знання,2011 .
4. Інтернет-журнал «Про страхування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// forinsurer.com/
5. Смірнова Т. О. Стан та проблеми розвитку ринку страхування життя в Україні [Електронний ресурс] / Т. О. Смірнова, І. І. Топій, З. З. Талама // Інноваційна економіка. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://vk.com/doc65262127_444029754?hash=cdee48986d47d0f326&dl=157a6479a75fff87bc.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с
Страхування життя в Україні
Особисте страхування є надзвичайно актуальним, адже дозволяє вирішити багато проблем, зокрема допомагає у випадку, коли людина тимчасово або назавжди втратила працездатність, коли виникають проблеми щодо здоров’я дітей, чи у випадку настання певних несприятливих подій у їх житті тощо. Більшість громадян неспроможні самостійно компенсувати такі неочікувані втрати, а залучення до послуг страхових компаній за порівняно невелику плату дозволяє розраховувати на швидку компенсацію втрат. Відповідно до зазначеного, страхуванню життя повинно відводитись особлива увага.
Об'єктами страхування життя є майнові інтереси застрахованої особи, пов'язані з її життям (смертю) і направлені на отримання нею (або вигодонабувачем) певного доходу при настанні відповідної страхової події.
Суб'єктами страхування життя є страховик, страхувальник, застрахована особа та вигодонабувач.
Страхування життя може бути індивідуальним та колективним. Його комбінують не тільки зі страховими випадками "смерть" і "дожиття" але й зі страхуванням від нещасних випадків [2,с. 185].
Страхування життя, як вид особистого страхування, передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, вигодонабувачу або іншим третім особам, які мають право на отримання страхової виплати за чинним законодавством, при настанні подій, що визначені умовами договору страхування.
Такими подіями можуть бути: досягнення застрахованою особою пенсійного віку або віку, який визначений у договорі страхування; дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору; смерть застрахованої особи; настання події у житті застрахованої особи, яка обумовлена у договорі страхування [3].
Проводячи статистику валових страхових платежів (премій, внесків) при страхуванні життя за 9 місяців 2017 року, варто зазначити,що вони становили 2 021,7 млн. грн., що на 1,7% більше, ніж за 9 місяців 2016 року (станом на 30.09.2016 – 1 987,2 млн. грн.). Структура валових надходжень страхових платежів (премій, внесків) станом на 30.09.2017 має такий вигляд: 1 936,9 млн. грн. (або 95,8%) – що надійшли від фізичних осіб; 84,8 млн. грн. (або 4,2%) – що надійшли від юридичних осіб.
Станом на 30.09.2017 року збільшилась кількість застрахованих фізичних осіб на 3,6% або на 148 152 осіб (станом на 30.09.2016 застраховано 4 111 793 фізичні особи, станом на 30.09.2017 – 4 259 945 фізичних осіб). Протягом 9 місяців 2017 року застраховано 972 163 фізичні особи, що на 21,4% або на 264 754 особи менше проти відповідного періоду 2016 року (за 9 місяців 2016 року застраховано 1 236 917 фізичних осіб) [ 4 ].
Обсяг валових страхових виплат із страхування життя станом на 30.09.2017 становив 413,6 млн. грн., що на 38,3% більше в порівнянні з відповідним періодом 2016 року (станом на 30.09.2016 – 299,1 млн. грн.).
Загальна кількість компаній страхування життя в Україні, які включені до Держреєстру станом на 30 вересня 2017 року, склало 34 СК (їх кількість скоротилася за рік на 21%)
Станом на 30.09.2017 величина зміни резервів із страхування життя становила 452,7 млн. грн., що на 211,5 млн. грн. менше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Основна частина величини зміни резервів зі страхування життя сформована за іншими договорами накопичувального страхування, а саме – 382,2 млн. грн. [ 4 ].
Протягом свого функціонування ринок страхування життя в Україні стикається як з зовнішніми, так і з внутрішніми проблемами, зокрема до зовнішніх проблем належать:
• недосконала нормативно-правова база;
• низький попит фізичних і юридичних осіб на страхові асортимент послуг, що надаються клієнтам (послуги зі страхування життя);
• відсутність надійних інвестиційних програм, а також реальних фінансових механізмів для довгострокового розміщення страхових резервів;
• недостатня ефективність стратегічного менеджменту страхових компаній;
• значна інформаційна закритість діяльності страхових компаній;
• недосконалі фінансова звітність і методи опрацювання інформаційних даних.
До внутрішніх проблем включають:
• вузький, порівняно з розвинутими країнами, асортимент послуг, що надаються клієнтам;
• низький рівень диверсифікації послуг;
• незадовільний стан обслуговування населення;
• низька технологічність здійснення страхових операцій;
• недостатня ефективність систем управління ризиками та внутрішнього контролю;
• недосконалість системи інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності. [ 5, c.249 ]
Отже,для розвитку українського ринку страхування життя необхідно здійснити ряд заходів, зокрема варто виділити наступні: вдосконалення методики формування резервів зі страхування життя; запровадження податкових пільг для страховиків, що пропонують програми пенсійного страхування, тобто вони повинні бути в таких же умовах, як і Державний Пенсійний Фонд; запровадити податкові пільги для юридичних осіб, котрі укладають договори страхування життя своїх працівників; запровадити умови, які б дозволили страховикам пропонувати привабливі програми нагромадження капіталу і були б доступні більш широкому загалу.
Список використаної літератури
1. Криклій А. С. Ринок страхування життя в Україні:тенденції та європейський досвід [Електронний ресурс] / А. С. Криклій, Р. В. Пікус // Економіка та держава. – 2008. – Режим доступу до ресурсу:
http://www.economy.in.ua/pdf/5_2008/5.pdf.
2. Плиса В. Й. Страхування: підручник / В. Й. Плиса. – Київ : Каравела, 2010. – С. 185-186
3. Вовчак О.Д. Страхова справа : підручник / О. Д. Вовчак. – Київ : знання,2011 .
4. Інтернет-журнал «Про страхування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// forinsurer.com/
5. Смірнова Т. О. Стан та проблеми розвитку ринку страхування життя в Україні [Електронний ресурс] / Т. О. Смірнова, І. І. Топій, З. З. Талама // Інноваційна економіка. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://vk.com/doc65262127_444029754?hash=cdee48986d47d0f326&dl=157a6479a75fff87bc.
