Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Бордун Л.О. Проблеми капіталізації банків України в умовах євроінтеграційних процесів
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
11-05-2018, 12:01

Бордун Л.О. Проблеми капіталізації банків України в умовах євроінтеграційних процесів

Категорія: Фінансовий ринок 2018

Проблеми капіталізації банків України в умовах євроінтеграційних процесів

Однією з основних вимог забезпечення фінансової сталості та економічного росту є надійна банківська система. Сьогодні на ринку банківських послуг України спостерігається гостра конкуренція, саме тому важливого змісту набувають питання управління формуванням капіталу. Достатність капіталу є показником надійності та платоспроможності банків, від неї багато в чому залежить фінансовий результат діяльності та можливість розширення асортименту послуг. Саме тому проблема капіталізації банків та пошук шляхів її вирішення залишаються надзвичайно актуальними.
Значну увагу дослідженню проблем оптимізації капіталу банку присвячують М. Алекеєнко, О. Дзюблюк, С. Коваль, В. Міщенко, М. Савлук та інші. Незважаючи на значні напрацювання, що стосуються проблем капіталізації банків, варто продовжувати роботу над науковими дослідження з цієї тематики, оскільки в умовах зростання вимог до обсягу регулятивного капіталу дана проблема залишається однією з актуальних.
Капіталізація банків є одним із вагомих чинників, які забезпечують можливість банківської системи реалізовувати вагомий вплив на економіку, мінімізуючи при цьому фінансові ризики і відповідно підтримуючи стабільність та надійність банківських установ. Продуктивне функціонування банківської системи залежить від рівня її капіталізації. Саме питання капіталізації банків є основною проблемою утворення фінансового ґрунту банківської системи, від якості якого залежить надійність усієї економічної системи та хід наступного розвитку банківського сектору та економіки країни у майбутньому [4].
Термін «капіталізація» не має однозначного визначення. Між тим, у даний час проблему капіталізації часто плутають із проблемою обсягу статутного капіталу чи із проблемою ліцензійних вимог до величини регулятивного капіталу. З огляду на це, варто відзначити, що проблема капіталізації – це [2]:
по перше, проблема недостатньої адекватності капіталу банків до обсягу згенерованих ними активів;
по-друге, проблема загальної фінансової сталості та автономності банківської системи, тому проблема відповідного обслуговування банками взятих на себе зобов’язань;
по третє, проблема формування фінансової основи банківської системи. Від її якості залежить надійність усієї економічної системи.
Враховуючи усю багатоаспектність проблеми капіталізації, варто зауважити, що хоча її розв’язання і лежить у площині взаємозв’язку банків із власниками, але ефективне функціонування ринкового механізму збільшення капіталу може бути досягнуто лише за умови вдосконалення існуючих правових умов діяльності як бізнесу, так і банків, а також послаблення адміністративних обмежень та вимог.
У 2014 році мінімальна сума статутного капіталу на момент реєстрації установи, котра збирається здійснювати банківську діяльність було збільшено з 120 млн грн до 500 млн грн. У грудні 2017 року НБУ прийняв рішення змінити графік досягнення мінімального розміру статутного та регулятивного капіталу для банків. Згідно з графіком досягнення мінімального розміру статутного та регулятивного капіталу для банків повинно становити не меншого, ніж: 300 млн грн – до 11 липня 2020 року; 400 млн грн – до 11 липня 2022 року; 500 млн грн – до 11 липня 2024 року. Згідно із затвердженим графіком збільшення мінімального обсягу капіталу, до 11 липня 2017 року українським банки мали зареєструвати статутний капітал не менший за 200 млн грн [3].
Зважаючи, що не усі банки осилять виконати графік збільшення обсягу статутного капіталу, слід чекати, що частина установ схвалить рішення про об’єднання з іншими гравцями на ринку, або відбуватимуться нові випадки припинення діяльності та самоліквідації.
Ключовими можливими шляхами підвищення рівня капіталізації банків України є [1]:
1. Збільшення капіталу завдяки розміщенню акцій власної емісії – однак з часом це може призвести до знецінення акцій та зменшення показника рентабельності капіталу.
2. Збільшення капіталу за допомогою випуску депозитних сертифікатів, банківських облігацій та єврооблігацій – проблема цього шляху є в тому, що інвестори не мають впевненості в тому що банк зможе повернути запозичені йому кошти, тому держава повинна розробляти стратегію щодо стимулювання вітчизняних інвесторів вкладати кошти в банківську сферу.
3. Збільшення капіталу за рахунок прибутку – проте не кожен банк зможе використовувати цей спосіб підвищення капіталізації, оскільки банківська система України за останні роки несе збиток.
4. Зменшення обсягів ризикових активів.
У тих обставинах, в яких на даний момент перебуває банківська система України, найкращими шляхами підвищення рівня капіталізації банків є посилення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи України. Даний шлях припускає формування банківських об’єднань та злиття банків. Варто відзначити, що у світовій практиці стимулювання процесів злиття та поглинання дуже розповсюджене, особливо в кризових умовах. Це дало б змогу посилити стійкість усієї банківської системи. Збільшення рівня капіталізації вітчизняних банків підсилить їх конкурентоспроможність на світовому фінансовому ринку і забезпечить фінансову сталість всієї економіки України на дорозі інтеграції у світове господарство.

Список використаних джерел
1. Каба О.В. Проблема капіталізації банків на шляху інтеграції фінансово-кредитної системи України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/5._NTSB_2007/Economics/20371.doc.
2. Нєізвєстна О.В. Рівень капіталізації банківського сектору України: проблеми та шляхи їх вирішення / О.В. Нєізвєстна, М.І. Овсяник // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КЕІ. – 2009. – № 2. – С. 79–84.
3. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua.
4. Подплєтній В.В. Капіталізація банківської системи як фактор макроекономічної стабільності / В.В. Подплєтній // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. – 2012. – № 22. – С. 175-185.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (16)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^